179/1770/25
2/179/920/25
24 листопада 2025 року селище Магдалинівка
Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області
у складі головуючого судді Кравченко О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Голобородько Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 31 січня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти) № 31.01.2025-100000643 (надалі Договір). Відповідно до умов Договору відповідачу надано кредит у розмірі 12000 грн. Кредит надано строком на 217 днів з дати його надання, дата повернення (виплати) кредиту - 04.09.2025, процентна ставка - фіксована незмінна у розмірі 1 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Комісія за надання кредиту - 9% від суми кредиту, та дорівнює 1080 грн., нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно графіку платежів. Неустойка 180 грн, що нараховується за кожен день невиконання / неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідачем електронним цифровим підписом підписано Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), Заявку на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок кошти у розмірі 12000 грн., а отже акцептовано умови Договору. Відповідачем під час укладення кредитного договору № 31.01.2025-100000643 пройдено ідентифікацію шляхом використання системи BankІD Національного банку.
В свою чергу, відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 39640 грн., яка складається із: тіла кредиту у розмірі 12000 грн., процентів - 18400 грн., комісії (пов'язаної з наданням кредиту) - 1080 грн., додатковій комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) - 2160 грн., неустойки - 6000 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».
На підставі наведеного позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за Кредитним договором № 31.01.2025-100000643 від 31.01.2025 у розмірі 39640 грн., а також суму сплаченого позивачем судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою від 22.10.2025 відкрито провадження у цивільній справі у порядку спрощеного позовного провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні з викликом сторін, відповідачу запропоновано подати відзив на позов.
У судове засідання представник позивача не з'явився, в позовній заяві просив розглядати справу у його відсутність.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Подала заяву, в якій просила зменшити суму відсотків по кредиту, вважає її занадто великою і не має змогу сплатити, оскільки є студенткою. Суму тіла кредиту визнає та готова сплачувати.
Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного.
За правилами статей 12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.
Судом встановлено, що 31.01.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 31.01.2025-100000643 шляхом прийняття пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), яка розміщена на сайті кредитора та підписанням заявки після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та схвалення їх кредитором, а також підписанням відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), які сформовані на сайті кредитора та підписані позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (коду), отриманого позичальником в sms-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті (а.с. 34-41).
Позичальником ОСОБА_1 під час укладення кредитного договору № 31.01.2025-100000643 пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи Bank ID Національного банку. Під час ідентифікації Позичальника - ОСОБА_1 з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних було забезпечено однозначне встановлення фізичної особи (а.с.47).
Того ж дня, 31.01.2025 за допомогою одноразового ідентифікатора ОСОБА_1 підписала заявку до кредитного договору 31.01.2025-100000643, яка є невід'ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальник ознайомився 31.01.2025 за посиланням https:/sgroshi.com.ua/ua/informaciya-o-kompanii згідно зі ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Дата надання кредиту, сума кредиту, тип кредиту, строк кредиту, дата повернення (виплати) кредиту, проценти за користування кредитом, графік платежів встановлюються у Заявці, яка є невід'ємною частиною договору (п.п. 3.3.1 - 3.3.8 договору).
Відповідно до умов кредитного договору від № 31.01.2025-100000643 від 30.01.2025, ТОВ «Споживчий центр» надає позичальнику кредит у розмірі 12000 грн. на умовах його строковості, платності і поворотності шляхом перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5355-28ХХ-ХХХХ-8160. Строк, на який надається кредит - 217 днів з дати його надання зі сплатою процентів та комісії, пов'язаної з наданням кредиту. Дата повернення кредиту 04.09.2025 (пункти 1-4 Заявки).
Процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів (надалі - «чергові періоди»). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку (пункт 6 заявки).
Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку (пункт 7 заявки).
Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Розрахунок денної процентної ставки: 0,84% = (21840/12000)/214х100% (пункт 12 заявки).
Відповідно до пункту 9 заявки, комісія, пов'язана з наданням кредиту - 9% від суми кредиту та дорівнює 1080 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту. В договорі сторони погодили, що проценти та комісія сплачуються з періодичністю у встановленому графіку платежів.
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 1080 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів (п.8 заявки).
Згідно з пунктом 7.6 Договору у випадку невиконання/неналежного виконання позичальником будь-яких грошових зобов'язань за договором кредитодавець залишає за собою право нарахування неустойки, розмір якої встановлюється у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти. Максимальний розмір неустойки встановлюється законом.
Відповідно до п. 9.1 Договору у разі несплати кредиту та/або процентів та/або комісії у встановлені договором терміни/строки, сума зобов'язань по погашенню кредиту та/або процентів та/або комісії з наступного за останнім для сплати днем вважається простроченою, крім випадків, встановлених договором. У разі несвоєчасного повернення позичальником обумовленої суми кредиту та/або несплати нарахованих процентів та/або комісії до позичальника може бути застосована неустойка згідно п.7.6. кредитного договору.
