Провадження № 33/803/2911/25 Справа № 202/8324/25 Суддя у 1-й інстанції - Кухтін Г. О. Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І.
20 листопада 2025 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Корчиста О.І. розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - адвоката Константинова Р.Д. на постанову Індустріального районного суду м. Дніпра від 13 жовтня 2025 року, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у справі про адміністративне правопорушення за ст. 122-4 КУпАП, -
за участі:
особи, яка притягається
до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
представника Константинова Р.Д.
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
При обставинах, встановлених місцевим судом, водій ОСОБА_1 , 04 серпня 2025 року о 15 годині 20 хвилин в м. Дніпро по вул. Зразкова 153, керуючи автомобілем Хюндай з н.з. НОМЕР_1 , стала учасником ДТП з пішоходом ОСОБА_2 , та покинула місце пригоди, до поліції про ДТП не повідомила, була встановлена вжитими заходами розшуку, чим порушила вимоги п. 2.10.а Правил дорожнього руху, і скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.
В апеляційній скарзі:
- адвокат Константинов Р.Д. просить постанову змінити в частині накладення адміністративного стягнення та накласти на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вимоги апеляційної скарги мотивує тим, що право керування автомобілем необхідне ОСОБА_1 для здійснення своєї господарської (трудової) діяльності, а також можливості возити до лікарні свою родичку ОСОБА_3 , яка хворіє, є переселенкою з м. Донецьк, а тому потребує допомоги і підтримки.
Крім цього, адвокат просить врахувати, що ОСОБА_1 працює ФОП, має магазини зоотоварів, а тому автомобіль використовується нею під час здійснення господарської діяльності та можливості отримання заробітку.
Також адвокат звертає увагу, що водій ОСОБА_1 після ДТП всіляко сприяла розгляду даного адміністративного матеріалу, відразу за викликом працівника поліції приїхала до Індустріального райвідділу поліції, надала для огляду свій автомобіль, надала пояснення з приводу події, що сталася.
ОСОБА_1 та її представник в судовому засіданні апеляційного суду в повному обсязі підтримали доводи і вимоги апеляційної скарги, просили їх задовольнити.
Оскільки в апеляційній скарзі не оспорюється доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, та правильність кваліфікації її дій, інші учасники апеляційних скарг не надавали, тому дані обставини апеляційним судом не перевіряються.
Відповідно до ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до положень ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Стаття 33 КУпАП визначає, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Накладене адміністративне стягнення в кожному конкретному випадку має бути необхідним і достатнім для виправлення правопорушника та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Санкція ст. 122-4 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у вигляді накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Одним із видів покарань у розумінні ЄСПЛ є штрафи. Суворість цього примусового заходу оцінюється через його розмір, проте у визначенні правової природи такого заходу для ЄСПЛ важливішою є мета, з якою призначається штраф, ніж його розмір.
Так, суд першої інстанції при обранні виду та розміру адміністративного стягнення вважав за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки застосування саме такого виду стягнення буде достатнім для її виправлення і попередить нові правопорушення.
Однак, при визначенні виду і розміру стягнення, суд не достатньо врахував характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь її вини, а тому призначене покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, є занадто суворим, оскільки ОСОБА_1 провину свою визнала, вчинила інкриміноване правопорушення вчинила з необережності, після ДТП всіляко сприяла розгляду даного адміністративного матеріалу, що не спростовується матеріалами справи.
Також слід врахувати ту обставину, що ОСОБА_1 працює ФОП, має магазини зоотоварів, а тому автомобіль використовується нею під час здійснення господарської діяльності та можливості отримання заробітку, тобто для здійснення своєї господарської діяльності.
Тобто, позбавлення її права керування транспортними засобами на строк один рік, обмежить її в повному обсязі виконувати її обов'язки, що може негативно вплинути на її матеріальний стан, враховуючи, що вона є фізичною особою-підприємцем.
Таким чином, судом першої інстанції належним чином не було розглянуто можливості застосування альтернативних адміністративних стягнень, належним чином не наведено мотивів для обрання найсуворішого адміністративного стягнення та не зазначено з яких міркувань суд виходив при обранні розміру такого стягнення, у зв'язку з чим постанова суду в цій часті має бути змінена.
При визначенні виду і розміру стягнення, вважаю можливим змінити накладене на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, застосувавши до останньої більш м'яке адміністративне стягнення у вигляді штрафу, що відповідатиме меті адміністративного стягнення, буде достатнім для її виправлення та попередження скоєння нових правопорушень.
З огляду на разом наведене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова судді зміні.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - адвоката Константинова Р.Д., - задовольнити.
Постанову Індустріального районного суду м. Дніпра від 13 жовтня 2025 року, відносно ОСОБА_1 , у справі про адміністративне правопорушення за ст. 122-4 КУпАП, - змінити в частині накладення адміністративного стягнення.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ст. 122-4 КУпАП у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 гривень.
В іншій частині постанову залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.І. Корчиста