18 листопада 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
підозрюваної ОСОБА_6
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційні скарги захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 31.10.2025 задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_10 , погоджене прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , та застосовано відносно підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у виді домашнього арешту, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 22-00 год. до 05-00 год. наступної доби, за виключенням необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та прослідування в укриття цивільного захисту під час оголошення повітряної тривоги, на строк до 28.12.2025.
Покладено на підозрювану ОСОБА_6 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першим викликом;
- не відлучатися за межі м. Одеси без дозволу слідчого, прокурора або суду;
Справа № 757/53889/25-к Слідчий суддя - ОСОБА_11
Апеляційне провадження № 11-сс/824/8755/2025 Суддя-доповідач - ОСОБА_1
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд (залежно від стадії провадження) про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками за переліком, наданим слідчим, прокурором;
- здати на зберігання до Головного управління ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали слідчого судді та покладених слідчим суддею обов'язків визначено до 28.12.2025.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисники ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 подали апеляційні скарги.
Захисник ОСОБА_8 в апеляційній скарзі просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого, посилаючись на необґрунтованість підозри та відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
На думку апелянта, під час постановлення оскаржуваної ухвали слідчим суддею допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Крім того, ухвала не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, а її висновки не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового засідання, слідчий суддя не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки.
Захисник ОСОБА_9 в апеляційній скарзі просив скасувати ухвалу слідчого судді, посилаючись на те, що пред'явлена підозра є необґрунтованою, та викладені у ній порушення ОСОБА_6 пунктів Положення про Виконавчій комітет Одеської міської ради не відповідають дійсності.
ОСОБА_6 не вчиняла будь-яких службових недбалостей та неналежного виконання своїх службових обов'язків, завжди сумлінно ставилася до своєї роботи, що підтверджується відповідними доказами.
Твердження органу досудового розслідування про те, що ОСОБА_6 начебто не проконтролювала виконання рішення Виконавчого комітету ОМР № 29 від 27.02.2025, також не відповідає дійсності, що підтверджується долученими документами, зокрема даними відповіді директора Департаменту міського господарства Одеської міської ради ОСОБА_12 щодо виконання зазначеного рішення з додатками листів зі звітуванням комунальних підприємств.
Контроль за комунальними підприємствами покладений на ДМГ відповідно до Положення про ДМГ ОМР.
Також апелянт вказував про відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та зазначав, що заявлені стороною обвинувачення ризики є голослівними, надуманими та не підкріплені жодними доказами.
Прокурор лише обмежився формальним посиланням на тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення та суворість покарання, проте самі по собі ці обставини не можуть бути достатньою підставою для висновку про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, ОСОБА_6 має постійне місце проживання в м. Одеса, є матір'ю двох малолітніх дітей, безпосередня опіка над якими робить абсурдним та безпідставним припущення прокурора про можливість її переховування.
Поведінка самої підозрюваної навпаки свідчить про її добросовісність і відкритість перед органом досудового розслідування.
Будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вже вилучені та перебувають під процесуальним контролем органу досудового розслідування, що повністю виключає можливість будь-якого втручання з боку ОСОБА_6 .
Посилання прокурора на існування ризику незаконного впливу на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином або вчинення іншого кримінального правопорушення, є лише припущенням прокурора, яке не підтверджено жодним доказом.
ОСОБА_6 обіймає відповідальну посаду, має бездоганну репутацію, ніколи не притягувалася до кримінальної відповідальності, має високий рівень довіри територіальної громади та безпосередньо відповідає за життєзабезпечення міста в умовах воєнного стану.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваної ОСОБА_6 , її захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які підтримали апеляційні скарги та просили їх задовольнити, думку прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення апеляційних скарг та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається із матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025162480001178 від 01.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 367 КК України.
Згідно даних клопотання, органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 , обіймаючи посаду заступника Одеського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, в період часу з 26.06.2024 по вересень 2025 року, але не пізніше 30.09.2025, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, будучи службовою особою вчинила службову недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило загибель людей.
Зокрема, органом досудового розслідування за викладених у клопотанні обставин ОСОБА_6 підозрюється неналежному виконання своїх службових обов'язків через несумлінне, поверхневе, неякісне, невідповідальне ставлення до них, в порушення пунктів 4.2.2., 4.2.4., 4.2.5., 4.2.6. Положення про Виконавчий комітет Одеської міської ради, Розпорядження Одеського міського голови від 26.06.2024 № 489, п. 5.2.6. Регламенту, п.п. 1 пункту а, п.п. 2 пункту б статті 30 Закону, внаслідок чого 30.09.2025 через підтоплення дощовою водою спричинено загибель ОСОБА_13 , (біля бетонного стовпу на зупинці громадського транспорту по вул. Балківська, 28), ОСОБА_14 (біля будинку 57 по вул. Балківській), ОСОБА_15 (на подвір'ї приватного будинку за адресою: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 (у будинку за адресою: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_21 (біля будинку АДРЕСА_4 ) від механічної асфіксії внаслідок утоплення у дощовій воді, рівень якої досяг загрозливого для життя людей рівня у вказаних місцях міста Одеса.
