№ 205/6450/25
№ 2-з/207/38/25
25 листопада 2025 року м. Кам'янське .
Південний районний суд міста Кам'янського у складі головуючого судді Скиби С.А. , при секретареві Куцевол Л.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кам'янське заяву представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Гусакової Оксани Борисівни про забезпечення позову , справа № 207/6450/25 ,
У провадженні Південного районного суду міста Кам'янського знаходиться цивільна справа № 205/6450/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Орган опіки та піклування Адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради , про відібрання дитини від батька та повернення її матері без позбавлення батьківських прав , визначення місця проживання дитини з матір'ю , та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи : Орган опіки та піклування Адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради , Служба у справах дітей Кам'янської міської ради , про визначення місця проживання дитини з батьком та стягнення аліментів на утримання дитини .
Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Гусакова О.Б. звернулася до суду з заявою про забезпечення позову , у якій просила заборонити відповідачці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , змінювати місце перебування/проживання АДРЕСА_1 та навчання Шяуляйська гімназія «Сантарвес» малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а ні постійно , а ні тимчасово до моменту прийняття остаточного вирішення справи судом ; зобов'язати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , не перешкоджати/не заважати матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проводити час разом з її малолітнім сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за їх бажанням , у тому числі шляхом створення їм штучних перешкод чи обмежень для цього , оскільки з моменту звернення до суду з позовом по цій справі ОСОБА_1 була розлучена з дитиною і не мала можливості спілкуватися з нею . Дитина на протязі розгляду справи перебуває за кордоном . Відповідач ОСОБА_3 взагалі заблокувала будь-які зв'язки з нею . З боку відповідачів без відома та згоди матері змінено адресу проживання дитини .
Суд вважає , що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав .
Згідно ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову . Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову , так і на будь-якій стадії розгляду справи , якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист , або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача , за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду .
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується , зокрема , забороною вчиняти певні дії .
При вирішенні питання про забезпечення позову суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням : розумності , обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову ; забезпечення збалансованості інтересів сторін , а також інших учасників судового процесу ; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги ; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб , що не є учасниками даного судового процесу .
Адекватність заходу забезпечення позову , що застосовується судом , визначається його відповідністю вимогам , на забезпечення яких він вживається .
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами .
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками , які можуть настати в результаті невжиття цих заходів , з урахуванням відповідності права чи законного інтересу , за захистом яких заявник звертається до суду , та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії .
Крім того , особа , яка подала заяву про забезпечення позову , повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову . Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин , з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову .
Адекватність заходу забезпечення позову , що застосовується судом , визначається його відповідністю вимогам , на забезпечення яких він вживається . Оцінка такої відповідності здійснюється судом , зокрема , з урахуванням співвідношення права (інтересу) , про захист яких просить заявник , з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії .
Згідно ст. 33 Конституції України кожному , хто на законних підставах перебуває на території України , гарантується свобода пересування , вільний вибір місця проживання , право вільно залишати територію України , за винятком обмежень, які встановлюються законом . Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну .
Згідно ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянам України , а також іноземцям та особам без громадянства , які на законних підставах перебувають в Україні , гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території , за винятком обмежень , які встановлені цим Законом .
Види забезпечення позову визначені у ст. 150 - 152 ЦПК України , проте ця норма не містить такого способу забезпечення позову як заборона змінювати місце перебування/проживання , що само по собі суперечить свободі пересування , вільного вибору місця проживання , закріплених у Конституції України .
Ухвалою Південного районного суду міста Кам'янського від 21 липня 2025 року клопотання про скасування заходів забезпечення позову або заміну одного заходу забезпечення позову іншим по справі № 205/6450/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування Адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради про відібрання дитини від батька та повернення її матері без позбавлення батьківських прав , визначення місця проживання дитини з матір'ю , задоволено частково . Змінено заходи забезпечення позову , встановлені ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 28 квітня 2025 року , шляхом доповнення їх наступним : на час перебування малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за межами України , встановити спілкування дитини з матір'ю ОСОБА_1 засобами телефонного , поштового , електронного зв'язку та через мережу Інтернет із використанням відповідних програмних за стосунків і додатків (зокрема , але не виключно Zoom , WhatsApp , Viber , Telegram) щовівторка , щочетверга , щосуботи та щонеділі кожного місяця з 18.00 години до 20.00 години ; зобов'язано ОСОБА_2 забезпечити вказаний спосіб спілкування малолітньої дитини ОСОБА_4 з матір'ю ОСОБА_1 та не чинити перешкоди у такому спілкуванні .
При забезпеченні позову суд враховує , що предметом позову є визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відібрання дитини у відповідачів та повернення його матері .
У разі вжиття заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги , зокрема , чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача .
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 , провадження № 14-729цс19 зазначено , що розглядаючи заяву про забезпечення позову , суд має з урахуванням доказів , наданих позивачем на підтвердження своїх вимог , пересвідчитися , зокрема , в тому , що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову ; з'ясувати обсяг позовних вимог , дані про особу відповідача , а також відповідність виду забезпечення позову , який просить застосувати особа , котра звернулася з такою заявою , позовним вимогам . Вирішуючи питання про забезпечення позову , суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками , які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів . Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи , які свідчать про наявність підстав вважати , що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову .
Обґрунтованість заяви про забезпечення позову доводиться заявником за загальними правилами доказування в цивільному процесі , яке не може ґрунтуватися на припущеннях .
Статтею ст. 159 Сімейного кодексу України передбачено , якщо той із батьків , з ким проживає дитина , чинить перешкоди тому з батьків , хто проживає окремо , у спілкуванні з дитиною та у її вихованні , зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування , другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод . Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення , можливість спільного відпочинку , відвідування дитиною місця його проживання тощо) , місце та час їхнього спілкування . В окремих випадках , якщо це викликано інтересами дитини , суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи .
Тобто , законодавством передбачене право звернення одного із батьків до суду з позовом про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у її вихованні , що є самостійним предметом позову і не може бути заходом забезпечення позову .
Крім того , статтею 3 Конвенції про права дитини , яка набрала чинності для України 27 лютого 1991 року проголошено , що у всіх діях щодо дітей , незалежно від того , здійснюються вони державними чи приватними установами , що займаються питанням соціального забезпечення , судами , адміністративними чи законодавчими органами , першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини .
Пунктом 54 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Хант проти України» від 7 грудня 2006 року (Заява №31111/04) зазначено , що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у Справі Olssonv. Sweden (№ 2) від 27 листопада 1992 року , і , дотримуючись такої рівноваги , особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини , які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків . Зокрема , стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів , які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини (рішення у справі Johansen v. Norway від 7 серпня 1996 року , п. 78) .
Отже , при винесенні вже остаточного рішення у цивільній справі , суд приймає до уваги тільки інтереси дітей , які переважають над інтересами батьків .
Таким чином , суд приходить до висновку , що представником позивача не надано належних та достатніх доказів на підтвердження того , що невжиття таких заходів забезпечення позову може дійсно істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист , або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачки , за захистом яких вона звернулася , що є підставою для відмови у задоволенні заяви .
Керуючись ст. 149 - 153 ЦПК України , суд
У задоволенні заяви представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Гусакової Оксани Борисівни , про забезпечення позову відмовити .
Копію ухвали направити сторонам по справі .
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення .
Суддя С.А. Скиба