Справа № 947/8129/23
Провадження № 1-кп/947/356/25
25.11.2025 року
Колегія суддів Київського районного суду м. Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
судді ОСОБА_2
судді ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
за участю прокурора ОСОБА_5
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7
обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022164480000707 від 14.09.2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 125, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, -
В провадженні Київського районного суду м.Одеси знаходиться вищезазначене кримінальне провадження.
В судовому засіданні прокурором було заявлене клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , кожному окремо, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, з триманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Прокурор в обгрунтування клопотання зазначив, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, яке згідно зі ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України обвинувачений ОСОБА_8 , може переховуватись від суду з метою уникнення покарання, шляхом залишення території України, оскільки усвідомлює, що санкція п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі; згідно п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України обвинувачений ОСОБА_8 , може незаконно впливати на свідків, у даному кримінальному провадженні, шляхом залякування, оскільки у зв'язку з озниайомленням з матеріалами кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України, останній володіє інформацією про місце проживання та іншими контактними даними вказаних осіб. Таким чином, ОСОБА_8 , перебуваючи не під вартою, може здійснювати вплив на вказаних осіб з метою зміни їх показів чи відмову від них; згідно п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України обвинувачений ОСОБА_8 , може перешкоджати кримінальному провадженню, шляхом невиконання або неналежного виконання обов'язків покладених на нього як на обвинуваченого у кримінальному провадженні в разі обрання йому більш м'якого виду запобіжного заходу, а також невиконання обов'язків шляхом неявки, у разі необхідності до слідчого, слідчого судді та суду; згідно п.5 ч.1 ст. 177 КПК України обвинувачений ОСОБА_8 , може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки останній офіційне не працевлаштований, в нього відсутнє джерело доходу та він неодноразово судимий і має не зняту та непогашену судимість.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України обвинувачений ОСОБА_9 , може переховуватись від суду з метою уникнення покарання, шляхом залишення території України, оскільки обвинувачений усвідомлює, що санкція п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі; згідно п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України обвинувачений ОСОБА_9 , може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, шляхом залякування, оскільки у зв'язку з ознайомленням з матеріалами кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України, останній володіє інформацією про місце проживання та іншими контактними даними вказаних осіб. Таким чином, ОСОБА_9 , перебуваючи не під вартою, може здійснювати вплив на вказаних осіб з метою зміни їх показів чи відмову від них; згідно п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України обвинувачений ОСОБА_9 , може перешкоджати кримінальному провадженню, шляхом невиконання або неналежного виконання обов'язків покладених на нього, як на обвинуваченого у кримінальному провадженні в разі обрання йому більш м'якого виду запобіжного заходу, а також невиконання обов'язків шляхом неявки, у разі необхідності до суду; згідно п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України обвинувачений ОСОБА_9 , може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки останній офіційно не працевлаштований, в нього відсутнє джерело доходу.
Зазначені обставини підтверджують наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що унеможливлює застосування до обвинувачених більш м'якого запобіжного заходу, чим тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_6 , який здійснює захист обвинуваченого ОСОБА_8 заперечував проти продовження тримання під вартою та просив суд відмовити у задоволенні клопотання, зазначивши, що ОСОБА_8 має постійне місця проживання, має дитину та мати пенсійного віку, не має наміру ухилятись від суду, тому просить суд відмовити у задоволенні клопотання прокурора та обрати відносно ОСОБА_8 домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав думку захисника.
Захисник ОСОБА_7 , який здійснює захист обвинуваченого ОСОБА_9 зазначив, що ризики не обгрунтовані, ОСОБА_9 має родину, міцні соціальні зв'язки, тому просив суд змінити відносно ОСОБА_9 запобіжний захід на домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_9 підтримав думку захисника.
Дослідивши клопотання прокурора, вислухавши думку учасників провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Так, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, яке згідно зі ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином.
Стороною обвинувачення доведені ризики, передбаченні ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , знаходячись на волі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності можуть переховуватись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню шляхом невиконання або неналежного виконання обов'язків покладених на них, як на обвинувачених у кримінальному провадженні в разі обрання їм більш м'якого виду запобіжного заходу, а також можуть вчинити інше кримінальне правопорушення.
Враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_8 , з урахуванням відомостей про особу обвинуваченого, а саме відсутності міцних соціальних зв'язків та тяжкості покарання, яке йому загрожує у разі визнання винним у скоєнні особливо тяжкого злочину, може перешкоджати кримінальному провадженню, суд приходить до висновку, що існує реальний ризик, що обвинувачений може здійснити спробу переховуватись від суду, може знищити докази, може незаконно впливати на свідків, може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Всі обставини у сукупності свідчать про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, та враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, у зв'язку із чим, суд вважає за доцільне продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб.
Враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_9 , з урахуванням відомостей про особу обвинуваченого, а саме відсутності міцних соціальних зв'язків та тяжкості покарання, яке йому загрожує у разі визнання винним у скоєнні особливо тяжкого злочину, суд приходить до висновку, що існує реальний ризик, що обвинувачений може здійснити спробу переховуватись від суду, можє перешкоджати кримінальному провадженню, може знищити докази, може незаконно впливати на свідків, може вчинити інше правопорушення.
Всі обставини у сукупності свідчать про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, та враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, у зв'язку із чим, суд вважає за доцільне продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Враховуючи, що обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, суд вважає необхідним при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначити розмір застави у вказаному кримінальному провадженні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 331, 369-372, 392-395 КПК України, колегія суддів, -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, до 23.01.2026 року в ДУ "Одеський слідчий ізолятор".
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, до 23.01.2026 року в ДУ "Одеський слідчий ізолятор".
Ухвала суду щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору та направити в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» для виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_10
Суддя ОСОБА_3