Справа № 344/20920/25
Провадження № 1-кс/344/8162/25
21 листопада 2025 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС П'ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Івано-Франківську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження за № 62025140150000231 від 14.03.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366-2, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України,
Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обґрунтування якого покликався на те, що п'ятим слідчим відділом (з дислокацією у м. Івано-Франківську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові,проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 62025140150000231 від 14.03.2025, за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
Слідчим у клопотанні вказано, що досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_4 призначений на посаду начальника Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці. ОСОБА_8 призначений на посаду заступника начальника управління - начальника відділу з питань праці західного напрямку управління інспекційної діяльності в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про державну службу» посади, які займають ОСОБА_4 та ОСОБА_8 належать до посад державної служби категорії «Б». Відповідно до ч. 5 ст. 32 Закону України «Про державну службу», на державних службовців поширюються обмеження, передбачені Законом України «Про запобігання корупції». Відповідно до положень підпункту «в», п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_4 та ОСОБА_8 є суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону.
Відповідно до вимог ст. ст. 19, 68 Конституції України, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , як посадові особи органу державної влади, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також неухильно їх додержуватись.
Отже, будучи службовими особами Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці ОСОБА_4 та ОСОБА_8 постійно (на підставі наказу про призначення на посаду) обіймають посади у органі державної влади та здійснюють функції представника влади, а також відповідно до наданих їм повноважень та вимог ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» є працівниками правоохоронного органу.
Слідчим у клопотанні зазначено, що ОСОБА_4 , обіймаючи постійно в органі державної влади посаду, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій та адміністративно-господарських функцій, а ОСОБА_8 - організаційно-розпорядчих функцій, та будучи згідно з приміткою 1 до ст. 364 КК України службовими особами, згідно з приміткою 2 до ст. 368 КК України - службовими особами, які займають відповідальне становище, а також відповідно до вимог ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» - суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, використали свої службові становище та повноваження у протиправних цілях при наступних обставинах.
26.09.2025 у зв'язку із надходженням скарги громадянки про порушення вимог законодавства про працю, службовими особами Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці здійснено відвідування закладу громадського харчування «Хайп-Фуд», що за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Княгинин, 44, керуючим якого є ОСОБА_10 .
Дізнавшись про цей візит, ОСОБА_10 07.10.2025 приблизно о 09 год 00 хв прибув у службовий кабінет начальника Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці ОСОБА_4 для того, щоб поцікавитись причиною візиту до закладу громадського харчування «Хайп-Фуд» працівників Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.
В цей час у ОСОБА_4 , як службової особи виник злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_10 за вчинення дій із використанням наданого службового становища, а саме: за підписання та видачу фізичним особам-підприємцям ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які здійснюють діяльність у закладі громадського харчування «Хайп-Фуд», посвідчень про перевірку знань з питань охорони праці без фактичного проходження навчань, перевірки знань та особистої участі ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на засіданні комісії з перевірки знань з питань охорони праці, а також за безперешкодну реєстрацію у Південно-Західному міжрегіональному управлінні Державної служби з питань праці декларацій відповідності матеріально-технічної бази фізичних осіб-підприємців ОСОБА_11 та ОСОБА_12 вимогам законодавства з питань охорони праці.
Для реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_4 залучив до протиправної діяльності заступника начальника управління - начальника відділу з питань праці західного напрямку управління інспекційної діяльності в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці ОСОБА_8 , якому доручив висловити ОСОБА_10 вимогу оформити посвідчення про перевірку знань з питань охорони праці, а також декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці для фізичних осіб-підприємців ОСОБА_11 та ОСОБА_12 через нього та ОСОБА_4 , а також вимогу передати їм за це неправомірну вигоду в сумі 39 000 гривень, на що ОСОБА_8 добровільно погодився.
В подальшому, 15.10.2025 ОСОБА_8 , реалізовуючи спільний із ОСОБА_4 злочинний умисел, спрямований на вимагання та одержання неправомірної вигоди, перебуваючи у приміщенні закладу громадського харчування «Хайп-Фуд», що за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Княгинин, 44, висловив вимогу ОСОБА_10 оформити через нього посвідчення про перевірку знань з питань охорони праці, а також декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці для фізичних осіб-підприємців ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
Після цього, 17.10.2025 приблизно о 15 год 00 хв ОСОБА_8 , перебуваючи у службовому кабінеті Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, що за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Івана Франка, 4, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби, продовжуючи спільний із ОСОБА_4 злочинний умисел, спрямований на вимагання та одержання неправомірної вигоди, з метою власного та ОСОБА_4 незаконного збагачення, висловив вимогу ОСОБА_10 про необхідність виготовлення для фізичних осіб-підприємців ОСОБА_11 та ОСОБА_12 6 посвідчень про перевірку знань з питань охорони праці, за кожне з яких необхідно буде передати йому неправомірну вигоду в сумі 1 500 гривень. При цьому, ОСОБА_8 зазначив, що ОСОБА_11 та ОСОБА_12 не потрібно буде проходити навчання та приймати участь в засіданні комісії з перевірки знань з питань охорони праці Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.