Пунктом 17 заявки передбачена сплата неустойки у розмірі 180 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
Пунктом 14 заявки визначений графік платежів за кредитним договором із зазначенням загального розміру чергового платежу, розмір процентів, комісії, дати початку і закінчення чергового періоду користування кредитом та дати чергового платежу.
Згідно договору про надання послуг з переказу коштів від 04.01.2024 № ФК-П-2024/01-2, укладеним між ТОВ «Споживчий центр» та ТОВ «Універсальні платіжні рішення» платіжна установа приймає на себе зобов'язання надавати торгові послуги з переказу коштів без відкриття рахунку (а.с. 42-46).
ТОВ «Споживчий центр» виконав умови кредитного договору № 31.01.2025-100000643 від 31.01.2025, та через ТОВ «Універсальні платіжні рішення» перерахував 31.01.2025 шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної картки відповідача ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , зазначеної останньою у кредитному договорі, грошові кошти у розмірі 12 000 грн, що підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 13.10.2025 №58-1310 (а.с.15).
Факт укладення кредитного договору та отримання коштів у розмірі 12000 грн. відповідачем не заперечується.
Відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором належним чином не виконувала, отримані кошти не повернула та не сплачувала проценти, передбачені кредитним договором, що підтверджується даними бухгалтерського обліку за договором №31.01.2025-100000643(а.с.20-32).
Відповідно до довідки - розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №31.01.2025-100000643 від 31.01.2025 (а.с.16), заборгованість ОСОБА_1 по кредитному договору складає 39640 грн., з яких: 12000 грн. - основний борг, 18400 грн. - проценти, 1080 грн. - комісія за надання; 2160 грн. - комісія за обслуговування; 6000 грн. - неустойка. Проценти по кредиту нараховані за період з 31.01.2025 по 04.09.2025.
Доказів виконання зобов'язань з повернення суми кредиту та сплати процентів відповідачем суду не надано.
Отже, відповідачем були порушені умови договору щодо своєчасного погашення заборгованості та сплати обумовлених договором платежів.
Вирішуючи спір, суд враховує наступні положення законодавства, що регулює спірні правовідносини.
Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Згідно з ч.2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Закон України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» визначає правові та організаційні засади електронної ідентифікації та надання електронних довірчих послуг, права та обов'язки суб'єктів відносин у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг.
Електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис .
Закон України «Про електронну комерцію» - визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Частиною третьою статті 11 цього Закону встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Частиною дванадцятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
В свою чергу, відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Пунктом 10.1 кредитного договору № 31.01.2025-100000643 від 31.01.2025 визначено, що цей Договір набирає чинності з дати отримання Кредитодавцем у інформаційній системі Кредитодавця від Позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної одноразовим ідентифікатором, отриманим Позичальником від Кредитодавця на номер телефону Позичальника, вказаний при реєстрації у інформаційній системі Кредитодавця. Цей договір діє протягом одного року.
Відповідач ОСОБА_1 електронним підписом (одноразовим ідентифікатором Е765) підписано Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), Заявку на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок кошти у розмірі 12000 грн., а отже акцептовано умови Договору.
Сторонами при укладенні кредитного договору було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору. Доказів зворотного відповідачем суду не надано.
У відповідності до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином у відповідності до умов договору. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Згідно до ч.1 ст.76, ч.2 ст.77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
В позовній заяві представник позивача просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 39640 грн., що складається із: 12000 грн. - основний борг, 18400 грн. - проценти, 1080 грн. - комісія (пов'язана з наданням кредиту); 2160 грн. - додаткова комісія (за обслуговування кредитної заборгованості); 6000 грн. - неустойка.
Відповідний розмір заборгованості позивачем визначений згідно до розрахунку заборгованості (а.с.16), який долучений до позовної заяви. З розрахунку заборгованості вбачається, що проценти за користування кредитом розраховані за період з 31.01.2025 по 04.09.2025.
Відповідачем не заперечується факт укладання кредитного договору №31.01.2025-100000643 від 30.01.2025, отримання та не повернення кредитних коштів у розмірі 12000 грн., тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 12000 грн. підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про правомірність заявленої вимоги ТОВ «Споживчий центр» про стягнення з відповідача заборгованості за процентами, суд виходить з такого.
За умовами договору №31.01.2025-100000643 від 30.01.2025 сторонами погоджено сплату процентів за ставками «Економ»/«Стандарт». Зокрема, сторонами погоджено, що процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Процентна ставка «Економ» фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговим періодом, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
За розрахунком позивача, заборгованість за процентами за період з 31.01.2025 по 04.09.2025, тобто протягом 217 днів (в межах строку кредитування), становить 18400 грн, а саме:
- за ставкою «Економ» 7440 грн (12 000 грн (сума кредиту) x 0,5% (ставка «Економ») x 124 (кількість днів користування кредитом за ставкою «Економ»);
- за ставкою «Стандарт» 11160 грн (12 000 грн (сума кредиту) x 1% (ставка «Стандарт») x 93 (кількість днів користування кредитом за ставкою «Стандарт»).
