26 листопада 2025 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
Головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря ОСОБА_4
учасників судового провадження: прокурора ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Чернівецького районного суду м. Чернівців від 19.11.2025 р. в кримінальному провадженні №42025265010000052 щодо підозрюваного ОСОБА_7 ,
Ухвалою слідчого судді Чернівецького районного суду м. Чернівців від 19 листопада 2025 р. задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_8 та застосовано до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 189 ч.4 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Чернівецький слідчий ізолятор» до 13.00 год. 15 січня 2026 року.
Одночасно для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_7 обов'язків, передбачених КПК України, визначено заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень.
У разі внесення застави та звільнення підозрюваного з-під варти, покладено на ОСОБА_7 обов'язки, передбачені п. 1, 2, 3 ч.5 ст.194 КПК України.
На вказану ухвалу слідчого судді захисник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та постановити нову ухвалу,
якою обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час.
Не погоджуючись з оскаржуваною ухвалою, вважає її незаконною та такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права, без з'ясування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення.
Вважає, що обираючи підозрюваному запобіжний захід, слідчий суддя прийшов до передчасного та необґрунтованого висновку про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК
ЄУНСС 725/10770/25 НП 11сс/822/361/25 головуючий у 1 інстанції ОСОБА_9
України. Також ОСОБА_7 має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, працює не офіційно. На думку апелянта, є підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу не пов'язаного з позбавленням волі.
Заслухавши доповідь судді, захисника ОСОБА_6 в режимі відеоконференції, який просив задовольнити подану апеляційну скаргу, посилаючись на обставини, що наведені в ній, прокурора, який просив відмовити в задоволенні заявлених вимог, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апелянта, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Апеляційним судом встановлено, що 01.10.2025 року внесено відомості до ЄРДР за №42025265010000052 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
19.11.2025 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, тобто у вимозі передачі чужого майна з погрозою застосування насильства над потерпілим (вимагання), вчиненому в умовах воєнного стану.
В матеріалах кримінального провадження є достатньо доказів, які свідчать про причетність ОСОБА_7 до вчиненого кримінального правопорушення та обґрунтованість пред'явленої йому підозри.
Вказане кримінальне правопорушення відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за яке передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі строком до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та вірно встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які у значній кількості приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.
Згідно п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до вимог ст. 183 ч.1 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 КПК України.
Відповідно до практики Європейського суду та положення ст. 178 ч.1 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину, обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин, покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження, характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
З даних про особу ОСОБА_10 вбачається, що він офіційно не працює, не одружений, раніше судимий, інкримінований йому злочин вчинив в період не знятої та непогашеної судимості, підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, який вчинив в період воєнного стану в Україні
У справі «Ілійков проти Болгарії» ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Врахувавши дані про особу підозрюваного, тяжкість інкримінованого йому злочину, вагомість доказів щодо пред'явленої підозри, покарання, яке може бути призначено підозрюваному в разі засудження останнього, суд обґрунтовано зазначив, що, враховуючи заявлені ризики та перебуваючи на волі, підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідка в цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, і прийшов до правильного висновку про необхідність обрання ОСОБА_10 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки інші, більш м'які запобіжні заходи, не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Доводи, які наведені в апеляційній скарзі, з урахуванням особи підозрюваного, тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, не дають підстав для зміни чи скасування ухвали слідчого судді та обрання підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу.
А тому в задоволенні апеляційної скарги захисника необхідно відмовити.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -
В задоволенні апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 відмовити, а ухвалу слідчого судді Чернівецького районного суду м. Чернівців від 19 листопада 2025 року, якою підозрюваному ОСОБА_7 , обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3
Копія. Згідно з оригіналом: суддя