справа №760/27120/25 Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1
апеляційне провадження №11-сс/824/8086/2025 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2
04 листопада 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
Головуючий суддя: ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5
прокурора: ОСОБА_6
підозрюваного: ОСОБА_7
захисника: ОСОБА_8
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2025 року щодо продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Києва, з вищою освітою, працюючого юрисконсультом у АО «Етерна Ло», неодруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 28, частиною першою статті 114-1, частиною другою статті 28, частиною другою статті 194 КК України, у кримінальному провадженні №12024100030001801 від 21 липня 2024 року,-
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2025 року клопотання слідчого 4 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_6 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволено частково.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні підозрюваному цілодобово залишати житло за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , окрім випадків необхідної евакуації з метою збереження життя та здоров'я, строком на два місяці, тобто до 06 грудня 2025 року включно.
Відповідно до частини п'ятої статті 194 КПК України зобов'язано підозрюваного ОСОБА_7 :
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду;
- не відлучатися з м. Київ без дозволу прокурора, слідчого або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до вимог пункту 1 частини третьої статті 202 КПК України підозрюваного ОСОБА_7 звільнено з під-варти негайно в залі суду та доставлено до місця проживання.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого про продовження підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави задовольнити у повному обсязі та продовжити підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.
Уважає, що ухвала слідчого судді є незаконною, оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам провадження.
У мотивування скарги зазначає, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 28, частиною першою статті 114-1, частиною другою статті 28, частиною другою статті 194 КК України, одне з яких відноситься до злочинів проти основ національної безпеки України.
Вказує, що громадянин України ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, максимальна санкція за вчинення якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, а тому, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, у разі застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, є підстави вважати, що ОСОБА_7 , який є уродженцем м. Києва може переховуватися від органів досудового слідства та суду, у тому числі на тимчасово окупованій території, держави агресора та шляхом виїзду за кордон.
Зауважує, що ОСОБА_7 не має міцних соціальних зав'язків, не одружений, на утриманні не має неповнолітніх дітей та осіб похилого віку.
Зазначає, що злочинна діяльність ОСОБА_7 в умовах воєнного стану та триваючої збройної агресії рф була спрямована на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань у період воєнного стану на вимогу представників держави агресора - Російської Федерації, а тому перебуваючи на волі, може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється.
Вказаний злочин ОСОБА_7 здійснював із ідейними переконаннями, тому останній перебуваючи на свободі може продовжувати вчиняти нові злочини з метою власних переконань.
Посилається на те, що на даний час органом досудового розслідування не встановлено всі речі та документи, які могли зберегти на собі сліди кримінального правопорушення та містити інші відомості, які можливо використати як доказ факту чи обставин кримінального правопорушення, саме на вказаній стадії досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_7 , перебуваючи на волі може знищити або сховати вказані матеріальні об'єкти та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, крім того може дистанційно видалити переписку та інструктажі щодо вчинення злочину та повідомити спільників про розкриття їх злочинної діяльності.
Уважає, що на теперішній час підозрюваний ОСОБА_7 може незаконно впливати на свідків, експертів у цьому кримінальному провадженні, оскільки на теперішній час у кримінальному провадженні встановлено та допитано коло осіб, яким відомо про обставини вчинення ОСОБА_7 злочину, та проведено ряд експертиз, які підтверджують винуватість останнього щодо вчинення злочину, у зв'язку з чим у органу досудового розслідування є достатньо даних вважати, що використовуючи свій вплив ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, зможе впливати на вказаних осіб, які у подальшому дадуть покази, які вигідні підозрюваному.
Наголошує, що на даний час не встановлені усі спільники ОСОБА_7 у вчиненні даного кримінального правопорушення, яким останній може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб, крім того, враховуючи, що ОСОБА_7 вчиняв дії, спрямовані на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань у період воєнного стану, на вимогу представників держави агресора - Російської Федерації може перешкоджати провадженню іншим чином.
Зазначає, що є всі достатні та обґрунтовані підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, а тому відносно останнього необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
03 листопада 2025 року до суду надійшли заперечення на апеляційну скаргу від захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , в яких останній просить ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Вказує, що суд першої інстанції, вирішуючи питання доцільності обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував вимоги пунктів 3 і 4 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Уважає, що ризики, на які посилалася та посилається сторона обвинувачення у черговому клопотанні та в апеляційній скарзі, ґрунтуються на припущеннях і не підтверджені жодними доказами.