З урахуванням сплачених відповідачем коштів у розмірі 200 грн., розмір несплачених відсотків становить 18400 грн., що підтверджується даними бухгалтерського обліку ТОВ «Споживчий Центр» за договором №31.01.2025-100000643 (а.с.20-32).
Перевіривши наданий позивачем розрахунок та проаналізувавши умови договору №31.01.2025-100000643 від 31.01.2025 щодо порядку нарахування відсотків за кредитом, суд погоджується з тим, що заборгованість по процентах за період з 31.01.2025 по 04.09.2025 становить 18400 грн.
Доводи відповідача щодо завеликого розміру заборгованості за відсотками суд вважає неспроможними, оскільки розмір нарахованих відсотків відповідає умовам кредитного договору.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що з ОСОБА_1 на користь позивача стягненню підлягає заборгованість по процентам у розмірі 18400 гривень.
Отже, відповідачем було порушено умови кредитного договору, а саме: прострочено повернення заборгованості по кредиту та відсоткам, а тому з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту у розмірі 12000 грн. та відсотками у розмірі 18400 грн.
Щодо стягнення неустойки у розмірі 6000 грн., суд приходить до наступного.
Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пункту 7.6 Пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії) у випадку невиконання/неналежного виконання Позичальником будь-яких грошових зобов'язань за Договором Кредитодавець залишає за собою право нарахування неустойки, розмір якої встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти. Максимальний розмір неустойки встановлюється законом.
В Заявці Кредитного договору № 15.01.2025-100000643 від 31.01.2025 та Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 15.01.2025-100000643 від 31.01.2025 передбачено, що неустойка: 180 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання (п.17).
Особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).
Критерії правомірності примусу суб'єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов'язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов'язковими для такого суб'єкта.
У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Воєнний стан в Україні запроваджено Указом Президента «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, з 05:30 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому його дія продовжувалася і триває на цей час.
Враховуючи, що строк дії таких обмежень триває із 24 лютого 2022 року і на період дії воєнного, надзвичайного стану та тридцятиденний строк після його припинення або скасування, а позивачем нарахована неустойка за невиконання грошових зобов'язань за кредитним договором в цей період, підстави для стягнення з відповідача 6000 грн неустойки відсутні.
Керуючись вказаними нормами закону, а також встановивши, що позивач, просить стягнути неустойку у розмірі 6 000 грн., яка відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України підлягає списанню кредитодавцем, суд вважає вказані вимоги необґрунтованими, безпідставними, та такими, що не підлягають задоволенню.
Крім того, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по комісії також не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку із чим згідно ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення ч.ч. 1, 2, 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до пункту 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Таким чином Закон України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування», Правління НБУ постановою від 08.06.2017 №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління НБУ від 10.05.2007 №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості або надання кредиту може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 ЗУ «Про споживче кредитування».
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19.
За обставин цієї справи сплата позичальником комісії за надання кредиту передбачена умовами договору. Однак у договорі не зазначено які саме послуги, пов'язані з обслуговуванням чи наданням кредиту, виконує позивач за сплачену позичальником комісію. Іншими словами незрозуміло за що саме позичальник має сплатити комісію за надання йому кредитних коштів, адже відповідних дій на користь позичальника кредитор, отримавши комісію, вчиняти не зобов'язаний.
Так у даному випадку сторонами встановлено комісію за обслуговування кредитної заборгованості, тобто фактично встановлено плату позичальника за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена ч. 1 ст. 11 Законом України «Про споживче кредитування». При цьому інших дій окрім надання безоплатної, за вимогами законодавства, інформації по кредиту на користь позичальника кредитор за сплачену комісію вчиняти не повинен.
Відтак, вести мову про те, що вимоги про сплату позичальником комісії є справедливими та обґрунтованими підстав не має.
Встановивши, що позивачем були заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача комісії - плати за надання кредиту у розмірі 1080 грн. та комісія за обслуговування у розмірі 2160 грн., суд дійшов до висновку про те, що стягнення з відповідача заборгованості по комісії є безпідставним.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 17.10.2025 (а.с.1).
Оскільки позов задоволено частково (на 76,7%), то судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме: у сумі 1857,98 грн.
Датою ухвалення рішення, у відповідності до ч.5 ст. 268 ЦПК України та правової позиції ОП КЦС ВС у справі 1519/2-5034/11 від 05.09.2022, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст.2,4 12,13, 76-78, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 31.01.2025-100000643 від 31.01.2025 у розмірі 30400 (тридцять тисяч чотириста) гривень 00 коп., яка складається із: заборгованості по тілу кредиту 12000 грн, заборгованості за процентами - 18400 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 1 857,98 грн. (одна тисяча вісімсот п'ятдесят сім грн. 98 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ЄДРПОУ 37356833, адреса місця знаходження: 01032, м. Київ, вул.Саксаганського, буд.133-А.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складений 24.11.2025.
Суддя О.Ю.Кравченко