Справа № 199/11854/25
Провадження № 2/202/5091/2025
Іменем України
25 листопада 2025 року Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого - судді Мачуського О.М.
за участю: секретаря судового засідання Карасьової Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпра цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
28 серпня 2025 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором №429505542 від 01.01.2024 року в загальному розмірі 23110,80 гривень, а також понесених судових витрат з оплати судового збору та на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що 01.01.2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено Договір №429505542 від 01.01.2024 року, у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідно до умов кредитного договору, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало ОСОБА_1 кредит в сумі 10000,00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, які він зобов'язався повернути, сплативши проценти за користування кредитом, в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Всупереч умов кредитного договору відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, що створило заборгованість.
Між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, та додаткові угоди до нього, за умовами яких ТОВ «Таліон Плюс» набуло права вимоги за кредитним договором №429505542 від 01.01.2024 року, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 .
Між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 10/1024-01 від 10.10.2024 року, за умовами якого, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло права вимоги до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому, перелік яких визначено в Реєстрі прав вимоги. Згідно з Реєстром прав вимоги № 1 від 10.10.2024 року, до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги за кредитним договором №429505542 від 01.01.2024 року, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 .
Між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено Договір факторингу № 08/07/25-Е від 08.07.2025 року, за умовами якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило, а ТОВ «ФК «Ейс» набуло право грошової вимоги за кредитним договором №429505542 від 01.01.2024 року, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 в розмірі 23110,80 гривень, з яких: 23110,80 гривень, з яких: 10000,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 2000,00 гривень - комісія за видачу кредиту; 11110,80 гривень - заборгованість за відсотками. ТОВ «ФК «Ейс» після отримання права вимоги не здійснювали нарахувань за кредитним договором, однак свою заборгованість відповідач так і не погасив.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 01 вересня 2025 року цивільну справу № 199/11854/25 за позовом ТОВ «ФК «Ейс» до ОСОБА_1 передано за підсудністю до Індустріального районного суду міста Дніпра.
29 вересня 2025 року цивільна справа № 199/11854/25 надійшла до Індустріального районного суду міста Дніпра та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2025 року для її розгляду визначено суддю Мачуського О.М.
Ухвалою судді Індустріального районного суду міста Дніпра Мачуського О.М. від 30 вересня 2025 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Заперечення від учасників справи проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, до суду не подавались.
Правом, передбаченим ст. 178 ЦПК України, щодо подачі відзиву на позовну заяву, відповідач не скористався.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, натомість в прохальній частині позовної заяви зазначив, що просить розглянути справу без його участі та позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином у відповідності до вимог ст. 128 ЦПК України, будь-яких заяв, заперечень, клопотань до суду не надав, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності та ухвалити заочне рішення, відповідно до вимог ст.ст. 280-282 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, розглянувши подані стороною документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає що позов підлягає задоволенню з наступник підстав.
Судом встановлено, що 01 січня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено Договором № 429505542, відповідно до якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало, а ОСОБА_1 отримав, на умовах строковості, зворотності, платності у безготівковій формі на суму 10000,00 гривень, строком на 121 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 146% річних, що становить 040% в день (дисконтна процентна ставка), 361,35 % річних, що становить 0,99 % і день (базова процентна ставка). За надання Кредиту, Позичальник зобов'язаний сплатити Кредитодавцю комісію у розмірі 2000,00 гривень.
Договір № 429505542 від 01.01.2024 року укладений в електронній формі, за допомогою ідентифікації позичальника та використання електронного цифрового підпису, створеного за допомогою одноразового персонального ідентифікатора QQKA-6453.
Також 01.01.2024 року відповідач підписав Паспорт споживчого кредиту продукту «Тренд» до Договору № 429505542 від 01.01.2024 року, який містить інформацію, щодо основних умов кредитування з урахуванням побажань споживача.
Відповідно до пунктів 12.1., 12.2. Кредитного договору, невід'ємною Невід'ємною частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано Позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Сайті Кредитодавця: www.moneyveo.ua. Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Кредитодавцем з приводу укладення цього Договору в якості підписів Сторін використовується електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно положень статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.
Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із ст. 64 ЦПК України.
Згідно ч. 3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449 св 19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження№ 61-7203 св 20), від 12 січня 2021 року справа № справа № 524/5556/19 (провадження № № 61-16243 св 20).
Тобто, судова практика у цій категорії справ є незмінною.
Відповідач пройшов реєстрацію в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» - www.moneyveo.ua, надав всі необхідні дані для встановлення особи й оформлення договору, та шляхом використання одноразового ідентифікатора EXCG, підписав електронний Договір № 429505542 від 01.01.2024 року, який містив усі істотні умови, і з якими відповідач ознайомився до моменту укладання.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що Договір № 429505542 від 01.01.2024 року укладений у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо їх укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Отже, між сторонами виникли правовідносини, що регулюються ЦК України, Законом України «Про електрону комерцію», Законом України «Про електронний цифровий підпис» та Законом України «Про споживче кредитування»
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором;.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов'язання за кредитним договором виконало та надало ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 10000,00 гривень (дата видачі 01.01.2024 року), шляхом перерахування на банківську картку позичальника 5531-94хх-хххх-7422, номер якої зазначено в кредитному договорі та при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті.
Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов'язань, відповідно до умов укладеного договору, шляхом прийняття виконання зобов'язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні грошові кошти. Разом з тим, відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, у зв'язку з чим за останнім утворилась заборгованість, яка відповідно до складеного ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» розрахунку заборгованості станом на 09.04.2024 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 429505542 від 01.01.2024 року складає 21447,60 гривень, з яких: 12000,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 9566,40 гривень - заборгованість за відсотками.
