справа № 208/13143/25
провадження № 1-в/208/678/25
21 листопада 2025 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Кам'янського у складі: Головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника установи ОСОБА_4 , засудженої ОСОБА_5 (в режимі ВКЗ), захисника ОСОБА_6 (в режимі ВКЗ),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за клопотанням захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженої ОСОБА_5 про звільнення від подальшого відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку, -
До суду надійшло захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженої ОСОБА_5 про звільнення від подальшого відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 підтримав клопотання, наполягав на його задоволенні.
Засуджена ОСОБА_5 підтримала клопотання захисника.
Представник установи у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, так як відсутні підстави для його задоволення.
Дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступних висновків.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 7-1, 13-1, 13-4, 14 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 05.12.2014 року по справі №761/7891/13-к ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджено за ч.4 ст.190 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього омайна, яке є її власністю.
30.09.2015 року розпорядження про виконання вироку, що набрав законної сили 22.09.2015 року було надіслано судом для виконання разом із копією вироку.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 80 Кримінального кодексу України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в строк десять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років за тяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше десяти років за особливо тяжкий злочин.
Частиною третьою статті 80 КК України передбачено положення щодо зупинення перебігу строку давності у разі, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з?явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання, а строки давності, передбачені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, подвоюються.
У частині четвертій статті 80 КК України також передбачено положення про те, що перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах першій та третій цієї статті, засуджений вчинить новий середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення строку давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину.
Вказані положення свідчать, що держава втрачає право на виконання призначеного засудженому покарання лише у тих випадках, коли засуджений своєю поведінкою не перешкоджав процедурі його виконання.
Вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 05.12.2014 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 4 ст. 190 КК України набув законної сили 22.09.2015 року. Строк виконання обвинувального вироку повинен був спливати 22.09.2025 року, оскільки з моменту набрання чинності строк 10 років закінчувався вказаного числа. Суду не надано доказів, що перебіг давності строку виконання вироку через ухилення засудженої від відбування покарання переривався.
Відповідно до довідки від 22.04.2025 року засуджену ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було затримано 22.04.2025 року о 12:00 год. згідно вироку Шевченківського районного суду міста Києва від 05.12.2014 року.
Тобто, засуджену затримали до закінчення зазначеного у КК України строку, який становить десять років з дня набрання законної сили вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 05.12.2014 року, отже підстав для звільнення від подальшого відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку у судовому засіданні не встановлено.
Таким чином, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання необхідно відмовити.
Керуючись 537-539 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженої ОСОБА_5 про звільнення від подальшого відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в Дніпровський апеляційний суд шляхом подачі апеляційної скарги через Заводський районний суд міста Кам'янського протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1