26.11.2025 Справа № 756/14550/25
Унікальний №756/14550/25
Провадження №2/756/8015/25
26 листопада 2025 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Диба О.В.,
розглянувши у порядку спрощеного письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся із позовом до відповідача про стягнення заборгованості, в якому зазначив, що відповідно до укладеного з АТ «Райффайзен Банк» кредитного договору №010/82/2571/67426 від 01.02.2008 ОСОБА_1 відкрито картковий рахунок, випущено картку та встановлено кредитний ліміт у розмірі 11000 грн. зі строком кредитування до 01.02.2010 з процентною ставкою за користування кредитом 29,9% річних.
21.02.2022 між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги №114/2-48 відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «Вердикт Капітал».
В подальшому, 10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір відступлення прав вимоги №10-01/2023 з відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «Коллект Центр».
Відповідач свої зобов'язання за договором не виконує, не здійснює платежів в рахунок погашення суми кредиту та нарахованих процентів, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість, яка становить 68302,44 грн., що складається з: 32847,54 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 35454,90 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками.
На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, а також судовий збір та витрати на правову допомогу.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 22.09.2025 у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачу 13.10.2025 направлялись позовні матеріали, що підтверджується копією супровідного листа наявного в матеріалах справи, які відповідач отримав 21.10.2025, про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення. Станом на 26.11.2025 відзиву на позовну заяву на адресу суду не надходило, як і не надходило інших заяв щодо предмету спору.
За наявності відомостей про направлення відповідачу позовних матеріалів та відсутності відзиву на позовну заяву та заперечень проти розгляду позову в порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами без (повідомлення) виклику учасників.
Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини.
Як убачається з матеріалів справи, 01.02.2008 між АТ «Райффайзен Банк» та відповідачем було укладено кредитний договір №010/82/2571/67426, відповідно до умов якого ОСОБА_1 відкрито картковий рахунок, випущено картку та встановлено кредитний ліміт у розмірі 11000 грн., який у подальшому було збільшено зі строком кредитування до 01.02.2010 з процентною ставкою за користування кредитом 29,9% річних.
Відповідно до п. 1.1. договору кредитор відкриває на ім'я позичальника картковий рахунок в гривні, випускає та надає позичальнику та/або його довіреній особі платіжну картку, а також забезпечує розрахунки за операціями з картками відповідно до правил ведення поточних карткових розрахунків фізичних осіб та користування платіжними картками, які затверджуються кредитором, тарифів кредитора та вимог чинного законодавства.
Згідно з п. 1.3. договору кредитор, на умовах цього договору, зобов'язується здійснювати платежі з рахунку позичальника у разі відсутності (недостатності) на ньому грошових коштів у межах встановленого кредитором ліміту кредитної лінії. З моменту здійснення таких платежів кредитор вважається таким, що надав позичальнику кредит на суму здійснених кредитором платежів. Дебетовий залишок, який зафіксований на рахунку позичальника на кінець поточного дня, вважається залишком заборгованості за кредитом. При цьому, використання коштів за рахунок кредиту особою, яка діє від імені позичальника та має платіжну картку до рахунку, розглядається сторонами як використання кредиту позичальником.
Пунктом 1.7. договору встановлено, що сторони домовились, що без укладання будь-яких письмових додаткових договорів (угод) до цього договору, строк дії ліміту кредитування продовжується на умовах цього договору кожного разу на 24 місяці, за умови, що на останній день строку дії кредитного ліміту будуть дотримуватись кожна з наступних умов: кредитор не отримав листа позичальника про відмову від продовження строку дії ліміту кредитування, відсутні умови, передбачені п. 1.8., 2.8. цього договору.
Відповідно до п. 2.3. договору позичальник зобов'язаний до 20 числа включно кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за першою датою розрахунку процентних платежів, здійснювати часткове погашення кредиту та процентів, нарахованих за останній повний процентний період. З метою виконання зазначених зобов'язань позичальник має сплатити до зазначеної дати щомісячний обов'язковий платіж в сумі не менше 5% від залишку заборгованості за кредитом на день, наступний за датою розрахунку процентних платежів, але не менше 30 грн., або в сумі залишку заборгованості, якщо вона менша за 30 грн. Позичальник зобов'язаний здійснити остаточне погашення кредиту та процентів за користування ним не пізніше дати закінчення строку дії ліміту кредитування. Сплата щомісячного платежу здійснюється позичальником шляхом поповнення рахунку. При цьому позичальник зобов'язаний враховувати час зарахування коштів на рахунок, який залежить від обраного позичальником способу платежу і може складати до 2 банківських днів з моменту здійснення платежу до моменту зарахування коштів на рахунок.
Пунктом 5.1. договору позичальник зобов'язався повернути в повному обсязі одержаний кредит, недозволений овердрафт та сплатити проценти, комісії, штрафні санкції та інші платежі, нараховані за обслуговування кредиту не пізніше закінчення строку дії ліміту кредитування та в інших випадках, передбачених цим договором.
З матеріалів справи вбачається, що кредитодавець свої зобов'язання виконав належним чином.
21.02.2022 між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги №114/2-48 відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «Вердикт Капітал».
В подальшому, 10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір відступлення прав вимоги №10-01/2023 з відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «Коллект Центр».
Після укладення договору відповідач своїх зобов'язань за вказаним договором належним чином не виконував, не здійснював платежів в рахунок погашення суми кредиту та нарахованих процентів, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість за вказаним договором, яка становить 68302,44 грн. та складається з: 32847,54 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 35454,90 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками.
На момент розгляду справи відповідач не сплатив зазначену суму заборгованості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).
Зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, розрахунок розміру заборгованості, суд вважає, що відомості, які вони містять, відповідають дійсним обставинам справи, тому приходить про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за кредитним договором.
Окрім цього, між ТОВ «Коллект Центр» та адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» укладено договір про надання правової допомоги №01-07/2024 від 01.07.2024, підписано заявку на надання юридичної допомоги №193 від 01.08.2025 та витяг з акту №13 від 31.08.2025, на підставі яких вартість надання правової допомоги (надання усної консультації з вивченням документів, складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду) склала 16000 грн. Згідно п. 4.7 договору про надання правової допомоги підписанням акту про надання юридичної допомоги сторони підтвердили, що претензій одна до одної не мають.
Разом з тим, відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34 - 36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Враховуючи положення ст. 28 Правил адвокатської етики (затверджені Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09.06.2017) необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.
До такого висновку прийшов Верховний Суд у своїй постанові від 13.02.2019 у справі № 756/2114/17 (провадження 61-10774св18).
Судом встановлено, що у справі було відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін, будь-яких процесуальних документів окрім позовної заяви до суду не подавав, тобто фактично правова допомога, яка надавалась позивачу, полягала у складанні процесуальних документів, а саме позовної заяви, а зазначення в описі інших послуг, а саме надання усної консультації з вивченням документів, що є похідною від складення позовної заяви, є штучним збільшенням витрат на правову допомогу.
Таким чином, у відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12000 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, оф. 306, код ЄДРПОУ 44276926) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, оф. 306, код ЄДРПОУ 44276926) заборгованість у розмірі 68302 (шістдесят вісім тисяч триста дві) грн. 44 коп., що складається з: 32847,54 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 35454,90 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, оф. 306, код ЄДРПОУ 44276926) судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, оф. 306, код ЄДРПОУ 44276926) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12000 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Повний текст рішення складено 26.11.2025.
Суддя: Олексій ДИБА