Справа №643/4664/23 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/818/1352/25 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч.1 ст.286-1 КК України
20 листопада 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
-головуючого ОСОБА_2 ,
-суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
-при секретарі ОСОБА_5 ,
-за участю прокурора ОСОБА_6 ,
-захисника ОСОБА_7 ,
-обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Харкові в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 на вирок Московського районного суду м.Харкова від 02 квітня 2025 року, -
Цим вироком
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Білгород-Дністровський Одеської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, розлученого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
засуджено за ч.1 ст.286-1 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
Зміст оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції
Як установив суд, 14.01.2023, приблизно о 19:40 годин, ОСОБА_8 , керував технічно справним автомобілем «Skoda Octavia Combi», р.н.: НОМЕР_1 , який належить на праві власності останньому, перебуваючи у стані наркотичного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України,
-п. 2.9 а) «Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин», рухався по проспекту Героїв Харкова, в місті Харкові, зі сторони вулиці Молочна, в напрямку вул. Військова.
Під час руху по проспекту Героїв Харкова, а саме в районі будинку № 91, в місті Харків, водій ОСОБА_8 , діючи необережно, грубо порушив вимоги п. 10.1, п. 18.1 Правил дорожнього руху України, згідно з якими:
- п. 10.1 ПДР України «Перед початком руху , перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;
- п. 18.1 ПДР України «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.»;
та наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, не зменшив швидкість, та не зупинився, щоб дати дорогу пішоходам, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_9 , який переходив проїжджу частину по регульованому пішохідному переходу, зліва на право відносно руху автомобіля «Skoda Octavia Combi», р.н.: НОМЕР_1 , внаслідок чого останній отримав середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 12-14/42-А/23 від 23.02.2023, внаслідок вказаної дорожньо-транспортної події пішоходу - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спричинено закритий осколковий перелом діафізів обох кісток правої гомілки в середній третині із зсувом, який відноситься до категорії ушкоджень середнього ступеня тяжкості.
Згідно з висновком судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/121-23/8486-ІТ 02.05.2023, дії водія автомобіля «Skoda Octavia Combi», р.н.: НОМЕР_1 , ОСОБА_8 , не відповідали вимогам п.10.1, п. 18.1 Правил дорожнього руху України та знаходились, з технічної точки зору, в причинному зв'язку виникненням даної дорожньо-транспортної події.
Вимоги апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 , не оспорюючи обґрунтованості засудження ОСОБА_8 та правильності кваліфікації його дій, просить пом'якшити йому покарання, оскільки він визнав вину у повному обсязі; раніше не судимий; на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває; не притягувався до кримінальної чи адміністративної відповідальності; вчинив необережний злочин; за місцем проживання характеризується позитивно; потерпілий не має до нього претензій, просив не позбавляти права керування та не карати суворо; по справі відсутні обтяжуючі покарання обставини. Вважає, що перераховані обставини дають підстави для застосування положень ст.69 КК України. Також зауважила, що водійські права необхідні ОСОБА_8 для здійснення професіональної діяльності, яка є його єдиним джерелом доходу. Просить призначити ОСОБА_8 із застосуванням ст.69 КК України покарання у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 грн. без позбавлення права керування транспортними засобами.
Позиції учасників апеляційного провадження
В судовому засіданні апеляційного суду обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_7 підтримали свою апеляційну скаргу та просили її задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Заслухавши суддю доповідача, доводи обвинуваченого, захисника, думку прокурора, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Фактичні обставини кримінального правопорушення і кваліфікація дій ОСОБА_8 за ч.1 ст.286-1 КК України в апеляційній скарзі не оспорюється, тому згідно положень ч.1 ст.404 КПК України висновки суду першої інстанції щодо цих обставин в апеляційному порядку не перевірялися.
Відповідно до вимог ст.65 КК України, суд призначає покарання в межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховуючи його ступінь тяжкості, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. При цьому особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження злочинів.
За змістом ч.1 ст.69 КК України суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин, лише за наявності кількох (не менше двох) обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.
При призначенні обвинуваченому покарання суд взяв до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відноситься до категорії нетяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, офіційно не працевлаштований, має постійне місце проживання, за яким характеризується задовільно.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_8 суд визнав лише одну - добровільне відшкодування завданого збитку.
В той же час, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності щирого каяття з боку обвинуваченого.
Як убачається з матеріалів провадження, ОСОБА_8 визнав свою вину в повному обсязі, не заперечував фактичні обставини злочину та ще до постановлення вироку добровільно відшкодував завдану шкоду, чим продемонстрував готовність нести відповідальність. Така поведінка в сукупності свідчить про наявність у обвинуваченого критичної оцінки власних дій, навіть якщо повне визнання вини мало місце після дослідження доказів, а тому колегія суддів визнає цю обставину такою, що пом'якшує покарання відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК України.
Оскільки зазначені вище обставини не тільки пом'якшують покарання але й істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України, тому враховуючи ці обставини та дані про особу ОСОБА_8 , колегія суддів вважає за можливе, у порядку п.1 ч.1 ст.408 КПК України змінити вирок в частині призначеного ОСОБА_8 основного покарання, застосувавши до нього положення ст.69 КК України.
Враховуючи, що сторона захисту в апеляційній скарзі висловила готовність до сплати штрафу, колегія судді вважає, що покарання у виді позбавлення волі є зайвим у цьому випадку. Це дозволяє застосувати принцип економії кримінальної репресії, відповідно до якого, коли є можливість досягти мети покарання за допомогою менш суворого заходу, суд має обрати такий захід, що не передбачає ізоляції від суспільства. Штраф, на думку колегії суддів, буде достатнім для забезпечення корекції поведінки обвинуваченого і попередження вчинення нових правопорушень, не потребуючи витрат держави на утримання особи в місцях позбавлення волі.
Що стосується доводів апеляційної скарги захисника про необхідність звільнення обвинуваченого від додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами у зв'язку з тим, що водійське посвідчення є необхідним для здійснення ним професійної діяльності, яка є його єдиним джерелом доходу, то колегія суддів зазначає таке.
Вчинене кримінальне правопорушення пов'язане з грубим порушенням правил безпеки дорожнього руху в стані наркотичного сп'яніння, що призвело до заподіяння тілесних ушкоджень пішоходу. З огляду на підвищену суспільну небезпеку таких дій, колегія суддів вважає обґрунтованим залишити призначене судом першої інстанції додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на мінімальний строк, передбачений санкцією ч.1 ст.286-1 КК України.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 задовольнити частково.
Вирок Московського районного суду м.Харкова від 02 квітня 2025 року щодо ОСОБА_8 змінити.
Визнати пом'якшуючою покарання ОСОБА_8 обставиною «щире каяття».
Пом'якшити ОСОБА_8 покарання, призначивши ОСОБА_8 за ч.1 ст.286-1 КК України із застосуванням ст.69 КК України покарання у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки.
У решті вирок залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий:
Судді: