18 листопада 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 27 жовтня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 27.08.2025 задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах першого відділу управління розслідування особливо важливих кримінальних проваджень Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, із забороною йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за винятком прослідування в укриття цивільного захисту у разі оголошення повітряної тривоги, строком до 17.12.2025.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_6 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
Справа № 757/53183/25-к Слідчий суддя - ОСОБА_10
Апеляційне провадження № 11-сс/824/8726/2025 Суддя-доповідач - ОСОБА_1
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування із свідками, потерпілим, іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання уповноваженим органам свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Визначено строк дії ухвали в межах строку досудового розслідування до 17.12.2025 року включно.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого та застосувати щодо підозрюваного більш м'який запобіжний захід.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, захисник зазначала, що сторона обвинувачення не надала жодного доказу, який би підтверджував, що дії ОСОБА_6 мають ознаки складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України.
У клопотанні не наведено матеріалів, що підтверджують заявлені ризики. Натомість стороною захисту у судовому засіданні було подано копії та оригінали документів, які беззаперечно спростовують ризики, передбачені п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
На переконання захисника, менш обтяжливий захід, такий як особисте зобов'язання, був би достатнім і відповідав би вимогам статті 5 Конвенції та статей 176, 178, 194 КПК України.
Місце проживання підозрюваного ОСОБА_6 офіційно віднесене до зони бойових дій, що створює постійну загрозу для життя та здоров'я цивільного населення. Відтак, домашній арешт у м. Одеса створює реальний ризик для життя ОСОБА_6 , загрозу його життю, здоров'ю та безпеці.
Крім того, 30.10.2025 року слідчими органами було виявлено невстановлені пристрої для прослуховування у квартирі, де ОСОБА_6 перебуває під цілодобовим домашнім арештом, та зафіксовано факт несанкціонованого проникнення до житла невідомими особами.
Захисник просила врахувати, що підозрюваний має постійне місце проживання, де мешкає разом із дружиною та малолітньою дитиною; працює лікарем-хірургом, ендоскопістом, завідувачем хірургічного відділення; має бездоганну професійну репутацію та численні подяки; ніколи не ухилявся від слідства, з'являвся на всі виклики добровільно, співпрацював зі слідством, надавав пояснення, має бездоганну процесуальну поведінку; раніше не судимий; позитивно характеризується за місцем роботи, навчання та проживання.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 , які приймали участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку та підтримали апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, думку прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Як убачається із матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024110000000387 від 14.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України.
Згідно даних клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , відповідно до наказу (розпорядження) генерального директора ТОВ «Дім Медицини» № 1348-к/тр від 11.10.2023, перебував на посаді лікаря хірурга хірургічного відділення № 2 ТОВ «Дім Медицини» на 0,75 ставки, та відповідно до наказу (розпорядження) генерального директора ТОВ «Дім Медицини» № 1349-к/тр від 11.10.2023, перебував на посаді лікаря-ендоскопіста (Внутрішнє сумісництво) хірургічного відділення № 2 ТОВ «Дім Медицини» на 0,25 ставки. 12.10.2023 відповідно до наказу (розпорядження) про суміщення посади генерального директора ТОВ «Дім Медицини» № 1358-к/тр. ОСОБА_6 призначений завідувачем хірургічного відділення № 2 ТОВ «Дім Медицини».
Як зазначено в клопотанні, всупереч положенням Посадової інструкції лікаря-хірурга хірургічного відділення № 2 ТОВ «Дім Медицини», «Положення про хірургічне відділення № 2 ТОВ «Дім Медицини», затвердженого 05.02.2024 наказом генерального директора ТОВ «Дім Медицини», «Положення про онкологічне відділення ТОВ «Дім Медицини», затвердженого 05.02.2024 наказом генерального директора ТОВ «Дім Медицини», в частині, що стосується лікаря-хірурга та хірургічного відділення № 2 ТОВ «Дім Медицини», при наданні медичної допомоги пацієнту ОСОБА_12 (під час лікування у медичному закладі ТОВ «Дім Медицини» частково використовував псевдонім ОСОБА_11 ) ОСОБА_6 , будучи медичним працівником, за викладених у клопотанні обставин допустив невиконання своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки для хворого, а саме смерть потерпілого.
24.10.2025 у межах вказаного кримінального провадження ОСОБА_6 повідомлено про підозру у невиконанні медичним працівником свої професійних обов'язків внаслідок недбалого до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки для хворого, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 140 КК України.
27.10.2025 старший слідчий в особливо важливих справах першого відділу управління розслідування особливо важливих кримінальних проваджень Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 звернулась до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва із клопотанням, погодженим прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання строком на 2 місяці, із покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування із свідками, потерпілим, іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання уповноваженим органам свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 27.08.2025 задоволено клопотання слідчого, та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, із забороною йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за винятком прослідування в укриття цивільного захисту у разі оголошення повітряної тривоги, строком до 17.12.2025.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_6 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування із свідками, потерпілим, іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання уповноваженим органам свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Визначено строк дії ухвали в межах строку досудового розслідування до 17.12.2025 року включно.
З такими висновками колегія суддів погоджується частково, виходячи з наступного.
