Справа № 286/1112/25
24 листопада 2025 року м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Кулініча Я. В. ,
з секретарем Грищенко Н.А.,
розглянувши у підготовчому засіданні в м. Овруч цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 про виділ частки майна в натурі із спільної часткової власності в окремий об'єкт нерухомого майна , -
26.03.2025 ОСОБА_1 , яка проживає в АДРЕСА_1 , звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , та які проживають в АДРЕСА_2 , в якому просить, з врахуванням уточнюючої позовної заяви, виділити в натурі із спільної часткової власності в окремий об'єкт нерухомого майна належну їй 1/2 частину домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , визнавши за нею право власності на об'єкт нерухомого майна домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , що складається з приміщень житлового будинку загальною площею 61,5 кв. м, житловою площею 37,0 кв. м, в тому числі: веранда площею 10,90 кв.м, котельня площею 4,70 кв.м, кухня площею 8,90 кв.м, кімната площею 18,0 кв.м, кімната площею 19,0 кв.м, що становить 1(цілу) частину будинку. Припинити її право спільної часткової власності на 1/2 частку домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , номер відомостей про речове право 35765827.
Мотивуючи тим, що їй на праві приватної власності належить 1/2 частка житлового будинку АДРЕСА_3 на підставі рішення Овруцького районного суду від 13 грудня 2019 року по справі №286/3920/19. Вказаний житловий будинок складається із 2 окремих частин. Іншим співвласником є ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину. Вона в даний час позбавлена можливості оформити право власності на земельну ділянку для обслуговування належної їй частини будинку у зв'язку із тим, що інший співвласник не дає своєї згоди та не вчиняє будь-яких дій щодо оформлення права на землю.
Позивач просить справу розглядати у її відсутність.
Відповідач ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 надала заяву про розгляд справи без їх участі. Позовні вимоги визнає, щодо задоволення позову не заперечує.
Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України, суд ухвалює рішення у підготовчому засіданні.
Суд, перевіривши матеріали справи вважає, що позов слід задовольнити, з наступних підстав.
Відповідно до копії рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 13.12.2019 за ОСОБА_1 визнано право власності на 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_3 , 1962 року забудови, яке належало на праві приватної власності ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7-8).
Згідно копії витягу № 202698777 від 03.03.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить 1/2 частка житлового будинку АДРЕСА_3 (а.с.9).
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №391219946 від 16.08.2024 відповідно до відомостей про об'єкт нерухомого майна - житлового будинку АДРЕСА_3 , який на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в 1/2 частці, кожному, відомості про інші речові права за вказаною адресою відсутні (а.с.10).
З копії технічного паспорта на житловий будинок АДРЕСА_3 видно, що він виготовлений на ім'я ОСОБА_1 (а.с.12).
Відповідно до копії довідки експерта з технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна від 22.01.2025 № 04 інвентаризаційна вартість житлового будинку становить 56440,00 грн. (а.с.18).
Відповідно до ст. ст. 355, 356 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно. Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Згідно ч.1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.
Кожний з учасників права спільної часткової власності має певні правомочності у відношенні належної йому частки. У зв'язку з цим кожен співвласник може вимагати виділу своєї частки зі спільного майна. У тому випадку, коли таку вимогу висунуть усі співвласники або якщо учасників спільної часткової власності буде тільки двоє, настає поділ майна, що знаходиться в спільній частковій власності. Поділ спільного майна можливий за спільною згодою між усіма співвласниками, а у випадку недосягнення спільної згоди між співвласниками про поділ спільного майна, поділ цього майна відбувається за рішенням суду.
Частиною 3 ст. 358 ЦК України передбачено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
В ч.6 постанови від 04.10.1991 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» Пленум Верховного суду України роз'яснив, що при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частку будинку з самостійними виходами (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення.
Таким чином, з аналізу змісту ст.ст. 183, 358, 364, 367, 379, 380, 382 ЦК України слідує, що виділ (поділ) часток жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.
При цьому, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2021 року у справі N 501/2148/17 зроблено висновок, що поняття "поділ" та "виділ" не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.
Згідно висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 27.10.2025 № Т909/10-2025 здійснити поділ житлового будинку з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_3 шляхом виділу 1/2 частки житлового будинку, що складається з приміщень квартири АДРЕСА_4 загальною площею 61,5 кв.м житлового будинку, а саме: веранди площею 10,90 кв.м, котельні площею 4,70 кв.м, кухні площею 8,90 кв.м, кімнати площею 18,0 кв.м, кімнати площею 19,0 кв.м та частини господарських будівель в окремий об'єкт нерухомого майна без суттєвого порушення цілісності та функціональності будівлі є технічно можливим за умови відступу від розміру часток співвласників та вимог нормативно-правових актів. Відступ від ідеальних часток в одиницях площі житлового будинку становить: для ОСОБА_1 (1/2 частки) - на 3,65 кв.м. менше; для ОСОБА_3 (1/2 частки) - на 3,65 кв.м. більше; в одиницях ринкової вартості житлового будинку: для ОСОБА_1 (1/2 частки) - на 9838 грн. менше; для ОСОБА_3 (1/2 частки) - на 9838 грн. більше. Забезпечити окремий вхід, вихід та інженерні мережі для виділення частини вказаного житлового будинку є технічно можливим. Приміщення квартири за вказаною адресою є фактично ізольованими на дату проведення обстеження, та не потребують виконання додаткових будівельних робіт для їх ізольованого користування, в тому числі втручання в несучі конструктивні елементи житлового будинку.
Виходячи з вищенаведеного, оскільки частку в домоволодінні, яку бажає виділити позивач, можна виділити в натурі в окремий об'єкт нерухомого майна, відступ від розміру частки житлового будинку та господарських будівель позивача менший від розміру частки житлового будинку та господарських будівель відповідача, законним представником відповідача надана заява про визнання позову, яка прийнята судом, оскільки дії останньої не суперечать інтересам особи, яку вона представляє, тому суд приходить до висновку про задоволення позову.
Позивачем понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2422,40 грн., але стягнути їх з відповідача позивач не просила.
Керуючись ст.ст. 361, 364, 367 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Виділити в натурі із спільної часткової власності в окремий об'єкт нерухомого майна належну ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , яка проживає в АДРЕСА_5 частку домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , яка проживає в АДРЕСА_1 , право власності на об'єкт нерухомого майна домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , що складається з приміщень житлового будинку загальною площею 61,5 кв.м, житловою площею 37,0 кв.м, в тому числі: веранди площею 10,90 кв.м, котельні площею 4,70 кв.м, кухні площею 8,90 кв.м, кімнати площею 18,0 кв.м, кімнати площею 19,0 кв.м, що становить 1(цілу) частину будинку, припинивши за нею право спільної часткової власності на 1/2 частку домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , номер відомостей про речове право 35765827.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Я. В. Кулініч