Справа № 490/6942/25
нп 2-а/490/159/2025
Центральний районний суд м. Миколаєва
24 листопада 2025 року м. Миколаїв
Центральний районний суд міста Миколаєва в складі головуючого судді Саламатіна О.В., за участі секретаря судового засідання Рябой Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
26.08.2025 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в якій позивач просить суд скасувати Постанову №283 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 27.05.2025 року, прийняту тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 25500,00 грн та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
В обґрунтування вимог в позовній заяві зазначено, що відповідачем неправильно кваліфіковано дії позивача, якого безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, оскільки уточнення військовозобов'язаним персональних данних (у тому числі місця проживання, телефонного номеру та інших) відноситься до дотримання (або порушення) ними ведення військового обліку, натомість відпоідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку встановлено статтею 210 КУпАП.
Крім того, на думку позивача, протокол про адміністративне правопорушення складено неповноважною особою, та у протоколі неправильно зазначено конкретна норма відповідного нормативного акту, яка не відповідає визначеної відповідачем суті вказаного у протоколі порушення та протокол не може бути доказом у справі, оскільки не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, також в протоколі не зазначено, які сааме дані не уточнив позивач.
Позивач наголошує, що у примітці до ст. 210 КУпАП визначено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Також позивач посилається на пропущення відповідачем строку притягнення до адміністративної відповідальності, встановленого ч.7 ст. 38 КУпАП, якою встановлено, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. При цьому, особа вважається такою, що порушила закон, не уточнивши свої данні з 18.07.2024 року, а за такого, станом на день складення протоколу та притягнення позивача до відповідальності, строк, передбачений ч.7 ст. 38 КУпАП закінчився.
Також позивач вважає, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувався без з'ясування усіх обставин справи, відповідачем не було з'ясовано, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи вживалися ІНФОРМАЦІЯ_2 заходи щодо отримання персональних відомостей ОСОБА_1 в порядку електронної інформаційної взаємодії, і що внаслідок проведених заходів такі відомості отримати не вдалося. Ні в протоколі , ні в оскаржуваної постанові не вказано, та не долучено доказів неможливості отримання відомостей щодо персональних даних ОСОБА_1 шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційнокомунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів». При цьому, ані в оскаржуваній постанові, ані в протоколі, не конкретизовано, які саме дані позивача відсутні у відкритих базах (реєстрах), що зумовлює необхідність їх уточнення шляхом самостійного прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Зазначення відповідачем у протоколі и оскаржуваної постанові на те, що позивач не уточнив свої персональні дані (адреса проживання, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти та інші персональні дані) є порушенням принципу правової визначеності, оскільки не зрозуміло, які саме дані маються на увазі під «інші персональні дані».
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2025 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.
26.08.2025 року матеріали справи передано судді.
Ухвалою судді від 27.08.2025 року підстави для поновлення пропущеного строку звернення до суду визнано неповажними, залишено позовну заяву без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення цієї ухвали.
08.09.2025 року представницею позивача до суду подано заяву про усунення недоліків, в якій зазначено інші причини пропуску строку звернення з даним позовом до суду.
Ухвалою судді від 10.09.2025 року підстави для поновлення пропущеного строку звернення до суду, які наведені представницею позивача в заяві про усунення недоліків від 08.09.2025 року, визнано неповажними та позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, разом з доданими документами повернуто позивачу.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 10 вересня 2025 року про повернення позову скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва Саламатіна О.В. від 06.11.2025 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
19.11.2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначено про необґрунтованість позовної заяви та її безпідставність.
В обгрунтування своїх заперечень представник відповідача вказує, що військовозобов'язані мали уточнити свої персональні дані до 16.07.2024 за одним із визначених законом способів. Під час розгляду справи щодо позивача, не було здобуто доказів своєчасного (тобто, в межах строку з 18.05.2024 по 16.07.2024 включно) звернення позивача з метою уточнення своїх даних до центру надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Представник відповідача стверджує, що примітка до ст. 210 КУпАП не може бути застосована в цьому випадку, оскільки чинне законодавство зобов'язувало саме позивача вчинити певні дії, і уточнити свої персональні дані у встановлений строк (тобто, в межах строку з 18.05.2024 по 16.07.2024 включно), які могли бути вчинені тільки ним особисто в один із визначених способів. Відтак, держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів може отримувати інформацію про військовозобов'язаного та перевірити факт уточнення військовозобов'язаним своїх персональних даних, однак обов'язок такого уточнення покладається на військовозобов'язаного, яким є позивач.
