Справа № 336/9068/25
Номер провадження 2/337/2888/2025
26 листопада 2025 рокум. Запоріжжя
Хортицький районний суд м. Запоріжжя
у складі: головуючого судді - Салтан Л.Г.,
за участю секретаря - Кабалюка Д.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ПрАТ «СТ «Універсальна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації,
17.09.2025 року представник позивача ПрАТ «СТ «Універсальна» звернувся до Шевченківського районного суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації, заподіяної внаслідок ДТП в розмірі 21976,38 грн.
14.10.2025 року справа надійшла до Хортицького районного суду м. Запоріжжя за підсудністю.
Ухвалою суду 14.10.2025 року відкрито провадження у справі, справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
У відповідності до ст. 178 ЦПК України відповідачу визначений строк на подання відзиву на позовну заяву.
Відзив на позов у відповідності до ст. 178 п.8 ЦПК України не надано.
В судове засідання сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Представник позивача у позові вказав на розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, причину суду не повідомив.
Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних доказів.
У відповідності до ч.3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Оскільки позивач не заперечувала проти розгляду справи у відсутності відповідача, на підставі документів наявних у матеріалах справи з ухваленням заочного рішення, тому суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів, відповідно з ч.1 п.2 ст.280 ЦПК України
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Судом встановлено, що 26.01.2023 року між ПрАТ «СК «Універсальна» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №3117/215/001085/07/03/35. Предметом даного договору були майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом Toyota, д.н.з. НОМЕР_1 .
У відповідності до умов вказаного договору страхування позивач взяв на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь страхувальника страхове відшкодування.
10.11.2023 року відповідач ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Iveco, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , допустив зіткнення з транспортним засобом Toyota, д.н.з. НОМЕР_1 ., під керуванням ОСОБА_2 .
Постановою Галицького районного суду м.Львова від 7 грудня 2023 року Справа №461/9984/23 ОСОБА_1 визнано винуватим у зазначеній дорожньо- транспортної пригоди, притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн.
13.11.2023 року ОСОБА_2 звернувся до ПрАТ «СК «Універсальна» з заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку та надав усі необхідні документи. На підставі заяви та наданих ОСОБА_2 документів складений ПрАТ «СК «Універсальна» страховий АКТ № G-17792-1 від 15.11.2023 року.
На підставі вище зазначеного страхового Акту № G-17792-1 від 15.11.2023 року ПрАТ «СК «Універсальна» здійснила відповідно до платіжної інструкції №15253 від 16 листопада 2023 року виплату ОСОБА_2 страхового відшкодування у розмірі 93395,38 грн.
Оскільки, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована ПрАТ «СК «Арсенал-Страхування» за полісом № 215337048, то остання керуючись ст. ст. 22 та 29 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на підставі заяви ОСОБА_1 від та складеного 6 грудня 2023 року страхового Акту № 109.02621323-1 за Договором ОСЦПВ власників наземних транспортних засобів № 215337048 від 23 червня 2023 року відшкодувала ПрАТ «СК «Універсальна» страхове відшкодування в розмірі 71 419,00 грн.
Отже, різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням становить 21976,38 грн.
Наразі існує спір щодо стягнення з ОСОБА_1 зазначеної суми, оскільки адресована на ім'я відповідача претензія від 30 грудня 2024 року щодо відшкодування в позасудовому порядку залишилися без задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.22ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із пошкодженням або знищенням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.1187ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст.979,980ЦК України договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України "Про страхування ",інших законодавчих актів. Законом може бути встановлено обов'язок фізичної або юридичної особи укласти договір страхування (обов'язкове страхування). Вимоги щодо укладення договорів страхування за окремими класами страхування/категоріями страхових ризиків для врегулювання правовідносин, за якими вимагається обов'язкова наявність договору, можуть бути визначені законодавством.
Предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов'язаного з об'єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України. Об'єктом страхування можуть бути: життя, здоров'я, працездатність та/або пенсійне забезпечення; майно на праві володіння, користування і розпорядження та/або можливі збитки чи витрати; відповідальність за заподіяну шкоду особі або її майну.
Статтею 25 Закону України «Про страхування» передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводяться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта, що складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, визначеній страховиком.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки (ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Відповідно до ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до роз'яснень, викладених в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).
Таким чином, різницю між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, повинна сплачувати особа, з вини якої настав страховий випадок, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодуванням такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
Під час застосування наведених норм права підлягає врахуванню висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року, провадження № 14-176цс18 (пункти 6870): стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України "Про страхування", з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України "Про страхування" до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) (ст. 1194 ЦК України).
Положеннями ст. ст.12,81 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цих Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, на підставі викладеного та враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, у відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені судові витрати.
Керуючись ст. ст. 81,141,247,258,259,263-265, ЦПК України, суд,
Позов - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (ЄДРПОУ 20113829, адреса: м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 9), завдані збитки у розмірі 21976,38 грн., судовий збір 2422,40 грн., а всього 24398 (двадцять чотири тисячі триста дев'яносто вісім) грн. 78 коп.
Копію заочного рішення надіслати сторонам.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк апеляційної скарги.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: Л.Г. Салтан