30.10.2025 ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_10 , що посвідчення про перевірку знань з питань охорони праці для фізичних осіб-підприємців ОСОБА_11 та ОСОБА_12 та призначив йому зустріч на 03.11.2025.
03.11.2025 ОСОБА_10 приблизно о 11 год 30 хв на виконання попередніх домовленостей прибув до Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, що за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Івана Франка, 4, де його зустрів ОСОБА_8 .
В ході зустрічі ОСОБА_8 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби, продовжуючи спільний із ОСОБА_4 злочинний умисел, спрямований на вимагання та одержання неправомірної вигоди, з метою власного та ОСОБА_4 незаконного збагачення, одержав від ОСОБА_10 неправомірну вигоду в сумі 9 000 гривень за підписання та видачу фізичним особам-підприємцям ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які здійснюють діяльність у закладі громадського харчування «Хайп-Фуд», посвідчень про перевірку знань з питань охорони праці без фактичного проходження навчань, перевірки знань та особистої участі ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на засіданні комісії з перевірки знань з питань охорони праці для її подальшого розподілу між ним та ОСОБА_4 .
Після одержання неправомірної вигоди в сумі 9 000 гривень ОСОБА_8 , продовжуючи реалізацію спільного із ОСОБА_4 умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, висловив вимогу надати йому неправомірну вигоду в сумі 30 000 гривень за виготовлення та безперешкодну реєстрацію декларацій відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці для фізичних осіб-підприємців ОСОБА_11 та ОСОБА_12
04.11.2025 приблизно о 13 год 30 хв ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_10 про те, що декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці для фізичних осіб-підприємців ОСОБА_11 та ОСОБА_12 готові.
Цього ж дня приблизно о 16 год 00 хв ОСОБА_8 , перебуваючи у Південно-Західному міжрегіональному управлінні Державної служби з питань праці, що за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Івана Франка, 4, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби, продовжуючи спільний із ОСОБА_4 злочинний умисел, спрямований на вимагання та одержання неправомірної вигоди, з метою власного та ОСОБА_4 незаконного збагачення, одержав від ОСОБА_10 неправомірну вигоду в сумі 30 000 гривень за виготовлення та безперешкодну реєстрацію декларацій відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці для фізичних осіб-підприємців ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , для її подальшого розподілу між ним та ОСОБА_4 , після чого організував подачу цих декларацій до Центру надання адміністративних послуг м. Івано-Франківська.
Таким чином, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_8 , упродовж 17.10.2025 - 04.11.2025 вимагали та одержали від ОСОБА_10 неправомірну вигоду в загальній сумі 39 000 гривень за підписання та видачу фізичним особам-підприємцям ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які здійснюють діяльність у закладі громадського харчування «Хайп-Фуд», посвідчень про перевірку знань з питань охорони праці без фактичного проходження навчань, перевірки знань та особистої участі ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на засіданні комісії з перевірки знань з питань охорони праці, а також за виготовлення та безперешкодну реєстрацію декларацій відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці для цих фізичних осіб-підприємців.
Слідчим у клопотанні зазначено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та в інтересах третьої особи, будь-якої дії з використанням наданого службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Крім того, органом досудового розслідування перевіряється причетність ОСОБА_4 до створення та керування стійким ієрархічним об'єднанням, створеним з числа працівників Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, до якого достовірно відомо, що увійшли начальник управління інспекційної діяльності в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань ОСОБА_13 , заступник начальника управління - начальник відділу з питань праці західного напрямку управління інспекційної діяльності в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань ОСОБА_14 , директор ТОВ «Західний центр охорони праці» (код ЄДРПОУ 45436264) - ОСОБА_9 та невстановлені на даний час інші службові особи Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці та приватних компаній.
Вказані особи розробили та втілювали схему протиправного вимагання та одержання від суб'єктів господарювання неправомірної вигоди на постійній основі за виготовлення декларацій-дозволів на виконання робіт із підвищеною небезпекою та відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства про охорону праці; проведення фіктивних навчань та іспитів на знання законодавства з питань охорони праці та видачу відповідних посвідчень, не виявлення порушень вимог законодавства про працю під час проведення перевірочних заходів, а також неналежне розслідування нещасних випадків на виробництві з метою уникнення відповідальності власниками та керівниками суб'єктів підприємницької діяльності.