Зауважує, що 24 вересня 2025 року здійснено відкриття матеріалів досудового розслідування для надання доступу сторонам кримінального провадження.
Наполягає на тому, що підозрюваний ОСОБА_7 на виконання вимог оскаржуваної ухвали суду виконав свій обов'язок повідомити слідчого про зміну свого місця проживання; виконує вимоги частини п'ятої статті 194 КПК України; виконує свій обов'язок прибувати за викликом до слідчого; здав на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення прокурора ОСОБА_6 , який підтримав подану апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, заслухавши думку підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів судового провадження, у провадженні слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 21 липня 2024 року до Єдиного реєстру досудового розслідування за №12024100030001801 у відношенні ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 28, частиною першою статті 114-1, частиною другою статті 28, частиною другою статті 194 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше березня 2024 року, громадянин України ОСОБА_7 , якому достовірно відомо про збройний напад Російської Федерації на Україну, з метою вчинення кримінальних правопорушень проти основ Національної безпеки України та проти громадської безпеки, виник злочинний умисел на організацію вчинення перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України, інших військових формувань та цивільних осіб в особливий період, в тому числі шляхом підпалів транспортних засобів Збройних Сил України, інших військових формувань та цивільних осіб.
З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_7 у невстановлений досудовим розслідуванням час, місці та спосіб, але не пізніше березня 2024, у месенджері Telegram приєднався до канала « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Після чого, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше квітня 2024 року, ОСОБА_7 за допомогою зазначеного месенджера невстановлена особа, зареєстрована у мессенджері «Telegram» з нік-неймом « ОСОБА_10 » (відносно якої здійснюється досудове розслідування в іншому провадженні), запропонувала здійснити підпали транспортних засобів Збройних Сил України, інших військових формувань, на що він погодився.
Надалі, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці невстановлена особа, яка у мессенджері «Telegram» зареєстрована з нік-неймом « ОСОБА_10 » детально проконсультував ОСОБА_7 щодо алгоритму дій для успішного вчинення підпалу автомобіля Збройних Сил України та інших військових формувань, а саме: знайти військовий автомобіль, зняти фото/відео даного автомобіля, місцевості розташування та після цього переслати вказані фото/відеоматеріали особі з нік-неймом « ОСОБА_10 ».
Після виконання вказаних дій ОСОБА_7 мав отримати подальші рекомендації щодо підготовки засобів підпалу, вчинення підпалу, фото/відеофіксації його наслідків та дотримання особистої безпеки під час та після вчинення кримінального правопорушення.
При цьому, ОСОБА_7 було достовірно відомо про наслідки вчинення такого підпалу, а саме: перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань.
Надалі, переслідуючи свій спільний злочинний умисел, направлений на підпал транспортного засобу Збройних Сил України та інших військових формувань і цивільних осіб, на виконання вказівки невстановленої особи з нік-неймом « ОСОБА_10 », точний час не встановлений, але не пізніше 20 липня 2024 року, ОСОБА_7 відшукав по АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 на території ЖК «Милославич» два автомобілі: «Volkswagen Transporter», темно-зеленого кольору та «Mitsubishi L200», які могли належати ЗСУ та іншим військовим формуванням, здійснив відеофіксацію вказаних авто на місцевості і, використовуючи месенджер «Telegram», направив відзняте відео з зображеннями даних авто невстановленій особі з нік-неймом « ОСОБА_10 ». Останній, переконавшись, що вказані авто можуть належати Збройним Силам України чи іншим військовим формуванням, дав вказівку ОСОБА_7 спалити їх.
Після чого, ОСОБА_7 , переслідуючи свій злочинний умисел, направлений на підпал транспортного засобу Збройних Сил України та інших військових формувань, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці придбав бензин для виготовлення запалювальної суміші.
У подальшому, 21 липня 2024 року у проміжок часу з 03.10 год. по 03.30 год. ОСОБА_7 , діючи умисно, на виконання вказівки невстановленої особи з нік-неймом « ОСОБА_10 », та переслідуючи спільний злочинний умисел, направлений на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, розуміючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, облив заздалегідь виготовленою ним запальною сумішшю автомобіль «Volkswagen Transporter», темно-зеленого кольору, з реєстраційним номером НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_11 і використовувався ЗСУ та іншими військовими формуваннями, припаркований за адресою: АДРЕСА_4 , географічні координати 50.53131000015183, НОМЕР_2 , та здійснив його підпал, внаслідок чого, транспортний засіб пошкоджено та завдано матеріальної шкоди на суму 247 468,89 грн.
