Унікальний номер справи 758/10639/24
Номер апеляційного провадження 33/824/3866/2025
Суддя суду першої інстанції Н.М. Ларіонова
Суддя у суді апеляційної інстанції Л. Д. Поливач
Постанова
Іменем України
13 листопада 2025 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Поливач Л.Д., розглянув у судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 13 червня 2025 року про притягнення
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України,
адреса місця проживання:
АДРЕСА_1 , місце роботи на час
складання протоколів:
директор ТОВ «АРНІКО ТРЕЙД»
(код ЄДРПОУ 40599704, 61012, м. Харків,
вул. Червоні Ряди буд. 14, кімн. 209)
до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 485 Митного кодексу України,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 05.02.2024 року до відділу митного оформлення «Львів» митного поста «Західний» Енергетичної митниці було подано електронну митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ № 24UA903050002616U0 (далі - ЕМД), за якою задекларовано до оформлення в митному режимі «імпорт» товар «Газ вуглеводневий скраплений паливний, пропан-бутан» за кодом 2711190000 згідно з УКТЗЕД загальною вагою - нетто 18 780 кг, обсягом 35 341 л та фактурною вартістю 10 892,40 Євро.
Зазначений вантаж надійшов на адресу ТОВ «АРНІКО ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 40599704, 61012, м. Харків, вул. Червоні Ряди буд. 14, кімн. 209) на підставі зовнішньоекономічного контракту від 07.07.2022 р. № 01/07 укладеного між компанією GMG Group LLC (16192, Coastal Highway, Lewes, Delaware 19958, County of Sussex, Сполучені Штати Америки) та ТОВ «АРНІКО ТРЕЙД».
Відправником зазначеного товару була компанія BARTER S.A. (15-281, ul. Legionowa 28, Bialystok Polska).
Перевізником зазначеного вантажу було підприємство ПП «АВТОТРАНСКОМ»(код ЄДРПОУ 36153111, 82660, Україна, Львівська обл., Стрийський р-н, смт Славське, вул. Івана Франка, буд.14А).
Декларування товару здійснювалось ТОВ «АРНІКО ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 40599704).
Для здійснення митного оформлення вказаного товару декларантом разом з ЕМД були подані, крім інших, наступні документи: додаткові угоди: від 30.12.2022 №17, від 31.12.2023 № 63; від 31.01.2024 № 68; рахунок від 04.02.2024 № 420/EX/G/2024 (виставлений компанією BARTER S.A. покупцю - ОСОБА_2 ), фінальний інвойс від 04.02.2024 № 457 (виставлений компанією GMG Group LLC покупцю - ТОВ «АРНІКО ТРЕЙД»); CMR від 04.02.2024 № 420/EX/G/2024.
Згідно з додатковою угодою від 31.01.2024 № 68 до зовнішньоекономічного договору від 07.07.2022 № 01/07 поставка товару здійснюється на умовах DAP- UA Рава-Руська (польсько-український кордон).
Відповідно до умов поставки DAP ІНКОТЕРМС на продавця покладаються обов'язки нести всі витрати та ризики, пов'язані з транспортуванням товару в місце призначення.
В графі 47 та В даної ЕМД нараховано до сплати митні платежі в розмірі 179 206,72 грн (в т. ч.: нараховано акциз за ставкою 52 EUR/1 тис л - 75 125,93 грн та податок на додану вартість (далі - ПДВ) за ставкою 20% в розмірі 104 080,79 грн). Витрати на транспортування товару за кордоном під час митного оформлення не заявлялись.
За результатами аналізу господарської діяльності з використанням інформаційно-комунікаційних систем Державної податкової служби України (далі ІКС ДПС України), посадовими особами Енергетичної митниці було виявлено ризик невключення всіх складових до митної вартості товару, а саме витрат на транспортування товару по іноземній території до місця ввезення на митну територію України, що були понесені покупцем товару ТОВ «АРНІКО ТРЕЙД».
Відповідно до інформації наявної в ІКС ДПС України (податкова накладна від 05.02.2024 № 81) ТОВ «АРНІКО ТРЕЙД» здійснювало розрахунки за надані міжнародні транспортні послуги з перевезення вантажу за маршрутом Львів-м/п Краковець- Sokolka (Польща) - м/п Рава-Руська - Городок транспортним засобом реєстраційний номер НОМЕР_2 / НОМЕР_3 на користь перевізника ПП «АВТОТРАНСКОМ».
