03.11.2025 Справа №607/15138/25 Провадження №2-о/607/432/2025
місто Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого - судді - Якімця Т.І.,
за участю секретаря судового засідання - Трембач С.О.,
без участі сторін,
розглянув у окремому провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Черніцький Іван Романович, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Підгаєцька міська рада Тернопільської області про встановлення факту постійного проживання та
І. Описова частина
1. Стислий зміст позовної заяви
22 липня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Черніцький І.Р. - звернувся до суду, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Підгаєцька міська рада Тернопільської області, із заявою про встановлення факту, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 2, 3).
В обґрунтування вказаної заяви представник ОСОБА_1 - адвокат Черніцький І.Р. - зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати заявниці - ОСОБА_3 . За життя ОСОБА_3 склала заповіт, яким заповіла все своє майно ОСОБА_1 . Адвокат вказує, що із спадкоємців першої черги, які б у випадку прийняття спадщини та відсутності заповіту претендували на неї, є брат заявниці - ОСОБА_2 , проте останній заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори не подавав, разом із спадкодавцем на момент смерті не проживав, на спадкове майно не претендує. Відтак, стверджує представник заявника, ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем майна за заповітом після смерті матері, яка прийняла спадщину шляхом проживання із спадкодавцем разом на день її смерті. У заяві також вказано, що у липні 2025 року остання звернулася до Першої Тернопільської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та видачу їй свідоцтва про право на спадщину, однак, державним нотаріусом Рудніцьким А. було надано письмове роз'яснення про те, що вона пропустила строк для прийняття спадщини. Адвокат зазначає, що іншого способу захисту порушених прав заявниці, як звернення до суду із заявою про встановлення факту проживання разом із своєю матір'ю на момент смерті спадкодавця немає; встановлення цього факту, заявнику необхідно для оформлення свідоцтва про право на спадщину.
2. Стислий зміст заперечень (пояснень) на заяву
Заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Підгаєцька міська рада Тернопільської області, своїм правом на заперечення (пояснення), що передбачене Цивільним процесуальним кодексом України (далі - ЦПК України), не скористалися.
3. Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 серпня 2025 року відкрито провадження у цій цивільній справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами окремого провадження (а.с.20).
В судовому засіданні, яке відбулося 16.10.2025, представник заявниці ОСОБА_1 - адвокат Черніцький І.Р. - заяву підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити.
Допитана в судовому засіданні, яке відбулося 16.10.2025, як свідок ОСОБА_4 вказала, що знає добре як заявницю, так і померлу ОСОБА_3 . Донька та мати проживали разом до смерті матері (а.с. 32, 33).
Представника заявника подав заяву про розгляд справи за відсутності заявника та її представника. Заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Підгаєцька міська рада Тернопільської області в судове засідання не з'явилися, хоча про місце, день та час судового засідання повідомлялися належним чином, проте, подали заяви про розгляд справи у їх відсутності, не заперечують щодо задоволення заяви (а.с. 23, 25, 26).
Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення свідка, суд встановив наступні обставини справи.
ІІ. Мотивувальна частина
1. Фактичні обставини встановлені судом.
Між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було укладено шлюб, про що свідчить свідоцтво про одруження, серія НОМЕР_1 , запис за № 1, орган державної реєстрації: Кровінська сільська рада Теребовлянського району Тернопільської області (а.с. 10).
У шлюбі у них народилося двоє дітей: син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серія НОМЕР_2 , запис за № 26, місце реєстрації: Золотниківська сільська рада Теребовлянського району Тернопільської області (а.с. 12), та донька - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про народження, серія НОМЕР_3 , запис за № 1, місце реєстрації: Золотниківська сільська рада Теребовлянського району Тернопільської області (а.с. 11).
ОСОБА_3 належить на праві приватної власності земельна ділянка, площею 2,57 га., кадастровий номер: 6124880900:01:001:0170, яка розташована на території Бронгалівської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку, серія ЯГ № 001231 від 28 вересня 2006 року (а.с. 9).