У той же час, 21 липня 2024 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_7 на виконання вказівки невстановленої особи з нік-неймом « ОСОБА_10 » та переслідуючи спільний злочинний умисел, направлений на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, доповів про здійснений ним підпал транспортного засобу невстановленій особі з нік-неймом « ОСОБА_10 ».
Таким чином, ОСОБА_7 , усвідомлюючи протиправний характер власних намірів та дій, перебуваючи у АДРЕСА_4 , у проміжок часу з 03.10 год. по 03.30 год., за попередньою змовою групою осіб, діючи умисно, здійснив дії, які полягають у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, шляхом підпалу.
Також установлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше березня 2024 року, громадянин України ОСОБА_7 , якому достовірно відомо про збройний напад Російської Федерації на Україну, з метою вчинення кримінальних правопорушень проти основ Національної безпеки України та проти громадської безпеки, виник злочинний умисел на організацію вчинення перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України, інших військових формувань та цивільних осіб в особливий період, у тому числі шляхом підпалів транспортних засобів Збройних Сил України, інших військових формувань та цивільних осіб.
З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_7 у невстановлений досудовим розслідуванням час, місці та спосіб, але не пізніше березня 2024, у месенджері Telegram приєднався до канала « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Після чого, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше квітня 2024 року, ОСОБА_7 , за допомогою зазначеного месенджера невстановлена особа, зареєстрована у мессенджері «Telegram» з нік-неймом « ОСОБА_10 » (відносно якої здійснюється досудове розслідування в іншому провадженні), запропонувала здійснити підпали транспортних засобів Збройних Сил України, інших військових формувань, на що він погодився.
Надалі, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці невстановлена особа, яка у мессенджері «Telegram» зареєстрована з нік-неймом « ОСОБА_10 », детально проконсультував ОСОБА_7 , щодо алгоритму дій для успішного вчинення підпалу автомобіля Збройних Сил України та інших військових формувань, а саме: знайти військовий автомобіль, зняти фото/відео даного автомобіля, місцевості розташування та після цього переслати вказані фото/відеоматеріали особі з нік-неймом « ОСОБА_10 ».
Після виконання вказаних дій ОСОБА_7 мав отримати подальші рекомендації щодо підготовки засобів підпалу, вчинення підпалу, фото/відеофіксації його наслідків та дотримання особистої безпеки під час та після вчинення кримінального правопорушення.
При цьому, ОСОБА_7 було достовірно відомо про наслідки вчинення такого підпалу, а саме: перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань.
Надалі, переслідуючи свій спільний злочинний умисел, направлений на підпал транспортного засобу Збройних Сил України та інших військових формувань та цивільних осіб, та проти громадської безпеки, на виконання вказівки невстановленої особи з нік-неймом « ОСОБА_10 », точний час не встановлений, але не пізніше 20 липня 2024 року, ОСОБА_7 відшукав по АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 на території ЖК «Милославич» два автомобілі: «Volkswagen Transporter», темно-зеленого кольору та «Mitsubishi L200», які могли належати ЗСУ та іншим військовим формуванням, та на шкоду громадської безпеки, ОСОБА_7 здійснив відеофіксацію вказаних авто на місцевості, і використовуючи месенджер «Telegram»,направив відзняте відео з зображеннями даних авто, невстановленій особі, з нік-неймом « ОСОБА_10 ». Останній переконавшись, що вказані авто можуть належати Збройним Силам України чи іншим військовим формуванням дав вказівку ОСОБА_7 спалити їх.
Після чого, ОСОБА_7 , переслідуючи свій злочинний умисел, направлений на підпал транспортного засобу Збройних Сил України та інших військових формувань, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці придбав бензин для виготовлення запалювальної суміші.
У подальшому, 21 липня 2024 року, близько 03:03 год. ОСОБА_7 , діючи умисно, на виконання вказівки невстановленої особи з нік-неймом « ОСОБА_10 », та переслідуючи спільний злочинний умисел, направлений на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, розуміючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, облив, зазделегідь виготовленою ним запальною сумішшю, автомобіль «Mitsubishi L200», кольору «хакі» реєстраційний номер НОМЕР_3 , що належить громадській організації «Спілка підприємців теле та Кіноіндустрії», припаркований за адресою: м. Київ, вул. Миколи Закревського, буд. 95-В, географічні координати 50.52987780910936, 30.623356317350048, та здійснив його підпал, внаслідок чого транспортний засіб було пошкоджено та завдано матеріальної шкоди на суму 350 754,50 грн.
