Справа № 346/5822/25
Провадження № 3/346/1949/25
25 листопада 2025 року м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд
Івано-Франківської області
Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Сольський В.В., розглянувши справу, яка надійшла від Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України,
за ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 керував транспортним засобом, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння.
Правопорушення вчинено за наступних обставин.
11 листопада 2025 року о 02 год 07 хв в селищі Отинія автодорога Н-10, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Mercedes-Benz» номерний знак « НОМЕР_1 », перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, огляд проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням приладі «Alcotester Drager 7510», результат тесту 2,18 проміле, чим порушив п. 2.9.а Правил дорожнього руху України.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні визнав. Вказав, що в той день дійсно вживав алкогольні напої під час святкування, однак не планував сідати за кермо. У вчиненому розкаюється, просить не позбавляти водійських прав.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов таких висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно із пунктом 2.5. Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.9а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції
Процедура направлення та проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду передбачені в Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 р. (надалі - Порядок № 1103) та відповідною Інструкцією, затвердженою спільним наказом МВС та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 р. (надалі - Інструкція).
Відповідно до п. 2 Порядку № 1103 огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (п. 4 Порядку № 1103).
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я (п. 6 Порядку № 1103).
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (п. 8 Порядку № 1103).
Відповідно до п. 2 Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (п. 6 Розділу І Інструкції).
Відповідно до п. 6 Порядку від 17 грудня 2008 року № 1103 та п. 7 Розділу І. Інструкції від 09.11.2015 року № 1452/735, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Норма ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність зокрема за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення знайшла своє підтвердження в судовому засіданні та доводиться письмовими матеріалами справи, а саме:
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01 листопада 2025 року, згідно із якими ОСОБА_1 керував транспортним засобом, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів, за результатами проведеного на місці зупинки огляду за допомогою приладу «Alcotester Drager 7510», встановлено, що водій перебував в стані алкогольного сп'яніння.
- роздруківкою приладу «Alcotester Drager 7510» тест від 01 листопада 2025 року № 1122, результат тесту - 2,18 проміле;
- оглянутим в судовому засіданні відеозаписом на якому зафіксовано зупинку працівниками поліції автомобіля, яким керував ОСОБА_1 , у зв'язку із порушенням правил дорожнього руху, а саме технічною несправністю зовнішніх світлових приладів автомобіля, за що відносно нього складено відповідну постанову, копія якої долучена до протоколу..
В ході спілкування з водієм працівники поліції виявили у нього ознаки алкогольного сп'яніння та запропонували пройти огляд на виявлення стану сп'яніння.
На відеозаписі зафіксовано процедуру проходження ОСОБА_1 огляду за допомогою спеціального технічного засобу огляд на місці зупинки транспортного засобу, та результат тесту - 2,18 проміле.
З результатами огляд на місці водій погодився, проходити повторний огляд в закладі охорони здоров'я відмовився.
На відеозаписі зафіксовано процедуру складення поліцейським адміністартивних матеріалів та ознайомлення з ними ОСОБА_1 .
Ці докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об'єктивно узгоджуються між собою.
Відповідно до статті 251 КУпАП, відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції були досліджені долучені до протоколів про адміністративні правопорушення відеозаписи з нагрудних відеокамер інспекторів патрульної поліції, які приймали участь у складанні протоколів про адміністративні правопорушення.
Суд визнає наявні у справі відеозаписи належними та допустимими доказами, оскільки вони отримані у встановленому законом порядку та дозволяють повно і всебічно встановити обставини вчинення адміністративного правопорушення.
Вищевказані відеозаписи було зроблено з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів поліції, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення.
Також, обставини, встановлені судом, узгоджуються з даними, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 499939 від 01 листопада 2025 року, в якому процесуально зафіксовано обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП і не містять недоліків, які б свідчили про істотне порушення права на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол підписаний ОСОБА_1 без зауважень.
Судом не встановлено порушень вимог статей 254, 255, 256 КУпАП.
Факт керування транспортним засобом водієм у стані сп'яніння знайшов своє підтвердження в судовому засіданні та підтверджується зібраними доказами.
Суд вважає, що дії працівників поліції не порушували права та свободи ОСОБА_1 , а наявні у справі докази, отримані у встановленому законом порядку і не здобуті завдяки інформації, яку було отримано внаслідок істотного порушення прав та свобод.
Таким чином, сукупність досліджених судом доказів поза розумним сумнівом свідчить про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9.а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Призначаючи адміністративне стягнення суддя враховує: особу правопорушника, характер вчиненого ним правопорушення, ступінь його вини у вчиненому правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка доведена повністю, та доходить переконання, що стосовно останнього слід обрати адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
З огляду на викладене та зважаючи на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
А тому, із порушника слід також стягнути судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 33, 130, 221, 283, 284, 288-290, 294 КУпАП, суддя,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605 гривень 60 копійок у дохід держави: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя: Сольський В. В.