14 листопада 2025 року
м. Київ
апеляційне провадження № 33/824/4332/2025
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Євграфової Є. П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Даниленка Віталія Валерійовича, в інтересах ОСОБА_1 ,
на постанову Дарницького районного суду м. Києва в складі судді Скуби А. В.
від 18 серпня 2023 року
у справі №753/8471/23 Дарницького районного суду м. Києва
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП
громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого: АДРЕСА_1
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 18 серпня 2023 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито у зв'язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
На дану постанову, 08 серпня 2025 року захисник Даниленко В. В., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, ухвалити нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати невиновним за ст. 124 КУпАП.
Вважає, що справа була розглянута поверхнево, без врахування фактичних обставин по справі, протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням та не відповідає обставинам справи. Зазначає, що судом першої інстанції не було проаналізовано наявні у справі докази в повному обсязі, а в мотивувальній частині постанови фактично встановлено вину апелянта у вчиненні адміністративного правопорушення, що є неприпустимим та суперечить чинному законодавству.
Також подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, в обґрунтування якого вказував, що ОСОБА_1 не був повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином, не знав про повернення справи до суду першої інстанції після доопрацювання, копія постанови, що є предметом апеляційного оскарження, йому не надходила.
Посилаючись на те, що вказані обставини зумовили причину пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду, також порушують право ОСОБА_1 на висловлення своєї думки під час розгляду даної справи, просив поновити такий строк.
В судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник Даниленко В. В. не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини своєї неявки апеляційний суд не повідомили.
Дослідивши матеріали адміністративного провадження та доводи клопотання про поновлення строку, суд апеляційної інстанції приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Поновлення пропущеного строку на оскарження судового рішення можливе лише за наявності поважних причин, під якими слід розуміти обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 був обізнаний про наявність провадження відносно нього. Його інтереси в суді першої інстанції представляв захисник - адвокат Даниленко В. В., який брав активну участь у процесі, зокрема заявляв клопотання, на підставі якого судом призначалася судова експертиза.
Постановою суду від 07.07.2023 матеріали справи були повернуті до патрульної поліції для дооформлення. Апеляційний суд наголошує, що направлення матеріалів на доопрацювання є процесуальною дією, спрямованою на усунення недоліків протоколу, і не свідчить про закінчення провадження у справі чи звільнення особи від відповідальності.
Захисник та особа, яка притягається до відповідальності, будучи обізнаними про повернення справи на доопрацювання, мали розумні підстави очікувати, що після усунення недоліків справа знову надійде до суду для розгляду по суті.
11.08.2023 справа повернулася до суду, і 18.08.2023 судом було винесено постанову про закриття провадження у зв'язку із закінченням строків накладення стягнення (ст. 38 КУпАП).
Твердження апелянта про те, що він «не знав про повернення справи до суду», не може бути визнано поважною причиною пропуску строку тривалістю у два роки.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справах «Олександр Шевченко проти України», «Трух проти України»). Більше того, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду та вживати розумних заходів для того, щоб бути обізнаним про стан провадження (рішення у справі «Карамітров та інші проти Болгарії»).
Враховуючи, що з моменту винесення постанови (18.08.2023) до моменту подання апеляційної скарги (08.08.2025) минуло майже два роки, апелянт та його захисник проявили тривалу процесуальну бездіяльність, не цікавлячись результатами розгляду протоколу, про існування якого їм було достеменно відомо.
Доводи про неотримання копії постанови як підставу для поновлення строку спростовуються наступним. Постанова суду від 18.08.2023 була направлена до Єдиного державного реєстру судових рішень та оприлюднена 23.08.2023. Тобто, повний текст рішення перебував у відкритому доступі протягом двох років. Посилання на фізичне неотримання поштової кореспонденції особою, яка має професійного захисника (адвоката), не може виправдовувати пропуск строку на такий значний період. Адвокат мав об'єктивну можливість дізнатися про рух справи через сайт «Судова влада України» або ЄДРСР.
Вирішуючи питання про поновлення строку, суд керується принципом правової визначеності (res judicata), який є одним з аспектів верховенства права. У справі «Пономарьов проти України» (п. 40) ЄСПЛ констатував, що вирішення питання про поновлення строку на оскарження має здійснюватися із дотриманням принципу остаточності судових рішень. Відхід від цього принципу можливий лише за наявності обставин суттєвого та непереборного характеру.
У даному випадку апелянтом не наведено жодних надзвичайних обставин (тяжка хвороба, перебування в умовах, що виключають зв'язок тощо), які б об'єктивно перешкоджали йому дізнатися про рішення суду протягом 2023-2025 років.
Апеляційний суд приходить до висновку, що причина пропуску строку є суб'єктивною та полягає у відсутності належної зацікавленості апелянта та його захисника у розгляді справи. Безпідставне поновлення строку на оскарження через два роки після набрання рішенням законної сили порушило б принцип правової визначеності та стабільності судових рішень.
З огляду на викладене, у поновленні строку на апеляційне оскарження слід відмовити, а апеляційну скаргу захисника Даниленка В. В., в інтересах ОСОБА_1 , повернути особі, яка її подала.
Керуючись ст. 294 КУпАП апеляційний суд,
Клопотання захисника Даниленка Віталія Валерійовича, в інтересах ОСОБА_1 , про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду м. Києва від 18 серпня 2025 року залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу захисника Даниленка Віталія Валерійовича, в інтересах ОСОБА_1 , повернути заявнику.
Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. П. Євграфова