У той же час, 21 липня 2024 року ОСОБА_7 , на виконання вказівки невстановленої особи з нік-неймом « ОСОБА_10 », та переслідуючи спільний злочинний умисел, направлений на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, та на шкоду громадської безпеки, здійснив відеозапис вказаного підпалу авто, використовуючи невстановлений пристрій із встановленим у ньому мессенджері «Telegram», відправив відзняте відео з підпалом вказаного авто, невстановленій особі з нік-неймом « ОСОБА_10 ».
Надалі, 21 липня 2024 року, у проміжок часу з 03.10 год. по 03.30 год. ОСОБА_7 , діючи умисно, на виконання вказівки невстановленої особи з нік-неймом « ОСОБА_10 » та переслідуючи спільний злочинний умисел, направлений на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, розуміючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, облив заздалегідь виготовленою ним запальною сумішшю, автомобіль «Volkswagen Transporter», темно-зеленого кольору, з реєстраційним номером НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_11 і використовувався ЗСУ та іншими військовими формуваннями, припаркований за адресою: АДРЕСА_4 , географічні координати 50.53131000015183, НОМЕР_2 , та здійснив його підпал, внаслідок чого транспортний засіб було пошкоджено та завдано матеріальної шкоди на суму 247 468,89 грн.
У той же час, 21 липня 2024 року ОСОБА_7 на виконання вказівки невстановленої особи з нік-неймом « ОСОБА_10 » та переслідуючи спільний злочинний умисел, направлений на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період та на шкоду громадській безпеці, ОСОБА_7 доповів про здійснений ним підпал транспортних засобів невстановленій особі з нік-неймом « ОСОБА_10 ».
Таким чином, ОСОБА_7 , усвідомлюючи протиправний характер власних намірів та дій, перебуваючи у АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 в проміжок часу приблизно з 03.03 год. по 03.30 год. 21 липня 2024 року, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, здійснив дії, які полягають в умисному пошкодженні чужого майна шляхом підпалу на шкоду громадської безпеки.
07 квітня 2025 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 114-1, частиною другою статті 194 КК України.
08 квітня 2025 року ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва щодо громадянина України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 06 червня 2025 року включно.
05 червня 2025 року ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва щодо громадянина України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком до 07 липня 2025 року включно.
04 липня 2025 року ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва щодо громадянина України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком до 23 год. 59 хв. 01 вересня 2025 року.
01 вересня 2025 року ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва щодо громадянина України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком до 07 жовтня 2025 року.
23 вересня 2025 року ОСОБА_7 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 28, частиною першою статті 114-1, частиною другою статті 28, частиною другою статті 194 КК України.
24 вересня 2025 року підозрюваному ОСОБА_7 та його захиснику повідомлено про відкриття матеріалів у відповідності до вимог статті 290 КПК України, ознайомлення з якими триває.
01 жовтня 2025 року до Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого 4 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_6 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 28, частиною першою статті 114-1, частиною другою статті 28, частиною другою статті 194 КК України, у кримінальному провадженні №12024100030001801 від 21 липня 2024 року.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2025 року клопотання слідчого 4 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_6 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволено частково.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні підозрюваному цілодобово залишати житло за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , окрім випадків необхідної евакуації з метою збереження життя та здоров'я, строком на два місяці, тобто до 06 грудня 2025 року включно.
Відповідно до частини п'ятої статті 194 КПК України зобов'язано підозрюваного ОСОБА_7 :
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду;
- не відлучатися з м. Київ без дозволу прокурора, слідчого або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до вимог пункту 1 частини третьої статті 202 КПК України підозрюваного ОСОБА_7 звільнено з під-варти негайно в залі суду та доставлено до місця проживання.
З такими висновками погоджується і колегія суддів.
Згідно частини другої статті 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до положень частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку статті 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.
Згідно частини третьої статті 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до частини шостої статті 199 КПК України у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Згідно частини четвертої статті 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Таким чином, до початку підготовчого судового засідання за клопотанням прокурора слідчий суддя вправі застосувати запобіжний захід.
За змістом частин першої-четвертої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Згідно пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
У справі «Маккей проти Об'єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що основна мета статті 5 Конвенції полягає у запобіганні свавільного або безпідставного позбавлення волі особи.
Європейський суд з прав людини під час вирішення справи «Медведев та інші проти Франції» зауважив, що право на свободу і особисту недоторканість має першочергове значення у «демократичному суспільстві» у значенні, передбаченому Конвенцією.
