Справа № 210/5468/25
Провадження № 2/210/1762/25
іменем України
19 листопада 2025 року
Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі:
Головуючого судді Скотар Р.Є.
за участю секретаря Колос Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в місті Кривий Ріг матеріали цивільної справи за позовом адвоката Кафтасьєвої Ганни Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом,
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач народився у Вірменії, тому, свідоцтво про народження видане за місцем народження, складено вірменською мовою, родинні відносини позивача та покійного батька підтверджуються свідоцтвом про народження, згідно до якого, в графі батьки зазначені « ОСОБА_3 » та « ОСОБА_2 ». На момент смерті спадкодавець ОСОБА_3 перебував у зареєстрованому шлюбу з ОСОБА_2 . Після смерті батька залишилося спадкове майно: квартира за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавцю на підставі договору купівлі - продажу від 06 червня 2018 року. На момент смерті, батько позивача був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , задля можливості укласти документи з комунальними службами, був зареєстрований за цією адресою один.
Батько позивача останні роки свого життя хворів, позивач постійно возив його до медичних установ для проведення амбулаторного та стаціонарного лікування, дбав про нього, опікувався, після смерті батька, позивач займався організацією поховання та поніс всі витрати із цим пов?язані. Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 є позивач по справі - син та відповідач - дружина. Після смерті батька, у позивача погіршився стан здоров'я, погіршився стан здоров'я його матері, яка проживала разом із позивачем в смт. Софіївка, тому позивач не мав можливості одразу звернутися до нотаріуса. Позивач звернувся до приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Кучман І.І. задля оформлення спадкових прав, оскільки подав заяву про прийняття спадщини за законом але, отримав від нотаріуса постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 15 липня 2025 року - оскільки спадкоємець не подав вчасно заяву про прийняття спадщини та не проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, ним не була подана заява про прийняття спадщини після смерті батька, через що у позивача відсутній факт прийняття спадщини після смерті батька, у зв'язку з чим, нотаріусом було рекомендовано звернутися до суду.
Враховуючи викладене просить суд надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк - один місяць, для подання заяви про прийняття спадщини за законом, після смерті батька - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнавши причину пропуску цього строку поважною.
Рух по справі
Ухвалою суду від 15 серпня 2025 року відкрито загальне позовне провадження, Витребувано від приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кучман Ірини Іванівни належним чином завірену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 28).
29 вересня 2025 року на виконання ухвали суду від приватного нотаріуса Кучман І.І. надійшла до суду завірена належним чином копія спадкової справи № 185/2025, яка була відкрита після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.40-50).
Ухвалою суду від 17 жовтня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (а.с.60).
Аргументи учасників справи
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні присутній не був, скориставшись правом представництва.
Представник позивача - адвокат Кафтасьєва Г.В. надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача, позов підтримала, просила задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні присутня не була, надала до суду заяву в якій просила розглядати справу за її відсутності, позов підтримала, просила задовольнити.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що 06.11.1968 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 , з перекладом з вірменської на українську мову (а.с.10-11).
ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_1 , батьками зазначено: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2 , з перекладом з вірменської на українську мову (а.с.7-8).
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , актовий запис про смерть № 803, свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 від 10.04.2024 року видане Криворізьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а.с.9).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина у вигляді квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_3 на праві приватної власності згідно договору купівлі-продажу від 06.06.2018 року, зареєстровано в реєстрі за № 2087 (а.с.14-15).
З письмових матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Кучман І.І. 11 липня 2025 року із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті батька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.72).
Приватний нотаріус Криворізького районного нотаріального округу Кучман І.І. відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, оскільки у спадкоємця відсутній факт прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , про що видала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 15 липня 2025 року (а.с. 47 зворот).
Згідно Довідки від 11.07.2025 року № 27810, згідно з відомостями, що містяться у Реєстрі Криворізької міської територіальної громади, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (знятий з реєстрації 10.04.2024 року у зв'язку за смертю) (а.с. 41).
Відповідно до копії паспорту громадянки України ОСОБА_2 , остання зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 48 зворот, 49).
Відповідно до копії паспорту громадянки України ОСОБА_1 , остання зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 44, 44 зворот).
Відповідно до Накладної від 26.03.2024 року ОСОБА_1 сплачував ритуальні послуги на поховання на суму 76000,00, грн. (а.с.17).
Згідно Консультаційного висновку спеціаліста КП «Криворізька центральна районна лікарня» Новопільської сільської ради від 10.09.2024 року ОСОБА_1 хворіє тривалий час, лікування у травматолога та невролога КЦРЛ з 2014 року по теперішній час (а.с.18).
Позивач вказує, що не подав у визначений законом строк заяву про прийняття спадщини з поважних, незалежних від нього обставин, а саме, хвороба.
Мотивувальна частина. Позиція суду та застосовані норми права.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Спадщина, на яку претендує позивач, відкрилась після смерті її батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно зі ст.ст. 1217, 1218, 1233 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Відповідно до ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.
Статтями 1216-1218 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. ст. 1220-1221,1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.
Згідно із ст.ст.1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Разом з тим, позивач наведених вище вимог закону не дотрималась та після відкриття спадщини у встановлений законом шестимісячний строк не подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Уразі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).
