18.11.2025 Справа №607/18694/25 Провадження №2/607/5303/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі головуючого судді Позняка В.М., за участю секретаря судового засідання Козак О.Є., прокурора Рісної І.В., представника позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом виконуючого обов'язки керівника Тернопільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Тернопільській області (Тернопільський рибоохоронний патруль), Білецької сільської ради до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, -
Виконувач обов'язків керівника Тернопільської окружної прокуратури Цаплап Я.П. 09.09.2025 звернувся у суд з цим позовом в інтересах держави в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Тернопільській області (Тернопільський рибоохоронний патруль), Білецької сільської ради до відповідача ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища та просить стягнути з відповідача шкоду в сумі 18 972 грн, з них: 30% в дохід спеціального фонду Державного бюджету України, 50% в дохід спеціального фонду місцевого бюджету Білецької сільської ради, 20% в дохід спеціального фонду місцевого бюджету Тернопільської обласної ради.
В обґрунтування позову зазначив, що постановою Тернопільського міськрайонного суду від 22.04.2025 у справі № 607/6144/25 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 гривень. Встановлено, що відповідач на водоймі загального користування біля с. Івачів Горішній, Білецька об'єднана територіальна громада, Тернопільського району ловив рибу з криги із використанням однієї зимової вудки в просторі забороненому для рибальства на період встановлення осінньо-зимової заборони на зимувальній ямі, де добова норма вилову дорівнює нулю. Управлінням Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Тернопільській області (Тернопільський рибоохоронний патруль) здійснено розрахунок матеріальної шкоди, заподіяної незаконним виловом риби, яка становить 18 972, 00 гривень. Враховуючи навдене, а також положення бюджетного законодавства, просить стягнути з відповідача завдану шкоду навколишньому природному середовищу, а саме: 30% в дохід спеціального фонду Державного бюджету України, 50% в дохід спеціального фонду місцевого бюджету Білецької сільської територіального громади, 20% в дохід спеціального фонду місцевого бюджету Тернопільської обласної ради (обласного бюджету).
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15.09.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Прокурор Рісна І.В. в судовому засіданні позов підтримала з підстав, викладених у ньому та просила його задовольнити.
Представник позивача Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Тернопільській області Назарук Т.А. в судовому засіданні позов підтримала з підстав, викладених у ньому та просила його задовольнити.
Представник позивача Білецької сільської ради в судове засідання не з'явився, від сільського голови Малика Д. надійшла заява про розгляд справи без участі представника сільської ради, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений, шляхом направлення судової повістки за місцем реєстрації останнього та розміщення оголошення про виклик до суду на сайті судової влади. Попередньо не повідомив суд про причини своєї неявки, заяви про розгляд справи за його відсутності та відзив на позов не подавав.
На підставі вимог статтей 223, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності відповідача та проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив такі обставини.
Постановою Тернопільського міськрайонного суду від 22.04.2025 у справі № 607/6144/25 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340, 00 гривень. Постанова набрала законної сили 05.05.2025 (а.с. 30-32).
Зі змісту вищенаведеної постанови встановлено, що 02.03.2025 о 12:00 ОСОБА_2 на водоймі загального користування біля с. Івачів Горішній (Білецька ОТГ) Тернопільського району ловив рибу з криги із використанням однієї зимової вудки в просторі забороненому для рибальства на період встановлення осінньо - зимової заборони на зимувальній ямі, де добова норма вилову дорівнює нулю, що підтверджується, в тому числі протоколом про адміністративне правопорушення серії ТР № 0190 від 02.03.2025.
Згідно постанови суду, встановлено порушення ОСОБА_2 підпункту 5 п. 3 розділу IV Правил любительського рибальства, затверджених наказом № 700 від 19.09.2022 Міністерства аграрної політики та продовольства, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.11.2022 за № 1412/38748, згідно якого забороняється добування (вилов) у таких місцях: на зимувальних ямах, в тому числі з берега; підпункту 12 п. 5 розділу IV Правил любительського рибальства, затверджених наказом № 700 від 19.09.2022 Міністерства аграрної політики та продовольства, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.11.2022 за № 1412/38748 для забезпечення охорони водних біоресурсів, згідно якого забороняється: добування (вилов) водних біоресурсів у заборонених місцях, у тому числі в межах добової норми добування (вилову).
