Справа № 307/4531/25
Провадження № 2/307/1676/25
25 листопада 2025 року м. Тячів
Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Стецюк М.Д., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Дубівської селищної ради Тячівського району Закарпатської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
Позивачка ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Кохман Марія Василівна звернулася до суду з позовом до відповідача Дубівської селищної ради Тячівського району Закарпатської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Просить постановити рішення, яким продовжити їй строк для прийняття спадщини після смерті її діда ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на три місяці.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Однак, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Так, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Разом з тим, як вбачається із змісту позовної заяви, позивачкою не зазначено відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти відповідача, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету сторін у справі.
Відповідно до п. п. 5, 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Разом з тим, позовна заява та додані до неї документи не містять доказів неможливості реалізації позивачкою своїх спадкових прав на майно в позасудовому порядку безпосередньо через органи нотаріату.
Відповідно до ч. 4 ст. 49 Закону України «Про нотаріат», на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
У постанові Верховного Суду від 30 квітня 2020 року по справі № 352/382/18 зазначено, що позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Аналогічні висновки викладені зокрема у постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року по справі № 140/871/16-ц (провадження № 61-38046св18), від 15 січня 2020 року по справі № 200/9984/16-ц (провадження № 61-11977св19).
З огляду на наведене вище суд до відкриття провадження у справі про визначення особі додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, має перевірити в матеріалах позовної заяви наявність інформації про місце відкриття спадщини, заведення спадкової справи, інших спадкоємців, які прийняли спадщину, у разі їх наявності встановити відсутність їх письмової згоди на подання позивачем заяви про прийняття спадщини, наявність в матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
З матеріалів справи вбачається, що до позовної заяви позивачем не додано постанову про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, встановленої відповідно до вимог ЗУ "Про нотаріат".
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Так, належним відповідачем у справах про спадкування є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності - відповідна територіальна громада в особі сільської, селищної ради.
Подана позовна заява не містить відомостей щодо наявності чи відсутності спадкоємців за законом, визначених ст. ст. 1261-1266 ЦК України, зокрема актуальних відомостей щодо зареєстрованих осіб на час відкриття спадщини після ОСОБА_2 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки в розумінні ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, від не заявив про відмову від неї.
Відсутність таких відомостей позбавляє суд можливості визначити суб'єктний склад учасників спірних правовідносин, зокрема визначити належного відповідача.
Також суд звертає увагу позивачки на те, що нею не підтверджено відповідними доказами належність будь-якого спадкового майна померлому ОСОБА_2 , оскільки до позову не додано правовстановлюючих документів на майно, належне спадкодавцю на момент смерті, а відтак, позов не містить обґрунтування підстав для звернення до Тячівського районного суду Закарпатської області з відповідними позовними вимогами та суд, виходячи зі змісту позову і доданих до нього документів, не може встановити дотримання позивачкою територіальної юрисдикції спору, визначеної законом.
У відповідності до частини 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За вказаних обставин, суддя приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачці строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вищевказаних недоліків.
Керуючись ст. 185 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Дубівської селищної ради Тячівського району Закарпатської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - залишити без руху.
Повідомити позивачку про необхідність виправлення недоліків даної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали, та роз'яснити позивачу, що в разі не виконання вимог зазначених в ухвалі суду, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута їй.
Копію ухвали надіслати позивачці.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя М.Д.Стецюк