На запит Управління контролю та адміністрування митних платежів Енергетичної митниці 06.06.2024 митним постом «Західний» Енергетичної митниці була отримана відповідь від підприємства-перевізника ПП «АВТОТРАНСКОМ» від 23.04.2024 № 1378 (№15/15-03/2590 від 06.06.2024).
Перевізником повідомлено про укладення Договору № 11/05/2022 М з надання послуг міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом від 11.05.2022 р., згідно з яким Виконавець (ПП «АВТОТРАНСКОМ») бере на себе зобов'язання надати Замовнику (ТОВ «АРНІКО ТРЕЙД») послуги з перевезення вантажу у міжнародному сполученні власним автомобільним транспортом з подальшою передачею зазначеного вантажу уповноваженій особі.
Відповідно до Додатку №1 від 01.02.2024 вартість за рейс у міжнародному сполученні Львів-Сокулка(Польща)-Городок становила 60 000 грн без ПДВ (ПДВ-0%).
29.07.2024 до Енергетичної митниці від ПП «АВТОТРАНСКОМ» надійшли копії документів від 29.07.2024 №2655 (вх. №5231/13 від 29.07.2024).
У наданих підприємством-перевізником копіях документів, серед інших, було отримано: договір № 11/05/2022 М надання послуг міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом від 11.05.2022 та додаток № 1 від 01.02.2024 до нього, акт виконання робіт № 11/05/2022М-9158072135 та виписку по рахунку з 01.02.2024 по 05.04.2024.
Зазначені вище документи містять інформацію про узгоджений обсяг виконаних робіт компанією перевізником ПП «АВТОТРАНСКОМ» з міжнародного автоперевезення автомобілем реєстраційний № НОМЕР_2 / НОМЕР_3 партії товару за CMR від 04.02.2024 № 420/EX/G/2024 за маршрутом Sokolka (Польща) - м/п Рава-Руська - Городок в сумі 60 000,00 грн, що не відповідає наданим до митного оформлення відомостям щодо сплати транспортних послуг продавцем товару та поставки товару на умовах DAP Рава-Руська (UA).
За митною декларацією за умовами поставки DAP Рава-Руська вартість транспортних витрат не передбачена та не включена до митної вартості.
За наявними документами перевезення здійснювалось на умовах поставки FCA Sokolka -Городок.
При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті в частині витрат, понесених покупцем.
Відповідно, встановлена сума транспортних витрат у розмірі 60 000,00 грн не включена до митної вартості, внаслідок чого порушено ч.10 ст.58 МКУ та вимоги пункту 190.1 статті 190 ПКУ, у результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті податку на додану вартість на суму 12 000,00 гривень.
Згідно з Правилами заповнення графи 20 декларації митної вартості, затверджених Наказом Міністерства фінансів України № 599 від 24.05.2012 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів відносяться: рахунок-фактура (акт виконаних робіт) від виконавця договору, банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг, відповідно до виставленого рахунку-фактури, калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу).
Постановою судді Подільського районного суду м. Києва від 13 червня 2025 року визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 485 МК України та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 18 000,00 грн, що становить 150 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Стягнуто ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Не погоджуючись з постановою судді ОСОБА_1. звернулась з апеляційною скаргою.
Зазначає, що доказів умисного заявлення нею в митній декларації неправдивих відомостей про транспортні витрати до кордону матеріали справи не містять. Декларант здійснював декларування товарів з першим ціновим методом за ціною, що включала в себе вартість транспртних витрат.
Звертає увагу апеляційного суду на ту обставину, що контроль митної вартості після випуску товарів міг здійснюватись лише у таких формах митного контролю, як документальна перевірка та пост-митний контроль. У даному випадку жодної із цих форм митного контролю не застосовувалося, жодних рішень про корегування митної вартості не приймалось, актів про результати перевірки чи повідомлень про результати пост-митного кнтролю не складалися та підприємству не направлялися.
