Справа № 450/2055/25 Провадження № 2/450/1621/25
"27" серпня 2025 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючої судді Мельничук І. І.
при секретарі Дикій О. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представниця - адвокатка Змисла Марта Русланівна до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,-
представниця позивача звернулася до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з дня пред?явлення позову до закінчення навчання - 01.07.2027 року, але не довше, аніж до досягнення донькою двадцяти трьох років.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 16 червня 2001 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб, який згодом розірвано рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 07.08.2023 року. У період перебування сторін у шлюбі народилося п'ятеро дітей: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) та ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ). Останній є повнолітнім та проживає окремо від батьків. Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області у справі № 450/925/23 з відповідача, ОСОБА_2 , стягнуто аліменти на користь позивачки, ОСОБА_9 , на утримання трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 - 2833 грн щомісяця, ОСОБА_10 - 2833 грн щомісяця та ОСОБА_11 - 2272 грн щомісяця. На виконання зазначеного рішення відкрито виконавче провадження, у межах якого відповідач сплачує аліменти на дітей, які проживають разом із матір'ю. На даний час ОСОБА_12 є повнолітньою, продовжує навчання у вищому навчальному закладі та не працює, через що не має можливості забезпечувати себе самостійно. Це зумовлює необхідність звернення з позовом у порядку ст. 199 Сімейного кодексу України. 13 серпня 2024 року між ОСОБА_3 та Львівським національним університетом імені Івана Франка укладено договір про навчання для здобуття освітнього ступеня «бакалавр» за спеціальністю «Маркетинг» на денній формі. Загальна вартість освітньої послуги становить 145 680 грн. На виконання умов договору 08.08.2024 року позивачка як матір сплатила 18 210 грн. 26 серпня 2024 року між університетом та ОСОБА_13 також укладено договір № EK-022724-ДК про надання освітніх послуг для підготовки здобувачів освіти. ОСОБА_3 навчається на платній формі, а тому стипендія їй не призначається, що підтверджено довідкою про доходи № 384 від 08.04.2025 р. Крім того, 13.01.2025 року позивачка повторно сплатила 18 210 грн за навчання доньки, що підтверджується банківською випискою. Таким чином, ОСОБА_9 самостійно несе витрати як на навчання доньки, так і на її щоденні потреби - харчування, одяг, гігієну, дозвілля та інші необхідні витрати. У зв'язку з денною формою навчання ОСОБА_3 фактично позбавлена можливості отримувати дохід, що підтверджує її потребу в утриманні. Мати забезпечує доньку всім необхідним, тоді як відповідач участі в утриманні повнолітньої дитини, що продовжує навчання, не бере, не цікавиться її життям та не здійснює жодних витрат, у тому числі - не оплачує вартість навчання. Водночас на утриманні позивачки перебувають ще троє неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , а також на підставі рішення суду позивачка сплачує 1/4 частини доходу як аліменти на утримання ОСОБА_14 , який проживає з батьком. Такий фінансовий тягар значно обмежує можливість позивачки утримувати старшу доньку самостійно. При цьому позивачка працює фахівцем у сфері культури й мистецтва, отримуючи невисокий дохід, який, наприклад, у період із 04.12.2024 по 31.12.2024 становив 3 636,36 грн. Відомо, що відповідач перебуває на пенсії після звільнення з податкової міліції у запас Збройних Сил України на підставі наказу № 5-0 від листопада 2023 року. Він має офіційний дохід у вигляді пенсійного забезпечення, є фізично працездатним та бере участь у сімейному бізнесі Приватного науково-виробничого підприємства «Світовид», засновником якого є його батько - ОСОБА_15 . Отже, відповідач має реальну матеріальну можливість брати участь у подальшому утриманні повнолітньої доньки. На підставі наведеного, просить позовні вимоги задоволити.