В ході розгляду справи відповідач не оспорював фактів укладання Договору № 429505542 від 01.01.2024 року, отримання кредитних коштів за даним договором в сумі 10000,00 гривень, а також невиконання ним зобов'язань щодо повернення кредиту.
Щодо наявності у ТОВ «ФК «Ейс» права вимоги до відповідача за договором № 429505542 від 01.01.2024 року, суд зазначає наступне.
Між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, додаткову угоду № 19 від 28.11.2019 року, додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року, додаткову угоду № 27 від 31.12.2021 року, додаткову угоду № 31 від 31.12.2022 року, додаткову угоду № 32 від 31.12.2022 року, за умовами яких ТОВ «Таліон Плюс» набуло права вимоги за кредитними договорами, зазначеними в Реєстрі боржників,
Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, ТОВ «Таліон Плюс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 429505542 від 01.01.2024 року, заборгованість за яким складає 21447,60 гривень з яких: 12000,00 гривень - заборгованість по основному боргу (тіло кредиту); 9566,40 гривень - заборгованість по процентам.
Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Таліон Плюс», станом на 10.10.2024 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 429505542 від 01.01.2024 року складає 23110,80 гривень, з яких: 12000,00 гривень - тіло кредиту; 11110,80 гривень - проценти.
10 жовтня 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 10/1024-01 від 10.10.2024 року, за умовами якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло права вимоги за кредитними договорами, зазначеними в реєстрі боржників.
Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги до Договору факторингу № 10/1024-01 від 10.10.2024 року, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 429505542 від 01.01.2024 року, заборгованість за яким складає 23110,80 гривень з яких: 12000,00 гривень - заборгованість по основному боргу (тіло кредиту); 11110,80 гривень - заборгованість по процентам.
08 липня 2025 року між ТОВ «Онлайн Капітал» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено Договір факторингу № 08/07/25-Е від 08.07.2025 року, за умовами якого ТОВ «Онлайн Фінанс» відступило, а ТОВ «ФК «Ейс» набуло право грошової вимоги за кредитними договорами, зазначеними в реєстрі боржників.
Згідно з Реєстром боржників до договору факторингу № 08/07/25-Е від 08.07.2025 року, до ТОВ «ФК «Ейс» набуло право грошової вимоги за Договором № 429505542 від 01.01.2024 року, укладеним між ТОВ «ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 в розмірі 23110,80 гривень, з яких: 12000,00 гривень - прострочене тіло кредиту; 11110,80 гривень - прострочені відсотки.
За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частина перша статті 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1084 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.
Отже, до ТОВ «ФК «Ейс» відповідно до укладених Договорів факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року з додатковими угодами до нього, № 10/1024-01 від 10.10.2024 року та № 08/07/25-Е від 08.07.2025 року, перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором № 429505542 від 01.01.2024 року.
Після отримання права вимоги до відповідача ОСОБА_1 , ТОВ «ФК «Ейс» не здійснювало жодних нарахувань.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даними договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Суд бере до уваги, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання та згідно матеріалів справи має заборгованість перед ТОВ «ФК «Ейс», яке є правонаступником кредитодавця, в загальному розмірі 23110,80 гривень.
Враховуючи викладене, оскільки доказів повернення основної суми кредиту чи спростування вказаних обставин, на час розгляду справи відповідачем не надано, суд доходить висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором №429505542 від 01.01.2024 року, в розмірі 23110,80 гривень, з яких: 10000,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 2000,00 гривень - комісія за видачу кредиту; 11110,80 гривень - заборгованість за відсотками.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Статтею 137 ЦПК України визначено порядок відшкодування витрат на правничу допомогу.
Так, відповідно до вимог вказаної статті витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Між АБ «Тараненко та партнери» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено Договір про надання правничої допомоги № 09/07/25-01 від 09.07.2025 року та Додаткову угоду № 25770771756 від 09.07.2025 року до Договору про надання правничої допомоги № 09/07/25-01 від 09.07.2025 року
Обсяг виконаних робіт визначений в Акті прийому-передачі наданих послуг від 17.07.2025 року, який є невід'ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги № 09/07/25-01 від 09.07.2025 року. Згідно з даним актом, позивачу надано правову допомогу на суму 7000,00 гривень. Відповідно до п. 3.6. Договору про надання правничої допомоги № 09/07/25-01 від 09.07.2025 року, сума гонорару, якщо вона буде стягнута на користь клієнта сплачується на користь адвоката не пізніше 10 числа місяця наступного за місяцем фактичного отримання коштів на рахунок клієнта.
Під час розгляду справи відповідачем не було заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
Також, за звернення до суду з позовною заявою в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», відповідно до вимог ЗУ «Про судовий збір», позивачем ТОВ «ФК «Ейс» були понесені витрати з оплати судового збору в сумі 2422,40 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією в національній валюті від 25 серпня 2025 року № 21393.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).
Таким чином, оскільки позов підлягає частковому задоволенню, то пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати з оплати судового збору в розмірі 2422,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 гривень.
Керуючись ст. ст. 16, 526-530, 610-612, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 13, 19, 81, 82, 141, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02090, м. Київ, вул. Алматинська, буд.8, офіс 310а, заборгованість за Договором №429505542 від 01.01.2024 року, в розмірі 23110,80 гривень, з яких: 10000,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 2000,00 гривень - комісія за видачу кредиту; 11110,80 гривень - заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02090, м. Київ, вул. Алматинська, буд.8, офіс 310а, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі, якщо повне рішення не було вручено позивачу у день його проголошення або складення, останній право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.М. Мачуський