У межах вказаного кримінального провадження 28.10.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у службовій недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило загибель людей, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 3 ст. 367 КК України.
30.10.2025 старший слідчий в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_22 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва із клопотанням, погодженим прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , про застосування до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 22-00 год. до 05-00 год. наступної доби, строком на 2 місяці, із покладенням на підозрювану обов'язків:
- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першим викликом;
- не відлучатися за межі м. Одеси без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд (про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками за переліком, наданим слідчим, прокурором;
- здати на зберігання до Головного управління ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 31.10.2025 задоволено клопотання слідчого та застосовано відносно підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у виді домашнього арешту, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 22-00 год. до 05-00 год. наступної доби, за виключенням необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та прослідування в укриття цивільного захисту під час оголошення повітряної тривоги, на строк до 28.12.2025.
Покладено на підозрювану ОСОБА_6 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першим викликом;
- не відлучатися за межі м. Одеси без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд (залежно від стадії провадження) про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками за переліком, наданим слідчим, прокурором;
- здати на зберігання до Головного управління ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали слідчого судді та покладених слідчим суддею обов'язків визначено до 28.12.2025.
З такими висновками погоджується і колегія суддів.
Як убачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваної, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Застосовуючи щодо підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час доби, слідчим суддею встановлено наявність вагомих доказів, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 367 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваної з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Як вважає колегія суддів, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, дійшов обґрунтованого висновку про наявність у кримінальному провадженні достатньої сукупності доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 367 КК України.
Крім того, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про доведеність існування зазначених у клопотанні слідчого ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та/або суду; знищення, сховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних та інших учасників даного кримінального провадження; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Врахувавши тяжкість та конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , суворість покарання, що загрожує у разі визнання її винуватості, та дані про особу підозрюваної, яка раніше не судима, має постійне місце проживання та реєстрації, працює, слідчий суддя дійшов вірного висновку про можливість застосування відносно підозрюваної запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певний період доби, із покладенням на неї обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
На переконання колегії суддів, такий запобіжний захід є пропорційним тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, співрозмірним із тяжкістю інкримінованого підозрюваній кримінального правопорушення та його наслідками, у повній мірі здатен забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 під час досудового розслідування для встановлення всіх обставин справи, запобігти встановленим в ході судового розгляду ризикам.
Викладені в апеляційній скарзі доводи про необґрунтованість підозри, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки слідчий суддя правильно встановив, що наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про можливу причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 367 КК України.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані, у колегії суддів наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого їй кримінального правопорушення.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.
Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07- Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Крім того, колегія суддів враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, у тому числі наявності або відсутності умислу в діях особи, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваною конкретних дій, доведеність її винуватості, у тому числі правильність кваліфікації її дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
З наведених підстав, викладені в апеляційних скаргах доводи про те, що ОСОБА_6 не вчиняла будь-яких службових недбалостей та неналежного виконання своїх службових обов'язків, завжди сумлінно ставилася до своєї роботи, посилання на невідповідність дійсності викладених у повідомленні про підозру обставин, є передчасними.
Сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Викладені в апеляційних скаргах доводи про недоведеність наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, є безпідставними.
При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому.
Отже, ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.
На переконання колегії суддів, з огляду на тяжкість та конкретні обставини інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення та дані про особу підозрюваної, слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність зазначених у клопотанні ризиків, зокрема можливості підозрюваної можливості переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та/або суду; знищення, сховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
При цьому, посилання захисника на те, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання в м. Одеса, є матір'ю двох малолітніх дітей, обіймає відповідальну посаду, має бездоганну репутацію, ніколи не притягувалася до кримінальної відповідальності, має високий рівень довіри територіальної громади та безпосередньо відповідає за життєзабезпечення міста в умовах воєнного стану, не спростовують висновки слідчого судді про існування ризиків у кримінальному провадженні та не є достатньою підставою для відмови у задоволенні клопотання слідчого чи застосування щодо ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу.
Доводи сторони захисту про добросовісну процесуальну поведінку підозрюваної та її відкритість перед органом досудового розслідування, самі по собі не забезпечують впевненості у подальшій належній процесуальній поведінці підозрюваної, у випадку застосування щодо неї більш м'якого запобіжного заходу ніж домашній арешт в нічний час доби .
Інші доводи апеляційних скарг висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
Ухвала слідчого судді відповідає вимогам ст. 372 КПК України, та містить у собі відомості, передбачені ст. 196 КПК України.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування, та задоволення апеляційних скарг.
Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 176-178, 181, 193, 194, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційні скарги захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 , залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2025 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
____________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3