Також представник відповідача звертає увагу, що жодна з баз даних не містить інформації про фактичне місце проживання, номери його засобів зв'язку, а також адреси електронної пошти позивача. Зокрема, номер засобу зв'язку можна змінювати хоч кожен день, як і електронну пошту та фактичне місце проживання, що як зазначалось не відображається в реєстрах та не може бути отримана запитами. Стосовно пояснення представника позивача про відсутність в протоколі посилань на будь-які докази/документи, що підтверджують провину позивача у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, зазначає, що вказане не відповідає дійсності, що вбачається з доданої представником позивача копії протоколу.
Так, в протоколі зазначено, що правопорушення встановлено з відомостей з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (АІТС «ОБЕРІГ»), та у додатках до протоколу міститься вказівка про такий додаток як роздруківка відомостей з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (АІТС «ОБЕРІГ»), який і слугував доказом вчинення стверджуваного адміністративного правопорушення та з якого вбачається, що звірка контактних (уточнення персональних даних) відбулася 19.05.2025, поза межами відведених законом строків.
На думку представника відповідача, позивач, у відведений законом період, уточнення персональних даних не здійснював та відповідно жодних із перелічених в протоколі та постанові персональних даних не уточнював. За такого, всі перелічені по тексту позову твердження позивача є надуманими, а також такими, що побудовані на спотворенні змісту діючого законодавства, а тому не заслуговують на увагу з боку суду.
З урахуванням наведеного преставник відповідача просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Згідно з ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Сторони не скористалися своїм процесуальним правом та не подали до суду клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, передбачені статею 286 КАС України § 2. «Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ» Глави 11 « Особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ».
Відповідно до ч. 2 ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
Дослідивши матеріали справи та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
З досліджених судом доказів вбачається, що позивач ОСОБА_1 є громадянином України та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Зі змісту протоколу №301 про адміністративне правопорушення від 19 травня 2025 року, вбачається, що 19.05.2025 близько 17:11 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 було встановлено, що гр. ОСОБА_1 відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (АІТС «ОБЕРІГ»), в порушення абз. 4 п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який є частиною мобілізаційного законодавства, не уточнив свої персональні дані (адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані) в спосіб встановлений законодавцем) через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки) протягом 60 днів з дня набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», тобто до 16.07.2024р., чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП. Також в зазначеному протоколі міститься інформація, що ОСОБА_1 було роз'яснено зміст статті 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Також в протоколі міститься інформація, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 12 год 15 хв. 27.05.2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 кабінет №7 та в протоколі в графі "підпис особи, що притягається" містить підпис позивача та дата "19.05.2025 року". Крім того, в протоколі зазначено, що до протоколу додається роздруківка відомостей з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (АІТС "ОБЕРІГ"). Також підпис позивача міститься в графі "Другий примірник протоколу отримав (ла)".
З роздруківки з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (АІТС "ОБЕРІГ"), вбачається, що звірка контактних (уточнення персональних даних) ОСОБА_1 була здійснена 19.05.2025.
Зі змісту Постанови №283 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 27 травня 2025 року вбачається, що тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майор ОСОБА_3 Булик, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно громадянина ОСОБА_1 , установив, що відповідно до протоколу №301 від 19.05.2025 року о 17:11 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 було встановлено, що гр. ОСОБА_1 відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (АІТС «ОБЕРІГ»), в порушення пп. 10-1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які є невід'ємним додатком до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. №1487, не уточнив свої персональні данні (адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані) в спосіб встановлений законодавцем) через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки) протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, з урахуванням п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» тобто до 16.07.2024р., чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Крім того, в постанові наведені посилання на докази, які були враховані при розгляді справи про адміністративне правопорушення, це - протокол про адміністративне правопорушення; роздруківка відомостей з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (АІТС "ОБЕРІГ").
Також в постанові наведено висоновок: "Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме порушення правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, а саме порушенні правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, вчиненному в особливий період та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 25500,00 грн.
Зазначена постанова підписана тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_4 .
Суд зазначає, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Поняття адміністративного правопорушення викладено в частині першій статті 9 КУпАП, за змістом якої адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з пунктом першим статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Положеннями частини 3 статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період.
Відповідно до приписів ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-XII (далі - Закон №3543-XII) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Абзацом 5 статті 1 Закону №3543-XII визначено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» передбачено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Таким чином, на момент розгляду вказаної адміністративної справи, як і на момент вчинення позивачем вищенаведених дій та винесення оскаржуваної постанови, в Україні діяв правовий режим воєнного стану.