Податкових вимог, та податкового повідомлення - рішення ТОВ «АРНІКО ТРЕЙД» не отримувало, про що свідчать матеріали справи про порушення митних правил, це означає, на думку апелянта, що останнє не має і не мало боргів чи зобов'язань зі сплати митних платежів за митною декларацією № 24 UA 903050002616UOвід 05.02.2024.
Зауважує, що судом не досліджено питання про вартість транспортних послуг щодо подачі транспорту на завантаження, витрати на транспортування по території України, що не включаються у митну вартість товарів. Отже, додавання до митної вартості товарів всієї вартості перевезення як по території Польщі, так і по території України прямо суперечить ч. 10 ст. 58 МК України.
Компенсація транспортних послуг в частині, яка підлягає включенню в митну вартість здійснена відповідно до акту-рахунку RL/29/02/2024 від 29.02.2024 у розмірі 726, 36 Євро, фактично за перевезення оцінюваного товару за міжнародною автомобільною накладною 420/ЕХ/G/2024 від 04.02.2024 за маршрутом Сокулка (Польща) - Рава Руська (Україна). Строка в акті № 8. Вважає, що митна вартість товару визначена правильно відповідно до першого цінового методу, на підставі документів наданих постачальником, митні платежі сплачені в повному обсязі. Сума транспортних послуг компенсована нерезидентом GMG Group LLC, відповідно до акта-рахунку компенсації транспортних послуг від 29.02.2024 в повному обсязі. В матеріалах справи наявна виписка з банківського рахунку підприємства щодо комплексного платежу.
Енергетичною митницею, через представника Холодкову О.С. подано до суду заперечення на апеляційну скаргу. Вважає постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 13.06.2025 законною, зазначає, що під час розгляду справи всебічно, повно та об'єктивно досліджені обставини справи та докази наявні у ній. Вина ОСОБА_1 підтверджується доказами, наявними в справі про порушення митних правил. Щодо посилання ОСОБА_1 на те, що в ціну товару включена вартість на транспортування, компенсацію, контракт на транспортно-експедиторські послуги та на 2 експертизи, звертає увагу суду на ту обставину, що відповідно до ст. 5 Генеральної угоди з тарифів і товарів (ГАТТ 1947) зазначено, що оцінка імпортного товару для митних цілей повинна грунтуватись на дійсній вартості імпортного товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна грунтуватись на довільній або фіктивній вартості. Звертає увагу суду, що відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 07.07.2022 № 01/07, а саме пункту 2.1 ціна на вартість товару вказується в проформах-фактурах окремо для кожної поставки, якщо інше не зазначено в додатковій угоді. В додаткових угодах було чітко заначено ціну за 1 метричну тону. Також звертає увагу суду на пункт 2.4 зовнішньоекономічного контракту від 07.07.2022 № 01/07, відповідно до якого всі податки, збори, банківські збори, витрати на отримання імпортних, транзитних та експортних ліцензій, митні збори, мита та всі інші витрати за цим контрактом, затребувані на території продавця, стягуються з продавця, а на території країни покупця стягуються з покцупця.
Заслухавши пояснення захисника ОСОБА_3 - адвоката Кононенко О.С., яка апеляційну скаргу підтримала, просить її задовольнити, пояснення представника Енергетичної митниці носко Ю.Ю., яка заперечила проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши доводи апеляційної скарги та зібрані по справі докази, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.
Так приймаючи постанову, суддя суду першої інстанції дійшов висновку, що на підтвердження вини ОСОБА_1 до протоколу про порушення митних правил № 0271/90300/24 додано копії таких документів: лист (вих. № 7.6-28-02/28-02-01/13/93 від 24.06.2024) керівнику ТОВ «АРНІКО ТРЕЙД» ОСОБА_1 про направлення протоколу про ПМП № 0271/90300/24, з копією чеку відправлення № 7901832168842; копія ЕМД №24UA903050002616U0 від 05.02.2023; (CMR) від 04.02.2023 №420/ЕX/G/2024; рахунок експортного від 04.02.2023 № №420/ЕX/G/2024; копія фінального інвойсу від 04.02.2024 №457; контракту від 07.07.2022 № 01/07; додаткової угоди № 17 від 30.12.2022; додаткової угоди № 63 від 31.12.2023; додаткової угоди № 68 від 31.01.2024; свідоцтво походження від 04.02.2024 № PL/MF/АT 0004106; акт перевірки від 03.02.2024 №262/01/IRE/2024; податкова накладна від 05.02.2024 №81; форма декларації митної вартості; листа Енергетичної митниці від 05.04.2024 №7.6-2/15-03//1642, адресованого ПП «Автотранском»; листа ПП «Автотранском»; від 23.04.2024 №1378, адресованого Енергетичної митниці; листа ПП «Автотранском»; від 29.07.2024 №2655, адресованого Енергетичної митниці; договір про надання транспортних послуг від 11.05.2022 №11/05/2022 М; акт виконання робіт №11/05/2022М-9158072135 за період 01.02.2024-05.02.2024; виписки по рахунку з 01.02.2024 по 05.04.2024.
