судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Матолич В.В. на рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 26.11.2025
Справа №348/2403/25
Провадження № 2-о/348/137/25
26 листопада 2025 року суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Матолич В.В. у цивільній справі №348/2403/25 за заявою ОСОБА_1 ,ОСОБА_2 , заінтересована особа: Пасічнянська сільська рада Надвірнянського району Івано-Франківської області про визнання особи недієздатною, призначення опікуна вважає за необхідне викласти письмово окрему думку.
Рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 26.11.2025 суд задовольнив заяву ОСОБА_1 ,ОСОБА_2 , ухвалив рішення про визнання недієздатним ОСОБА_3 та встановив над ним опіку, призначивши ОСОБА_2 опікуном над недієздатним.
Відповідно до ст.35 ЦПК України, питання, що виникають під час колегіального розгляду справи судом, вирішуються більшістю голосів суддів. Суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку. Про наявність окремої думки повідомляються учасники справи без оголошення її змісту в судовому засіданні. Окрема думка приєднується до справи і є відкритою для ознайомлення.
Я не можу погодитися з думкою більшості членів колегії, виходячи з такого.
Висновок судово-психіатричної експертизи є доказом на підставі якого суд встановлює наявність/відсутність підстав для визнання особи недієздатною. Зазначений висновок має містити актуальну інформацію про стан здоров'я особи щодо якої подано заяву. На законодавчому рівні визначено, що рішення суду у таких справах може мати строк дії не більше двох років і до закінчення цього строку особа підлягає повторному огляду, якщо її стан здоров'я не покращився.
До матеріалів заяви сторона долучила копію висновку експерта, оригінал якого знаходиться у іншій справі, результати розгляду якої суду не відомі. Крім цього, висновок експерта був підготований більше ніж рік тому, а отже зазначені у ньому обставини із плином часу могли втратити достовірність.
Враховуючи те, що визнаючи особу недієздатною суд, фактично позбавляє її можливості реалізовувати свої права, при ухваленні такого рішення важливо мати актуальну інформацію про стан здоров'я такої особи та надати такій інформації належну оцінку. На підставі наявної у матеріалах справи копії висновку експерта неможливо зробити висновок щодо наявності/відсутності підстав для визнання особи недієздатною.
Крім цього, уході судового рогляду, встановлено, що заявник ОСОБА_2 є військовозобов'язаним, а його мати, яка є найближчим родичем - сестрою ОСОБА_3 на момент розгляду справи є працездатною особою та не позбавлена можливості здійснювати догляд за своїм братом. Доказів того, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 склалися довірливі відносини і він сприймає тільки ОСОБА_2 і агресивно себе поводить з іншими родичами суду не надано. Представник ОСОБА_3 у ході судового розгляду зазначила, що ОСОБА_3 не поводився з нею агресивно при спілкуванні. Також без уваги при ухваленні рішення залишилося те, що ОСОБА_3 проживає спільно з ОСОБА_2 тільки з 2025 року. До цього зі слів ОСОБА_1 за ним здійснювали догляд батьки.
Подання щодо призначення опікуном ОСОБА_2 датоване 16.01.2024. У ході судового розгляду представник органу опіки зазначив, що безпосередньо для цілей даного судового розгляду орган опіки не намагався отримати додаткову інформацію щодо доцільності призначення саме ОСОБА_2 опікуном ОСОБА_3 , оскільки приблизно 2 роки тому вже підготував відповідне подання. Крім цього, представник не пояснив суду, які заходи були вжиті органом опіки для встановлення доцільності призначення опікуном саме ОСОБА_2 . Що свідчить про застосування суто формального підходу до вирішення питання про призначення опікуна.
У постанові Верховного Суду від 28 травня 2025 року у справі № 641/7190/23 зазначено, що саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з'ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживаньв цьому питанні, та належно мотивувати своє подання про можливість призначення особи опікуном та, перш за все, необхідність такого.
Подання заяви про визнання особи недієздатною, призначення опікуна з метою отримання певної вигоди для себе, не допускається.
Враховуючи наведене, на мою думку заява про визнання особи недієздатною, призначення опікуна не підлягає до задоволення.
Суддя Матолич В.В.