Справа № 164/1546/25
п/с 2-а/164/127/2025
25 листопада 2025 року Маневицький районний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Ониска Р.В.,
при секретярі Наумик Н.В.,
за участю: позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Гайдучика В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Маневичі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Колківської селищної ради Луцького району Волинської області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до виконавчого комітету Колківської селищної ради Луцького району Волинської області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Свої вимоги обґрунтував тим, що 25 червня 2025 року адміністративною комісією при виконавчому комітеті Колківської селищної ради було винесено постанову № 3/1 у справі про адміністративне правопорушення, якою на ОСОБА_1 , накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі чотириста неоподаткованих мінімумів доходів громадян відповідно до ч.2 статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за те, що вона, нібито, 29 квітня 2025 року близько 16 години по АДРЕСА_1 в магазині «Вікторія» здійснила продаж пива «Львівське» об'ємом 0,5 л. з вмістом алкоголю 4,7% неповнолітньому ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 та пива «REVO» об'ємом 0,5 л. з вмістом алкоголю 8,5% неповнолітньому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим порушила ч. 2 ст. 156 КУпАП.
Підставою для винесення постанови № 3/1 стали протоколи про адміністративне правопорушення серії ВАД №592445 від 02.05.2025р., та ВАД 428143 які є єдиним доказом, що слугував підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача Гайдучик В.В. в судовому засіданні про вирішення питання щодо вище вказаного позову покладався на розсуд суду. Пояснив, що під час розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності члени адміністративної комісії не оцінювали докази, оскільки таких подано не було, а обмежились лише голосуванням за результатами якого постановили притягнути останню до відповідальності за ч.2 ст.156 КУпАП.
Взявши до уваги пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення з наступних підстав.
25 червня 2025 року адміністративною комісією при виконавчому комітеті Колківської селищної ради було винесено постанову № 3/1 у справі про адміністративне правопорушення, якою на ОСОБА_1 , накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі чотириста неоподаткованих мінімумів доходів громадян відповідно до ч.2 статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за те, що вона, нібито, 29 квітня 2025 року близько 16 години по АДРЕСА_1 в магазині «Вікторія» здійснила продаж пива «Львівське» об'ємом 0,5 л. з вмістом алкоголю 4,7% неповнолітньому ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 та пива «REVO» об'ємом 0,5 л. з вмістом алкоголю 8,5% неповнолітньому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим порушила ч. 2 ст. 156 КУпАП.
Підставою для винесення постанови № 3/1 стали протоколи про адміністративне правопорушення серії ВАД №592445 від 02.05.2025р., та ВАД 428143 які є єдиним доказом, що слугував підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 251 КупАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, як притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами.
ОСОБА_1 вважає, що зазначена постанова підлягає скасуванню як незаконна, у зв'язку істотним порушенням норм матеріального і процесуального права, виходячи з наступного.
По-перше, зазначена постанова ґрунтується виключно на протоколі про адміністративне правопорушення, складеному уповноваженою особою. Жодних інших доказів, які б підтверджували вчинення позивачем адміністративного правопорушення, у матеріалах справи немає. Протокол не містить належних і допустимих доказів, які б об'єктивно підтверджували факт продажу алкогольних напоїв неповнолітнім особам саме в тому закладі, до якого позивач має відношення.
Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 КУпАП, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
По-друге, сам протокол складений з істотним порушенням вимог законодавства, а саме з пропущенням строку, встановленого ч. 1 ст. 254 КупАП. Згідно з статтею 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п.15 Розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затв. наказом МВС України №1376 від 06.11.2015р., до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).
Протокол повинен складатися у точній відповідності із законом, оскільки відповідно до приписів ст. 254 КупАП за своїм призначенням адміністративний протокол с процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку.
Правопорушення, як вбачається з матеріалів справи, мали місце 29.04.2025 р., тоді як протокол складено лише 02.05.2025 р., тобто через три дні після подій, без належного обґрунтування причин пропуску строку передбаченого ст.254 КУАП. Крім того, з протоколу не вбачається, що було вжито будь-яких заходів для належного встановлення обставин події чи надання пояснень з боку позивача.
Жодного об'єктивного або матеріального доказу здійснення продажу алкоголю неповнолітнім особам не надано. Зокрема, в матеріалах справи відсутні товарні або фіскальні чеки, які б підтверджували факт купівлі алкогольного напою саме у магазині ОСОБА_1 . Також, як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення, потерпілих та понятих не було, фото та відеофіксація правопорушення не велась, а також немає відомостей щодо отримання грошових коштів від реалізації алкогольних напоїв.
Разом з тим, фактом продажу алкогольних та тютюнових виробів є касовий чек, який видається кожному без винятку покупцеві, на чому акцентує увагу Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 23.04.2019 р. справа 1/811/1217/16, адміністративне провадження №К/9901/41573/18.
Відповідно до правових позицій Верховного суду від 23.10.2019р. по справі №357/10134/17 та від 11.12.2019 р. по справі №761/41786/16а, відсутність доказів свідчить про недоведеність правопорушення.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 265 КУпАП речі і документи, що є безпосереднім об'єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів, зазначених у статтях 234-1,234-2,244-4,262, 264 цього Кодексу. Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей реалізують.
