Апеляційне провадження
№33/824/3852/2025
10 листопада 2025 року місто Київ
справа №759/10729/25
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Борисової О.В.,
при секретарях Балковій А.С., Олешко Л.Ю.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Святошинського районного суду міста Києва від 19 червня 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП, -
Постановою судді Святошинського районного суду міста Києва від 19 червня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 грн.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просив постанову скасувати, а провадження по справі закрити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилався на те, що у порушення ст.268 КУПАП суд розглянув справу за його відсутності та за відсутності даних про те, що він належними чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що унеможливило реалізацію його процесуальних прав, зокрема можливість скористатися правом на захист, правом на подання власних доказів, зокрема свого пояснення, а також реалізацію інших процесуальних прав.
Зазначав, що суд першої інстанції позбавляючи його права керування транспортним засобом на один рік не врахував, що він взагалі не має права керування транспортним засобом станом на даний час, тому він не може бути позбавленим того, чого він не має.
Вказував, що суд першої інстанції безпідставно визнав його винним у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, оскільки він жодного правопорушення не вчиняв та не відмовлявся від огляду на стан сп'яніння.
Посилався на те, що з відеозапису вбачається, що він не мав жодних вказаних у протоколі ознак наркотичного сп'яніння, а тому у працівників поліції взагалі були відсутні підстави пропонувати йому пройти огляд.
У судове засідання апеляційного суду, призначене на 23 липня 2025 року о 11.00 год., особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явився. 23 липня 2025 року від ОСОБА_1 на адресу Київського апеляційного суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, для забезпечення йому можливості залучити захисника та належної підготовки до справи.
Вказане клопотання було задоволено судом, розгляд справи відкладено до 16 вересня 2025 року о 14.20 год.
В судове засідання призначене на 16 вересня 2025 року о 14.20 год., захисник-адвокат Кожем'яченко В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 з'явився, судом по справі оголошено перерву до 22 вересня 2025 року на 13.00 год.
В судове засідання призначене на 22 вересня 2025 року о 13.00 год., захисник-адвокат Кожем'яченко В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 з'явився, судом по справі оголошено перерву до 13 жовтня 2025 року на 15.50 год. у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги.
В судове засіданні, призначене на 13 жовтня 2025 року о 15.50 год., ні ОСОБА_1 , ні його захисник Кожем'яченко В.В. не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. 13 жовтня 2025 року від ОСОБА_1 на адресу Київського апеляційного суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, для забезпечення можливості надання свідком пояснень суду.
Вказане клопотання було задоволено судом, розгляд справи відкладено до 10 листопада 2025 року на 12.20 год.
У судове засідання апеляційного суду призначене на 10 листопада 2025 року о 12.20 год., особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник Кожем'яченко В.В. не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи до початку судового засідання не надходили.
А відтак, суд апеляційної інстанції вважає неявку учасників справи такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи та вважає можливим розглядати справу за їх відсутності.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Європейський суд з прав людини у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно з п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, проходження в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов'язком водія, а не його правом.
Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП до адміністративної відповідальності притягуються особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортними засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З об'єктивної сторони адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, може проявлятись у відмові особи, яка керує транспортним засобом, на вимогу працівника поліції від проходження в установленому порядку огляду на місці за допомогою спеціальних технічних засобів та/або в закладі охорони здоров'я для визначення стану алкогольного сп'яніння, а суб'єктивна сторона передбачає умисну форму вини.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст.266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року №1103.
За правилами ч.ч.2, 3 ст.266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Згідно з п.п.2, 6, 7 Інструкції №1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №319898, 04 травня 2025 року о 12.00 год. в місті Києві по вулиці Якуба Коласа, 3/1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Land Rover д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: тремтіння повік, блідість шкіряного покриву, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними у справі доказами, а саме:
відомостями, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення від 04 травня 2025 року серії ЕПР1 №319898;
направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04 травня 2025 року;
розпискою від 04 травня 2025 року згідно з якою ОСОБА_1 , підтверджує факт вісторонення його від керування та залишення транспортного засобу Land Rover д.н.з. НОМЕР_1 за адресою: м. Київ, вул. Якуба Коласа, 3/1;
відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції №472006, №470785.
Відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, наркотичного сп'яніння є підставою притягнення особи до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Сукупність наведених доказів підтверджує факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку та порушення ним п.2.5 Правил дорожнього руху України.
З огляду на наявні у справі докази в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення ОСОБА_1 п.2.5, ПДР України та прийняв законне рішення про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, що знайшло своє підтвердження і під час апеляційного розгляду.
Посилання апелянта на те, що в порушення ст.268 КУпАП суд першої інстанції розглянув справу у його відсутності не є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції позбавляючи його права керування транспортним засобом на один рік не врахував, що він взагалі не має права керування транспортним засобом станом на даний час, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Стаття 30 КУпАП не перешкоджає застосування судами стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобами щодо осіб, які позбавлені права керування транспортними засобами та/або не мають посвідчення водія на право керування транспортними засобами.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції безпідставно визнав його винним у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, оскільки він жодного правопорушення не вчиняв та не відмовлявся від огляду на стан сп'яніння, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки як вбачається з відеозапису, долученого до матеріалів справи, працівником поліції неодноразово пропонувалося ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у лікаря нарколога, на що останній відповідав, що він чекає адвоката (12:11:00, 12:15:56-12:16:06, 12:16:07-12:16:15, 12:18:53-12:19:13). Після прибуття адвоката на місце зупинки, працівник поліції повідомив, що вони мають прийняти рішення або він буде складати адміністративний протокол, на що адвокатом було надано відповідь, що оскільки вони вже запропонували ОСОБА_1 три рази пройти огляд, а він не дав позитивної відповіді, то нехай працівники поліції складають протокол, на що ОСОБА_1 своїх заперечень не висловлював (12:34:35-12:34:55).
Посилання ОСОБА_1 в своїх письмових поясненнях від 13 жовтня 2025 року на те, що він взагалі не керував транспортним засобом, а керувала транспортним засобом дівчина, яка на наявному у справі відео знаходилася на пасажирському сидінні, суд апеляційної скарги відхиляє, оскільки як вбачається з відеозапису, долученого до матеріалів справи, що під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 знаходився за кермом та на пасажирському сидінні нікого не було.
Крім того, доводи ОСОБА_1 про те, що з відеозапису вбачається, що він не мав жодних вказаних у протоколі ознак наркотичного сп'яніння, а тому у працівників поліції взагалі були відсутні підстави пропонувати йому пройти огляд є непереконливими і сприймаються судом як намагання уникнути відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки вони спростовуються доказами, які містяться в матеріалах даної справи.
Будь-яких порушень працівниками поліції норм КУпАП, у тому числі при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, які б стали підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції не встановлено.
Зважаючи на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною, вмотивованою, підстав для її скасування апеляційним судом не встановлено, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Святошинського районного суду міста Києва від 19 червня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: Борисова О.В.