Ухвалою від 11.06.2025 року відкрито провадження у справі, а розгляд такої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
07.08.2025 року на адресу суду подано відзив на позовну заяву відповідачем через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», який він мотивує тим, що ОСОБА_2 не заперечує обставини щодо перебування у шлюбі з ОСОБА_9 з 16 червня 2001 року, а також факт народження у шлюбі п'ятьох дітей. На даний час із відповідачем проживає син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , тоді як із матір'ю проживають доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 . Повнолітній син - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , проживає окремо. У своєму відзиві відповідач звертає увагу на доводи позивача про наявність у нього обов'язку утримувати повнолітню доньку ОСОБА_3 , яка продовжує навчання та, на думку позивача, потребує матеріальної допомоги, а також на твердження про його нібито достатню фінансову можливість сплачувати аліменти з огляду на отримання пенсійних виплат. Позивач також стверджує, що саме вона несе витрати на освітні послуги та щоденні потреби дочки. Водночас відповідач зазначає, що такі доводи не відповідають реальним обставинам справи. Він посилається на положення ст. 199, 200, 182 СК України, згідно з якими обов'язок батьків щодо утримання повнолітніх дітей, які продовжують навчання, виникає лише за умови доведення потреби дитини у матеріальній допомозі та наявності у батьків можливості її надавати. Вказує, що предметом доказування є сукупність таких обставин, як продовження навчання, потреба в матеріальній допомозі та наявність можливості у відповідача її надавати. Відповідач наголошує, що з листопада 2023 року він перебуває на пенсії, а розмір його пенсійного забезпечення станом на дату подання відзиву становить 6 134 грн 15 коп., що підтверджується довідкою про доходи. При цьому більша частина цих коштів спрямовується на сплату аліментів на утримання малолітніх дітей, які проживають з позивачем, у розмірах 2 833 грн та 2 272 грн щомісячно, що становить понад 80 % його доходу. Також він утримує малолітнього сина ОСОБА_16 , який проживає разом із ним. Крім того, відповідач наголошує, що позивач має заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 10 000 грн на утримання сина, який проживає з ним, у межах виконавчого провадження № 75248319, що підтверджується постановою про звернення стягнення на доходи боржника від 28 квітня 2025 року. У зв'язку з цим відповідач стверджує про відсутність у нього реальної фінансової можливості сплачувати додаткові аліменти на повнолітню доньку. Також відповідач зазначає, що позивач не надала доказів його здатності надавати додаткову матеріальну допомогу, окрім власних тверджень про те, що він нібито займається сімейним бізнесом. Ці твердження він спростовує довідкою Приватного науково-виробничого підприємства «Світовид» від 04 серпня 2025 року, згідно з якою він не працює та не працював на цьому підприємстві. Водночас відповідач вказує, що позивач здійснює підприємницьку діяльність, продаючи вироби на платформах Etsy та Instagram, що, на його переконання, свідчить про отримання додаткового доходу позивачем. Щодо тверджень позивача про повну оплату навчання доньки за власні кошти відповідач вказує, що до досягнення донькою повноліття він сплачував аліменти у розмірі 2 833 грн щомісячно, сукупно 42 495 грн за період із березня 2023 року по травень 2024 року, і ці кошти, на його думку, могли бути використані для оплати навчання. Крім того, відповідач звертає увагу на заявлений позивачем попередній розрахунок судових витрат у сумі 10 000 грн та посилається на правові позиції Верховного Суду і критерії реальності та співмірності витрат на правничу допомогу. На думку відповідача, зазначена сума є завищеною та не відповідає фактичній складності справи, оскільки такі категорії справ у м. Львові, за даними відкритих джерел, супроводжуються адвокатами у межах від 1 000 до 3 000 грн. З огляду на це відповідач просить зменшити суму судових витрат до 1 000 грн.
27.08.2025 року на адресу суду подано відповідь на відзив на позовну заяву представником позивача - адвокатом Змислою М. Р. через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», згідно якого ознайомившись із змістом відзиву, представник позивача вказує, що відповідач посилається на відсутність матеріальної спроможності сплачувати аліменти на утримання повнолітньої доньки, що, на його думку, унеможливлює стягнення аліментів відповідно до приписів ст. 199 СК України. Також відповідач стверджує, що позивачка нібито отримує доходи, які дають їй можливість самостійно оплачувати навчання дитини. Представник позивача вважає такі твердження безпідставними та такими, що не спростовують обов'язку відповідача утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчання, з огляду на наступне. Так, відповідач долучив до відзиву довідку про доходи, згідно з якою його сукупний дохід складає 12 268 грн, а також довідку про те, що він ніколи не був працевлаштований у ПП «Світовид». Однак зазначена інформація, на думку представника позивача, не може однозначно свідчити про матеріальний стан відповідача та, відповідно, виключати його обов'язок сплачувати аліменти у розумінні ст. 199 СК України. Представник позивача наголошує, що відповідач є працездатним, не має проблем зі здоров'ям, не утримує батьків похилого віку та не наводить інших обставин, які б унеможливлювали отримання доходу, достатнього для забезпечення потреб дітей. Крім того, представник позивача вказує, що відповідач проживає у приватному житловому будинку площею понад 150 кв.