Справа № 724/3853/25
Провадження № 2-а/724/48/25
26 листопада 2025 року Хотинський районний суду Чернівецької області в складі:
головуючого судді: Єфтеньєва О. Г.,
за участю секретаря судового засідання: Лазарюк О. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хотин клопотання позивача ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до Хотинського районного суду Чернівецької області із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
23.10.2025 до суду звернувся позивач ОСОБА_1 із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення. До позовної заяви позивачем додано клопотання про поновлення строку на оскарження постанови. Вказує, що постанову № 2093 від 23 вересня 2025 року в справі про адміністративне правопорушення від 23 вересня 2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, ним отримано 18.10.2025 року. Позивач вважає за необхідне скористатися правом, наданим ст. 289 Кас України та зауважити на необхідності поновлення строку для подання позовної заяви про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення № 2093 від 23 вересня 2025 року.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, представник позивача надав суду заяву в якій просить судове засідання провести без його участі, клопотання підтримує та просить його задовольнити.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, причини своєї неявки суду не повідомив.
Відповідно до частини 3 статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Як встановлено судом, постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 № 2093 від 23 вересня 2025 року, ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді 17000 грн.
Згідно ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Крім цього, судом встановлено, що оскаржувану постанову позивач отримав 18.10.2025 року, що підтверджується трекінгом поштового відправлення № R067010061986.
Жодних доказів на спростування цього представником відповідача до суду не надано.
Згідно ч. 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (ч. 1 ч. 2 ст. 121 КАС України).
Частиною 1 ст.17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» визначено, що суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.
Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції (Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод 1950 року, ратифікована Законом України від 17.07.97 № 475/97), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення. У справі Bellet v. Frаnсе Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
В рішенні від 27.06.2000 р. у справі «Ілхан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично, не має абсолютного характеру і перевіряючи його виконання слід звернути увагу на обставини справи.
У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких обставин, суд рахує пропущення позивачем строку оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення поважною та вважає за вірне поновити йому пропущений процесуальний строк оскарження постанови № 2093 від 23.09.2025 року.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 121, 122, 286 КАС України, суд,
Клопотання позивача ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до Хотинського районного суду Чернівецької області із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Поновити строк для оскарження постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 № 2093 від 23 вересня 2025 року.
Ухвала може бути оскаржена в 15-ти денний строк з дня її проголошення. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Повний текст ухвали складено 26.11.2025 року.
Суддя: Олександр Георгійович ЄФТЕНЬЄВ