Про вилучення речей і документів складається протокол або робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення, про огляд речей або адміністративне затримання.
З протоколів серії ВАД №592445 та ВАД 428143 про адміністративне правопорушення від 02.05.2025 вбачається, що речові докази не вилучалися, а в даному випадку безпосереднім предметом правопорушення за ч. 2 ст. 156 КУпАП є пляшка пива «Львівське» об'ємом 0,5 л. з вмістом алкоголю 4,7% та пляшка пива «REVO» об'ємом 0,5 л. з вмістом алкоголю 8,5%, яка всупереч зазначеній вимозі закону працівником поліції вилучена не була.
Листом від виконавчого комітету Колківської селищної ради (без зазначення номера та дати), позивача ОСОБА_1 , було викликано на засідання адміністративної комісії у Колківську селищну раду на 24 червня 2025 року о 10.00 год для розгляду адміністративної справи відносно неї.
Відповідно до статті 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
23 червня 2025 року, позивачем ОСОБА_1 було надіслано лист/клопотання до виконавчого комітету Колківської селищної ради з проханням перенести розгляд справи з 24.06.2025 року на іншу дату, у зв'язку з особистими причинами (плановий візит до лікаря проходження ВЛК у м. Луцьку пов'язаного із підтвердженням інвалідності), оскільки ОСОБА_1 виявила бажання особисто бути присутньою на розгляді справи з метою надати пояснення та докази, а також ознайомитися з матеріалами провадження, а також просила надіслати на її адресу копії матеріалів справи, щоб вона могла надати письмові пояснення та належним чином захистити свої законні права та інтереси.
Однак відповідь на клопотання позивача від адміністративної комісії виконавчого комітету до неї не надійшла, крім того, розгляд матеріалів адміністративної справи відносно ОСОБА_1 відбувся 25.06.2025 року. Тобто, не 24.06.2025р. як зазначено в повідомленні Голови адміністративної комісії, а 25.06.2025 року, про що ОСОБА_1 не була жодним чином повідомлена, чим порушено норми ст. 268 КУАП, що є окремою підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КупАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Однак позивачем ОСОБА_1 було надано виконавчому комітету клопотання про відкладення справи, про що свідчить відмітка штамп і вхідний номер Колківської селищної ради №2610/01-16/1 від 23..06.2025р.
Враховуючи те, що відповіді на клопотання ОСОБА_1 не надійшло, розгляд справи адміністративною комісією виконавчого комітету Колківською селищною радою за її відсутності, зумовленої поважною причиною, призвів до порушення її права на захист, гарантованого статтею 59 Конституції України. Зазначена норма передбачає, що кожен має право на правову допомогу, а у випадках, передбачених законом, така допомога надається безоплатно. Реалізація цього права включає можливість бути присутнім під час розгляду справи, висловлювати свою позицію, подавати докази та пояснення, що є необхідними умовами справедливого провадження. Ігнорування цих гарантій з боку адміністративного органу є підставою для визнання постанови такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Отже, зазначені порушення як матеріального, так і процесуального характеру, зокрема: складання протоколу з порушенням строків, відсутність належних доказів вчинення правопорушення свідчать про те, що рішення адміністративної комісії є необгрунтованим, незаконним і таким, що підлягає скасуванню.
Верховний суд в постанові від 08.07.2020 по справі № 463/1352/16 зазначив, що в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації.
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 р., доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
У рішенні по справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що п. 2 ст. 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.
Попри це, хотілося б звернути увагу на те, що процес про адміністративне правопорушення цілком ув'язаний з вищезазначеними презумпціями процесу кримінального, оскільки Європейський суд уже визнавав кримінально-правовий характер норм українського законодавства, якими передбачена відповідальність за адміністративні правопорушення, зокрема, і за порушення митних правил (рішення по справах «Надточій проти України» та «Гурепка проти України»).
Виходячи з положень ст.ст. 8. 62 Конституції України, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п. 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що Відповідачем у відповідності до ст. 77 КАС України не доведено обставин, на яких ґрунтуються оскаржувана постанова, хоча в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається саме на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що в ході судового розгляду було встановлено, що вина позивача ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156КУпАП, не була доведена відповідачем, а тому комісією при виконавчому комітеті Колківської селищної радибуло безпідставно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156КУпАП та накладено на неї за вчинення вказаного правопорушення адміністративного стягнення у виді штрафу, що призвело до порушення прав позивача. З цих підстав, постанова № 3/1 винесена 25 червня 2025 рокупро притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення у виді 6800 гривень штрафу підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Враховуючи, що при подачі позову про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності стягується судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок, саме ця сума повинна бути стягнута з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 8-10, 14, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 286 КАС України, ст.ст. 7, 33, ч. 2 ст.156, 258, 268, 276, 280, 287-289, 293 КУпАП, ст. 62 Конституції України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Колківської селищної ради № 3/1 від 25 червня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП ОСОБА_1 , та накладення на неї адміністративного стягнення у виді 6800 (шість тисяч вісімсот) гривень штрафу та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути з виконавчого комітету Колківської селищної ради Луцького району Волинської області на користь ОСОБА_1 - 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 25 листопада 2025 року.
Суддя Маневицького районного суду
Волинської області Ониско Р.В.