Обставини такої протиправної діяльності підтверджені, зокрема, проведеними обшуками за місцем проживання ОСОБА_4 та у приміщенні Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, де вилучено чорнові записи (тіньова бухгалтерія), в яких відображено незаконне одержання від суб'єктів господарювання неправомірної вигоди в загальній сумі близько мільйона гривень.
Так, зокрема, задокументовано факти одержання підлеглими ОСОБА_4 неправомірної вигоди на загальну суму щонайменше 235 тисяч гривень, а саме:
- ОСОБА_8 впродовж 27.06.2025-14.10.2025 одержав від ОСОБА_9 неправомірну вигоду на загальну суму 130 100 гривень за безперешкодне проходження особами, які проходять навчання на ТОВ «Західний центр охорони праці», яке очолює ОСОБА_9 , перевірки знань комісією Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці або проходження такої перевірки без присутності особи та подальшого підписання посвідчень про перевірку знань з питань охорони праці, а також за безперешкодну реєстрацію у Південно-Західному міжрегіональному управлінні Державної служби з питань праці декларацій відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці, які в інтересах суб'єктів господарювання подаються ОСОБА_9 ;
- ОСОБА_8 вимагав та одержав від ОСОБА_15 неправомірну вигоду в загальній сумі 6 500 гривень за підписання та видачу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_16 двох посвідчень про перевірку знань з питань охорони праці без фактичного проходження навчань, перевірки знань та особистої участі ОСОБА_16 на засіданні комісії з перевірки знань з питань охорони праці;
- ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_4 , упродовж 17.10.2025 - 04.11.2025 вимагали та одержали від ОСОБА_10 неправомірну вигоду в загальній сумі 39 000 гривень за підписання та видачу фізичним особам-підприємцям ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які здійснюють діяльність у закладі громадського харчування «Хайп-Фуд», посвідчень про перевірку знань з питань охорони праці без фактичного проходження навчань, перевірки знань та особистої участі ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на засіданні комісії з перевірки знань з питань охорони праці, а також за виготовлення та безперешкодну реєстрацію декларацій відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці для цих фізичних осіб-підприємців;
- ОСОБА_7 упродовж 05-06.11.2025 вимагав та одержав від ОСОБА_17 неправомірну вигоду в сумі 20 000 гривень за не проведення спеціального розслідування нещасного випадку, який трапився із ОСОБА_18 у приміщенні станції технічного обслуговування автомобілів, що за адресою: Івано-Франківська область, м. Тисмениця, вул. Об'їзна, 5, де здійснює свою діяльність ТОВ «УкрАгроМеталГруп», а також за не проведення перевірки та не притягнення до відповідальності службових осіб вказаного підприємства за порушення вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин із ОСОБА_18 ;
- ОСОБА_7 , діючи за посередництва ОСОБА_9 упродовж 12-20.11.2025 вимагав та одержав від ОСОБА_19 неправомірну вигоду в сумі 40 000 гривень за не проведення спеціального розслідування нещасного випадку, який трапився із ОСОБА_20 , а також за не проведення перевірки та не притягнення до відповідальності службових осіб вказаного підприємства за порушення вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин із ОСОБА_20
20 листопада 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Сороцьке Теребовлянського району Тернопільської області, громадянину України, раніше не судимому, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому, повідомлено про підозру за одним із епізодів злочинної діяльності, а саме -у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 України та останнього затримано в порядку ст. 615 КПК України.
Разом з тим, встановлення детальних обставин вчинених ОСОБА_4 та іншими підозрюваними злочинів потребує значно більшого часу, так як відкрита фаза документування протиправної діяльності службових осіб розпочата лише 20.11.2025.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого на даний час підозрюється ОСОБА_4 ,у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, максимальне покарання згідно санкції статті - десять років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Обґрунтованість підозри,повідомленої ОСОБА_4 ,підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: відомостями, які містяться у протоколах проведення НСРД,протоколах допитів свідка ОСОБА_10 ,протоколом проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , вилученими в ході обшуку документами, в тому числі чорновими записами (тіньовою бухгалтерією) та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, є реальним, оскільки, ОСОБА_4 , враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ним злочину, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у вчиненні злочину, без можливості застосування більш м'якого покарання, аніж те, яке визначене санкцією статті,може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Крім цього, в силу займаної посади начальника органу, який розповсюджує свою діяльність на територію Івано-Франківської, Чернівецької, які є прикордонними областями, та Тернопільської областей ОСОБА_4 володіє широким колом зв'язків серед працівників правоохоронних органів, а також обізнаний із методами та засобами діяльності правоохоронних органів, чим може скористатись для незаконного перетину Державного кордону України з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Крім того, зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_4 є АДРЕСА_1 він проживав у готельному номері 411 готелю «Прикарпаття», що в свою чергу виключає застосування до підозрюваного такого запобіжного заходу як домашній арешт.
- незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні. Даний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України є реальним, оскільки ОСОБА_4 та його співучасники ОСОБА_8 та ОСОБА_7 працюють у Південно-Західному міжрегіональному управлінні Державної служби з питань праці, а відтак, використовуючи надану їм владу та службові повноваження, а також зв'язки з іншими працівниками Державної служби з питань праці можуть ініціювати та організувати проведення додаткових перевірок фізичних осіб-підприємців ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які здійснюють діяльність у закладі громадського харчування «Хайп-Фуд», а також інших суб'єктів господарювання,яким за неправомірну вигоду виготовляли документи, що в свою може вплинути на їх показання, в тому числі й після скерування обвинувального акта до суду. Крім цього, ОСОБА_4 , очолюючи Південно-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці наділений владою щодо своїх підлеглих у трьох областях, що створює загрозу неправомірного впливу на них з метою відмови від надання в подальшому показань, або їх спотворення.
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Даний ризик передбачений п. 4 ч.1 ст.177 КПК України, є реальним, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може приховувати докази його злочинних дій, не з'являтись на виклики до слідчого, прокурора чи суду тим самим затягуючи строки досудового розслідування чи судового розгляду. На цей час не встановлено повне коло осіб, що причетні до вчинення указаного злочину, а також інших злочинів, що розслідуються у вказаному кримінальному провадженні, а тому ОСОБА_4 може вчинити дії, щодо повідомлення таких осіб про обставини провадження, узгоджувати з ними свої дії та показання і таким чином перешкоджати встановленню всіх обставин кримінального провадження.
У клопотанні слідчим зазначено, що з викладеного вище вбачається, про неможливість запобігання цих ризиків шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Окрім того, органом досудового розслідування перевіряється причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-2 КК України, що в свою чергу об'єктивно свідчить про можливість підозрюваного перешкоджати кримінальному провадженню.
ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється на цей момент досудового розслідування у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого передбачає позбавлення волі до десяти років, він не визнає доводів підозри, досліджується його причетність до організації вчинення корупційних правопорушень підлеглими працівниками та посередниками - суб'єктами господарювання, що надають послуги, пов'язані з охороною праці, що є визначальними і достатніми підставами вважати, що підозрюваний може ухилятись від слідства і суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав, викладених в ньому, просив клопотання задовольнити та застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували існування наведених прокурором ризиків, стверджуючи про їх відсутність; не заперечили щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, однак просили зменшити розмір застави, посилаючись на сімейний та майновий стан підозрюваного.
Заслухавши прокурора, слідчого, підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю за необхідне зазначити наступне.
Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 368 КК України у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_21 , у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
20 листопада 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Сороцьке Теребовлянського району Тернопільської області, громадянину України, раніше не судимому, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому, повідомлено про підозру за одним із епізодів злочинної діяльності, а саме -у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 України та останнього затримано в порядку ст. 615 КПК України.
Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.
У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bonafide) підозру».
В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Обґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_4 , підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: відомостями, які містяться у протоколах проведення НСРД,протоколах допитів свідка ОСОБА_10 ,протоколом проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , вилученими в ході обшуку документами, в тому числі чорновими записами (тіньовою бухгалтерією)та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Отже, враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування певною сукупністю матеріалів кримінального провадження, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні підстави для висновку про причетність ОСОБА_4 до злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Також в судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- п.1- переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки, ОСОБА_4 , враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ним злочину, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у вчиненні злочину, без можливості застосування більш м'якого покарання, аніж те, яке визначене санкцією статті, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Крім цього, в силу займаної посади начальника органу, який розповсюджує свою діяльність на територію Івано-Франківської, Чернівецької, які є прикордонними областями, та Тернопільської областей ОСОБА_4 володіє широким колом зв'язків серед працівників правоохоронних органів, а також обізнаний із методами та засобами діяльності правоохоронних органів, чим може скористатись для незаконного перетину Державного кордону України з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Крім того, зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_4 є АДРЕСА_1 він проживав у готельному номері 411 готелю «Прикарпаття», що в свою чергу виключає застосування до підозрюваного такого запобіжного заходу як домашній арешт.
