Справа № 439/1221/25
Провадження №1-кп/439/199/25
26 листопада 2025 року м.Броди
Бродівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Бродівського районного суду Львівської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025141160000210 від 02.06.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Накваша Бродівського району Львівської області, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, зареєстрований та фактичнопроживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, солдата військової служби за призовом під час мобілізації, не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника адвоката ОСОБА_5
26.05.2025 близько 14.30 год. військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 солдат військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_3 , знаходячись по місцю проживання ОСОБА_6 в приміщенні житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , куди мав вільний доступ за погодженням з останньою, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з особистого збагачення, скориставшись відсутністю останньої, без її відома і згоди та за відсутності законних на те підстав, в умовах воєнного стану, таємно викрав з мікрохвильової печі належні ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 300 злотих національної валюти Республіки Польща, що згідно офіційного курсу Національного Банку України станом на 27.05.2025 становить 3302,13 грн), та в подальшому залишив місце вчинення кримінального правопорушення і розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв матеріальні збитки потерпілій на загальну суму 3302,13 грн.
Своїми умисними діями, ОСОБА_3 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка) в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення передбачене, ч. 4 ст. 185 КК України.
У судове засідання потерпіла ОСОБА_6 , не з'явилася, подала до суду заяву, в якій просила розглянути справу без її участі, права та обов'язки потерпілого їй відомі та зрозумілі. Щодо міри покарання обвинуваченому покладається на розсуд суду.
У судовому засіданні допитаний обвинувачений ОСОБА_3 свою вину визнав повністю та пояснив, що 26.05.2025 року приблизно о 14:30 год, він знаходився в будинку за місцем проживання потерпілої ОСОБА_6 , а саме в АДРЕСА_2 , та таємно викрав з мікрохвильової печі 300 злотих, які належали потерпілій. Грошовими коштами розпорядився на власний розсуд, потративши їх на таксі та у магазині. У вчиненому щиро кається, просить суворо не карати, вказав, що попросив вибачення у потерпілої та повернув частину коштів.
Вартість майна та спосіб заволодіння ним, час вчинення кримінальних правопорушень обвинувачений не оспорює. Сумнівів у добровільності та істинності позиції обвинуваченого суд не має.
Зазначив, що розуміє і не оспорює формулювання та характер пред'явленого йому обвинувачення, правову кваліфікацію його дій за ч.4 ст. 185 КК України, всі докази, зібрані на досудовому слідстві, вважає достовірними і дослідження їх в судовому засіданні недоцільним.
Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі, беззаперечно визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення в якому він обвинувачується за обставинами, наведеними у обвинувальному акті та інші учасники процесу не оспорюють інших обставин справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, роз'яснивши учасникам судового провадження те, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд на підставі ч.3 ст.349 КПК України, визнає недоцільним дослідження інших доказів щодо обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_3 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка) в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення передбачене, ч. 4 ст. 185 КК України.
Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно із ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого діяння, яке відповідно до положень ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Щодо особи обвинуваченого, то ОСОБА_3 є військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 солдат військової служби за призовом під час мобілізації, за місцем служби характеризується негативно, за місцем проживання негативних характеристик не має,на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, не судимий.
Обставини, які пом'якшують покарання є активне сприяння у розкритті злочину, щире каяття.
Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_3 не встановлено.
При призначенні покарання ОСОБА_3 , суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень є покарання у виді позбавлення волі, у мінімальній санкції ч.4 ст.185 КК України.
При цьому, враховуючи ступінь тяжкості кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, суд доходить висновку, що перевиховання та виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, а тому вважає за доцільне застосувати до нього положення ст.75 КК України, призначивши покарання з іспитовим строком, з покладенням відповідних обов'язків, визначених у ст.76 КК України.
Цивільний позов по справі не заявлявся
Процесуальні витрати у вказаному кримінальному провадженні відсутні.
Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу не встановлено.
Керуючись ст. 368, 373-376 КПК України, суд,
ОСОБА_3 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язок періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирати.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано, і може бути оскаржений в апеляційному порядку за винятком підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України, до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через суд, який ухвалив вирок, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1