Дослідивши та вивчивши документи, які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку, що директором ТОВ «АРНІКО ТРЕЙД» ОСОБА_1 було здійснено заявлення в митній декларації з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості, а саме транспортні витрати до кордону, що призвело до зменшення розміру митних платежів.
Апеляційний суд з таким висновком судді суду першої інстанції погодитися не може та зазначає наступне.
Так, стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідно до вимог статей 245, 280, 256 КУпАП одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно статті 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю якщо на момент розгляду справи закінчились строки накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до ст. 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від 50 до 150 відсотків несплаченої суми митних платежів.
У відповідності до ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил, як це передбачено ч. 2 ст. 459 МК України, можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.
Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ч. 1 ст. 486 МК України).
Відповідно до ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 , апеляційний суд дійшов висновку, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 свідомо і умисно не заявила в митній декларації транспортні витрати до кордону, що призвело до неправомірного зменшення розміру митних платежів, а саме ПДВ, та вчинення нею порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України.
Частина 1 ст. 54 МК України передбачає, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Частиною 3 даної статті встановлено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 5 ст. 54 МК України встановлено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску та застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Статті 345-354 МК України встановлюють порядок проведення митними органами документальних перевірок та оформлення їх результатів.
Згідно з ч. 1 ст. 345 Митного кодексу України документальна перевірка - пе сукупність заходів, за допомогою яких митні органи переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних та інших платежів, а також пені, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.
Інші форми митного контролю передбачені ст. 336 МК України. Форма митного контролю, яка може застосовуватися до випущених товарів після їх митного оформлення в частині контролю митної вартості це пост-митний контроль, який на момент складання протоколу про порушення митних правил проводився у порядку, передбаченому ст. 337-1 МК України. У відповідності до абзаців першого та другого частини першої статті 337-1 МК України для цілей пост-митного контролю митні органи мали право перевіряти точність і повноту інформації, що міститься у митній декларації, та наявність, точність і правильність документів, на підставі яких здійснено випуск товарів. Пост-митний контроль здійснюється за результатами застосування системи управління ризиками та міг бути ініційований під час митного оформлення або протягом 30 календарних днів з дня випуску товарів.
Митним кодексом України також встановлено, що у разі невизнання митної вартості митним органом приймається рішення про коригування митної вартості.
Так, ч. 1 ст. 55 МК України встановлює, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. При цьому у разі проведення документальних перевірок відповідно до ч. 14. ст. 354 МК України в акті перевірки зазначаються факти заниження і факти завищення податкових зобов'язань підприємства. Рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, їх митної вартості та країни походження, підстав для звільнення від оподаткування окремими документами не оформляються, а зазначаються в акті про результати перевірки.
Отже, з аналізу вказаних норм вбачається, що контроль митної вартості після випуску товарів міг здійснюватися лише у таких формах митного контролю, як документальна перевірка та пост-митний контроль.
У даному випадку жодної з цих форм митного контролю у відношенні ТОВ «АРНІКО ТРЕЙД» Енергетичною митницею не застосовувалося, жодних рішень про коригування митної вартості не приймалося, актів про результати перевірки чи повідомлень про результати пост-митного контролю не складалися та підприємству не направлялися. Матеріали справи таких доукментів не містять.