Відповідно до статті 1269 ЦК України обов'язковою умовою реалізації спадкових прав спадкоємцем, який не проживав постійно разом зі спадкодавцем, є подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини. Наслідком не вчинення таких дій є пропущення строку для прийняття спадщини.
Із копії спадкової справи № 185/2025 наданої приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Кучман І.І. встановлено, що позивач звернувся до нотаріуса заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно 11 липня 2025 року, тобто після спливу строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, у зв'язку з чим нотаріусом винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є такі, що пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 17.12.2021 року у справі № 369/6254/19-ц, оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть застосовуватися, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Фактично, пропуск спадкоємцем строку для прийняття спадщини без поважних причин не свідчить про наявність у такого спадкоємця порушеного, невизнаного чи оспорюваного права, яке підлягає захисту в судовому порядку (висновок Верховного Суду у постанові від 01 червня 2022 року у справі № 148/1805/20).
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема такі: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
В залежності від конкретних обставин справи суд може визнавати ті чи інші причини пропуску строку як поважними, так і такими, що не перешкоджали особі звернутися із відповідною заявою в межах визначеного законом строку. Визначальним у такому випадку є саме критерій наявності об'єктивних, непереборних та істотних труднощів для спадкоємця. Для вирішення питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини стосується періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
У постанові Верховного Суду в справі № 681/203/17-ц зазначено, що вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Принцип «пропорційності» тісно пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика ЄСПЛ розглядає принцип «пропорційності» як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість. Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду. Важливим під час вирішення питання про надання особі додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини також є факт прийняття спадщини іншими спадкоємцями за законом, оскільки в такому разі може відбутися втручання у право власності інших осіб, порушення принципу правової визначеності стосовно особи, яка добросовісно реалізувала власні цивільні права. Наведене зумовлює потребу в дотриманні принципу «пропорційності» втручання у права спадкоємців, які прийняли спадщину.
Дотримання принципу пропорційності передбачає, що втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде порушенням статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, потрібно визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж потрібно для реалізації поставленої мети.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам загалом, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який є у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
В контексті даної справи та поважності пропуску строку для прийняття спадщини суд зазначає наступне.
Відповідно до матеріалів справи позивач є сином померлого ОСОБА_3 , яким за життя заповіт не складався.
У суду відсутні сумніви, що однією з основних причин пропуску для прийняття спадщини була хвороба позивача та тривале лікування.
За змістом статті 1258 ЦК спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Відповідно до статті 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Судом встановлено, що спадкоємцями після смерті ОСОБА_3 є дружина ОСОБА_2 , яка не зверталась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті чоловіка, та син ОСОБА_1 .
Суд звертає увагу на те, встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини припав на хворобу позивача ОСОБА_1 , що підтверджується Консультаційним висновком спеціаліста, відповідно до якого ОСОБА_1 має діагноз ураження поперекових і інших міжхребетних дисків з радикулопатією, остеохондроз хребта, гіпертонічна хвороба, що позбавило його можливості вчасно подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини після смерті батька, отже така обставина є поважною причиною для визначення додаткового строку для прийняття спадщини в порядку частини третьої статті 1272 ЦК України, що узгоджується з правовою позицією висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 681/203/17-ц, від 01 червня 2020 року у справі № 185/777/17.
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст.76 ЦПК України докази в їх сукупності, суд вважає, що позивач пропустив строк прийняття спадщини з поважних причин, через тривалу хворобу, тому подав до нотаріуса заяву лише 11.07.2025 року, тому суд вважає за необхідне визнати причину пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважною.
Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред'явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини. Позивач в іншому порядку, ніж судовий, не може захистити свої права на прийняття спадщини, а завданням судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд та вирішення цивільної справи з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.
При оцінці встановлених обставин, суд враховує не тільки умови застосування правил частини 3 статті 1272 Цивільного кодексу України, але і загальні засади цивільного судочинства та європейські принципи, зокрема, принцип верховенства права з його складовими. Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 серпня 2017 року у справі № 1320цс17.
Суд зазначає, що подачею заяви про прийняття спадщини та зверненням до суду із позовом для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини свідчить про бажання позивача реалізувати свої права, наявні у справі докази в їх сукупності, дають підстави для задоволення позову, тому, суд визнає причини пропуску позивача для подання заяви про прийняття спадщини поважними та визначає додатковий строк один місяць для подання відповідної заяви до нотаріуса. Відмова у визначенні додаткового строку для прийняття спадщини позбавить позивача прав на майно після смерті батька.
Враховуючи викладене позов адвоката Кафтасьєвої Ганни Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом підлягає задоволенню.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ч. 3 ст. 1272, 1270 ЦК України, ст. ст. 4, 9, 12,13,77, 81, 141, 259-268 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву адвоката Кафтасьєвої Ганни Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом- задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , який становить 1 (один) місяць з моменту набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено 24 листопада 2025 року.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_4 ( АДРЕСА_3 );
- відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_5 ( АДРЕСА_3 ).
Суддя: Р. Є. Скотар