Справа № 346/1803/25
Провадження № 3/346/869/25
25 листопада 2025 року м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Коваленка Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні, у приміщенні зали судових засідань Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; проживає за адресою: АДРЕСА_1 ),
До суду надійшов протокол серія ЕПР1 № 287145 від 31 березня 2025 року про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 за ч.1 статті 130 КУпАП.
Аргументи держави Україна. 31 березня 2025 року о 22 годині 05 хвилин в смт. Отинія, Коломийського району Івано-Франківської області по вулиці Галицька, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Pegueot», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Огляд проводився у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Алкофор-507, тест позитивний 2.44 проміле. Чим порушив вимоги пункту 2.9а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.
Аргументи ОСОБА_1 суду невідомі. Повістка у паперовому вигляді була надіслана йому на поштову адресу, з рекомендованим листом яку він одержав. І тому, на підставі статті 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод, з урахуванням рішення Європейського суду з прав людини «Олександр Шевченко проти України» від 26.04.2007р. (де було розглянуто питання тривалості розгляду справи, але його висновок суд вважає цілком застосовним і до цієї справи), а також рішення від 24.02.2022р. про визнання не прийнятною заяви №43925/18 у справі "Goryachyy v. Ukraine" (якою суд не знайшов порушень статті 6 Конвенції у тому, що суд інформував людину про судове засідання шляхом надіслання повістки поштою з рекомендованим повідомленням, але вона повернулась з поміткою, що її не було доставлено у зв'язку із закінченням строку для його отримання отримувачем) суд проводив розгляд справи ОСОБА_1 , за його відсутності, оскільки він як сторона у справі протягом семи місяців не вжив жодних заходів аби дізнатись про стан відомого йому судового провадження та забрати повістку.
Оцінка суду щодо обставин справи.
31 березня 2025 року о 22 годині 05 хвилин в смт. Отинія, Коломийського району Івано-Франківської області по вулиці Галицька, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Pegueot», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Огляд проводився у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу алкофор-507, тест позитивний 2.44 проміле: протокол - а.с.1 та диск, з відеозаписом події - а.с.9).
При цьому суд відзначає, що в силу положень частини 1 статті 251 КУпАП, і протокол, і аудіо-відеозапис події, є самостійними, і окремими доказами, які суд оцінив, як кожен з них окремо, так і у їх сукупності, які узгоджуються між собою.
Суд не має жодних сумнівів у тому, що вказаним транспортним засобом, в зазначений у протоколі день і час, керував саме ОСОБА_1 , оскільки за кермом вказаного транспортного засобу перебував саме він (дані обставини підтверджуються фактичними даними саме із таким змістом, оскільки вони містяться у диску, з аудіо-відеозаписом події- а.с.9).
До нього підійшов поліцейський та попросив надати документи. Після чого зазначив, що чує він нього запах алкоголю та задав запитання чи ОСОБА_1 вживав алкоголь. Працівник поліції зазначив ознаки, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. У зв'язку із чим працівник поліції запропонував останньому пройти огляд на стан сп'яніння на спец приладі Алкофор-507. ОСОБА_1 погодився на проходження огляду, у зв'язка із чим працівник поліції надав ОСОБА_1 пройти тест на стан сп'яніння. У зв'язку із чим останній продув в прилад який показав 2.44 проміле, та погодився з його результатом (дані обставини підтверджуються фактичними даними саме із таким змістом, оскільки вони містяться у диску, з аудіо-відеозаписом події- а.с.9).
Оцінка суду щодо правопорушення.
Положення пункту 22 частини 1 статті 92 Конституції України гарантують, що виключно законами України визначаються діяння, які є адміністративними правопорушеннями та відповідальність за них.
І зокрема, адміністративним правопорушенням, в силу ч.1 ст.130 КУпАП України являється керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. А положеннями пп. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху України (що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306) передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Разом з цим суд враховує і застосовує положення статті 266 КУпАП за якими: особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння (частина 1); огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (частина 2); проведення огляду на стан сп'яніння здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (частина 6).
Тому суд враховує та застосовує і положення "Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду", який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 за якими: огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС (пункт 2); огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом (пункт 3); результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду (пункт 5); водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я (пункт 6).
