Справа № 210/4871/24
Провадження № 2/210/180/25
іменем України
20 листопада 2025 року
Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі:
головуючого судді Скотар Р.Є.,
за участі секретаря судового засідання Шпаченко К.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою адвоката Палішевої Наталі Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Криворізької міської ради про встановлення факту місця відкриття спадщини,-
Описова частина
Короткий зміст заяви
Адвокат Палішева Н.О. звернулась до суду в інтересах ОСОБА_2 із позовною заявою встановлення факту місця відкриття спадщини, в якій просить встановити факт щодо місця відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Кривому Розі та визначити його за місцезнаходженням нерухомого майна, яке є предметом спадщини та за останнім місцем постійного проживання померлої, а саме за адресою: АДРЕСА_1 .
Вимоги мотивують тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 . За життя нею було складено заповіт, відповідно до якого належний їй житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 вона заповідала ОСОБА_2 . Вказаний будинок належав померлій на праві приватної власності, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом.
Спадщину за заповітом, яка залишилась на день смерті спадкодавця в установлений законом строк прийняв ОСОБА_2 , оскільки 04 квітня 2008 року подав до Третьої криворізької державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини за законом, на підставі якої заведено спадкову справу № 229/2008. 22 серпня 2024 року ОСОБА_2 звернувся до державного нотаріуса Третьої Криворізької державної нотаріальної контори щодо отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, яке належало померлій. Постановою від 22.08.2024 року № 1099/02-31 нотаріусом у видачі такого документа позивачу було відмовлено на підставі того, що при дослідженні матеріалів спадкової справи було виявлено, що документально не підтверджується останнє місце реєстрації проживання померлої та склад її сім'ї, отже не можливо встановити місце відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та фактичне прийняття спадщини її спадкоємцями першої черги. У разі їх наявності.
Для вирішення питання встановлення факту місця відкриття спадщини нотаріусом рекомендовано звернутись до суду. Тому позивач і вимушена звернутися з вказаним позовом.
Рух по справі
Ухвалою суду від 29 серпня 2024 року відкрито провадження у справі с порядку загального позовного провадження.Витребувано від Третьої Криворізької державної нотаріальної контори у Дніпропетровській області завірену належним чином копію спадкової справи № 229/2008, яка була відкрита після, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 (а.с.19).
На виконання ухвали суд від 29.08.2024 року від Третьої Криворізької державної нотаріальної контори у Дніпропетровській області 24 вересня 2024 року надано до суду завірену належним чином копію спадкової справи № 229/2008, яка була відкрита після, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 (а.с.23-47).
Ухвалою суду від 29 жовтня 2024 року зупинено провадження у справі за позовом адвоката Палішевої Наталі Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 до Територіальної громади в особі Криворізької міської ради про встановлення факту місця відкриття спадщини - до вступу та залучення до участі у справі правонаступників померлого ОСОБА_2 (а.с.54).
Ухвалою суду від 22 квітня 2025 року відновлено провадження у справі. Залучено до участі у справі в якості позивача ОСОБА_1 (а.с.60).
Ухвалою суду від 05 червня 2025 року справу призначено до судового розгляду (а.с.68).
Аргументи учасників справи
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні присутня не була, скориставшись правом представництва.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Палішева Н.О. надала до суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача та її представника. Позов підтримала, просила задовольнити.
Представник відповідача Територіальної громади в особі Криворізької міської ради в судовому засіданні присутній не був, надав до суду заяву про розгляд справи без участі представника за наявними у справі матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
З матеріалів справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла рідна бабця ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 12.07.2024 року (а.с.5).
Судом встановлено, що факт родинних стосунків із померлою ОСОБА_3 та ОСОБА_2 підтверджується наступними документами, що містяться в матеріалах справи:
- повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00046620906 від 21.08.2025 року відповідно до якого 19 листопада 1950 року укладено шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , актовий запис № 1232 (а.с.37-38);
- повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00046620994 від 21.08.2025 року відповідно до якого ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_6 , батьками зазначено ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , актовий запис № 1069 (а.с.39);
- повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00046620970 від 21.08.2025 року відповідно до якого ІНФОРМАЦІЯ_5 народилася ОСОБА_7 , батьками зазначено ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , актовий запис № 864 (а.с.40-41);
- повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00046621090 від 21.08.2025 року відповідно до якого 29 січня 1969 року укладено шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , актовий запис № 200 (а.с.42-43);
- повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00046621116 від 21.08.2025 року відповідно до якого ІНФОРМАЦІЯ_6 народився ОСОБА_2 , батьками зазначено ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , актовий запис № 2574 (а.с.44-45).
Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно, яке складається з будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний будинок належав ОСОБА_3 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 07.02.1989 року Третьою Криворізькою державною нотаріальною конторою, зареєстровано в реєстрі за № 1-504 (а.с.7).
За життя ОСОБА_3 21 грудня 1994 року було складено заповіт, посвідчений державним нотаріусом Третьої Криворізької державної нотаріальної контори Перекопською І.С. та зареєстровано в реєстрі за № 138, згідно якого на випадок смерті належний їй житловий будинок з господарчими побудовами, що знаходиться в АДРЕСА_1 заповідає ОСОБА_2 (а.с.6).
04 квітня 2008 року ОСОБА_2 звернувся до Третьої державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , на підставі якої заведено спадкову справу № 229/2008 (а.с.24).
Постановою від 22 серпня 2024 року державним нотаріусом Третьої криворізької державної нотаріальної контори Ситник О.О. відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, яка залишилось після смерті рідної бабці ОСОБА_3 на підставі того, що при огляді документів було виявлено, що документально не підтверджується останнє місце реєстрації померлої та склад її сім'ї, оскільки будь-які відомості в Реєстрі Криворізької міської територіальної громади щодо реєстрації ОСОБА_3 відсутні, інформація щодо реєстрації або зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 відсутня, отже неможливо встановити й місце відкриття спадщини після його смерті (а.с.47).
Згідно Витягу з реєстру територіальної громади № 2024/0011382107 від 09.02.2024 року ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 з 09.02.2024 року (а.с.28 зворот).
Відповідно до інформаційної довідки Відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб у Металургійному районі від 31.07.2024 року інформація щодо реєстрації або зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . Будинкові книги, адресні картки та картки реєстрації осіб за вищевказаною адресою у відділу відсутні (а.с.32 зворот).
Згідно Довідки № 27346 від 21.08.2024 року, станом на 06.10.2007 року відсутня інформація щодо реєстрації місця проживання осіб за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.34 зворот).
Матеріали справи містять Акт від 24 серпня 2024 року складений та підписаний мешканцями вулиці Сімферопольська з якого вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 дійсно була зареєстрована і проживала за адресою: АДРЕСА_1 впродовж до 2007 року, за адресою значились особи з інвалідністю та неповнолітні особи (а.с.10)
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 14 жовтня 2024 року (а.с.51).
Згідно довідки Третьої Криворізької державної нотаріальної контори Південно-Східного міжрегіонального правління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 11.04.2025 року - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 є спадкоємицею після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 та на момент смерті зареєстрований не був (а.с.58).
Мотивувальна частина
Позиція суду та застосовані норми права
Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Перелік юридичних фактів, що підлягають установленню в судовому порядку, визначений у частині першій статті 315 цього Кодексу, не є вичерпним. У судовому порядку можуть бути встановлені, окрім визначених у частині першій статті 315 ЦПК України, інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Такі факти повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, при цьому має бути з'ясована мета його встановлення; і такі факти не пов'язуються з подальшим вирішенням спору про право в судовому порядку,
Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частинами першою та другою статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
За змістом статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Спадкоємці першої черги відсутні.
Стаття 1262 ЦК України визначає, що у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Позивач є спадкоємцем другої черги в порядку спадкування за законом.
На підставі частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статті 1270 цього Кодексу (шість місяців), він не заявив про відмову від неї. Частиною першою статті 1269 ЦК України унормовано, що у випадку, коли особа постійно не проживає із спадкодавцем, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є подана нотаріусу заява.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_2 своєчасно, у строк встановлений законом, звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, проте, отримав відмову з підстав невстановлення місця відкриття спадщини.
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням норм статті 4 ЦПК України, статті 15 ЦК України правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Таким чином, суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
У відповідності до статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження частини рухомого майна.
Згідно з пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст.29 та ч. 2 ст.1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.