Як убачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України, з чим погоджується і колегія суддів.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Як вважає колегія суддів, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, дійшов обґрунтованого висновку про наявність у кримінальному провадженні достатньої сукупності доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення,передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України.
Крім того, перевіряючи доводи та обставини, на які посилався слідчий у клопотанні, слідчим суддею обгрунтовано з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного та інших учасників у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Разом з тим, на переконання колегії суддів, задовольняючи клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, слідчим суддею не в повній мірі досліджено дані про особу підозрюваного, не з'ясовано та не наведено переконливих аргументів на користь того, що застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж цілодобовий домашній арешт, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти вказаним слідчим у клопотанні ризикам.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до практики Єропейського суду з прав людини, у всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів (рішення у справі "Вренчев проти Сербії" п. 76).
Як убачається із матеріалів судового провадження та наданих стороною захисту відомостей про особу підозрюваного, ОСОБА_6 раніше не судимий, одружений, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має постійне місце проживання та реєстрації, працює на посаді лікаря-хірурга, ендоскопіста, завідувача хірургічним відділенням, має позитивні характеристики.
Враховуючи конкретні обставини та характер інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, дані про особу підозрюваного, його майновий стан, стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, його процесуальну поведінку за час досудового розслідування, та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 та запобігти встановленим в ході апеляційного розгляду ризикам, передбаченим п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, здатен запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби за встановленим слідчим суддею місцем проживання підозрюваного.
На переконання колегії суддів, запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час доби є пропорційним тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, на даній стадії досудового розслідування у повній мірі зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 та запобігти встановленим в ході апеляційного розгляду ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вирішуючи питання про покладення на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне покласти на ОСОБА_6 наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування із свідками, потерпілим, іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання уповноваженим органам свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначаючи відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КПК України дату закінчення дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний час доби, колегія суддів враховує положення ч. 6 ст. 181 КПК України, відповідно до яких строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Як убачається із матеріалів судового провадження, у межах кримінального провадження № 42024110000000387 ОСОБА_6 повідомлено про підозру 24.10.2025, а тому, з урахуванням положень п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, граничним днем закінчення строку досудового розслідування є 24.12.2025.
На час звернення 27.10.2025 слідчим із клопотанням до слідчого судді, та на день розгляду слідчим суддею вказаного клопотання, відомостей про зупинення кримінального провадження № 42024110000000387, та як наслідок, переривання строку досудового розслідування, а також даних про наявність інших обставини, які впливають на перебіг та обчислення строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024110000000387, матеріали клопотання не містили та прокурором під час розгляду клопотання не надано.
Предметом апеляційного оскарження є ухвала слідчого судді, яка переглядається, виходячи з тих обставин кримінального провадження, які існували на день її постановлення.
За таких обставин, при постановленні нової ухвали, колегія суддів може визначити строк дії такої ухвали лише до граничного дня закінчення строку досудового розслідування, який існував на час постановлення оскаржуваної ухвали, тобто до 24.12.2025.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 у виді домашнього арешту в нічний час доби у межах строку досудового розслідування, тобто до 24.12.2025.
Разом з тим, колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що наведені у клопотанні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, є надуманими та не підтверджені жодними доказами.
При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому.
Отже, ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.
На переконання колегії суддів, з огляду на тяжкість та конкретні обставини інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винуватим, слідчим у клопотанні належним чином обгрунтовано наявність ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, колегія суддів не погоджується із викладеними в апеляційній скарзі доводами захисника про необгрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри, оскільки наведені у клопотанні відомості, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про можливу причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України.
Так, враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані, у колегії суддів наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.
Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07- Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Крім того, колегія суддів враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є запобіжний захід.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, у тому числі наявності або відсутності умислу в діях особи, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
З наведених підстав, викладені в апеляційній скарзі доводи про відсутність у справі достатніх доказів для доведення наявності у діях ОСОБА_6 складу інкримінованого йому злочину, є передчасними.
Сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
За таких обставин, виходячи з положень п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника підлягає задоволенню частково, ухвала слідчого судді - скасуванню з постановленням нової ухвали про часткове задоволення клопотання слідчого, застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний час доби, з покладанням на нього обов'язків, передбачених п.п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 24.12.2025.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 193, 194, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 27 жовтня 2025 року, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах першого відділу управління розслідування особливо важливих кримінальних проваджень Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді домашнього арешту, із забороною йому відлучатися з місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з 23.00 год. по 06.00 год. наступного ранку, без дозволу слідчого, прокурора або суду, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та/або необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, у межах строку досудового розслідування, а саме до 24 грудня 2025 року включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування із свідками, потерпілим, іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання уповноваженим органам свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Роз'яснити ОСОБА_6 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Строк дії ухвали визначити до 24 грудня 2025 року включно.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати на виконання до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_6 .
Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік підозрюваного ОСОБА_6 і повідомити про це старшого слідчого в особливо важливих справах першого відділу управління розслідування особливо важливих кримінальних проваджень Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 .
Виконання ухвали покласти на старшого слідчого в особливо важливих справах першого відділу управління розслідування особливо важливих кримінальних проваджень Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 .
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді:
____________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3