Враховуючи обставини справи викладені в протоколі, які підтримані судом у зв'язку із прийняттям рішення про винуватість ОСОБА_1 у цій справі слід зауважити, що відповідно до пп. «а» пп. 195.1.3 ПКУ операції з постачання послуг з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються за нульовою ставкою. Для потреб цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо воно здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом (CMR), що виключає можливість включення в дану суму витрат на подачу транспортного засобу до місця завантаження, про що безпосередньо зазначено в самому оскаржуваному рішенні суду.
В той же час, застосовуючи найвищу форму санкції, передбачену за дане адміністративне правопорушення у розмірі 150% несплачених митних платежів, суд не дослідив питання, що сума транспортних послуг виставлена перевізником включає суму транспортних послуг щодо подачі транспорту на завантаження, витрати на транспортування по території України, що не включаються у митну вартість товарів. Отже, додавання до митної вартості товарів всієї вартості перевезення як по території Польщі, так і по території України прямо суперечить ч. 10 ст. 58 МК України.
Однак, витрати на транспортування до місця ввезення на митну територію України, тобто до кордону Хребенне-Рава Руська, не складають 60000,00 грн, а складають значно менше і піддаються обчисленню і відокремленню з загальної вартості перевезення.
В протоколі зазначено, що згідно із отриманими від перевізника документами транспортування проведено за маршрутом Сокулка-Городок.
На думку апеляційного суду, вказане не відповідає дійсності, і не випливає з отриманих від перевізника документів, оскільки вказана сума витрат також включає і частину маршруту з подачі транспортного засобу під завантаження і транспортування до місця призначення на території України згідно із договором №11/05/2022М від 11.05.2022. Оскільки маршрут транспортного засобу почався з митної території України для подачі під завантаження на території іноземної держави, що також кваліфікується відповідно до вимог чинного законодавства, як міжнародне перевезення.
Законодавством не передбачено оформлення міжнародного перевезення різними документами, в залежності від відрізка маршруту.
Так, відповідно до статті 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення міжнародна автомобільна накладна (CMR).
Таким чином в ціну за додатковою угодою № 68 від 31.01.2024, слід розуміти, що була включена частина суми транспортних постуг, що приходиться на транспортування оцінюваних товарів, тобто частину шляху від місця завантаження (Сокулька, Польща) до місця призначення на териорії України (м/п Рава-Руська, Україна) згідно тарифної довідки, що виключає можливість включення в ціну товару суми витрат на подачу транспортного засобу до місця завантаження.
Компенсація транспортних послуг в частині, яка підлягає включенню в митну вартість здійснена відповідно до акта-рахунка FR/29/02/2024 від 29.02.2024 у розмірі 726,36 Євро, фактично за перевезення оцінюваного товару за міжнародною автомобільною накладною 420/EX/G/2024 від 04.02,2024 за маршрутом Сокулка (Польща) - Рава-Руська (Україна). Строка в акті № 8.
Отже, митна вартість товару визначена правильно, відповідно до першого цінового методу, на підставі документів наданих Постачальником, митні платежі сплачені в повному обсязі. Сума транспортних послуг компенсована нерезидентом GMG Group LLC, відповідно до акта-рахунка компенсації транспортних послуг від 29.02.2024 в повному обсязі. В матеріалах справи наявна виписка з банківського рахунку підприємства щодо компенсаційного платежу.
В протоколі про порушення митних правил (сторінка 3 протоколу) митний орган виписуючи фабулу правопорушення зазначає, що склад правопорушення полягає в порушенні Правил заповнення графи 20 декларації митної вартості, затверджених Наказом Міністерства фінансів України № 599 від 24.05.2012 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» та частини другої статті 53 МКУ.
За змістом ст.ст. 251, 256 КУпАП вбачається, що обов'язок належного оформлення протоколу про адміністративне правопорушення та збирання доказів покладений на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Декларантом під час здійснення митного оформлення товару, на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною контракту подано повний пакет документів відповідно до переліку, визначеного у частині другій статті 53 МК України.
Подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об'єктивні дані, що піддаються обчисленню. В наданих митному органові документах відсутні розбіжності щодо вартості товару, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару, при цьому товарно-супровідні документи не містять відомостей, що відповідно до визначених сторонами, контракту умов декларант має нести інші витрати.
Щодо суб'єктивного складу та обставин декларування товарів за митною декларацією слід зазначити наступне.
