Унікальний номер справи № 377/1065/24 Головуючий у суді першої інстанції - Бабич Н.С.
Апеляційне провадження № 22-ц/824/10767/2025 Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.
13 листопада 2025 року Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Нежура В.А.,
судді Верланов С.М., Невідома Т.О.,
секретар Цуран С.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Кебкало Тетяною Михайлівною на рішення Славутицького міського суду Київської області від 19 березня 2025 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,
У листопада 2024 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з вказаним позовом.
Позовні вимоги обґрунтувала тим, що вона та відповідач перебували у шлюбі, з 13 грудня 2003 року по 01 лютого 2011 року. Під час перебування у шлюбі в них народилась дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу дочка залишилась проживати разом із нею.
09 грудня 2011 року між нею та ОСОБА_1 був укладений договір про припинення права на аліменти на дитину у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно, тому вона не зверталась до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання дитини до досягнення нею повноліття.
Вказувала, що на даний час їхня дочка ОСОБА_3 продовжує навчання у Національному університеті «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка ( далі -ВНЗ) за денною формою, з терміном навчання 3 роки 10 місяців, про що між дочкою, нею та ВНЗ укладено договір про навчання у закладі вищої освіти №38 від 14.08.2024, згідно з яким фінансування навчання здійснюється за рахунок коштів фізичних та/або юридичних осіб. Загальна вартість освітньої послуги за весь строк навчання становить 119 900 гривень.
Крім того, між дочкою ОСОБА_3 та ВНЗ укладено договір про найм житла у гуртожитку Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка, згідно з яким вартість одного місяця проживання в гуртожитку складає 730 гривень та додаткові витрати, які не мають фіксованої вартості за спожиту електроенергію.
Дочка ОСОБА_3 не працює, стипендію не отримує, доходів не має. У зв'язку із продовженням навчання дочка ОСОБА_3 потребує витрат на оплату вартості навчання, проживання в гуртожитку, придбання книжок, зошитів та інших канцелярських товарів, оплату транспортних послуг. Крім того, дочка потребує придбання одягу, взуття, предметів особистої гігієни, продуктів харчування.
Стверджувала, що за власні заощадження вона придбала перед початком навчання дочки необхідні речі для задоволення власних життєвих, соціальних та навчальних потреб дочки на загальну суму 29 192 гривні. Не дивлячись на те, що після вступу дочки ОСОБА_3 до ВНЗ, відповідач сплатив за перший семестр 2024/2025 навчального року вартість навчання та проживання дочки в гуртожитку, між нею та відповідачем не досягнуто остаточної згоди щодо утримання спільної дочки у зв'язку із продовженням навчання, тому вона звернулась до суду з цим позовом. Оскільки відповідач працює, отримує дохід, тому може надавати матеріальну допомогу повнолітній дочці ОСОБА_3 на період її навчання у заявленому позивачем розмірі.
Посилаючись на викладене, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, позивачка просила:
- стягнути з ОСОБА_1 на її користь аліменти в розмірі 3/10 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, починаючи з дати подання позову і до закінчення дочкою навчання, але не більше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.
Рішенням Славутицького міського суду Київської області від 19 березня 2025 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти в розмірі 1/6 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісяця на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, починаючи з 26 листопада 2024 року і до закінчення нею навчання в Національному університеті «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка, але не більше як до досягнення нею двадцяти трьох років.
У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.
Не погоджуючись із таким рішенням суду, відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невстановлення усіх обставин, що мають значення для вирішення справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, просить рішення Славутицького міського суду Київської області від 19 березня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд не урахував укладеного між сторонами договору про припинення права на аліменти на дитину у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно, тому дійшов помилкового висновку про існування підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання дочки після досягнення нею повноліття.
У відзиві на апеляційну скаргу позивачка ОСОБА_2 проти задоволення апеляційної скарги заперечила. Вказує, що рішення суду є законним і обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.
В судовому засіданні в апеляційному суді взяла участь представниця відповідача адвокат Кебкало Т.М., яка підтримала апеляційну скаргу, просила задовольнити її з викладених підстав.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Суд апеляційної інстанції визнав за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явилися, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи (ч. 2 ст. 372 ЦПК України).
