Справа № 695/3341/25
номер провадження 2/695/1938/25
26 листопада 2025 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - Ватажок-Сташинської А.В.,
за участі: секретаря судового засідання - Біліченко С.В.,
представника відповідача - адвоката Побиванця Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Золотоноша у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області звернулося ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (далі - позивач) з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 14.04.2021 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЛОАН» та відповідачем укладено кредитний договір №3293222, відповідно до умов якого, відповідачу було надано у кредит грошові кошти у сумі 9 000 грн 00 коп. Відповідач зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування ним у порядку та строки, визначені договором, однак зобов'язання за кредитним договором не виконав. 29 вересня 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» було укладено договір відступлення прав вимоги №76-МЛ, за яким позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги до осіб, які були боржниками ТОВ «МІЛОАН», у тому числі і до відповідача за договором №3293222 від 14.04.2021. Станом на дату звернення до суду з позовною заявою заборгованість відповідача перед позивачем становить 24 689 грн 51 коп., з яких: 5871 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 17 918 грн 51 коп. - заборгованість за відсотками та 900 грн 00 коп. - заборгованість за комісією.
Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 06.08.2025 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Згідно з наданими 12.11.2025 до суду додатковими письмовими поясненнями по справі представник відповідача посилається на нікчемність положень п.1.5.1 кредитного договору №3293222 від 14.04.2021 про сплату комісії за надання кредиту у силу ст.228 ЦК України. Тому, на думку представника відповідача, у задоволенні вимог про стягнення з відповідача комісії за надання кредиту у сумі 900 грн 00 коп. належить відмовити. Також у додаткових письмових поясненнях представник відповідача вказує, що заявлена позивачем до стягнення сума заборгованості за нарахованими процентами не є співмірною сумі кредиту, що суперечить принципам розумності і добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми процентів у разі невиконання ним зобов'язань за кредитним договором. З огляду на наведене, представник відповідача вказує про необхідність зменшення розміру процентів за вказаним договором до 3 000 грн 00 коп. Крім того, представник відповідача посилається на те, що заявлена до стягнення з відповідача сума витрат на правничу допомогу не відповідає критерію пропорційності, враховуючи невисоку складність справи та невисоку ціну позову. А тому, на думку представника відповідача, пропорційним розміром таких витрат є сума у розмірі 3 000 грн 00 коп.
У судове засідання позивач явку свого представника не забезпечив, згідно з наявним у матеріалах справи клопотанням просить здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача, на задоволенні позову наполягає повністю.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково. Посилаючись на обставини, викладені у додаткових письмових поясненнях по справі, представник відповідача не заперечував проти стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у сумі 5 871 грн 00 коп., та заборгованості за відсотками у сумі 3 000 грн 00 коп. Представник відповідача також просив зменшити заявлену до стягнення суму судових витрат позивача на правничу у допомогу, вказавши, що визнає витрати позивача на правничу допомогу у сумі 3 000 грн 00 коп. Судові витрати зі сплати судового збору представник відповідача просив стягнути пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, суд зазначає про таке.
Судом встановлено та визнається сторонами у справі, що 14.04.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем був укладений кредитний договір № 3293222 (далі - договір), згідно з умовами якого відповідач отримав 9 000 грн 00 коп., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором.
Відповідно до довідки про ідентифікацію ОСОБА_1 ідентифікований товариством, одноразовий ідентифікатор F59533.
Договір про надання споживчого кредиту підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (пароля), про що свідчить розділ 10 договору Реквізити та підписи сторін. Крім цього, того ж дня відповідач електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора підписала паспорт споживчого кредиту та графік платежів, який є Додатком № 2 до договору про надання споживчого кредиту №3293222 від 14.04.2021.
Відповідно до п. 1.2, п.1.3 розділу 1 договору, кредит було надано у сумі 9 000 грн 00 коп., строком на 17 днів.
Пунктом 1.5.1 встановлено комісію за надання кредиту - 900 грн 00 коп., яка нараховується за ставкою 10% від суми кредиту одноразово.
Відповідно до пункту 1.5.2 договору проценти за користування кредитом - 1 912 грн 50 коп. у розмірі 1,25% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (пункт 1.6 договору).
Згідно з пунктом 1.7 договору встановлено, що тип процентної ставки - фіксована.
У пункті 2.1 договору визначено, що кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
Відповідно до пункту 2.2.2 договору, нарахування Кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п. 2.2.3 Договору.
Згідно з пунктом 2.2.3 договору, проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п 1.6 договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п. 1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного п.1.3, запропонована Позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку встановлену п.1.6 Договору. Якщо визначена п.1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, згідно п.2.3.1.2 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п. 1.6. Договору. Стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов'язань Позичальника зі сплати процентів протягом первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк кредитування, що продовжений на стандартних (базових) умовах, це означає, що протягом первісного строку кредитування та/або в період пролонгації на пільгових умовах Позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою встановленою п.1.6 та процентною ставкою визначеною п.1.5.2 Договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної (базової) ставки не може бути збільшено Товариством без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди Позичальника.
Отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується платіжним дорученням №43831030 про перерахування ТОВ «МІЛОАН» 9 000 грн 00 коп. на платіжну карту відповідача № НОМЕР_1 , призначення платежу - кошти згідно договору №3293222.
З наданого ТОВ «МІЛОАН» розрахунку заборгованості та виписки з особового рахунку за кредитним договором №3293222 від 14.04.2021 вбачається, що відповідач станом на дату подання позовної заяви має заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №3293222 від 14.04.2021 у сумі 24 689 грн 51 коп., з яких: 5 871 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 17 918 грн 51 коп. - заборгованість за відсотками, 900 грн 00 коп. - заборгованість за комісією.
29 вересня 2021 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МІЛОАН» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» було укладено договір відступлення прав вимоги №76-МЛ, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами, у тому числі і за кредитним договором №3293222 від 14.04.2021.
Укладення договору відступлення прав вимоги підтверджується актом приймання-передачі реєстру боржників від 29.09.2021 до договору факторингу №76-МЛ від 29.09.2021 та платіжною інструкцією №41765 від 29.09.2021.
Відступлення права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №3293222 від 14.04.2021 у сумі 24689 51 00 коп. підтверджується витягом з реєстру боржників від 13.06.2025 до договору факторингу №76-МЛ від 29.09.2021.
13 червня 2025 року позивачем було направлено відповідачу досудову вимогу - претензію вих. №21372825/1867 від 13.06.2025, проте, ОСОБА_1 не вчинив жодних дій для погашення заборгованості.
Станом на день звернення до суду вказані вимоги відповідачем не виконані, заборгованість за кредитним договором не погашена.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.
Згідно зі статтею 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
За приписом статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно з частиною 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (частина 1 статті 510 ЦК України).
Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частинами 1, 2 ст. 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов'язанні.
Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 512 ЦК України підставою заміни кредитора у зобов'язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні. За висновками Верховного Суду України, що викладені у постанові № 6-979цс15 від 23 вересня 2015 року, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Отже, неповідомлення відповідача про заміну кредитора не звільняє його від обов'язку сплатити заборгованість за договором.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Так, пунктами 5, 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» встановлено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Правилами статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205,207 ЦК України).
Водночас, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.
Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.
Відповідно до пунктів 6.1-6.2. Договору, цей кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Розміщені в Особистому кабінеті Позичальника проект цього Кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію Товариства про укладення Кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього Кредитного договору (акцепт) надається Позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який генерується та надсилається Товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер Позичальника, а Позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність - комбінацію цифр і літер або тільки цифр, або тільки літер) для підписання цього Кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене Позичальником через сайт Товариства, мобільний додаток, месенджери або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номеру Позичальника на номер 2277 (вартість відправки SMS-повідомлення для Позичальника визначено у Правилах). На Договір накладається електронний підпис уповноваженого працівника Кредитодавця з кваліфікованою електронною позначкою часу, що визначає дату та час укладення Договору. Після укладення цей Кредитний договір надається (надсилається) Позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті Позичальника. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд Товариства направлено Позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв'язку, наданими Позичальником Товариству.
Крім того, відповідно до п.п.6.4. Кредитного договору, укладення Товариством Кредитного договору з Позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню Товариством ідентичного за змістом Кредитного договору, який підписаний власноручним підписом Позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки.
Отже, договір №3293222 від 14.04.2021 між первісним кредитором та відповідачем підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, що був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.
Крім цього, у вищевказаному договорі та додатку №2 до нього наявна інформація про умови кредитування, зокрема порядок та умови надання кредиту, періодичність внесків, строк дії договору, процентна ставка за користування кредитом та порядок повернення кредиту, а також наявний графік платежів.
Суд звертає увагу на те, що умови договору до нього є чіткими та зрозумілими, що виключає можливість їх неоднозначного трактування сторонами.
Факт отримання відповідачем кредитних коштів у сумі 9 000 грн 00 коп., шляхом перерахування грошових коштів на належний йому картковий рахунок № НОМЕР_1 , підтверджується копією платіжного доручення №43831030 від 14.04.2021 на суму 9000 грн 00 коп., отримувач ОСОБА_1 , призначення платежу «кошти згідно договору №3293222».
Доказів на спростовування факту перерахування коштів на картковий рахунок відповідача ОСОБА_1 , а також доказів того, що ця картка не належить йому, відповідач суду не назвав та не надав.
Факт укладення 14.04.2021 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЛОАН» та відповідачем кредитного договору №3293222, стороною відповідача не заперечується.
Згідно з наявними у матеріалах справи додатковими письмовими поясненнями та наданими у судовому засіданні поясненнями представника відповідача, сторона відповідача визнає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту за договором про надання споживчого кредиту №3293222 від 14.04.2021 у сумі 5 871 грн 00 коп.
Щодо заперечень сторони відповідача в частині стягнення з відповідача простроченої заборгованості за комісією у сумі 900 грн 00 коп., суд зазначає про таке.