Відповідно до пункту «с» статті 5 Конвенції, законними є арешт або затримання, здійснені з метою допровадження особи до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
На переконання колегії суддів, вказані вимоги слідчим суддею належним чином дотримані.
Дійшовши висновку про відсутність підстав для продовження щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та можливість застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 28, частиною першою статті 114-1, частиною другою статті 28, частиною другою статті 194 КК України.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 28, частиною першою статті 114-1, частиною другою статті 28, частиною другою статті 194 КК України, підтверджується наявними у матеріалах судового провадження доказами, а також була предметом встановлення попередніми ухвалами про застосування запобіжного заходу та його продовження.
Слідчим суддею встановлено, що стороною обвинувачення доведено наявність достатніх підстав уважати, що продовжують існувати ризики, передбачені пунктами 1, 5 частини першої статті 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватися від органу досудового слідства та суду, зважаючи на тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 114-1, частиною другою статті 194 КК України, які відповідно до статті 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, а також на характер та зухвалість інкримінованих злочинів, які вчинено в умовах воєнного стану; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки вчинення інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень пов'язано, в тому числі, з реалізацією корисного мотиву та керуючись сталими ідейними переконаннями, тому останній, перебуваючи на свободі, може продовжувати вчиняти нові злочини з метою реалізації дій, визначених «куратором».
При цьому, слідчим суддею взято до уваги відомості щодо особи підозрюваного, який не має міцних соціальних зв'язків, оскільки не одружений та не має на утриманні неповнолітніх дітей чи осіб похилого віку.
Разом з тим, як вірно встановлено слідчим суддею, у даному кримінальному провадженні стороною обвинувачення не доведено існування ризиків, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини першої статті 177 КПК України, а саме можливості знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, що стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки вказані ризики належним чином не обґрунтовані у клопотанні, не віднайшли об'єктивного підтвердження у судовому засіданні та ґрунтуються на припущеннях слідчого, прокурора.
Так, слідчий суддя, оцінивши актуальність ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, врахував відомості про особу підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків, тривалість утримання підозрюваного під вартою, а також завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів досудового розслідування для надання доступу сторонам кримінального провадження, у зв'язку з чим дійшов висновку про необхідність застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, який, з урахуванням усіх обставин справи буде достатнім запобіжним заходом, здатним забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, та зможе запобігти спробам переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на потерпілого у даному кримінальному провадженні.
Окрім того, згідно змісту клопотання, долучених до клопотання матеріалів та пояснень прокурора, наданих в судовому засіданні, завершити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу неможливо, оскільки для повного та всебічного розслідування у кримінальному провадженні слід виконати процесуальні дії, що потребують додаткового часу, зокрема виконати вимоги статті 290 КПК України, тобто завершити ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, скерувати його до суду та у визначений статтею 314 КПК України строк провести підготовче судове засідання.
З такими висновками погоджується колегія суддів, оскільки як під час розгляду судом першої інстанції клопотання про продовження щодо ОСОБА_7 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так і під час апеляційного розгляду, стороною обвинувачення не доведено обставин, які дають підстави для висновків, що інші запобіжні заходи, окрім тримання під вартою, не забезпечать виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, та які б виправдовували обмеження права підозрюваного на свободу.
За результатами розгляду клопотання не наведено переконливих доводів, які б давали підстави вважати, що внаслідок застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі, підозрюваний не буде виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки.
До того ж, колегією суддів взято до уваги доводи сторони захисту щодо виконання підозрюваним ОСОБА_7 покладених на нього оскаржуваною ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2025 року обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 КПК України, зокрема: повідомлення слідчого про зміну свого місця проживання; прибуття за викликом до слідчого; передача на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винуватим, дані про особу ОСОБА_7 та інші обставини, передбачені статтею 178 КПК України, колегія суддів доходить висновку, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, є запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням на нього обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 КПК України.
Ураховуючи наведене, колегія суддів уважає, що слідчий суддя дослідив всі обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та вмотивованого рішення, в повній мірі врахував вимоги статті 194 КПК України та за відсутністю доведених обставин щодо неможливості застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, обґрунтовано застосував щодо підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Доводи апеляційної скарги прокурора висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин у їх сукупності, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора та скасування ухвали слідчого судді.
Керуючись статтями 176-178, 181, 183, 193, 376, 407, 418, 422 КПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4