Відповідно до статті 46 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, має право витребовувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. Відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій, повинні бути подані в строк, визначений нотаріусом. Цей строк не може перевищувати одного місяця. Неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні.
Пунктами 2, 9 частини першої статті 49 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріусу забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії. На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.
Нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, та склад спадкового майна (частина перша статті 68 Закону України «Про нотаріат»).
Главою 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, регламентується процедура видачі свідоцтв про право на спадщину.
Відповідно до пунктів 4.14, 4.15 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (тут і надалі, у редакції, чинній час вчинення нотаріальної дії), при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов'язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.
Пунктами 1.13, 1.14 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено, що місце відкриття спадщини підтверджується: довідкою житлово-експлуатаційної організації, довідкою правління житлово-будівельного кооперативу про реєстрацію (постійне місце проживання) спадкодавця; записом у будинковій книзі про реєстрацію (постійне місце проживання) спадкодавця, довідкою адресного бюро, довідкою райвійськкомату про те, що спадкодавець до призову на військову службу проживав за відповідною адресою. Місце відкриття спадщини не може підтверджуватись свідоцтвом про смерть. У разі відсутності у спадкоємців документів, що підтверджують місце відкриття спадщини, нотаріус роз'яснює спадкоємцям їх право на звернення до суду із заявою про встановлення місця відкриття спадщини. У такому випадку місце відкриття спадщини підтверджується копією рішення суду, що набрало законної сили.
Згідно пункту 4.12 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.
Судом встановлено, що підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії слугувало те, що документально не підтверджується останнє місце реєстрації проживання померлої, а отже неможливо встановити й місце відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
При цьому, спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_3 складається з будинку з господарчими побудовами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_3 за вказаною адресою мешкала без реєстрації до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підтвердження цього факту до заяви додається акт, складений мешканцями АДРЕСА_1 , підписи яких засвідчено головою квартального комітету (а.с. 10).
Відповідно до пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 березня 2013 №24-753/0/4-13 «Про судову практику з розгляду цивільних справ про спадкування» визначено, що місцем проживання фізичної особи згідно з ч. 1 ст. 29 ЦК є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
За правилами ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому, у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Статтею 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації. У разі відсутності у спадкоємців документів, що підтверджують місце відкриття спадщини, нотаріус роз'яснює спадкоємцям їх право на звернення до суду із заявою про встановлення місця відкриття спадщини. У такому випадку місце відкриття спадщини підтверджується копією рішення суду, що набрало законної сили (п.1.14 глава 10 розділ ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).
Судом встановлено, що будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 належав ОСОБА_3 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 07.02.1989 року Третьою Криворізькою державною нотаріальною конторою, зареєстровано в реєстрі за № 1-504.
Так, факт проживання спадкодавця померлої ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 підтверджується Актом від 24 серпня 2024 року складеним та підписаним мешканцями вулиці Сімферопольська.
З огляду на викладене, суд доходить до висновку про можливість задоволення заяви, оскільки встановлення цього факту породжує для позивача юридичні наслідки, від яких залежать їх майнові права на спадщину, при цьому, викладені у позові обставини, у повному обсязі знаходять своє підтвердження та доведені долученими до справи письмовими доказами.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.258,263-265,293-294,315-316,318-319 ЦПК України, суд, -
Позов адвоката Палішевої Наталі Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Криворізької міської ради про встановлення факту місця відкриття спадщини - задовольнити.
Встановити факт щодо місця відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Кривому Розі, та визначити її за останнім місцем постійного проживання померлої та за місцезнаходження нерухомого майна, що належало померлому, а саме за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено 25 листопада 2025 року.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3 , яка зареєстрована і проживає за адресою: АДРЕСА_3 ;
- представник відповідача - адвокат Палішева Наталя Олександрівна, (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №5538 від 02.02.2023 року), адреса: 50065, м. Кривий Ріг, вул. Соборності, буд. 32, офіс 23, ІНФОРМАЦІЯ_12 ;
- відповідач: Територіальна громада Криворізької міської ради, ЄДРПОУ 33874388, юридична адреса: 50101, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, б. 1, електронна адреса: mvk99@kr.gov.ua.
Суддя: Р. Є. Скотар