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що 13 грудня 2003 року ОСОБА_1 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Славутицького міського управління юстиції Київської області, про що складено відповідний актовий запис за № 196 та видано повторно свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 13 жовтня 2010 року. Після реєстрації шлюбу присвоєні прізвища: чоловіка- ОСОБА_6 , дружини - ОСОБА_6 (а.с.16).
ІНФОРМАЦІЯ_2 в них народилась дочка ОСОБА_3 , про що Відділом реєстрації актів цивільного стану Славутицького міського управління юстиції Київської області складено відповідний актовий запис за №184 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 07 листопада 2006 року (а.с.18).
Рішенням Славутицького міського суду Київської області від 01 лютого 2011 року, яке набрало законної сили 12 лютого 2011 року, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 було розірвано. Після розірвання шлюбу ОСОБА_7 залишено прізвище - ОСОБА_6 (а.с.17).
Згідно з рішенням виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області №464 від 01 листопада 2011 року «Про надання дозволу на укладення та підписання договору про припинення права на аліменти» надано дозвіл батькам ОСОБА_1 та ОСОБА_7 на укладення та підписання договору про припинення права на аліменти на малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з передачею їй права власності на нерухоме майно -1/2 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , співвласником якої є батько дитини ОСОБА_1 (а.с.138).
09 грудня 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , від імені якої діяла її мати ОСОБА_7 , укладено договір про припинення права на аліменти дитини у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно, посвідчений державним нотаріусом Славутицької міської державної нотаріальної контори Київської області 09 грудня 2011 року, зареєстрований в реєстрі за №2717 (а.с. 29-30).
Відповідно до п.1 цього договору у зв'язку з припиненням права на одержання аліментів для дочки - ОСОБА_3 , ОСОБА_1 передав їй у власність належну йому частку квартири АДРЕСА_2 в рахунок належних до сплати аліментів. Укладання договору не звільняє батька від обов'язку брати участь у додаткових витратах на дитину (п.7 договору).
14 серпня 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 укладено шлюб, зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Славутицького міського управління юстиції у Київській області, актовий запис №103. Прізвища після державної реєстрації шлюбу чоловіка - ОСОБА_8 , дружини - ОСОБА_8 . Вказані обставини підтверджуються свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , виданим 14 серпня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Славутицького міського управління юстиції у Київській області (а.с.21).
В цьому шлюбі в них народився син ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Славутицького міського управління юстиції у Київській області 01 грудня 2015 року складено відповідний актовий запис за №210 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 (а.с.22).
16 лютого 2013 року ОСОБА_1 у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Славутицького міського управління юстиції у Київській області зареєстрував шлюб із ОСОБА_10 , про що вказаним відділом державної реєстрації актів цивільного стану складено відповідний актовий запис за №16 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_5 . Прізвища після державної реєстрації шлюбу: чоловіка - ОСОБА_6 , дружини - ОСОБА_6 ( а.с.89).
З довідки про зареєстрованих у житловому приміщені/будинку осіб №1136 від 05 листопада 2024 року, виданої Управлінням адміністративних послуг виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, вбачається, що ОСОБА_3 зареєстрована та проживає разом із матір'ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.15). Крім них, за вказаною адресою також зареєстровані: ОСОБА_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с.15).
Згідно з довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб №1352 від 25 грудня 2024 року, виданою Управлінням адміністративних послуг виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, ОСОБА_1 зареєстрований та проживає разом із дружиною ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_3 ( а.с.92). Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_6 від 15 квітня 2010 року, виданого виконавчим комітетом Славутицької міської ради Київської області, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №25931095 від 21.04.2010, виданого Комунальним підприємством АРБ Славутицьке міське бюро технічної інвентаризації, вказана квартира належить на праві спільної часткової власності: ОСОБА_12 та ОСОБА_13 (а.с. 90).
