Справа № 727/12943/25
Провадження № 2-а/727/257/25
25 листопада 2025 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді Гавалешка П.С.
за участю секретаря Бринзили Б.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гінгуляк Олександр Миколайович звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Посилався на те, що 03 липня 2025 року головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Курлаєвою Ю.С. винесено постанову серії АВ№00006623 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП та накладення на нього штрафу в розмірі 17 000 грн., в якій зазначено, що 01 липня 2025 року, о 10 год. 48 хв., на автодорозі Н-10, км 248+935, Чернівецька область, автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень було зафіксовано транспортний засіб УРАЛ 6936N, д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався з перевищенням нормативних параметрів, передбачених пунктом 22.5 ПДР України, а саме: перевищення загальної маси транспортного засобу на 16,654% (4,33 т) при дозволеній максимальній масі 26 т, а навантаження на здвоєні осі транспортного засобу 15,611% (2,296) при дозволеному 19 т та відстані між осями від 1.3 м до 1, 8 м при спарених колесах.
Також у постанові вказано, що фактично зафіксовані параметри транспортного засобу: кількість вісей 3 шт., спарені колеса - 2 вісь, 3 вісь, відстань між вісями 1-2:3470 мм, 2-3:1450 мм, навантаження на вісь 1 -7550 кг, 2- 13250 кг, 3-12900 кг, загальна маса - 33700 кг.
За результатами вимірювання з урахуванням похибки встановлено, що загальна маса вантажу складає 30330 кг.
Зазначають, що це свідчить про відсутність перевищення вагових параметрів, оскільки відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 повна маса даного автомобіля становить 33 500 кг, а згідно оскаржуваної постанови загальна маса з урахування похибки складає 30330 кг, що спростовує факт перевищення загальної вагової норми.
Представник позивача зазначив, що Цибуляк М.Ю. не є власником транспортного засобу УРАЛ 6936N, д.н.з. НОМЕР_1 , оскільки відповідно до даних Єдиного державного реєстру транспортних засобів він належить Приватному будівельно-виробничому підприємству «Новобуд-М» (ЄДРПОУ 37273167), зареєстрованому за адресою: м. Чернівці, вул. Енергетична, 29, що підтверджуються копією свідоцтва про реєстрацію цього транспортного засобу. Таким чином, притягнення до відповідальності позивача тільки тому, що він є засновником цього підприємства є неправомірним і суперечить нормам Цивільного кодексу України.
Також позивач вказав, що згідно з товарно-транспортною накладною від 01.07.2025 року транспортний засіб УРАЛ НОМЕР_1 01.07.2025 року здійснював перевезення бетону В25 (марка 250) в кількості 8 м?, вид пакування- наливом, автомобільним перевізником виступало ПБВП «Новобуд-М».
Відповідно до чинної Методики виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі така методика не застосовується до транспортних засобів із рідким або сипучим вантажем, що змінює розподіл навантаження на осі під час руху.
Представник позивача зазначає, що позивач не погоджується із нарахуванням йому до сплати подвійного розміру штрафу - 34 000 грн., оскільки копію постанови від 27.06.2025 року він не отримував, та, відповідно, був позбавлений можливості вчасно її оскаржити чи сплатити штраф у розмірі 17 000 грн., а тому застосування подвійного розміру штрафу є безпідставним та незаконним.
Ухвалою суду від 14.10.2025 року провадження по справі було відкрито та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи.
Представником відповідача було подано відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, у разі відмови у залишенні позовної заяви без розгляду.
Відзив обґрунтовано тим, що перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху допускається на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Відповідно до частини 4 статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», у разі перевезення вантажів із перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, або документ про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів, якщо перевищення становить менше п'яти відсотків. За порушення правил перевезення великовагових транспортних засобів передбачено адміністративну відповідальність за статтею 132-1 КУпАП.
Механізм фіксації таких правопорушень у автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174 зі змінами від 23.02.2024. Цим Порядком встановлено вимоги до функціонування автоматичних пунктів, які забезпечують вимірювання загальної маси транспортного засобу, навантаження на осі, фіксацію номерного знаку, типу транспортного засобу, а також відео- та фотоматеріалів.
Твердження позивача про невідповідність фактичних параметрів транспортного засобу, на думку відповідача, є неналежними, оскільки перевищення вагових показників було визначено з урахуванням допустимої похибки, як це передбачено ДСТУ OIML R 134-1:2010.
Відповідно до зазначеного стандарту похибка вимірювання становить до 10% щодо загальної маси транспортного засобу та до 16% щодо навантаження на осі. У постанові зафіксовано такі фактичні параметри транспортного засобу: кількість вісей - 3; спарені колеса - 2 вісь; 3 вісь; відстань між вісями 1-2: 3470 мм, 2-3:1450 мм, навантаження на вісь 1 -7550 кг; вісь 2 - 13250 кг, вісь 3 - 12900 кг; загальна маса - 33700 кг .
Отже, постанова містить всю необхідну інформацію, передбачену пунктом 17 Порядку №1174, та відображає ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 132-1 КУпАП.