Відповідно до пп. 10-1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які є невід'ємним додатком до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. №1487, військовозобов'язані повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пп. 1 п. 2 розділу ІІ. Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року №65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 3 березня 2022 року №2105-IX громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Таким чином, у військовозобов'язаних виник обов'язок уточнити свої персональні дані до 16.07.2024 за одним із визначених законом способів.
При цьому, суд зазначає, що в даному випадку зазначення в примітці ст. 210 КУпАП, що положення ст.ст. 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, не скасовує обов'язку позивача подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру.
Як вбачається зі змісту статті 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів", в якій наведено перелік персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста, окремі персональні данні військовозобов'язаного неможливо отримати шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Частиною другою статті 9 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" встановлено, що призовник, військовозобов'язаний та резервіст зобов'язаний подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру.
Згідно із частин 1 та 2 ст. 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
На виконання ст. 254 КУпАП України про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 256 КУпАП України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Стаття 280 КпАП України встановлює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 - 279-8 цього Кодексу.
Керуючись ст. 283 КУпАП України розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Статтею 235 КУпАП визначено, що адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ч. 1, 6 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Європейський суд з справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
З урахуванням наведеного вище, судом встановлено та підтверджується дослідженими доказами, що позивач ОСОБА_5 в порушення п. 2 розділу ІІ. Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», пп. 10-1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які є невід'ємним додатком до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. №1487, у визначений законодавством строк - до 16.07.2024 року, не уточнив свої персональні дані про які зазначено в оскаржуваній постанові, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Таким чином, оскаржувана Постанову №283 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 27.05.2025 року, винесена повноважною посадовою особою та відповідає вимогам законодавства, оскільки містить всі елементи, що повинні міститися в постанові відповідно до ст. 283 КпАП України.
При цьому, відповідач при прийнятті рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, належним чином оцінив обставини справи, розглянув справу про адміністративне правопорушення у порядку, що визначений КУпАП, прийняв рішення, яке відповідає вимогам Закону, а тому суд вважає прийняте рішення законним та обґрунтованим, підстав для задоволення позовних вимог і його скасування не вбачає.
Щодо строків притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суд зазначає що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення - частина сьома статті 38 КУпАП.
При цьому, зі змісту оскаржуваної постанови та долучених відповідачем до відзиву документів: протоколу №301 від 19.05.2025 року, роздруківки відомостей з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (АІТС «ОБЕРІГ») та роздруківки з «Резерв+») вбачається, що про вчинення позивачем адміністративного правопорушення відповідач дізнався лише 19.05.2025 року, а відтак притягнення позивача до адміністративної відповідальності здійснене в межах строків встановлених частиною сьомою статті 38 КУпАП.
Також, дослідженими судом доказами спростовані аргументи позивача про те, що зі змісту оскаржуваної постанови неможливо встановити, які саме персональні дані не оновив позивач, які з цих даних містяться в державних реєстрах, а також до яких даних державний орган в особі відповідача не має доступу (не є держателем), оскільки в оскаржувані постанові зазначено, які саме данні не уточнив позивач - адресу проживання (яка на переконання суду не є тотожною поняттю - реєстрація місця проживання), номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані.
Крім того, судом не приймаються до уваги аргументи позивача, щодо відсутності у ОСОБА_6 повноважень щодо складення протоколу №301 від 19.05.2025 року, оскільки такі спростовані наданим відповідачем Додатком до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 265.12.2024 року №670, в якому молодший лейтенант ОСОБА_6 включений до переліку посадових осіб, уповноважених складати протоколи за вчинені адміністративні правопорушення громадянами та керівниками підприємств, установ, організацій, навчальних закладів в межах компетенції ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Також судом не приймаються до уваги аргументи позивача про неправильну кваліфікацію відповідачем дій позивача за частиною 3 статті 210-1 КУпАП та неправильного зазначення в протоколі конкретної норми відповідного нормативного акту, яка не відповідає визначеної відповідачем суті вказаного у протоколі порушення, оскільки обов'язок уточнення персональних данних встановлено наведеними вище нормативними актами, які і складають (є частиною) законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а тому відповідачем було правильно кваліфіковано дії позивача за частиною 3 статті 210-1 КУпАП та в оскаржуваній постанові міститься, крім іншого, посилання на п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», яка відповідає визначеній відповідачем суті порушення.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
У відповідності до положень ст. 139 КАС України суд відносить судові витрати за рахунок позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 9, 77, 90 139, 241-246, 255, 257, 286 КАС України, суд,
Постанову №283 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 27.05.2025 року, прийняту тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 25500,00 грн, залишити без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ), без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Саламатін О.В.