Також встановлено, що 14 серпня 2024 року між Національним університетом «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка з однієї сторони, вступником ОСОБА_3 та її законним представником ОСОБА_2 укладено договір про навчання у закладі вищої освіти №38 Пд, згідно з п. п.1,2 якого предметом договору є навчання у закладі вищої освіти. Заклад бере зобов'язання зарахувати вступника на навчання на І курс після виконання вимог умов прийому на навчання для здобуття вищої освіти, правил прийому та укладення договору; здійснити підготовку вступника за денною формою здобуття освіти за освітньою програмою «Психологія» за спеціальністю 053 «Психологія» для здобуття ступеня вищої освіти бакалавра. Фінансування навчання здійснюється за кошти фізичних та/або юридичних осіб (п.12 договору).
Крім того, між Національним університетом «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка з однієї сторони (виконавцем) та ОСОБА_2 (замовником) для ОСОБА_4 було укладено договір про надання освітніх послуг між закладом вищої освіти та фізичною (юридичною) особою (а.с.27).
29 серпня 2024 року між Національним університетом «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка з однієї сторони та студентом університету ОСОБА_14 також укладено договір про найм житла студентами в гуртожитку Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка.
Довідкою №152 від 03 березня 2025 року, виданою Національним університетом «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка ОСОБА_3 , підтверджено, що вона дійсно є студенткою освітнього ступеню бакалавр денної форми навчання 11 групи І курсу спеціальності 053 «Психологія» Навчально -наукового інституту психології та соціальної роботи (за кошти фізичних та юридичних осіб) Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г.Шевченка ІV рівня акредитації. Термін навчання з 01.09.2024 по 30.06.2028 ( а.с.246).
Як вбачається з платіжної інструкції АТ КБ «ПриватБанк» №0.0.38351101641 від 20 серпня 2024 року, яку надав відповідач ОСОБА_1 , 20 серпня 2024 року він сплатив за навчання ОСОБА_3 на рахунок Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка 12 300 гривень, тобто за 1 семестр навчання ( а.с. 103).
Крім того, відповідач здійснив оплату за гуртожиток за ОСОБА_3 на суму 4380 гривень, на підтвердження чого надав квитанцію АТ КБ «ПриватБанк» № 0.0.3850069783.1 (а.с.104).
Позивачка на підтвердження здійснення нею витрат на утримання дочки ОСОБА_3 надала копії квитанцій, видаткових накладних та чеків про придбання засобів гігієни, косметичних засобів, побутових пристроїв, одягу, оплату послуг за пересилання вказаного товару через ТОВ «Нова Пошта» за період з 16 липня 2024 року по 27 вересня 2024 року (а.с. 35-44).
Відповідач на підтвердження його участі в матеріальному утриманні дочки ОСОБА_3 надав: роздруківки скріншотів спілкування з дочкою в месенджері в мобільному телефоні (а.с.107-108), копії фотознімків кімнати, виділеної ОСОБА_3 в гуртожитку (а.с.109-119); перелік витрат на дочку ОСОБА_3 з 2011 року за останніх п'ять років на суму 157 585 гривень, з яких у 2024 році за період з січня 2024 року по вересень 2024 року ним витрачено на її утримання 57 855 гривень, в тому числі на оплату її навчання за 1 семестр - 12 300 гривень, оплату гуртожитку за шість місяців - 4 380 гривень, придбання холодильника в гуртожиток - 1 100 гривень, ремонт кімнати в гуртожитку- 5 400 гривень, прогулянки, поїздки - 6 000 гривень (а.с. 120-124); копію платіжної інструкції АТ КБ «ПриватБанк» № Р24А3196649814D9248 від 02 вересня 2024 року на суму 1 100 гривень (а.с. 125); роздруківки скріншотів інформації щодо руху коштів в мобільному додатку із зазначенням проведених транзакції з оплати будівельних матеріалів (а.с.165-172).
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивачка вказувала, що з вересня 2024 року відповідач не надає матеріальну допомогу дочці ОСОБА_3 в добровільному порядку, тому вона звернулась до суду з позовом про стягнення з відповідача на її користь аліментів на утримання їх повнолітньої дочки на період її навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23 років.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що повнолітня дочка відповідача продовжує навчання у навчальному закладі, потребує матеріальної допомоги, а відповідач за своїм матеріальним станом має можливість надавати таку матеріальну допомогу.
