Справа № 727/11537/25
Провадження № 3/727/2440/25
25 листопада 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Чернівці Танасійчук Н.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст.130 ч.1 КУпАП ,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 06.09.2025р. серії ЕПР1№445005 судом встановлено, що 05 вересня 2025 року о 22 год. 26 хв. в м. Чернівці по вул. Воробкевича, 33 водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Фольцваген Джета», д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: порушення мови, поведінка, що не відповідає дійсності, запах алкоголю із ротової порожнини. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, водій відмовився. Відмова фіксувалася працівниками поліції за допомогою технічних засобів відеозапису. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст.130 ч.1 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України не визнав. Пояснив суду, що того вечора транспортним засобом не керував, автомобілем керував його товариш ОСОБА_2 у зв'язку із тим, що того дня він разом із колегами по роботі відпочивали та вживали алкогольні напої. Після відпочинку попросив ОСОБА_3 відвезти його додому. Біля дому ОСОБА_2 не впорався з керуванням та допустив наїзд на бетонну перешкоду. Від зіткнення ОСОБА_1 вдарився обличчям та отримав травму. Після події його товариш ОСОБА_2 та ОСОБА_4 відвели додому. Через деякий час до нього в квартиру прийшли працівники поліції па почали звинувачувати у вчиненні ДТП і пізніше склали протокол про відмову в проходженні огляду на стан сп'яніння.
Представник ОСОБА_1 - Кусмарцев М.О. у судовому засіданні вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України заперечував. Вказав, що останній транспортним засобом не керував, що підтверджується наявним у матеріалах справи відеозаписом та постановою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 03.11.2025року згідно якої в діях ОСОБА_1 відсутня подія та склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, дослідивши матеріали справи та переглянувши відео з бодікамер поліцейських, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КпАП України і його вина в скоєнні вказаного адміністративного правопорушення знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду.
Відповідно до ст.ст.245, 280 КпАП України провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КпАП України, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.252 КпАП України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно з положеннями ст.16 Закону України «Про дорожній рух» водій, серед іншого, зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Адміністративне правопорушення відповідно до ст.10 КпАП України визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Європейський суд з прав людини у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Із пункту 2.5 Правил Дорожнього руху України слідує, що водій повинен, на вимогу поліцейського, пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов'язком водія, а не його правом.
Так, відповідно до змісту ст.266 КпАП України та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі Інструкції), якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп'яніння у водія транспортного засобу, у зв'язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 3 грудня 2005 року № 14, судом слід ураховувати, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Для притягнення до відповідальності за ч. 1 ст.130КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, які знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважається закінченим з моменту, коли правопорушник почав рухатись.
Відповідно до вимог ч.2 ст.266 КпАП України огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У ході судового розгляду судом було встановлено, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 06.09.2025 року серії ЕПР1 №445005, ОСОБА_1 06.09.2025 року о 22 год. 26 хв. керував транспортним засобом «Фольцваген Джета», д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Воробкевича, 33 в м.Чернівці з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: порушення мови, поведінка, що не відповідає дійсності, запах алкоголю із ротової порожнини. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, водій відмовився. Відмова фіксувалася працівниками поліції за допомогою технічних засобів відеозапису.
Із дослідженого в судовому засіданні відеозапису наданого працівниками поліції вбачається момент дорожньо- транспортної пригоди , зокрема як транспортний засіб виїжджає за межі проїзджої частини та зупиняється після наїзду на бетонні елементи, що знаходяться на краю тротуару. З відео чітко видно, що з водійських дверей виходить ОСОБА_1 і йде. З даного транспортного засобу більше ніхто не виходив. Далі (23:04:50 відеозапису) коли ОСОБА_1 вже із працівниками поліції перебуває коло автомобіля він на запитання поліцейської :"Чого ви машину залишили?", відповів: " Бо пішов". Тобто ОСОБА_1 не заперечував, що транспортним засобом керував не він та не вказував на іншу особу- водія, що керувала транспортним засобом.
Із відеозапису (00:36:22), також, вбачається що ОСОБА_1 відмовляється на вимогу співробітника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Таким чином, суд не приймає до уваги доводи ОСОБА_1 про те, що він погоджувався проходити відповідний огляд, та його посилання на фрагмент відеозапису (01:15-01-18) відхиляє, оскільки ця подія відбувалася вже після того як ОСОБА_1 ствердив, що від проходження огляду відмовляється та працівниками поліції вже документально була оформлена відмова водія.
Ретельно дослідивши відеозапис встановлено, що жодна особа не заявляла працівникам поліції , що саме вона була водієм транспортного засобу на час вчинення дорожньо - транспортної пригоди.
З протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ознайомився, зазначивши, що не перебував у стані сп'яніння, при цьому не повідомляв про те, що транспортним засобом керував не він, а інша особа.
На думку суду, вказаний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оформлений компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому чітко викладено як суть правопорушення, так і інші відомості необхідні для правильного вирішення даної справи, а тому є належним і допустимим доказом у справі.
З направлення на огляд водія транспортного засобу вбачається, що ОСОБА_1 було направлено до ЧОНД, так як у нього було виявлено ознаки сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Однак, такий огляд в ЧОНД не проводився, так як водій відмовився від проходження огляду як на місці так і в ЧОНД.
Матеріали справи не містять відомостей про свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , тому суд не вправі допитувати їх, оскільки повноваження щодо збирання доказів, в тому числі виявлення на місці події осіб, які являються очевидцями ( свідками) належать працівникам поліції.
Перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку, що надані докази є послідовними, взаємоузгодженими та у своїй сукупності поза розумним сумнівом доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Встановлено, що працівники поліції дотримались вимог ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС, МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735.
Таким чином, суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 , в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, відмовився на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, відтак доводи представника ОСОБА_7 , про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення не заслуговують на увагу.
При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини порушника, його особу, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 40-1, 130, 221, 283, 284 КпАП України, суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.. ст.130 ч.1 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в сумі 17 000 гривень 00 коп. з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік. (Отримувач штрафу: Чернівецьке ГУК/Чернівцеька область/21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37836095, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку (IBAN) UA118999980313000149000024001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Держави судовий збір в розмірі 605,60 грн. (Отримувач: Чернівецьке ГУК Чернівецька ТТ 22030101, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37836095, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Номер рахунку (IBAN): UA828999980313141206000024405, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір Шевченківський рай суд м. Чернівці).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її оголошення.
Суддя: Танасійчук Н.М.