Справа № 450/831/25 Головуючий у 1 інстанції: Мусієвський В.Є.
Провадження № 22-ц/811/1973/25 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.
26 листопада 2025 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий - суддя Цяцяк Р.П.,
судді: Ванівський О.М. та Шеремета Н.О.,
за участю: секретаря Підлужного В.І.;
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Клименка Тараса Васильовича, представника Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 05 травня 2025 року,
У лютому 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (в подальшому - «ТзОВ», «позивач») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 504917-КС-001 від 15.07.2024 року у розмірі 100 491 грн. 25 коп., яка складається з 41 916 грн. 89 коп. заборгованості за тілом кредиту та 58 574 грн. 36 коп. заборгованості за відсотками, а також сплачений судовий збір у розмірі 2 422 грн. 40 коп.
Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що15.07.2024 року між сторонами в електронній формі було укладено кредитний договір № 504917-КС-001 шляхом підписання такого відповідачем у порядку, який передбачений статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме: шляхом обміну електронними повідомленнями (в подальшому - «Кредитний договір»), згідно умов якого ТОВ надало відповідачу 50 000 грн. кредитних коштів шляхом перерахування таких на банківську картку позичальника (реквізити якої останній вказав при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті), які позичальник зобов'язався повернути та сплатити проценти за користування ними на умовах, визначених Кредитним договором та Правилами надання грошових коштів у кредит.
Однак, взятих на себе зобов'язань відповідач належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 08.02.2025 року у нього утворилась заборгованість у розмірі 100 491 грн. 25 коп., з яких: 41 916 грн. 89 коп. - сума прострочених платежів по тілу кредиту, а 58 574 грн. 36 коп. - сума прострочених платежів по процентах (а.с.2-9).
Оскаржуваним рішенням позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором № 504917-КС-001 від 15.07.2024 року у розмірі 88 501 грн. 95 коп., яка складається з 41 916 грн. 89 коп. заборгованості по тілу кредиту та 46 585 грн. 06 коп. заборгованості по відсоткам, а також 2 422 грн. 40 коп. судового збору (а.с. 83-88).
Дане рішення оскаржив представник позивача.
Апелянт просить оскаржуване рішення частково скасувати, а саме: в частині відмови в задоволенні позовних вимог ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 11 989 грн. 30 коп. та ухвалити в цій частині нове рішення, згідно з яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» згадані 11 989 грн. 30 коп., а в решті рішення суду залишити без змін, та здійснити новий розподіл судових витрат, покликаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи; невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та на порушенням норм матеріального і процесуального права.
Стверджує, що розмір денної процентної ставки, передбачений Кредитним договором, не перевищує 1 %, виходячи з того, що обрахування базувалось на припущенні, що договір про споживчий кредит залишається дійсним протягом погодженого строку та що кредитодавець і споживач виконають свої обов'язки на умовах та у строки, які визначені в договорі, а тому вважає, що позовні вимоги про стягнення процентів за користування кредитом у сумі 58 574 грн. 36 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі .
Також стверджує, що встановлений графік погашення заборгованості відповідачем не виконувався, внаслідок чого починаючи з восьмого дня прострочення першого платежу почалось нарахування процентів за Стандартною ставкою - 1,50000000 %, «а саме з 15.10.2024 р. по 30.12.2024 р. включно і після 30.12.2024 р. не нараховувались», а відтак вважає, що наданий позивачем розрахунок заборгованості по Кредитному договору повністю відповідає умовам цього договору та вимогам законодавства (а.с. 96-113).
Апелянт (позивач), будучи своєчасно (30.10.2025 року) належним чином повідомленим про час та місце апеляційного розгляду справи (а.с. 142-147), явку свого представника в судове засідання не забезпечив і про причини такої неявки суд не повідомив, що (у відповідності до частини 2 статті 372 ЦПК України) не перешкоджає розгляду справи.
У позовній заяві також міститься клопотання про розгляд справи «в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін» та «без участі Позивача» (пункти 5 і 6 її прохальної частини).
Заслухавши суддю-доповідача, заперечення доводів апеляційної скарги зі сторони відповідача, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. .
ЦПК України встановлено, що:
- цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (статті 12 і 81);
- суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 ст. 13);
- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76);
- належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 77);
- обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82).
Судом встановлено, стверджується матеріалами справи та визнається всіма її учасниками (а, відтак, доказуванню не підлягає) те, що 15 липня 2024 року між сторонами даного спору (ТзОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 ) було укладено Кредитний договір, в результаті чого позивачем на кредитну картку відповідача було перераховано 50 000 грн. кредитних коштів (а.с. 33-37).
Часткове задоволення позовних вимог суд мотивував тим, що відповідно до частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %, а пунктом 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (який набрав чинності 24 грудня 2023 року), установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Тобто, станом на час укладення згаданого вище Кредитного договору (15 липня 2024 року) вже був чинний (з 24 грудня 2023 року) Закон, який обмежував максимальний розмір денної процентної ставки.
Порядок розрахунку денної процентної ставки (за відповідною формулою) встановлено частиною 4 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», частиною 5 якої встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
А частиною 6 згаданої статті встановлено, що саме з метою уникнення недобросовісних практик розрахунку денної процентної ставки Національному банку України надано право встановлювати додаткові вимоги до складових розрахунку денної процентної ставки.
Частиною 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
В той же час, пунктом 2.4 Кредитного договору встановлено, що фіксована стандартна процентна ставка за Кредитом становить 1,50000000 % в день, а фіксована знижена процентна ставка за Кредитом становить 1,14957034 % в день (а.с. 33).
Відтак, доводи апеляційної скарги про те, що розмір денної процентної ставки, передбачений Кредитним договором, не перевищує 1 %, не відповідають фактичним обставинам справи, а тому не можуть прийматися до уваги.
А інших доводів апеляційна скарга і не містить.
З урахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам і доказам по справі в їх сукупності та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому приходить до висновку про те, що підстави для його скасування чи зміни відсутні і апеляційну скаргу на нього, доводи якої не спростовують висновків рішення суду, слід залишити без задоволення.
Пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України встановлено, що судові рішення у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, касаційному оскарженню не підлягають.
Згідно з частиною дев'ятою наведеної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено у 2025 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2025 року - 3 028 грн. 00 коп.
Предметом позову у цій справі є майнові вимоги про стягнення з відповідача 100 491 грн. 25 коп. заборгованості за Кредитним договором.
Відтак, ціна позову у цій справі складає 100 491 грн. 25 коп., що станом на 01 січня 2025 року не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028 грн. 00 коп. х 250 = 757 000, 00 грн).
Урахувавши, що ціна позову у цій справі становить 100 491 грн. 25 коп., судові рішення, ухвалені у такій справі, не підлягають касаційному оскарженню відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.1, 375, 381, 382, 383, 384, 389 частина 3 пункт 2 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , представника Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», залишити без задоволення, а рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 05 травня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає.
Повну постанову складено 26 листопада 2025 року.
Головуючий: Цяцяк Р.П.
Судді: Ванівський О.М.
Шеремета Н.О.