м у селі Наварія, користується автомобілем та має фінансову підтримку від свого батька, який є засновником ПП «Світовид». Саме ці обставини, на думку позивача, свідчать про фактичну фінансову спроможність відповідача. Представник позивача також звертає увагу, що сам по собі факт недостатнього офіційного доходу відповідача не може братися до уваги як підстава для звільнення від аліментного обов'язку, оскільки він суперечить інтересам дитини та позбавляє її права на освіту, гарантованого національним та міжнародним законодавством. Зокрема, стаття 27 Конвенції про права дитини встановлює обов'язок батьків забезпечувати умови життя, необхідні для розвитку дитини, у межах їхніх здатностей і фінансових можливостей. Аналогічні норми містяться в главі 15 СК України, яка визначає, що обов'язок батьків утримувати дітей є безумовним і не залежить від їх офіційного працевлаштування чи наявності певного рівня доходів, підкреслює, що ОСОБА_3 , 2007 року народження, навчається у вищому навчальному закладі на денній формі, що позбавляє її можливості працювати та отримувати заробіток, у зв'язку з чим вона потребує матеріальної допомоги. Водночас відповідач є працездатною особою та має реальну фізичну можливість брати участь в утриманні повнолітньої доньки на час її навчання. Також представник позивача зазначає, що відповідач, маючи п'ятьох дітей, фактично не цікавиться їхнім життям та вихованням, окрім сплати аліментів у встановлених судом розмірах. Він не бере участі у додаткових витратах та не надає будь-якої допомоги дітям, які проживають разом із матір'ю. З огляду на наведене представник позивача вважає наявними правові підстави для задоволення позову та стягнення аліментів відповідно до ст. 199 СК України, враховуючи дотримання усіх необхідних умов для виникнення такого обов'язку. Щодо тверджень відповідача про те, що позивачка нібито здійснює продаж товарів через соціальні мережі, представник позивача наголошує на їх недостовірності та зазначає, що ОСОБА_9 працює фахівцем у сфері культури і мистецтва, отримуючи офіційний дохід у розмірі близько 4 000 грн щомісячно. Представник позивача також наголошує, що одноосібна оплата навчання доньки та повне забезпечення її потреб при одночасному утриманні ще двох неповнолітніх дітей створює для позивачки надмірний фінансовий тягар та суперечить принципу рівності обов'язків обох батьків щодо утримання дітей.
У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку:
статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Судом встановлено, що рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 07.08.2023 року у справі № 450/465/23, провадження № 2/450/748/23 вирішено розірвати шлюб між сторонами, зареєстрований 16.06.2001 року у Франківським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис № 206.
Таке рішення набрало законної сили 07.09.2023 року.
В той же час, рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 22.11.2023 року у справі № 450/925/23, провадження № 2/450/820/23 вирішено позовні вимоги ОСОБА_17 - задовольнити частково; стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_17 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 у розмірі 2833 гривень, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 у розмірі 2833 гривень, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 у розмірі 2272 (дві тисячі двісті сімдесят дві) гривні, щомісячно, які підлягають індексації, починаючи з дня звернення з позовом до суду 01 березня 2023 року і до досягнення дітьми повноліття; позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити частково; стягувати з ОСОБА_17 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення з позовом до суду 12 травня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття, також допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Вказане рішення набрало законної сили 09.04.2024 року, оскільки постановою Львівського апеляційного суду від 09.04.2024 року постановлено рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 22.11.2023 року залишити без змін.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно Договору про навчання у Львівському національному університеті імені Івана Франка № ЕКБ-022724-ДК від 13.08.2024 року, укладеного між ОСОБА_3 (вступник), ОСОБА_9 (законний представник) та Львівським національним університетом імені Івана Франка (в особі виконувача обов'язків ректора Мельника В. П., що діє на підставі Статуту), із умов якого випливає, що Університет бере на себе зобов'язання зарахувати ОСОБА_3 на перший курс, освітню програму «Маркетинг», на денну форму навчання для здобуття освітньої-кваліфікаційного рівня «бакалавр».
Відповідно до умов цього Договору загальна вартість платної освітньої послуги за весь строк навчання становить 145 680 грн.
26.08.2024 року між ОСОБА_3 та Львівським національним університетом ім. Івана Франка укладено договір про надання платної освітньої послуги для підготовки здобувачів освіти № EK-022724-ДК, предметом нього Договору с фінансові зобов'язання замовника щодо оплати освітньої послуги, що надається здобувачу Університетом для здобуття вищої освіти за освітнім рівнем: бакалавр, 075 Маркетинг, Економічний факультет, денна форма навчання, 240 кредитів ЄКТНС. Відповідно до умов цього Договору загальна вартість платної освітньої послуги за весь строк навчання становить 145 680 грн., вартість за кожен навчальний рік - 36 420 грн., за семестр - 18 210 грн., зазначено, що замовник вносить плату посеместрово.