- п.2- незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_4 та його співучасники ОСОБА_8 та ОСОБА_7 працюють у Південно-Західному міжрегіональному управлінні Державної служби з питань праці, а відтак, використовуючи надану їм владу та службові повноваження, а також зв'язки з іншими працівниками Державної служби з питань праці можуть ініціювати та організувати проведення додаткових перевірок фізичних осіб-підприємців ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які здійснюють діяльність у закладі громадського харчування «Хайп-Фуд», а також інших суб'єктів господарювання,яким за неправомірну вигоду виготовляли документи, що в свою може вплинути на їх показання, в тому числі й після скерування обвинувального акта до суду. Крім цього, ОСОБА_4 , очолюючи Південно-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці наділений владою щодо своїх підлеглих у трьох областях, що створює загрозу неправомірного впливу на них з метою відмови від надання в подальшому показань, або їх спотворення.
- п.3- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може приховувати докази його злочинних дій, не з'являтись на виклики до слідчого, прокурора чи суду тим самим затягуючи строки досудового розслідування чи судового розгляду. На даний час не встановлено повне коло осіб, що причетні до вчинення указаного злочину, а також інших злочинів, що розслідуються у вказаному кримінальному провадженні, а тому ОСОБА_4 може вчинити дії, щодо повідомлення таких осіб про обставини провадження, узгоджувати з ними свої дії та показання і таким чином перешкоджати встановленню всіх обставин кримінального провадження.
Крім того, у відповідності до вимог п.3 ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК. При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, враховуючи конкретні обставини даного кримінального провадження не зможе запобігти встановленим слідчим суддею в ході розгляду даного клопотання ризикам.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Частиною 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;
5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Розмір застави не визначається під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до статей 629-631 цього Кодексу.
Ч.5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави визначається у таких межах, зокрема:
2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Вирішуючи питання щодо визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя враховує відношення самого підозрюваного до інкримінованих йому дій, його майновий стан, а тому вважає за необхідне в рамках даного кримінального провадження визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, при визначенні розміру якого враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
Зокрема, слідчий суддя вважає, що даний випадок є виключним, і застава у зазначеній в абзаці першому ч. 5 ст. 182 КПК України максимальній межі не буде здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків, - у зв'язку з чим вважає за можливе призначити йому заставу у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В даному контексті слідчий суддя враховує резонансність кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 , та його безперервний і тривалий характер (що наразі зафіксовано слідством), зухвале почуття у безкарності за наслідками дій, у вчиненні яких підозрюється дана особа. Перебуваючи з 2022 року у періоді воєнного стану, українське суспільство, витрачаючи значні ресурси, в першу чергу людські, на боротьбу з ворогом, має бути забезпечене безумовними гарантіями на присікання будь-яких фактів корупції в органах державної влади, а також реальним гарантованим превентивним характером вжитих державою дій щодо підозрюваних у таких злочинах.
Наразі всі зусилля суспільства повинні бути спрямовані на боротьбу з ворогом, а не послаблення позицій держави зсередини.
Отже, враховуючи обставини кримінального правопорушення, його тривалість у часі, мотив кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного (слідчим суддею перевірено дані з щорічної декларації, яка міститься в загальнодоступному доступі), тяжкість злочину, який інкримінується підозрюваному ОСОБА_4 , на підставі положень ч.5 ст. 182 КПК України, вважаю за необхідне визначити заставу в межах 960 (дев'ятсот шестидесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі -- 2 906 880 гривень 00 коп., оскільки внесення застави саме в такому розмірі, за висновком слідчого судді, може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, слідчий суддя відповідно до ч.3 ст.183 КПК України вважає за необхідне, у разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов'язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України.
Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задовольнити та застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в межах 960 (дев'ятсот шестидесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі -- 2 906 880 гривень 00 коп., з покладенням на підозрюваного передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов'язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунтування клопотання, і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.
На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк до 17 січня 2026 року включно.
Взяти підозрюваного ОСОБА_4 під варту в залі суду, а тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань №12.
Розмір застави визначити в межах 960 (дев'ятсот шестидесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі -- 2 906 880 гривень 00 коп., яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;
- не відлучатися за межі Тернопільської та Івано-Франківської областей без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця служби;
- утримуватися від спілкування із свідками сторони обвинувачення, у тому числі ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , ОСОБА_22 , ОСОБА_19 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, а також іншими працівниками Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.
Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_23 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст складено та підписано 25.11.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_24