Провадження №2/447/1205/25
Справа №456/3418/25
(заочне)
25.11.2025 Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді Павліва В.Р., за участю секретаря судового засідання Янкевич М.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в м. Миколаєві Львівської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Процесуальні дії у справі.
25.06.2025 представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» Шабатин Н.А. звернулася у Стрийський міськрайонний суд Львівської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №17.05.2024-100000003 від 17.05.2024 у розмірі 10146,38 грн. та судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп.. Позов мотивує тим, що 17.05.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферту) №17.05.2024-100000003. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 4000 грн. строком на 112 днів, тобто до 05.09.2024 за процентною ставкою 1,24%. На виконання умов Договору від 17.05.2024 та квитанції про перерахунок коштів кредитодавцем надано позичальнику кредит у розмірі 4000 грн. строком на 112 днів. Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі. В свою чергу відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на 05.09.2024 утворилась заборгованість у розмірі 10146,38 грн., що складається з: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 3685,15 грн., по процентам в розмірі 4661,23 грн., неустойка за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання у розмірі 1800,00 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр». Враховуючи наведене, просить позов задовольнити.
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 02.07.2025 цивільну справу №456/3418/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано за підсудністю до Миколаївського районного суду Львівської області.
03.07.2025 від ОСОБА_1 на адресу Стрийського міськрайонного суду Львівської області надійшов відзив на позовну заяву. Зазначив, що жодного кредитного договору з ТОВ «Бізнес позика» не укладав. Не звертався до товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» з проханням про надання кредиту, не реєструвався на їхньому сайті та не отримував жодних коштів. Вказав, що не підписував документів і не передавав свої персональні або паспортні дані третім особам з метою оформлення кредиту. Вважає, що його особисті дані могли бути використані без його відома сторонніми особами. Крім цього, просив суд витребувати у позивача: копію кредитного договору, інформацію про процедуру укладення договору, документи або інші підтвердження факту отримання коштів ОСОБА_1 .. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
12.08.2025 на адресу Миколаївського районного суду Львівської області надійшли матеріали цивільної справи №456/3418/25.
Ухвалою суду від 14.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу надано строк для подання відзиву та заперечень.
Ухвалу суду про відкриття провадження відповідачу було надіслано на зареєстровану адресу його проживання, однак таку ОСОБА_1 не отримав, оскільки поштове відправлення із вищевказаним вмістом повернулося до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Крім того, позивач, на виконання вимог абз. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України, додав до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення відповідачу копій поданих до суду документів.
У позовній заяві представник позивача просив розгляд справи проводити у відсутності представника, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Ухвалою від 29.10.2025 суд постановив: перейти від розгляду цивільної справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін до розгляду даної справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін. Призначити справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін до судового розгляду на 25.11.2025.
У судове засідання призначене на 24.11.2025 відповідач ОСОБА_1 не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Поштове відправлення із судовою повісткою повернулось на адресу суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Суд вважає за можливе проводити розгляд справи у його відсутності, зважаючи на те, що такий повідомлявся про час та місце судового розгляду належним чином.
Згідно ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відтак, на підставі ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд встановив:
17.05.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферту) №17.05.2024-100000003 з використанням одноразового ідентифікатора Е332. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 4000 грн. строком на 112 днів, тобто до 05.09.2024 за процентною ставкою 1,24%. Комісія, пов'язана з наданнями кредиту становить 400 грн..
Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, комісії (п. 3.1 Пропозиції).
Кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах визначених у заявці (п.3.3 Пропозиції).
Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1.5% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит.
Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит. Денна процентна становить 1.24%. (п.6 Заявки).
Комісія, пов'язана із наданням кредиту 400 грн..
17.05.2024 ОСОБА_1 електронним цифровим підписом підписав пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), заявку на отримання кредиту, підтвердив укладення кредитного договору та отримав на свій рахунок кошти у розмірі 4000,00 грн., що підтверджується квитанцією LIQPAY від 17.05.2024, у призначенні платіжної операції вказано: видача за договором кредиту №17.05-2024-100000003.
Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №17.05-2024-100000003 від 17.05.2024, заборгованість ОСОБА_1 становить 10146,28 грн., яка складається з: 3685,15 грн. - основний борг; 4661,23 грн. - проценти; 1800,00 грн. - неустойка.
Оцінка суду.
Відповідно до ч. 1, 3 статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Таким чином, у відповідача виник обов'язок повернути позивачу грошові кошти отримані за кредитним договором у розмірі та на умовах встановлених договором.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредитору надані грошові кошти.
Відповідно до ч.1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Вказаний закон у цьому рішенні буде застосовуватися у редакції станом на момент укладення кредитного договору.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор, відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 вищевказаного Закону, - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до ч. 3, 4, 6 ст. 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Матеріали справи містять достатньо доказів, з яких встановлено, що 17.05.2024 між «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферту) №№17.05.2024-100000003 з використанням одноразового ідентифікатора Е332. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 4000 грн. строком на 112 днів, тобто до 05.09.2024 за процентною ставкою 1,24%.
Відповідач у передбачений договором строк заборгованість не повернув.
Щодо вимоги про нарахування неустойки у розмірі 1800,00 грн. суд зазначає наступне.
У пункті 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Позивачем не враховано вищевказаних перехідних положень ЦК України та здійснено розрахунок неустойки у розмірі 1800,00 грн. за період 17.05.2024 - 05.09.2024 (під час дії в Україні воєнного стану), а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Враховуючи те, що позичальник взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, кредитні кошти разом з процентами вчасно не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр», а саме: за кредитним договором №17.05-2024-100000003 від 17.05.2024 у загальному розмірі 8346,38 грн., що складається з: 3685,15 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 4661,23 грн. - заборгованість за процентами.
Матеріали справи містять докази, що кредитний договір №17.05-2024-100000003 від 17.05.2024 був підписаний електронним підписом ОСОБА_1 , що підтверджує обізнаність останнього про наявність кредитного договору.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи те, що позов підлягає до задоволення частково, згідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір слід стягнути з відповідача у розмірі 1992,66 грн. на користь позивача, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, виходячи з розрахунку: 8346,38 грн. (розмір задоволених позовних вимог) / 10146,38 грн. (розмір заявлених позовних вимог) х 2422,40 грн. (сума сплаченого судового збору) на користь позивача.
Керуючись ст. 141, 246, 259, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №17.05-2024-100000003 від 17.05.2024 у розмірі 8346 (вісім тисяч триста сорок шість) гривень 38 копійок, що складається з: 3685,15 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 4661,23 грн. - заборгованість за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 1992 (одна тисяча дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 66 копійок.
В решті позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повний текст рішення складено 25.11.2025.
Суддя Павлів В. Р.