Відповідно до заповіту від 19 березня 2015 року, який посвідчений секретарем виконкому Золотниківської сільської ради Фецан С.Н., ОСОБА_3 заповіла все належне їй на час смерті майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося - ОСОБА_1 (а.с. 13).
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , про що свідчить свідоцтво про смерть, серія НОМЕР_4 , видане Тернопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільського району Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 2381 (а.с.8).
Як вказано у інформаційній довідці зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 81869887 від 15 липня 2025 року була відкрита спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 6).
Згідно з відповіддю Першої Тернопільської державної нотаріальної контори № 1187/01-16 ОСОБА_1 не подавала заяву про прийняття спадщини та відповідно до довідки, сформованої з реєстру Тернопільської міської територіальної громади, не була зареєстрована з померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 за однією адресою, а тому вважаєтесь такою, що спадщину не прийняли у встановлений законом строк (а.с. 5).
Відповідно до довідки ПП «Люкс 3» № 321 від 17 липня 2025 року, виданої ОСОБА_1 , вона зареєстрована і проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7).
Актом обстеження житлових умов про фактичне проживання (або відсутність зареєстрованих осіб) від 17 липня 2025 року у складі комісії: юриста - Федчишин І.О. , майстрів дільниць - Марчук Н.П. , Вишневська О.В. , Петрова В.М. , встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала з матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 14 вересня 2022 року на постійній основі (у зв'язку зі смертю її батька) (а.с. 15).
2. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Конституцією України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша статті 55). Частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод (пункт 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року № 9-зп).
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру (пункт 1).
Згідно з частинами першою, другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави; суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
За частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У частині першій статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) вказано, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України, суд розглядає порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Частинами першою, другою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу;
6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;
7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Тлумачення частини першої статті 293 ЦПК України свідчить, що суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з метою підтвердження наявності або відсутності таких фактів.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року (справа №320/948/18) зроблено висновок, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
З таких же критеріїв виходила Велика Палата Верховного Суду в постановах від 10 квітня 2019 року (справа №320/948/18), від 18 січня 2024 року (справа №560/17953/21).
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України). За статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218).
Аналіз приписів статей 1216 - 1218 ЦК України у їх системному зв'язку зі статтею 328 ЦК України дає підстави для висновку, що спадкування є однією з підстав виникнення права власності.
Згідно статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Метою заявниці при зверненні до суду є встановлення факту її постійного проживання, разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини для подальшого оформлення прав на спадкове майно.
Як вказано в частині третій статті 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (шість місяців), він не заявив про відмову від неї.
Згідно з пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку з чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
Отже, звернення до суду є єдиним можливим способом реалізації права заявниці на прийняття спадщини.
ІІІ. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви
Враховуючи вищенаведене, суд встановив та матеріалами справи підтверджується, що встановлення факту проживання ОСОБА_1 з її матір'ю має для неї юридичне значення, адже іншого порядку окрім судового щодо встановлення факту її спільного проживання вона з матір'ю не існує, у зв'язку із чим суд вважає за можливе задовольнити вимоги заяви, оскільки під час розгляду справи зясовано, що заявниця спільно проживала з матір'ю - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується дослідженими судом доказами.
За таких обставин суд дійшов висновку, що вимоги заяви ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження.
Згідно з частиною сьомою статті 294 ЦПК України судові витрати, при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Судові витрати за розгляд справи суді першої інстанції покласти на заявницю в межах нею понесених.
Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 19, 258 - 259, 263 - 265, 268, 273, 293 - 294, 315 - 318,
352 - 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
1. Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Черніцький Іван Романович, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Підгаєцька міська рада Тернопільської області про встановлення факту постійного проживання - задовольнити.
2. Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини постійно проживали за адресою: АДРЕСА_1 .
3. Судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції покласти на заявницю в межах нею понесених.
4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
5. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного рішення суду.
7. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення виготовлений 03 листопада 2025 року.
Відомості про учасників справи:
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Заінтересовані особи:
ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .
Підгаєцька міська рада Тернопільської області, код ЄДРПОУ: 04058462, адреса місцезнаходження: вул. Шевченка, 39, м. Підгайці, Тернопільська область.
Головуючий суддяТ. І. Якімець