справа № 179/1492/25
провадження № 2/179/800/25
24 листопада 2025 року селище Магдалинівка
Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Кравченко О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Голобородько Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (до перейменування - «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги вмотивовано тим, що 08.07.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір №1618559 про надання коштів на умовах споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» надало відповідачу грошові кошти в гривні (далі- кредит) в сумі 3000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. Кредит надається строком на 360 днів, стандартна процентна ставка становить 1,5% в день.
ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» свої зобов'язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку позичальник вказала при оформленні кредиту.
Відповідачка виконувала взяті на себе зобов'язання з істотними порушеннями по договору, не здійснила повернення суми наданого їй кредиту і процентів, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.
Відповідач здійснювала часткові оплати в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №1618559 від 08.07.2024 шляхом здійснення платежів, зазначених у розрахунку заборгованості за кредитним договором, що є додатком до позовної заяви, останній платіж було здійснено 12.07.2024 в сумі 150,01 грн.
29.01.2025 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено Договір факторингу № 01.02-03/25, відповідно до умов якого, Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені цим Договором.
Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до договору факторингу №01.02-03/25 від 29.01.2025, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №1618559 складає 18005,99 грн.
Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за Договором № 1618559 від 08.07.2025 становить: 18005,99 грн., яка складається із: заборгованості по тілу - 2999,99 грн., заборгованості по відсотках - 9045 грн., пеня - 5961 грн.
На підставі вищенаведених обставин, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором №1618559 від 08.07.2024 у розмірі 18005,99 грн. та судові витрати.
Ухвалою суду від 23 вересня 2025 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.
У судове засідання представник позивача не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причин неявки суду не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи та відзив на позовну заяву не подавала.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
На підставі ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів, ухваливши заочне рішення. Позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтями 12,81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи, виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.
Судом встановлено, що 08.07.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір №1618559 про надання споживчого кредиту (далі - кредитний договір), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
За умовами кредитного договору, сума кредиту становить 3000 грн., строк кредиту 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Стандартна процента ставка становить 1,5 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього договору.
Відповідно до п.2.1 кредитного договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 .
Додаток № 1 до Договору про надання споживчого кредиту №1618559 від 08.07.2024 містить таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, з якої вбачається, що кредит надається на строк 360 днів, сума кредиту 3000 грн, проценти за користування кредитом 15750 грн, реальна річна процентна ставка 6213,99 %, загальна вартість кредиту 18750 грн.
Із паспорта споживчого кредиту вбачається, що ОСОБА_1 , підписавши його електронним підписом, підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, виходячи із обраних нею умов кредитування.
Через Товариство з обмеженою відповідальністю «Пейтек» кредитодавець - ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», 08.07.2024 здійснило переказ грошових коштів в сумі 3000 грн. на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , яка зазначена у кредитному договорі, що підтверджується довідкою ТОВ «Пейтек» від 30.01.2025 вих.№20250130-193.
Відповідач ОСОБА_1 умови договору належним чином не виконувала, своєчасно та у повному обсязі не погашала кредит та відсотки, у зв'язку з чим перед кредитодавцем за вищевказаним кредитним договором утворилась заборгованість, розмір якої станом на 29.01.2025 становив 18005,99 грн., у тому числі: 2999,99 грн. - заборгованість по тілу, 9045 грн. - заборгованість по відсоткам, 5961 грн. - штрафні санкції, що підтверджується розрахунком заборгованості ТОВ «Селфі Кредит» за договором №1618559 від 08.07.2025.
29 січня 2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено Договір факторингу №01.02.-03/25, відповідно до умов якого, клієнт відступає фактору права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту відступлення права вимоги фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені цим договором.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу від 29.01.2025 №01.02-03/25, ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до боржниці ОСОБА_1 за кредитним договором №1618559 від 08.07.2024 у розмірі 18005,99 грн., у тому числі заборгованість за основною сумою боргу - 2999,99 грн., заборгованість за процентами 9045 грн., штрафні санкції 5961,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України “Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України “Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України “Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України “Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України “Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України “Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України “Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно- телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України “Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України “Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного підпису відповідно до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 5 частини першої статті 3 Закону України “Про електронну комерцію»).
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного суду від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та відповідачем ОСОБА_1 08.07.2024 було укладено договір про надання споживчого кредиту №1618559, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 3000 грн на строк 360 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом.
Для підписання вказаного договору відповідачем було використано електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідно до вимог частини 6 та 8 статті 11 і 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що сторони досягли усіх істотних умов та уклали кредитний договір.
Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір не був би укладений.
TOB «СЕЛФІ КРЕДИТ» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало кредит в сумі 3000 грн. шляхом перерахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача.
За умовами кредитного договору відповідач зобов'язалася прийняти грошові кошти та повернути їх частинами у визначений договором строк, а також сплатити відповідні проценти у погодженому сторонами розмірі за користування такими кредитними коштами.
Судом встановлено, що в порушення умов укладеного кредитного договору, відповідач не надавала своєчасно та в повному обсязі грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, внаслідок чого утворилася заборгованість.
Відповідно до положень ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно з положеннями ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
З матеріалів справи вбачається, що позивач отримав права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №1618559 відповідно до договору факторингу №01.02-03/25 від 29.01.2025, а тому з дати відступлення прав вимоги, а саме з 29.01.2025 ТОВ "СВЕА ФІНАНС" стало кредитором за вказаним кредитним договором.
З розрахунку заборгованості за кредитним договором, доданих до позовної заяви, вбачається, що ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 18005,99 гривень, яка складається з: заборгованості по тілу кредиту у розмірі 2999,99 гривень; заборгованості за процентами - 9045,00 гривень, штрафні санкції - 5961,00 гривень.
Відповідач ОСОБА_1 не надала суду доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості за кредитним договором або відсутність заборгованості. Доказів того, що відповідач виконала свій обов'язок позичальника первісному кредитору, відповідачем суду також не надано.
Підписанням кредитного договору відповідач підтвердила, що вона ознайомлена з усіма його істотними умовами, однак порушила взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної сплати кредиту, а тому суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором №1618559 від 08.07.2024 в розмірі 12044,99 грн., з яких: 2999,99 грн. заборгованість за основною сумою боргу; 9045,00 грн - заборгованість за відсотками.
Щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 5961 грн., суд приходить до наступного.
Відповідно до Указу Президента України за №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно п. 20 ч. 1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який було в подальшому неодноразово пролонговано відповідними Указом Президента України.
Відповідно пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Отже, суд вважає, що нарахування штрафних санкції в сумі 5961 грн. за невиконання грошового зобов'язання є неправомірним, а відтак у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.
Судовий збір, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позовна заява подана в електронній формі та відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір підлягає сплаті із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2422,40 грн (3028 грн х 0,8), який сплачено позивачем, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів від 26.08.2025.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково, з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, підлягає стягненню судовий збір у сумі 1620,34 грн.
Датою ухвалення рішення, у відповідності до ч.5 ст. 268 ЦПК України та правової позиції ОП КЦС ВС у справі 1519/2-5034/11 від 05.09.2022, є дата складення повного судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 280, 282 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №1618559 від 08.07.2024 у розмірі 12044,99 грн. (дванадцять тисяч сорок чотири грн. 99 коп.).
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» судовий збір у сумі 1620,34 грн. (одна тисяча шістсот двадцять грн. 34 коп.).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс, ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 6.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складений 24.11.2025.
Суддя О.Ю.Кравченко