Як вбачається, ОСОБА_3 навчається на платній формі навчання, у зв?язку з чим стипендія їй не призначається, що підтверджується Довідкою про доходи №384 від 08.04.2025 р.
На виконання вимог Договору, позивачем було сплачено 36 420,00 грн. двома платежами по 18 210,00 грн., що підтверджується копіями платіжних інструкцій № 0.0.38074216112.1 від 08.08.2024 року, № 0.0.4127416999.1 від 13.01.2025 року.
Згідно Довідки № Муд00000001 від 03.01.2025 року, ОСОБА_9 працює у ФОП ОСОБА_18 з 04.12.2024 року, на даний момент займає посаду Фахівець у сфері культури і мистецтва, дохід за період з 04.12.2024 року по 31.12.2024 року склад 3 636,36 грн.
До матеріалів справи також долучено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, ВП № 75248319, із якої випливає, що Заступником начальника відділу Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Горбатюк Марією Богданівною при примусовому виконанні постановлено звернути стягнення на доходи боржника, якою є ОСОБА_17 , що отримує дохід у ФОП ОСОБА_18 шляхом здійснення відрахування із суми доходів боржника у відповідності до вимог чинного законодавства, що залишається після утримання податки, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у розмірі 50% доходів щомісяця, яка виникла з 01 лютого 2025 до погашення загально суми заборгованості та виконавчим провадженням, яка склала 5156 гривня (UAH), в подальшому стягнення проводити в розмірі передбаченому в резолютивній частині виконавчого документа, з лютого місяця 2025 року по час винесення постанови ОСОБА_9 самостійно сплатила 3200,00 грн.
Із довідки про доходи № 6503525818702518, виданої пенсіонеру ОСОБА_2 , вбачається, що сума пенсії за період з 01.06.2025 року по 01.07.2025 року складає 12 268,30 грн.
Разом з тим, суд вважає за необхідне звернути увагу сторін на те, що покликання сторони позивача, що відповідач спільно з батьком ОСОБА_15 веде сімейний бізнес не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, а покликання відповідача, що ОСОБА_9 отримує високий дохід, оскільки володіє інтернет магазином, через який здійснює продаж виготовлених нею товарів, так як підтверджень таких обставин не надано.
Згідно із ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Відповідно до п.20 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Згідно із ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків, суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Визначаючи розмір стягуваних аліментів, суд відповідно до вимог ст. ст. 199, 200 СК України бере до уваги те, що обов'язок утримувати повнолітніх сина, дочку, які продовжують навчання, покладається рівною мірою на матір і батька.
Виходячи із характеру спірних правовідносин, що виникли між сторонами, враховуючи вищенаведені обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність в даному випадку передбачених законом підстав для часткового задоволення позову і вважає достатнім для покриття пов'язаних із навчанням витрат повнолітньої дочки, стягувати із відповідача на користь позивача аліменти в у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду і до закінчення сином навчання, але не довше, ніж до досягнення ним 23 років.
Слід зазначити, що до даних правовідносин відповідно до ч.2 ст.182 СК України мінімальний гарантований розмір аліментів, який не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, не підлягає застосуванню.
У відповідності до вимог ч.1 ст.191 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, тобто з 20.05.2025 р. та в порядку ч. 1 ст.430 ЦПК України допускається негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Окрім цього, оскільки позивач при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів звільнений від сплати судового збору на підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір», враховуючи вимоги ст.141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню 1211,20 грн. судового збору.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Керуючись ст. ст. ст.ст. 12, 13, 81, 141, 206, 247, 259, 263, 265, 268, 223 ЦПК України, ст. ст. 166, 180, 182, 192, 199, 200 Сімейного Кодексу України, суд, -
позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представниця - адвокатка Змисла Марта Русланівна до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,- задоволити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_11 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_12 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання у Львівському національному університеті імені Івана Франка, у розмірі у розмірі 1/6 (однієї шостої) частини заробітку (доходу), починаючи з 20.05.2025 року, але не довше ніж до досягнення нею віку 23 років за умови, що вона буде продовжувати навчання, чи закінчення навчання.
Стягнути з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_11 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) в дохід держави 1 211, 20 грн. судового збору.
В решті позовних вимог - відмовити.
Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст судового рішення складено 27.08.2025 року.
СуддяІ. І. Мельничук