А враховуючи вказані положення суд враховує і застосовує також положення "Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", яка затверджена спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року за №1452/735, за якими: ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (пункт 3 Розділу І); установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові (пункт 7 Розділу ІІ).
І з урахуванням вказаних вище нормативно-правових положень, суд відзначає, що встановлені ним обставини (що вказані вище і які підтверджуються оціненими судом доказами, у їх сукупності) прямо вказують на те, що ОСОБА_1 31 березня 2025 року дійсно керував транспортним засобом, що вказаний у протоколі; огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння проводився поліцейським на місці зупинки автомобіля, з використанням спеціального технічного засобу, дозволеного до застосування МОЗ і Держспоживстандартом (який пройшов калібрування і має чинне свідоцтво про повірку); під час проведення огляду ОСОБА_1 , поліцейський застосував технічний засіб відеозапису, матеріали якого у вигляді аудіо-відеозапису долучено до протоколу, і цим записом зафіксовано весь процес огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння; застосований поліцейським спеціальний технічний засіб, після проведення тесту, показав цифровий результат більше 0,2 проміле алкоголю в крові, зокрема 2,44% промілле; і цей результат огляду зазначено поліцейським і у протоколі, і в акті огляду, форма якого затверджена МОЗ за погодженням з МВС, який долучено до протоколу; ОСОБА_1 погодився з із вказаним результатом його огляду на стан сп'яніння та відмовився від проведення огляду у закладі охорони здоров'я.
Тож зважаючи на викладене, суд погоджується із тим, що 31 березня 2025 року о 22 годині 05 хвилин в в смт. Отинія, Коломийського району Івано-Франківської області по вулиці Галицька, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Pegueot», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Огляд проводився у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Алкофор-507, тест позитивний 2.44 проміле.
А за таких обставин суд погоджується із тим, що 31 березня 2025 року, ОСОБА_1 дійсно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП, і саме він винний у його вчиненні.
Обставин, які б виключали адміністративну відповідальність, а також обставин, які пом'якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено. А тому, він підлягає адміністративній відповідальності, на загальних підставах.
На виконання положень статті 33 КУпАП суд констатує, що за своїм характером, вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, з огляду на його об'єкт та наслідки, є тяжким; суду не надано доказів того, що ОСОБА_1 має у суспільстві погане соціальне обличчя; відомості про те, що він вчиняв у минулому такі ж самі правопорушення у суду відсутні, суд має докази його віку, статі, місця проживання.
Адміністративне стягнення, передбачене санкцією частини 1 статті 130 КУпАП, являє собою тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на підставі пункту 5 підрозділу 1 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України складає 17000 гривень), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до положень частини 1 статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Отже, врахувавши усі обставини для вирішення питання про накладення на ОСОБА_1 , стягнення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, суд вважає, що накладення на нього штрафу у розмірі 17000 гривень, разом з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік буде достатньою і адекватною мірою відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.
Разом з цим, відповідно до положень статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. А тому, в силу положень частини 5 статті 4 Закону України «Про судовий збір» та положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з ОСОБА_1 слід стягнути ще й 605 гривень 60 копійок у якості судового збору.
Отже, керуючись статтями 1, 2, 7, 8, 9, 10, 17-24, 26, 27, 33-38, 40-1, 124, 221, 245-253, 254-255, 268, 271, 276, 279, 280, 283-285, 287, 294, 298-300, 304, 305, 306 КУпАП, суд
Визнати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; проживає за адресою: АДРЕСА_1 ), винуватим у вчиненні ним 31 березня 2025 року адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок, на користь Держави Україна (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
Постанову може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом 10 (десяти) днів, з дня її винесення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. А у разі подання апеляційної скарги у вказаний строк, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення.
Судовий збір має бути сплачений на наступний робочий день, після набрання цією постановою законної сили. Постанова може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання нею законної сили, з урахуванням строків для сплати судового збору.
Для недопущення звернення цієї постанови до примусового виконання, слід надати до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області документи, що підтвердять сплату судового збору у розмірі, за реквізитами та у строки, що передбачені цією постановою.
Суддя: Коваленко Д. С.