Справа № 569/21465/25
25 листопада 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Кучиної Н.Г.,
секретар судового засідання Корпесьо В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
07.10.2025 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на її користь на утримання неповнолітньої дитини: доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини доходів відповідача.
Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що 15 серпня 2023 року сторонами було укладено шлюб, про що Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зроблено відповідний актовий запис № 1322.
Під час шлюбу у них народилися дитина, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 09.03.2024.
Сторони проживають окремо, відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.
Ухвалою суду від 08 жовтня 2025 року суд прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив спрощене позовне провадження.
Позивач в судове засідання не з'явилася. 25.11.2025 від представника позивача - адвоката Цісар І.В. надаійшла заява, згідно якої просить справу розглянути без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив, відзиву не подав, пояснень чи заперечень від нього не надходило, таким чином, суд проводить розгляд справи згідно зі ст. 280 ЦПК України в заочному порядку, на підставі наявних у справі даних та доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
Судом встановлено, що 15 серпня 2023 року сторонами було укладено шлюб, про що Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зроблено відповідний актовий запис № 1322.
Під час шлюбу у них народилися дитина, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 09.03.2024.
Сторони проживають окремо, відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.
Батько дитини, в свою чергу, є здоровою та працездатною особою, має змогу сплачувати аліменти на рівні 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), позаяк аліменти відповідач більше нікому не платить, стягнень по виконавчим документам з нього не проводиться, інших дітей він не має.
Відповідно до ст. 3 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року (в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Виходячи зі змісту ст. 27 Конвенції ООН «Про права дитини» та ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття та несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Ст. 150 Сімейного кодексу України (далі - СК України) визначено, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Крім того, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, а також забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 2 ст. 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь в її утриманні у грошовій і (або) натуральній формі.
Частиною третьою статті 181 СК України передбачено можливість стягнення за рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів, суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківська, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Враховуючи те, що домовленість між позивачем та відповідачем про сплату аліментів на утримання дітей відсутня, а протилежного суду не доведено, суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути аліменти на утримання їх дитини.
Тому, зважаючи на обставини, які викладені вище, а також виходячи з того, що позивач разом із відповідачем повинні забезпечити дитині рівень життя, необхідний і достатній для її нормального фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, виходячи з рівності прав та обов'язків батьків щодо дитини (ч. 1 ст. 141 СК України), суд доходить висновку про необхідність стягнення аліментів з відповідача у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.
Враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку про задоволення позову повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України стягнення аліментів необхідно присудити від дня пред'явлення позову, тобто з 07 жовтня 2025 року.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 України ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Оскільки з відповідача на користь позивача підлягають стягненню аліменти на утримання їх дитини, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст. 180 - 184, 191 СК України, ст. 3, 4, 10 - 12, 81, 89, 141, 258, 259, 263 - 265, 268, 272, 273, 280 - 283, 352, 430 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задоволити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання їх неповнолітньої дитини: доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 07 жовтня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським міським судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя Н. Г. Кучина