При цьому, суд посилався на те, що укладення договору про припинення права на аліменти дитини у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно не впливає на обов'язок відповідача утримувати повнолітню дочку ОСОБА_3 , яка продовжує навчання і не позбавляє права позивачку на отримання аліментів на спільну дочку ОСОБА_3 після досягнення нею повноліття на період її навчання.
Колегія суддів не погоджується із цим висновком суду з таких підстав.
Батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати (стаття 198 СК України).
Відповідно до статті 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
У частині першій статі 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним і достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Тож стягнення із батьків аліментів на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, є одним із механізмів забезпечення реалізації особою права на освіту, який узгоджується із соціальною спрямованістю держави та моральними засадами суспільства.
Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення ними повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08 травня 2023 року у справі №756/9882/19 (провадження № 61-2065св23).
Разом з цим, встановлено, що 09 грудня 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , від імені якої діяла її мати ОСОБА_7 , укладено договір про припинення права на аліменти дитини у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно, посвідчений державним нотаріусом Славутицької міської державної нотаріальної контори Київської області 09 грудня 2011 року, зареєстрований в реєстрі за №2717.
За умовами вказаного договору, у зв'язку з припиненням права на одержання аліментів для дочки - ОСОБА_3 , ОСОБА_1 передав їй у власність належну йому частку квартири АДРЕСА_2 в рахунок належних до сплати аліментів (п.1 договору).
Договір не містить вказівки на припинення права на одержання аліментів за конкретний період часу.
Відповідно до ст. 201 СК України, до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.
Положеннями статті 190 СК України визначено, що той із батьків, з ким проживає дитина, і той із батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо). Такий договір посвідчується нотаріально. Право власності на нерухоме майно за таким договором виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону. Якщо дитина досягла чотирнадцяти років, вона бере участь в укладенні цього договору.
Набувачем права власності на нерухоме майно є сама дитина або дитина і той із батьків, з ким вона проживає, на праві спільної часткової власності на це майно .У разі укладення такого договору той із батьків, з ким проживає дитина, зобов'язується самостійно утримувати її.
Укладення договору не звільняє того з батьків, хто проживає окремо, від обов'язку брати участь у додаткових витратах на дитину.
На майно, одержане за договором відповідно до частини першої цієї статті, не може бути звернене стягнення.
Майно, одержане дитиною за цим договором, може бути відчужене до досягнення нею повноліття лише з дозволу органу опіки та піклування.
Договір, укладений відповідно до частини першої цієї статті, визнається судом недійсним за вимогою відчужувача нерухомого майна у разі виключення його імені як батька з актового запису про народження дитини. У разі визнання договору недійсним у відчужувача відновлюється право власності на нерухоме майно.
За позовом відчужувача нерухомого майна договір, укладений відповідно до частини першої цієї статті, може бути розірваний у разі невиконання тим із батьків, з ким проживає дитина, обов'язку по її утриманню.
У матеріалах справи відсутні докази, що вказаний договір було розірвано чи оспорено. Сторони не заперечують факт укладення та виконання договору.
Зважаючи на те, що позивачка реалізувала своє право на отримання аліментів на утримання дитини шляхом підписання нотаріального посвідченого договору про припинення права на отримання аліментів у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для стягнення із ОСОБА_1 аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання.
Отже, перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги, дослідивши всебічно, повно та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, апеляційний суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_15 у зв'язку із необґрунтованістю її вимог.
Відповідно до положень ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні заяви.
Керуючись статтями 365, 367, 369, 374, 375, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Кебкало Тетяною Михайлівною задовольнити.
Рішення Славутицького міського суду Київської області від 19 березня 2025 року скасувати, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Повний текст складено 21 листопада 2025 року.
Суддя-доповідач В.А. Нежура
Судді С.М. Верланов
Т.О. Невідома