Справа № 638/12071/25
Провадження № 2/638/5658/25
25 листопада 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Теслікової І.І.,
за участі секретаря судових засідань - Зубко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального провадження цивільну справу за позовною заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Кіслової Олени Олександрівни до Харківської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Харківської міської ради про визначення додаткового строку достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Харків померла її мати ОСОБА_2 . Після смерті матері відкрилася спадщина на належну їй на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 23 червня 2000 року Центром (відділом) приватизації житлового фонду Управління комунального майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна Виконавчого комітету Харківської міської ради, 1/2 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Інша 1/2 частина вказаної квартири належить на праві власності йому. При житті мати склала заповіт, посвідчений 09.12.2019 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ральченко К.Ю., згідно якого усе майно, де б воно не було і з чого не складалося, і взагалі все те, на що вона за законом матиме право і все те що буде належати їй на момент смерті, а також належні їй майнові права та обов'язки на час смерті, заповідала йому. Однак про те, що мати склала заповіт на його ім'я йому відомо не було. Так як йому вже належала 1/2 частина квартири, то мати бажала, щоб належну їй частину квартири успадкував її старший син, його рідний брат ОСОБА_3 . Після смерті матері брат мав намір прийняти спадщину. Однак йому не було відомо чи прийняв брат спадщину чи ні, так як він мешкав у м. Гомель Республіки Беларусь і вони не спілкувалися. Він не мешкав з померлою матір'ю за однією адресою, а мешкав у м. Кривий Ріг, тому про наявність заповіту, складеного матір'ю на його ім'я йому відомо не було. У зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України він тривалий час не мав можливості приїхати в м. Харків, так як перебуває на військовій службі за контрактом та бере безпосередню участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. У червні 2025 року він приїхав у м. Харків та наводив порядок у квартирі матері. Серед документів знайшов заповіт, складений матір'ю на його ім'я. Наступного дня він звернувся до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Ральченко К.Ю., і дізнався, що брат спадщину не прийняв, але нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, так як він не подав заяву про прийняття спадщини у встановлений законом строк. Нотаріусом було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 80/02-31 від 16.06.2025 року. Вважає, що строк для прийняття спадщини ним було пропущено з поважної причини.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м.Харкова від 01 липня 2025 року позовна заява була залишена без руху, на виконання якої представником позивача подано заяву про усунення недоліків.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Харкова Теслікової І.І. від 09 липня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою в порядку загального позовного провадження. Запропоновано позивачу та відповідачу скористатися вимогами ст. 178-180, 193 ЦПК України.
Ухвалою суду від 19 серпня 2025 року клопотання ОСОБА_1 задоволено. Витребувано у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Ральченко К.Ю. належним чином засвідчену копію спадкової справи, що була відкрита після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою суду від 25 вересня 2025 року прийнято до розгляду заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Кіслової Олени Олександрівни про зміну підстав позову, подану в межах розгляду цивільної справи за позовом представника ОСОБА_1 - адвоката Кіслової Олени Олександрівни до Харківської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Ухвалою суду від 28 жовтня 2025 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.
У судове засідання позивач та його представник не з'явилися. Представник позивача надав суду заяву, в якій позов підтримав, просив його задовольнити та слухати справу без його участі.
Представник Харківської міської ради в судове засідання не з'явився, подавши до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог та розглядати справу за його відсутності. В обґрунтування відзиву зазначив, що відсутні докази, що позивач намагався скористатися наданим йому правом звернутися у шестимісячний строк до нотаріуса з метою вчинення відповідної нотаріальної дії. У першопочатковому позові представником позивача зазначається про те, що йому було відомо про наявність заповіту матері, про те у нього виникли обставини, що унеможливили своєчасне звернення у 6 місячний строк до нотаріальної контори. На підтвердження зазначеного позивачем надається довідка про безпосередню участь особи в антитерористичній операції в цей період. У позовній заяві поданій разом із заявою про зміну підстав позову зазначаються вже зовсім інші обставини, а саме, те що позивачу взагалі не було відомо про наявність заповіту матері. Вважаємо, що заяву позивача про зміну підстав позову можна вважати новим позовом у зв'язку з тим, що на його обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісно підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами
У зв'язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд встановив.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
За життя 09 грудня 2019 року ОСОБА_2 склала заповіт, який посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ральченко К.Ю.., та зареєстровано в реєстрі за №801. Відповідно до заповіту ОСОБА_2 після своєї смерті заповіла все майно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно зі статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Відповідно до статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина 3 статті 46 цього Кодексу).
Враховуючи положення ст. 46 та ст.1220 ЦК України, суд дійшов висновку, що часом відкриття спадщини у вказаній справі вважається день смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, до складу якої входить частина квартири АДРЕСА_2 .
ОСОБА_2 , була співвласницею вказаної квартири, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло від 23 червня 2000 року, реєстраційний № 1-00-202766.
Статтею 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Враховуючи наведені приписи, граничним строком для подання заяви про прийняття спадщини було 17 травня 2022 року.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 дізнався про існування заповіту ОСОБА_2 у червні 2025 року.
