Справа № 587/5070/25
25 листопада 2025 року суддя Сумського районного суду Сумської області Черних О.М., розглянувши адміністративну справу, що надійшла від Відділення поліції № 4 Сумського РУП ГУНП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець, РНОКПП НОМЕР_1
за ч. 5 ст. 126 КУпАП, ч. 1 ст. 130 КУпАП
Відповідно до протоколу від 25.10.2025 року серії ЕПР1 №493847 про адміністративне правопорушення, 25.10.2025 року о 16-15 год дорога Київ-Суми-Юнаківка біля с. Сад, Сумського району, Сумської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом без посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, будучи особою позбавленою права керування та який повторно протягом року порушив п. 2.1 ПДР України - керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, за що відповідальність передбачена ч. 5ст. 126 КУпАП
Згідно протоколу від 25.10.2025 року серії ЕПР1№493823 про адміністративне правопорушення, 25.10.2025 року о 16-15 год дорога Київ-Суми-Юнаківка біля с. Сад, Сумського району, Сумської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: порушення мови, координації рухів, не реагування зіниць очей на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в наркодиспансері відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст.36 КУпАП вважаю, що спільний розгляд вказаних справ є доцільним, а також з метою не порушення прав ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст. 36 КУпАП, необхідно об'єднати їх в одне провадження.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, заяв або клопотань від нього не надходило, про час та місце розгляду справи повідомлявся.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вимогами ст.252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі,яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само від мова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів,що знижують увагу та швидкість реакції.
Дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази та давши їм належну оцінку, дійшов наступного висновку.
Відповідальність частиною 5 ст.126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно постанови серії ЕН № 5937946 від 15.10.2024 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП (керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування ТЗ) та додано витяг, згідно якого посвідчення водія НОМЕР_2 анульоване, разом з тим в матеріалах справи фактично відсутні будь які відомості про позбавлення ОСОБА_1 прав керування, на підставі чого останній був позбавлений права керування транспортними засобами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 КУпАП, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Слід зазначити, що протокол повинен складатися у точній відповідності із законом, оскільки відповідно до приписів ст.254КУпАП за своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку.
Складання протоколу - це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та в силу положень ст. 251 КУпАП, є предметом оцінки суду у сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до змісту ст. 279 КУпАП, при розгляді справи про притягнення конкретної особи до адміністративної відповідальності, саме протокол про адміністративне правопорушення, як процесуальний документ є предметом дослідження та оцінки суддею в судовому засіданні при розгляді справи по суті.
Системний аналіз приписів ст.ст.7,254,279 КУпАП визначає, що суд здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення та вирішує питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності лише в межах протоколу про адміністративне правопорушення складеного щодо неї.
Згідно зі статтею 2 Закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» рішення є обов'язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції. При цьому стаття 17 зазначеного Закону визначає, що національні суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.
В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008р., заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого. У своїх рішеннях ЄСПЛ наголошує на тому, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і до нього висуваються певні вимоги. Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених у протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд. Суть порушення, яке має значення для справи, формулюється у протоколі про адміністративне правопорушення. Саме цей документ встановлює в чому полягає правопорушення, тоді як суд, покликаний винести постанову, має лише обмежені повноваження щодо встановлення наявності / відсутності вини особи у скоєному.
При цьому слід зазначити, що розглядаючи адміністративні матеріали, які направлені до суду з метою притягнення винної особи до адміністративної відповідальності і які визнані органом, що їх направляє достатніми для досягнення поставленої мети, суд не може вийти за межі обвинувачення або уточнити в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунути певні розбіжності або неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки в такому випадку суд перебиратиме на себе функції сторони обвинувачення, чим порушить принцип рівності сторін і вимоги змагальності процесу. За таких обставин особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується.
Таким чином, оскільки суду не надано доказів взагалі факту того, що ОСОБА_1 був позбавлений прав керування, прихожу до висновку про те, що в даному випадку відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений ч. 5ст. 126 КУпАП, а тому згідно із п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Разом з тим, суд відмічає, що відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі,яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само від мова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів,що знижують увагу та швидкість реакції.
Як вбачається з протоколу ЕПР1№493823 водій ОСОБА_1 25.10.2025 року о 16-15 год дорога Київ-Суми-Юнаківка біля с. Сад, Сумського району, Сумської області керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: порушення мови, координації рухів, не реагування зіниць очей на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в наркодиспансері відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується даними, які містяться у протоколі про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №493823, рапортом, диском з відеозаписами, доданим до протоколу.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З урахуванням наведеного, суд вважає необхідним застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавлення права керування транспортними засобами.
Крім того, відповідно дост. 40-1 КУпАП судовий збір у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. 36, 40-1,ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130,283 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000(однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на1 (один) рік.(реквізити:отримувач платежу: ГУК Сум. обл/Сумська обл./21081300 Код отримувача: 37970404 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача:UA628999980313090149000018001 Найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі)).
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 в частині адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП - закрити.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок за наступними реквізитами: Отримувач платежу: ГУК у м. Києві/ м. Київ/22030106 Код отримувача: 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код бюджетної класифікації: 22030106 Призначення платежу: «Судовий збір за рішенням суду по справі ( № справи).
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно із ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Сумський районний суд Сумської області.
Суддя О.М. Черних