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ТР № 0190 від 02.03.2025 (а.с.67), у ОСОБА_2 вилучено рибу окунь - 6 штук, вагою 0,380 кг, згідно ст. 63 ЗУ «Про тваринний світ» випущено в природне середовище. Правопорушення заподіяло матеріальну шкоду в розмірі 18 972 грн.
Відповідно до акту зважування риби від 02.03.2025 (а.с.48), складеного головним державним інспектором ВОВБ «Рибний патруль» Генба О.Ю., проведено зважування риби окунь у кількості 6 штук, вилученої у громадянина ОСОБА_2 на водоймі загального користування біля с. Івачів Горішній (Білецька ОТГ) Тернопільського району Тернопільської області, загальна вага - 0,330 кг.
Відповідно до акту вилучення об'єктів вилову (добування) від 02.03.2025 (а.с. 50), складеного головним державним інспектором ВОВБ «Рибний патруль» Генба О.Ю., у ОСОБА_2 вилучено 6 екземплярів окуня, загальною вагою 0,330 кг. Рибу після вилучення, поштучного перерахунку та зважування випущено в природне середовище в живому та неушкодженому стані згідно із ст. 63 ЗУ «Про тваринний світ».
Відповідно до розрахунку матеріальної шкоди до протоколу про адміністративне правопорушення серії ТР № 0190, сума заподіяної шкоди від виловленої відповідачем риби окунь у кількості 6 шт. становить 18 972 грн (а.с. 51).
Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (абз. 2 ч.4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).
Відповідно до положень частин третьої, четвертої статті 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.
Відповідно до інформації Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Тернопільській області № 1-4-9/449-25 від 12.06.2025 (а.с. 22), № 1-4-9/573-25 від 11.08.2025 (а.с. 63) встановлено, що завданий збиток державі під час вчинення на водоймі загального користування біля с. Івачів Горішній (Білецька ОТГ) Тернопільського району Тернопільської області 02.03.2025 протиправного вилову риби, відповідачем у розмірі 18 972 грн не відшкодовано.
Поряд із цим, Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Тернопільській області повідомило про відсутність асигнувань із державного бюджету на сплату судового збору, а відтак відсутністю можливості самостійно заявити позов до відповідача для стягнення завданих державі збитків під час вчинення адміністративного правопорушення.
Разом з тим, Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Тернопільській області повідомило Тернопільську окружну прокуратуру Тернопільської області про те, що позов до відповідача про відшкодування збитків не пред'являвся, завдані збитки не відшкодовані.
Згідно інформації Білецької сільської ради від 11.08.2025 № 04-03/1552, ОСОБА_2 не відшкодовано шкоду, завдану порушенням вимог природоохоронного законодавства у розмірі 18 972 гривень. Білецька сільська рада, зважаючи на суттєво обмежені фінансові та організаційні можливості, самостійно звертатися до суду із позовною заявою до суду не має можливості.
Викладені обставини свідчать про наявність у керівника Тернопільської окружної прокуратури права на вжиття заходів представницького характеру на захист інтересів держави в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Згідно із частиною шостою статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно із статтею 66 Конституції України кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені нормами статті 1166 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Шкода, заподіяна особі або майну громадянина підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України).
За загальним правилом застосування деліктної відповідальності, що передбачено частиною другою статті 1166 Цивільного кодексу України, встановлюється презумпція вини правопорушника; якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Стаття 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Згідно статей 68, 69, 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Частиною другою статті 10 Закону України «Про тваринний світ» передбачено, що громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.
Згідно із частиною першою статті 63 Закону України «Про тваринний світ» порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч. 4 ст.63 Закону України «Про тваринний світ»).
Згідно із Постановою Кабінету Міністрів України № 1042 від 29.09.2023 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів» такса за 1 штуку окуня звичайного становить 186 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 3162 грн (186*17 грн).