Враховуючи формулювання обвинувачення, яке застосовано в постанові про порушення митних правил, об'єктивна сторона правопорушення полягала в діях спрямованих на неправомірне зменшення розміру митних платежів, шляхом заявлення у митній декларації неправдивих відомостей про транспортні витрати до кордону, що призвело до зменшення розміру митних платежів у розмірі 12 000,00 грн. (ПДВ).
Згідно даних графи 20 «Умови поставки» зазначено DAP UA Хребенне-Рава Руська., у графі 42 «Ціна товару» 10 892,40 EUR. Митна вартість товару заявлена за ціною договору за першим ціновим методом.
В фіксовану ціну 580 Євро/т включена сума транспортних послуг. Витрати на доставку товару, що понесе продавець, враховані в ціну товару ї визначають її базис (базу) відповідно категорії D.
Обрахунок митних платежів з урахуванням суми транспортних послуг, сплачених при декларуванні товарів за ВМД типу ІМ 40 ЕА 24UA903050002616U0 від 05.02.2024 обрахований з ціни 580 Євро/т.
Загальна вартість 10 892,40 EUR (гр. 22 ВМД) в еквіваленті за курсом НБУ (валюти EUR до грн) станом на 05.02.2024 40.87970000 (гр. 23 ВМД) - 445278.04 грн (гр. 47). Акцизний податок сплачений у сумі 75125,93 грн, податок на додану вартість за ставкою 20% - 104080,79 грн.
Фінальний інвойс № 457 від 04.02.2024 підтверджує контрактну вартість товару за додатковою угодою № 68 від 31.01.2022 та є первинним документом на підставі якого визначається митна вартість і ведеться бухгалтерський облік. На підставі нього здійснюється перерахування грошових коштів нерезиденту.
Доказів того, що подані митному органу, документи під час митного оформлення товарів містять неправдиві дані чи не відповідають дійсності, зокрема, щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, в матеріалах справи відсутні.
Також в матеріалах справи відсутні докази того, що подані під час митного оформлення документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, містять ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, містять ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартосі товарів, чи щодо ціни що була фактично сплачена.
Отже, з наведеного слідує, що декларант не подавав транспортні (перевізні) документи і не зазначав в декларації митної вартості (далі - ДМВ) в графі 20 витрати на транспортування оцінюваних товарів до кордону, оскільки ці витрати відповідно до умов поставки (графа 3 ДМВ) DAP були включені до ціни, що підлягає сплаті (графа 14(a) ДМВ). Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України № 599 від 24.05.2012 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», а тому не порушив її вимог вказаного наказу, оскільки виходячи з умов поставки ТОВ «АРНІКО ТРЕЙД» не зобов'язано було їх дотримуватись.
Відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.
З урахуванням наведених положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» («Malafeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia» заява № 926/08, рішення від 20.09.2016), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
З огляду на зазначене, ЄСПЛ дійшов висновку, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції,
Отже матеріалами справи встановлено, що ні протоколи про адміністративне правопорушення, ні долучені до матеріалів справи докази не містять даних про конкретні відомості, що були невірно зазначені ОСОБА_1 з метою неправомірного зменшення розміру сплати митних платежів.
Крім того апеляційний суд вважає, що митними органами не надано будь-яких доказів, які б підтверджували, що при заповненні електронної митної декларації у ОСОБА_1 був наявний умисел на вчинення дій, спрямованих на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру.
Таким чином, матеріали справи не містять будь-яких доказів, які б вказували на те, що ОСОБА_1 вчинила дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів шляхом заявлення в митній декларації неправдивих відомостей необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, у зв'язку із чим в її діях відсутній склад правопорушення передбаченого ч.1 ст. 485 МК України, диспозиція якого була викладена в протоколі про порушення митних правил.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у справі відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 свідомо і умисно не заявила в митній декларації транспортні витрати до кордону, що призвело до неправомірного зменшення розміру митних платежів, а саме ПДВ, чим вчинила порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України, а тому постанова судді Подільського районного суду м. Києва від 13 червня 2025 року підлягає скасуванню, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 485 МК України закриттю.
Керуючись статтею 294 КУпАП, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 13 червня 2025 року скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 485 МК України закрити за п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 485 МК України.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Л. Д. Поливач