Відповідно до частини 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Згідно з пунктом 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлювального у договорі споживчого кредиту комісії.
Оскільки, укладеним між сторонами кредитним договором передбачено нарахування комісії за надання кредиту та включено суму нарахувань по комісії до графіку платежів, суд дійшов висновку про правомірність дій позивача щодо нарахування заборгованості за комісією.
Такий висновок відповідає правовому висновку, що міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
Щодо посилання сторони відповідача на те, що заявлена позивачем до стягнення сума заборгованості за нарахованими процентами не є співмірною сумі кредиту, що суперечить принципам розумності і добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми процентів у разі невиконання ним зобов'язань за кредитним договором, суд зазначає про таке.
Нарахування відсотків, згідно з умовами договору, підтверджується наданими первісним кредитором відомостями про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 3293222 від 14.04.2021.
Так, згідно з наданим ТОВ «МІЛОАН» розрахунком заборгованості та виписки з особового рахунку за кредитним договором №3293222 від 14.04.2021 сума заборгованості за відсотками становить 17 918 грн 51 коп.
При цьому представник відповідача, заперечуючи проти стягнення заявленої позивачем у позові суми заборгованості за відсотками вказує, що сума нарахованих відсотків є несправедливою, як явно завищена, посилаючись на правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18.
Водночас у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18 вказано, що якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.
У пункті 8.38 зазначеної постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18 з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що виходячи з принципі розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу так і процентів річних як відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
Разом з тим, ч.ч.1, 2, п.5 ч.3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», на положення якого посилається представник відповідача передбачено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.
Однак у даному випадку спірними є нарахування відсотків за правомірне користування кредитними коштами, а не відсотків компенсації у разі невиконання споживачем зобов'язань за договором, чого помилково не бере до уваги сторона відповідача.
При цьому позичальник, укладаючи кредитний договір, самостійно та добросовісно надав оцінку запропонованим умовам кредитування, зважив на можливість їх дотримання з огляду на наявне фінансове становище та на час укладення договору вважав їх прийнятними та вигідними для себе, що й отримало вираження у факті надання згоди на укладення правочину та отримання на його підставі кошів кредиту.
Таким чином, на підставі викладеного вище, за обставин даної справи не можна вести мову про укладення кредитного договору на вкрай невигідних для відповідача умовах.
Відтак, суд відхиляє як безпідставні доводи сторони відповідача в цій частині.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом
Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Передача прав вимоги, безпосередньо до відповідача, крім іншого, підтверджується витягом з Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимог №76-МЛ від 29.09.2021, відповідно до якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №3293222 від 14.04.2021 у сумі 24689 грн 51 коп.
Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача за договором №3293222 від 14.04.2021 становить 24 689 грн 51 коп., з яких: 5 871 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 17 918 грн 51 коп. - заборгованість за відсотками, 900 грн 00 коп. - заборгованість за комісією.
При цьому суд виходить з приписів частини 1, 5 статті 81 ЦПК України та враховує, що відповідач не надав суду доказів повної чи часткової сплати заборгованості, на власний розсуд розпорядившись своїми процесуальними правами.
Таким чином, на підставі викладеного вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, та задоволення позову у повному обсязі.
Щодо стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на професійну правничу (правову) допомогу у сумі 7 000 грн 00 коп., суд зазначає про таке.
На підтвердження реальності вказаних витрат до матеріалів справи долучено свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2093 від 29.09.2012 на ім'я Усенко Михайло Ігорович, договір №0605 про надання правової допомоги від 06.05.2025, ордер серії ВС №1370094, акт наданих послуг №1804 від 23.06.2025, детальний опис наданих послуг до акту наданих послуг №1804 від 23.06.2025 за договором про надання правової допомоги №0605 від 06.05.2025, згідно з якими розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката Усенка Михайла Ігоровича становить 7 000 грн 00 коп.
Вказані докази у сукупності доводять наявність та реальність витрат позивача на правову допомогу.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти стягнення заявленої позивачем суми судових витрат на правничу допомогу, просив зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 3000 грн 00 коп.
З огляду на викладене, враховуючи характер виконаної адвокатом Усенком Михайлом Ігоровичем роботи, заявлені позивачем вимоги, їх складність та об'єм досліджених судом доказів, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає наявними підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 3 000 грн 00 коп. на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422 грн 40 коп.
Керуючись ст.4, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236) до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором №3293222 від 14.04.2021 у сумі 24689 (двадцять чотири тисячі шістсот вісімдесят дев'ять) грн 51 коп., з яких: 5871 (п'ять тисяч вісімсот сімдесят одна) грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту ; 17918 (сімнадцять тисяч дев'ятсот вісімнадцять) грн 51 коп. - заборгованість за відсотками, 900 (дев'ятсот) грн 00 коп. - заборгованість за комісією.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000 (три тисячі) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» витрати зі сплати судового збору у сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів в порядку визначеному ст. ст. 354-356 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя А.В. Ватажок-Сташинська