Справа № 695/4429/25
Номер рядка у звіті 230
25 листопада 2025 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду у м. Золотоноша кримінальне провадження №12025250370000955 від 23.08.2025 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Радівка Глобинського району Полтавської області, громадянина України, українця, офіційно не працює, не одружений, освіта середня спеціальна, особою з інвалідністю будь-якої групи, постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС, депутатом будь-якого рівня, учасником АТО (ООС) не є, на утриманні неповнолітніх та малолітніх дітей не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України,
ОСОБА_4 , 23.08.2025 близько 05 год 00 хв, перебуваючи на узбіччі дороги, що розташоване неподалік домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , діючи з прямим умислом, спрямованим на незаконне заволодіння транспортним засобом з метою його використання за функціональним призначенням, незаконно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та настання суспільно небезпечних наслідків, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до автомобіля марки АЗЛК 412 ИЭ, державний номерний знак НОМЕР_2 , бежевого кольору, 1990 року випуску, протиправно, поза волею власника, шляхом вільного доступу через водійські двері, проник до салону автомобіля, сів за кермо даного автомобіля та шляхом злому механізму проводки, що веде до замка запалення та замикання проводів завів двигун, після чого із місця події поїхав до місця свого тимчасового проживання по АДРЕСА_2 , тим самим, незаконно заволодів вищевказаним автомобілем, вартість якого згідно з висновком судово-транспортно-товарознавчої експертизи № СЕ-19/124-25/12814 від 16.09.2025 становить 25 742 грн 40 коп., спричинивши потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на вказану суму.
Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом.
24 вересня 2025 року між підозрюваним ОСОБА_4 та прокурором Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_3 за участю захисника адвоката ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. 468, 469, 472 КПК України.
Як вбачається з даної угоди підозрюваний ОСОБА_4 та прокурор Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_3 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій за ч.1 ст.289 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен нести ОСОБА_4 за ч.1 ст.289 КК України у виді трьох років позбавлення волі, відповідно до ст. 75 КК України із звільненням від відбування покарання та іспитовим строком.
Згода потерпілого ОСОБА_6 прокурору на укладення даної угоди підтверджується наявною в матеріалах провадження заявою від 23.09.2025.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості обвинуваченим ОСОБА_4 , суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно із ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
У судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, що відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином.
Прокурор у підготовчому засіданні просив суд затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між обвинуваченим і прокурором.
Обвинувачений та його захисник у підготовчому засіданні також просили затвердити угоду. При цьому обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі обвинувачення, щиро розкаявся у вчиненому, дав свою згоду на застосування узгодженої сторонами угоди міри покарання, повідомивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Потерпілий ОСОБА_6 у судове засідання не прибув, згідно з наданим до суду клопотанням від 22.10.2025 просить здійснювати розгляд даного кримінального провадження за його відсутності, цивільний позов не заявлено та заявляти не буде. Відповідно до поданої заяви від 22.10.2025 потерпілий ОСОБА_6 щодо затвердження угоди про визнання винуватості не заперечує.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, які передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.
Матеріальну шкоду на загальну суму 25 742 грн 40 коп., завдану потерпілому повністю відшкодовано під час здійснення досудового розслідування.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між обвинуваченим ОСОБА_4 та прокурором Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_3 за участю захисника адвоката ОСОБА_5 і призначення ОСОБА_4 узгодженого сторонами покарання.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст. 50, 65 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Обставиною, що пом'якшує покарання відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
ОСОБА_4 на обліку у лікаря-нарколога не перебуває.
ОСОБА_4 звертався до лікаря-психіатра за медичною допомогою, діагноз F068.
Згідно з висновком судово-психіатричного експерта №565 від 12.09.2025 ОСОБА_4 , на період часу, до кого відноситься скоєння інкримінованих йому дій та на даний час, виявляв і виявляє ознаки розладу особистості емоційно-нестійкого типу - що не позбавляло на вказаний період часу та не позбавляє на теперішній час його здатності усвідомлювати власні дії та свідомо керувати ними. ОСОБА_4 застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
Судом встановлено, що обвинувачений має середньо-спеціальну освіту, офіційно не працює, не одружений, на утриманні неповнолітніх та малолітніх дітей не має, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
При цьому суд вважає за можливе призначити ОСОБА_4 покарання за ч.1 ст.289 КК України у виді трьох років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України із звільненням від покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та іспитовим строком на 1 (один) рік та з покладенням обов'язків, передбачених п.1, 2 ч.1 та п.2 ч.3 ст. 76 КК України.
Судові витрати по справі на загальну суму 4 902 грн 70 коп. за проведення експертиз, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави.
Цивільний позов не заявлений.
Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 96-1 КК України та ст. 100 КПК України.
Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 23.08.2025 ОСОБА_4 було затримано у порядку ст.208 КК України 23.08.2025 о 17 год 35 хв за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України.
Ухвалою слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 25.08.2025 відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання у межах строку досудового розслідування до 24.10.2025.
Станом на день вирішення питання щодо затвердження угоди строк дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 сплив.
Згідно з ч.4 ст.174 КПК України, при ухваленні судового рішення, необхідно скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 26.08.2025.
Умови застосування спеціальної конфіскації відсутні.
Керуючись ст. 100, 124, 314, 373, 374, 468, 469, 472, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 24.09.2025 між обвинувачем ОСОБА_4 та прокурором Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_3 за участю захисника адвоката - ОСОБА_5 , згоду на укладення якої надав потерпілий ОСОБА_6 .
Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання за ч.1 ст.289 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік.
На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме:
періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави кошти у сумі 4 902 (чотири тисячі дев'ятсот дві) грн 70 коп. у порядку відшкодування витрат за проведення експертиз.
Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирати.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 26.08.2025.
Речові докази:
2 сліди пальців рук, які упаковані до сейф-пакету №5428813, змив із зовнішньої ручки водійської дверки автомобіля, який поміщено до паперового конверту, змив із внутрішньої ручки водійської дверки автомобіля, який поміщено до паперового конверту, змив із керма автомобіля, який поміщено до паперового конверту, змив із ручки КПП, який поміщено до паперового конверту, подушка блакитного кольору, яку поміщено до сейф-пакету № WAR 1736316 - передано до кімнати зберігання речових доказів Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області - знищити;
автомобіль марки АЗЛК 412 ИЭ, державний номерний знак НОМЕР_2 , бежевого кольору, 1990 року випуску - передано на зберігання потерпілому ОСОБА_6 - повернути законному володільцю.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Вирок може бути оскаржено з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 2 ст. 473 КПК України.
Суддя ОСОБА_7