Згідно з даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, відповідальною особою за транспортний засіб УРАЛ 6936N, д.н.з. НОМЕР_1 є керівник юридичної особи Цибуляк М.Ю. Відомості про належного користувача транспортного засобу у Реєстрі були відсутні, тому до відповідальності правомірно притягнуто саме керівника юридичної особи.
Представник відповідача зазначає також, що товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну вагу вантажу. Така позиція підтверджується постановами Верховного Суду у справах №802/518/17-а від 31.07.2019 та №805/3598/16-а від 28.02.2019, а тому посилання позивача на ТТН як доказ відсутності перевищення вагових параметрів є необґрунтованими.
Крім того, Правила перевезення вантажів №363 покладають на водія обов'язок перевіряти правильність розміщення та закріплення вантажу, аби уникнути його зміщення, що може призвести до збільшення динамічної маси транспортного засобу. Переміщення вантажу під час руху є неприпустимим, оскільки впливає на стійкість автомобіля та може створювати загрозу безпеці дорожнього руху. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.07.2019 у справі №803/1540/16.
Щодо роботи комплексного технічного засобу марки WIM представник відповідача зазначає, що все обладнання, яке встановлено і працює, сертифіковане відповідно до ДСТУ OIML R 134-1:2010, який повністю відтворює європейський стандарт для зважування транспортних засобів у русі, цей стандарт не обмежує використання сертифікованих систем залежно від типу вантажу.
Таким чином, вважає, що уповноваженими особами Укртрансбезпеки правомірно зафіксовано факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
Крім того, у відзиві на позов зауважено про пропуск позивачем строку для звернення до суду з адміністративним позовом без поважних причин.
У судове засідання учасники справи не викликалися.
За таких обставин, оскільки розгляд справи проводився за відсутності учасників справи, в силу ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши докази по справі, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та зміст спірних правових відносин.
Відносно ОСОБА_1 складено постанову серії АВ№00006623 від 03.07.2025 року за ч.2 ст.132-1 КУпАП про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 17 000,00 грн. за порушення п.22.5 ПДР України, тобто за рух транспортного засобу УРАЛ 6936N із перевищенням нормативних параметрів, зазначених у п.22.5. ПДР України, а саме: перевищення загальної маси склало 16,654% (4,33 т) при дозволеній максимальній масі 26 т, а навантаження на здвоєні осі - 15,611% (2,966 т) при дозволеному 19 т та відстані між осями від 1.3 м до 1, 8 м при спарених колесах.
Відповідно до частини 2 статті 132-1 КУпАП перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
Примітка до даної статті визначає, що підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Відповідно до п. 22.5 ПДР України рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси: 26 тон для трьохвісних автомобілів, якщо ведуча вісь обладнана здвоєними колесами та максимальне навантаження на кожну вісь не перевищує 9,5 тонни та навантаження на здвоєні осі, якщо відстань між осями від 1,3 до 1,8 метра при спарених колесах, за умови, що навантаження на кожну вісь не перевищує 9,5 тонни.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 2 ст. 1 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів.
Згідно з абз. 4 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» від 10 вересня 2014 року № 442 утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103 (надалі - Положення № 103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Згідно з пп. 15, 27 п. 5 Положення № 103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює: габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
Таким чином, відповідач виконує функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів та нараховує відповідну плату за перевищення нормативів допустимої ваги транспортного засобу.
Отже, положеннями чинного законодавства визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.
Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 917/210/19.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначено Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-III (далі - Закон № 2344-III).
Відповідно до частини 12 статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно з частиною 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Відповідно до п. 1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Та обставина, що транспортний засіб УРАЛ 6936N здійснював рух автомобільними дорогами загального користування та перевозив вантаж з перевищенням нормативних параметрів, визначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України без отримання на те спеціального дозволу, формує склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132- 1 КУпАП.
Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначений Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року № 1174 (далі - Порядок № 1174).
Згідно з п.п. 2, 16 Порядку № 1174 посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей про: транспортний засіб; відповідальну особу, визначену статтею 14-3 КУпАП; наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; метаданих, сформованих автоматичним пунктом.
Пунктом 8 Порядку № 1174 передбачено, що вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 163.
Відповідно до п. 9 зазначеного Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, засоби вимірювальної техніки можуть бути надані на ринку та/або введені в експлуатацію в разі, коли вони відповідають вимогам цього Технічного регламенту.
Згідно з п. 2 Порядку № 1174 система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - система) - взаємопов'язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи.
Фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку (п. 7 Порядку № 1174).
Відповідно до п. 12 Порядку № 1174 автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв'язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.
Технічний засіб фіксації (марки WIM57, 057*002 ), вказаний в оскаржуваній постанові відповідає вимогам Технічного регламенту, що підтверджується долученими до матеріалів справи сертифікатами відповідності на вказаний прилад .
Доводи позивача про те, що зміст оскаржуваної постанови не відображає усі істотні ознаки складу правопорушення суд вважає безпідставними з огляду на наступне.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно частини 2 статті 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частинами другою, третьою статті 132-1, статтею 132-2 КУпАП та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).
