Справа № 344/20930/25
Провадження № 1-кс/344/8165/25
21 листопада 2025 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС П'ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Івано-Франківську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження за № 62025140150000231 від 14.03.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366-2, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України,
Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обґрунтування якого покликався на те, що п'ятим слідчим відділом (з дислокацією у м. Івано-Франківську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 62025140150000231 від 14.03.2025, за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
У клопотанні зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_9 призначений на посаду заступника начальника управління - начальника відділу з питань праці західного напрямку управління інспекційної діяльності в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.
Як зазначено у клопотанні, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про державну службу» посада, яку займає ОСОБА_9 належить до посади державної служби категорії «Б». Таким чином, ОСОБА_9 , перебуваючи на посаді заступника начальника управління - начальника відділу з питань праці західного напрямку управління інспекційної діяльності в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, при виконанні службових обов'язків відповідно до п. 2 примітки ст. 368 КК України є службовою особою, яка займає відповідальне становище.
Слідчий у клопотанні посилається на те, що 22.03.2024 за адресою: Івано-Франківська область, Івано-Франківський район, село Крихівці, вулиця Двірська, 2 зареєстровано ТОВ «Західний центр охорони праці» (код ЄДРПОУ 45436264), директором та власником якого є ОСОБА_4 .
Основним видом діяльності вказаного підприємства є надання суб'єктам господарювання освітніх послуг з питань охорони праці для подальшого успішного проходження їх працівниками перевірки знань комісією Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці та отримання відповідних посвідчень.
Крім цього, вказане підприємство надає послуги щодо оформлення суб'єктами господарювання декларацій відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці та їх реєстрації в Південно-Західному міжрегіональному управлінні Державної служби з питань праці.
В ході здійснення діяльності ТОВ «Західний центр охорони праці» в ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на надання службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди на систематичній основі з метою спрощення процедури проходження особами, яким ОСОБА_4 надає послуги навчання з питань охорони праці, перевірки знань комісією Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці або проходження такої перевірки без присутності особи та подальшого підписання посвідчень про перевірку знань з питань охорони праці, а також за безперешкодну реєстрацію у Південно-Західному міжрегіональному управлінні Державної служби з питань праці декларацій відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці, які в інтересах суб'єктів господарювання подаються ОСОБА_4 .
З метою реалізації свого злочинного умислу, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, не пізніше 27.06.2025 ОСОБА_4 звернувся до ОСОБА_9 із пропозицією надавати йому на систематичній основі неправомірну вигоду за вчинення ним дій із використанням його службового становища, а саме - за безперешкодне проходження особами, які проходять навчання на ТОВ «Західний центр охорони праці», яке очолює ОСОБА_4 , перевірки знань комісією Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці або проходження такої перевірки без присутності особи та подальшого підписання посвідчень про перевірку знань з питань охорони праці, а також за безперешкодну реєстрацію у Південно-Західному міжрегіональному управлінні Державної служби з питань праці декларацій відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці, які в інтересах суб'єктів господарювання подаються ОСОБА_4
ОСОБА_9 , переслідуючи свій корисливий мотив та мету одержання неправомірної вигоди прийняв пропозицію останнього.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, протиправно, розуміючи та усвідомлюючи, що надання неправомірної вигоди службовій особі є незаконним, впродовж 27.06.2025-14.10.2025 надав ОСОБА_9 неправомірну вигоду на загальну суму 130 100 гривень за безперешкодне проходження особами, які проходять навчання на підприємстві ТОВ«Західний центр охорони праці», яке очолює ОСОБА_4 ,перевірки знань комісією Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці або проходження такої перевірки без присутності особи та подальшого підписання посвідчень про перевірку знань з питань охорони праці, а також за безперешкодну реєстрацію у Південно-Західному міжрегіональному управлінні Державної служби з питань праці декларацій відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці, які в інтересах суб'єктів господарювання подаються ОСОБА_4 .
Так, ОСОБА_4 27.06.2025, приблизно о 12 год 00 хв, перебуваючи у службовому кабінеті Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, що за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Івана Франка, 4, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на надання неправомірної вигоди, надав ОСОБА_9 неправомірну вигоду в сумі 24 500 гривень.
Продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на надання неправомірної вигоди, ОСОБА_4 28.07.2025, приблизно о 15 год 30 хв, перебуваючи у службовому кабінеті Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, що за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Івана Франка, 4, надав ОСОБА_9 неправомірну вигоду в сумі 3 500 гривень.
Продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на надання неправомірної вигоди, ОСОБА_4 30.07.2025, приблизно о 15 год 00 хв, перебуваючи у службовому кабінеті Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, що за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Івана Франка, 4, надав ОСОБА_9 неправомірну вигоду в сумі 21 200 гривень.
Продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на надання неправомірної вигоди, ОСОБА_4 01.08.2025, приблизно о 10 год 40 хв, перебуваючи у службовому кабінеті Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, що за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Івана Франка, 4, надав ОСОБА_9 неправомірну вигоду в сумі 25 700 гривень.
Продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на надання неправомірної вигоди, ОСОБА_4 26.08.2025, приблизно о 14 год 40 хв, перебуваючи у службовому кабінеті Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, що за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Івана Франка, 4, надав ОСОБА_9 неправомірну вигоду в сумі 14 000 гривень.
Продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на надання неправомірної вигоди, ОСОБА_4 01.10.2025, приблизно о 15 год 40 хв, перебуваючи у службовому кабінеті Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, що за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Івана Франка, 4, надав ОСОБА_9 неправомірну вигоду в сумі 20 500 гривень.
Продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на надання неправомірної вигоди, ОСОБА_4 14.10.2025, приблизно о 15 год 40 хв, перебуваючи у службовому кабінеті Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, що за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Івана Франка, 4, надав ОСОБА_9 неправомірну вигоду в сумі 20 700 гривень.
Як зазначено у клопотанні, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у наданні службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, та в інтересах третьої особи дій з використанням наданого службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
20 листопада 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Підліски Долинського району Івано-Франківської області, громадянина України, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , працює на посаді директора ТОВ «Західний центр охорони праці», повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України та останнього затримано в порядку ст. 615 КПК України.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 ,у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, максимальне покарання згідно санкції статті - вісім років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Обґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_4 , на думку органу досудового розслідування, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: відомостями, які містяться у протоколах проведення НСРД, протоколах допитів свідків, та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, є реальним, оскільки, ОСОБА_4 , враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ним злочину, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у вчиненні злочину, без можливості застосування більш м'якого покарання, аніж те, яке визначене санкцією статті,може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.Крім цього, ОСОБА_4 наділений правом безперешкодного виїзду за межі України у зв'язку із тим, що останньому встановлена ІІІ група інвалідності.
- незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні. Даний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України є реальним, оскільки ОСОБА_4 працюючи директором ТОВ «Західний центр охорони праці», використовуючи набуті ним зв'язки з працівниками Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці можуть незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, в тому числі серед працівників Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці та ТОВ «Західний центр охорони праці».
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Даний ризик передбачений п. 4 ч.1 ст.177 КПК України, є реальним, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може приховувати докази його злочинних дій, не з'являтись на виклики до слідчого, прокурора чи суду тим самим затягуючи строки досудового розслідування чи судового розгляду. На цей час не встановлено повне коло осіб, що причетні до вчинення указаного злочину, а тому ОСОБА_4 може вчинити дії, щодо повідомлення таких осіб про обставини провадження, узгоджувати з ними свої дії та показання і таким чином перешкоджати встановленню всіх обставин кримінального провадження.
Крім того, на думку органу досудового розслідування, до підозрюваного неможливо застосувати більш м'які запобіжні заходи, окрім тримання під вартою, оскільки це не гарантуватиме дотримання ним обов'язків підозрюваного.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав, викладених в ньому, просив клопотання задовольнити та застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували існування наведених прокурором ризиків, стверджуючи про їх відсутність; заперечили щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просили застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту; у випадку, якщо слідчий суддя дійде висновку про задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просили зменшити розмір застави, посилаючись на сімейний стан підозрюваного, оскільки дружина підозрюваного має інвалідність і потребує значних коштів на лікування.
Заслухавши прокурора, слідчого, підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю за необхідне зазначити наступне.
Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 369 КК України у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 ,у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
20 листопада 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Підліски Долинського району Івано-Франківської області, громадянина України, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , працює на посаді директора ТОВ «Західний центр охорони праці», повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України та останнього затримано в порядку ст. 615 КПК України.
Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.
У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bonafide) підозру».
В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Обґрунтованість підозри,повідомленої ОСОБА_4 , підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: відомостями, які містяться у протоколах проведення НСРД, протоколах допитів свідків, та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Крім того, в судовому засіданні підозрюваний свою причетність до інкримінованих йому дій визнав.
Отже, враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування певною сукупністю матеріалів кримінального провадження, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні підстави для висновку про причетність ОСОБА_4 до злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
Також в судовому засіданні прокурором частково доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- п.1- переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_4 , враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ним злочину, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у вчиненні злочину, без можливості застосування більш м'якого покарання, аніж те, яке визначене санкцією статті, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Крім того, ОСОБА_4 наділений правом безперешкодного виїзду за межі України у зв'язку із тим, що останньому встановлена ІІІ група інвалідності.
- п.2- незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_4 працюючи директором ТОВ «Західний центр охорони праці», використовуючи набуті ним зв'язки з працівниками Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці можуть незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, в тому числі серед працівників Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці та ТОВ «Західний центр охорони праці».
Крім того, у відповідності до вимог п.3 ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК. При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, враховуючи конкретні обставини даного кримінального провадження не зможе запобігти встановленим слідчим суддею в ході розгляду даного клопотання ризикам.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Частиною 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;
5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Розмір застави не визначається під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до статей 629-631 цього Кодексу.
Ч.5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави визначається у таких межах, зокрема:
2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Вирішуючи питання щодо визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя враховує відношення самого підозрюваного до інкримінованих йому дій, його майновий стан, а тому вважає за необхідне в рамках даного кримінального провадження визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, при визначенні розміру якого враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, мотив кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного, тяжкість злочину, який інкримінується підозрюваному ОСОБА_4 , суспільний резонанс данного злочину, введений в державі воєнний стан, вагомість доказів щодо систематичності вчинення інкримінованих дій, вважаю за необхідне, врахувати ч.5 ст. 182 КПК України, визначити заставу в сумі 400 000 гривень 00 коп., оскільки внесення застави саме в такому розмірі, за висновком слідчого судді, може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, слідчий суддя відповідно до ч.3 ст.183 КПК України вважає за необхідне, у разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов'язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України.
Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задовольнити та застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в сумі 400 000 гривень 00 коп., з покладенням на підозрюваного передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов'язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунтування клопотання, і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.
На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк до 17 січня 2026 року включно.
Взяти підозрюваного ОСОБА_4 під варту в залі суду, а тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань №12.
Розмір застави визначити в сумі - 400 000 гривень 00 коп., яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;
- не залишати без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду територію Івано-Франківської області;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця служби;
- утримуватися від спілкування із свідками сторони обвинувачення, а також іншими працівниками Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.
Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст складено та підписано 25.11.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_10