У червні 2025 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Ральченко К.Ю. із заявою про відкриття спадкової справи та видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.
Постановою приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Ральченко К.Ю. № 80/02-31 від 16.06.2025 позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв'язку з пропуском останнім шестимісячного строку для прийняття спадщини.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Статтею 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно змісту ст. 1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається: 1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори; 2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Постановою Верховного Суду у складі постійної колегій суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.06.2019 року у справі № 565/1145/17 були визначені поважні причини строку, необхідного для прийняття спадщини, а саме: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту, тощо.
Так, у постанові Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року у справі № 6-85цс12 вказано, що право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкову масу, то положення ч. 3 ст. 1272 ЦК України не застосовуються.
У постанові Верховного Суду України від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1215цс16 викладено правову позицію, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом вищезазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
У постанові Верховного Суду у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 липня 2021 року по справі справа № 405/7058/19 провадження № 61-18000св20 вказано наступне «необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховним Судом України від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17. Про свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права та поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини у випадку доведеності факту необізнаності спадкоємця про існування заповіту вказано також у постановах Верховного Суду від 22 грудня 2021 року у справі №703/4978/19, від 25 березня 2020 року у справі № 642/2539/18-ц, від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 28 жовтня 2019 року у справі № 761/42165/17, від 06 червня 2018 року у справі № 315/765/14-ц, що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах». Тобто суд, розглядаючи такі позови встановлює саму по собі наявність причин, що унеможливили своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини, та оцінює їх з точки зору поважності.
При розгляді справ про надання додаткового строку для прийняття спадщини судом застосовуються інші, порівняно із поновленням строку позовної давності, підстави для визнання причин пропуску цього строку поважними.
Відповідно до статті 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов'язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.
Згідно з пунктом 1.2 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, при зверненні спадкоємця у зв'язку з відкриттям спадщини нотаріус з'ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.
Для того, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз'яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття (пункт 3.2 глави 10 розділу II Порядку № 296/5). Пунктом 3.16 глави 10 розділу II Порядку № 296/5 передбачено, що суд може визначити спадкоємцю, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Отже, на нотаріуса та в сільських населених пунктах - посадових осіб органу місцевого самоврядування, уповноважених на вчинення нотаріальних дій, покладено обов'язок щодо повідомлення спадкодавця про необхідність подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом чи про відмову від її прийняття, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Виходячи із змісту ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
На виконання ухвали суду від 19 серпня 2025 року про витребування копії спадкової справи після померлої ОСОБА_2 , приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ральченко К.Ю. надано суду копію спадкової справи №20/2025 від 16.06.2025, яка була заведена щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває з 01.04.2021 на військовій службі за контрактом в військовій частині НОМЕР_1 , та згідно довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України №474 від 10.06.2025 ОСОБА_1 в період з 24.02.2022 по 31.05.2022 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України районах проведення антитерористичної операції с.Троїцьке Луганської області.
Оцінюючи доводи позивача про поважність причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини, судом враховано, що ОСОБА_1 не мешкав з померлою за однією адресою, в період з 24.02.2022 по ІНФОРМАЦІЯ_5 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України районах проведення антитерористичної операції с.Троїцьке Луганської області, дізнався про заповіт ОСОБА_2 на своє ім?я у червні 2025 року, доказів в спростування чого матеріали справи не містять, а також враховує що нотаріусом або посадовою осою органу місцевого самоврядування, уповноважених на вчинення нотаріальних дій, не здійснено повідомлення або оголошення спадкоємця за заповітом ОСОБА_1 про відкриття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Також суд враховує висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 04.03.2020 у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи №133/1880/18, провадження № 61-12000св19, які стосуються свободи заповіту як фундаментального принципу спадкового права, що також судом враховується при вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).
Враховуючи те, що нотаріусом або посадовою осою органу місцевого самоврядування, уповноважених на вчинення нотаріальних дій не були здійснені повідомлення, оголошення та виклик спадкоємця за заповітом, враховуючи свободу заповіту як фундаментального принципу спадкового права, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску позивачем строку прийняття спадщини, що відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України є підставою для визначення їй додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
При цьому суд враховує також вимоги розумності та справедливості. Згідно зі ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.
До того ж суд враховує, що існувала воля спадкодавця на передання спадкового майна позивачу, ця воля втілена у заповіті та має поважатися при вирішенні питання про подальшу долю спадкового майна.
Також при вирішенні даної справи суд зауважує, що відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Суд зауважує, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що строк пропущений з поважних причин та позовні вимоги ОСОБА_1 про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, ст.ст. 15, 16, 1268-1270, 1272, 1273 ЦК України, керуючись ст. 3-5, 12-13, 81, 258, 268, 272, 353 ЦПК України, суд, -
Позов представника ОСОБА_1 - адвоката Кіслової Олени Олександрівни до Харківської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю три місяці, з дня набрання цим рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості щодо учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 ;
відповідач - Харківська міська рада, місцезнаходження за адресою: м.Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243.
Суддя Теслікова І.І.