Основним доказом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 132-1 КУпАП, є автоматично внесені до автоматично сформованої постанови показання технічних приладів, технічних засобів, що працюють в автоматичному режимі та мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до п.п.13, 14, 15 Порядку №1174 під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.
Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих.
Метадані повинні містити дані про: засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки); місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати); найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 «Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку», повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі); фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знака транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знака; відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).
Рішення посадової особи Укртрансбезпеки, прийняті під час розгляду справ про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, підтверджуються шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки із використанням засобів кваліфікованого електронного підпису, що мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.
У постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.
Інформаційні файли з винесеними постановами передаються до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.
Водночас, згідно з ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
З огляду на зазначене, оскаржувана постанова, містить всю необхідну інформацію, передбачену КУпАП та Порядком № 1174. Крім того, ця постанова містить відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації.
Твердження представника позивача про відсутність перевищення вагових параметрів є неналежними, оскільки перевищення вагових показників транспортного засобу УРАЛ 6936N було визначено з урахуванням допустимої похибки вагового комплексу, як це передбачено ДСТУ OIML R 134-1:2010.
Щодо посилання позивача на необ'єктивність проведеного вимірювання ваги транспортного засобу, оскільки здійснювалось перевезення рідкого вантажу, який на думку позивача слід зважувати лише в статичному режимі, суд зазначає, що переміщення рідкого вантажу під час руху транспортного засобу не є тією обставиною, яка може звільнити від визначеної законодавством адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення. Крім того, перевізник має вчиняти відповідні дії, зокрема щодо закріплення вантажу, або вжиття інших заходів, які б унеможливлювали зміщення вантажу, з метою не допущення перевищення допустимого навантаження на окрему ось транспортного засобу.
Також, суд звертає увагу, що переміщення вантажу під час руху є неприпустимим, оскільки спричиняє збільшення динамічної маси транспортного засобу при гальмуванні, а також порушує стійкість транспортного засобу, що є загрозою для безпеки дорожнього руху.
Завантажуючи вантажний автомобіль в межах дозволеної фактичної маси, перевізник зобов'язаний враховувати дозволені навантаження на осі транспортного засобу, нерівномірний розподіл маси вантажу на осі, зміну маси транспортного засобу та можливе перевищення вагових параметрів після здійснення заправки автомобіля пальним, та використовувати, в таких випадках, транспортний засіб з відповідними технічними параметрами.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 по справі №814/1460/16.
Відсутність затвердженої методики не може бути підставою для звільнення перевізників від відповідальності за перевищення вагових параметрів.
Крім того, законодавством не визначено різниці між зважуванням транспортних засобів у разі перевезення подільних, неподільних, або наливних вантажів.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №819/1381/16.
З метою збереження автомобільних доріг від руйнування через значні навантаження на дорожнє покриття законодавцем установлено заборону перевезення вантажів транспортними засобами та їх составами, що перевищують установлені параметри фактичної маси та навантаження на вісь (осі).
Щодо посилання представника позивача про те, що ОСОБА_1 не є суб'єктом адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП суд зазначає наступне.
Згідно ст. 14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Нормою ст. 14-3 КУпАП роз'яснено, що відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб.
З свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу вбачається, що транспортний засіб УРАЛ 6936 N належить ПБВП «Новобуд-М».
Як вбається з відповіді Міністерства юстиції України, ОСОБА_1 є засновником та керівником Приватного підприємства «Приватне будівельно-виробниче підприємство «Новобуд-М».
Отже, відповідачем правомірно складено постанову за ч.2 ст.132-1 КУпАП на керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб - Цибуляка М.Ю.
Таким чином, враховуючи, що відповідачем, який є суб'єктом владних повноважень, надано суду належні та допустимі докази, які підтверджують факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення та спростовують викладене позивачем, приймаючи до уваги приписи ч. 2 ст. 77 КАС України, суд вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правовпорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, серії АВ№00006623 від 03.07.2025 року прийнята відповідачем у відповідності норм КУпАП, а тому не підлягає скасуванню.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Посилання позивача на неправомірність затосування до нього штрафу в його подвійному розмірі - 34 000 грн. суд до уваги не бере, оскільки відповідне питання вирішується вже під час виконання постанови, враховуючи існуючі на той момент для цього підстави.
Згідно з частиною 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
На думку суду, ОСОБА_1 з поважних причин пропустив строк звернення з позовом про оскарження постанови серії серії АВ№00006623 від 03.07.2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.2 ст.132-1 КУпАП, оскільки дізнався про неї лише 30.09.2025 року, що відповідачем не спростовано, а тому вважає можливим його поновити, задовольнивши його відповідне клопотання.
Оскільки суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, судові витрати понесені позивачем не підлягають розподілу.
На підставі наведеного та, керуючись статтями 73-77, 90, 205, 241-246, 255, 268, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови серії АВ№00006623 від 03.07.2025 року за ч.2 ст.132-1 КУпАП як пропущений з поважних причин.
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами які не були присутні при проголошенні рішення, в той же строк з дня отримання копії рішення.
Суддя П.С. Гавалешко