Таким чином, сума заподіяної шкоди від виловлених відповідачем 6 екземплярів окуня становить 6 х 3162 = 18 972 гривень.
Вказаний розмір шкоди підтверджується також розрахунком розміру шкоди, заподіяної ОСОБА_2 незаконним добуванням риби на водоймі загального користування біля с. Івачів Горішній (Білнецька ОТГ) Тернопільського району Тернопільської області.
При цьому, суд зазначає, що згідно правової позиції Верховного суду, викладеного у постанові Верховного Суду від 10.01.2019 у справі № 541/307/17, для відшкодування збитків за незаконне вилучення (добування) об'єктів тваринного світу не має значення чи повернута незаконно вилучена (добута) риба у середовище свого перебування, чи ні.
У відповідності до статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Під час розгляду справи встановлено, що порушення ОСОБА_2 вимог 63 Закону України «Про тваринний світ», підпункту 5 п. 3 та підпункту 12 п. 5 розділу IV Правил любительського рибальства, затверджених наказом № 700 від 19.09.2022 Міністерства аграрної політики та продовольства, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.11.2022 за № 1412/38748, знаходиться в причинно-наслідковому зв'язку зі спричиненням шкоди навколишньому природному середовищу.
Отже, стороною позивача доведено факт спричинення шкоди внаслідок незаконного вилову риби, її розмір, протиправність дій ОСОБА_2 і його вина, а також причинний зв'язок з негативними наслідками.
Відповідно до статті 13 Конституції України, статті 324 ЦК України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема на природні ресурси (ч.1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Згідно з пунктом «ї» частини першої ст. 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відповідно до положень статті 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено утворення місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, зокрема частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності згідно з чинним законодавством.
Згідно з пунктом 7 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України, джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.
При цьому, пунктом 4 частини першої статті 69-1 Бюджетного кодексу України встановлено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.
Таким чином шкода, завдана навколишньому природному середовищу, відшкодовується шляхом перерахування коштів на єдиний розподільчий казначейський рахунок відповідної місцевої ради, на адміністративній території якої скоєно правопорушення, на користь зведеного бюджету, із якого місцевим органом Державної казначейської служби України в подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у вказаному вище співвідношенні.
За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що прокурором доведено наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_2 на користь держави шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, у сумі 18 972 грн, з яких: 30% в дохід спеціального фонду Державного бюджету України, 50% в дохід спеціального фонду місцевого бюджету Білецької сільської ради, 20% в дохід спеціального фонду місцевого бюджету Тернопільської обласної ради, тому позов необхідно задовольнити.
Враховуючи те, що позов задоволено повністю, відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, з відповідача в користь позивача необхідно стягнути 2422,40 гривень сплаченого судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.13, 76-81, 89, 141, 142, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 шкоду, завдану порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 18 972 (вісімнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят дві) грн, які перерахувати на розрахунковий рахунок UА748999980333169331000019745 ГУК у Тернопільській області/Білецька сільська отг, код платежу 24062100, ідентифікаційний код одержувача 37977599 в Казначейство України (ЕАП) м. Київ, з яких перерахувати: 30% в дохід спеціального фонду Державного бюджету України, 50% в дохід спеціального фонду місцевого бюджету Білецької сільської ради, 20% в дохід спеціального фонду місцевого бюджету Тернопільської обласної ради.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Тернопільської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 029100098, місцезнаходження: м. Тернопіль, вул. Листопадова, 4, р/р UA498201720343190002000004091 в ДКСУ в м. Київ, МФО 820172, КЕКВ - 2800) 2 422 гривень судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду відповідачем подається протягом тридцяти днів здати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Тернопільського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду учасниками справи подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду складено 24.11.2025.
Реквізити учасників справи:
Позивачі:
Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Тернопільській області (Тернопільський рибоохоронний патруль), місцезнаходження: вул. Бродівська, 17, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 14029160.
Білецька сільська рада, місцезнаходження: Тернопільська область, Тернопільський район, с. Біла, вул. Молодіжна, 19, код ЄДРПОУ - 40605115.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Головуючий суддяВ. М. Позняк