Провадження № 11-сс/803/2123/25 Справа № 191/5201/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
17 листопада 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5
скаржника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2025 року про залишення без задоволення скарги на бездіяльність Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
Ухвалою слідчого судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2025 року в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовлено.
В обґрунтування прийнятого рішення, слідчий суддя зазначив, що наведені скаржником обставини містять відомості про наявність в діях ОСОБА_7 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, а саме домашнє насильство відносно осіб, з якими він перебуває або перебував у сімейних відносинах.
Викладені у скарзі відомості за своїм змістом та суттю не є повідомленням про злочин, не містять конкретних та достатніх даних, які б свідчили про умисні систематичні дії з боку гр. ОСОБА_7 по вчиненню домашнього насильства відносно скаржника ОСОБА_6 та їх спільних дітей. За таких обставин відомості щодо вказаних скаржником обставин не підлягають внесенню до ЄРДР. Достатніх даних щодо вчинення вказаною особою дій, які містять ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, заявником суду не надано.
Слідчий суддя прийшов до висновку, що вимоги даної скарги задоволенню не підлягають.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу.
В обґрунтування апеляційних вимог вказує на незаконність оскаржуваної ухвали.
Зазначає, що слідчий суддя здійснив поверхневий розгляд справи, допустив формальний розгляд справи, невірно надав оцінку обставинам, викладеним у заяві про вчинення кримінального правопорушення.
Вважає, що безпідставна відмова у внесенні відомостей до ЄРДР є порушення прав заявника та не відповідає вимогам діючого процесуального законодавства.
У судовому засіданні скаржник ОСОБА_6 підтримала доводи апеляційної скарги та наполягала на її задоволенні з підстав викладених в ній.
Заслухавши суддю-доповідача, думку скаржника, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що слідчим суддею зазначених вимог закону дотримано у повному обсязі.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду.
Згідно до ч. ч. 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно ст. 55 Конституції України, права і свободи громадянина України захищаються судом. Суть такого захисту полягає в тому, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, а порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора під час досудового розслідування регламентовано главою 26 КПК України.
До повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні (п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України), а згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
У межах процедури оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий, дізнавач, прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого, дізнавача або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Мотивуючи своє рішення про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність посадових осіб Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, слідчий суддя у своєму рішенні, посилаючись на положення ст. 214 КПК України зазначив, що до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Слідчий суддя дослідивши подану скаргу встановив, що 29.09.2025 року ОСОБА_6 звернулася до Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, відносно неї та її дітей у формі домашнього насильства. Так, починаючи з 2020 року її колишній чоловік ОСОБА_7 систематично проявляє агресивну поведінку до неї та дітей, що виражається у психологічному, економічному та фізичному насильстві. Внаслідок таких дій вона зазнала психологічних страждань.
В обґрунтування своїх вимог скаржник ОСОБА_6 надала медичні висновки про своє лікування в неврологічному відділенні в період з 28.07.2023 року по 18.08.2023 року та з 25.08.2025 року по 12.09.2025 року (а. с. 44 - 49); висновок експерта ОСОБА_8 № 102/09/25 від 23.09.2025 року за результатами проведення психологічної експертизи відносно неї (а. с. 29 - 43), згідно якого внаслідок дій ОСОБА_7 у ОСОБА_6 наявні тривалі, інтенсивні й негативні за своїми проявами психологічні (моральні) страждання, зміст яких локалізований у межах досліджуваних ситуацій; довідку клінічної психологині ОСОБА_9 за результатами роботи щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 7 - 28), згідно якої психоемоційний стан дітей вказує на наявність негативного впливу сімейної ситуації, зокрема розлуки із братом ОСОБА_12 , впливу агресивного батька та виснаження матері, у якої діагностовано ПТСР та виснаження через тривалу травматичну ситуацію. Необхідна подальша психологічна підтримка дітей та матері, а також розгляд юридичних аспектів ситуації.
Згідно листа директора Синельниківського ліцею № 7 ОСОБА_7 надано висновок індивідуальних занять практичного психолога ліцею з його сином, учнем 6-Б класу ОСОБА_13 , згідно якого психологічний стан дитини в нормі, хлопець має дружні стосунки у класному колективі, скарги на однокласників відсутні; у спілкуванні про сім'ю згадує батька, брата та сестру, розмов стосовно матері уникає, навідріз відмовляється про неї говорити; під час спілкування з матір'ю в ліцеї за присутності практичного психолога дитина усіляко уникала контакту з матір'ю. як словесного так і фізичного, ОСОБА_12 наполегливо намагався уникнути її доторків, на питання відповідав неохоче або не відповідав взагалі (а. с. 52).
Згідно листа начальника Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 повідомлено, що в ході розгляду матеріалу за її зверненням було здійснено виїзд за адресою: АДРЕСА_1 , де мешкає її колишній чоловік ОСОБА_7 разом із своїм сином ОСОБА_14 , яких було опитано. Останні пояснили, що проживають дружно та не конфліктують між собою. Опитуючи сина ОСОБА_15 , він пояснив, що по відношенню до нього не вчиняється домашнє насильство психологічного характеру, та він хоче надалі проживати з батьком. У зв'язку з цим факт домашнього насильства не знайшов свого підтвердження (а. с. 58).
Статтею 126-1 КК України, на яку посилається скаржник, передбачена кримінальна відповідальність за домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров'я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.
Тобто для настання кримінальної відповідальності за вчинення домашнього насильства має бути наявна ознака систематичності, а це три й більше разів вчинення насильства, а також ознака умисного вчинення такого насильства, що може бути встановлено судовим рішенням про притягнення винного до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, яке передбачено ст. 173-2 КУпАП. З пояснень скаржника ОСОБА_6 було встановлено, що з 2020 року вона та її діти зазнають психологічного насильства з боку ОСОБА_7 , але жодних судових рішень щодо встановлення його вини у систематичному вчиненні таких дій суду надано не було.
Системний аналіз положень ст.ст. 214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні, і вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
Відповідно до п. 2 Розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 139 від 06.04.2016, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам пункту 4 частини 5 статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; особа, яка подає заяву чи повідомляє про кримінальне правопорушення, під розпис попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення, крім випадків надходження заяви, повідомлення поштою або іншими засобами зв'язку.
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися заявою про вчинення кримінального правопорушення та такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Такий висновок слугує гарантією кожній особі від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах та повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо в заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатись такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Слідчий суддя прийшов до висновку, що наведені скаржником обставини містять відомості про наявність в діях ОСОБА_7 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, а саме, домашнє насильство відносно осіб, з якими він перебуває або перебував в сімейних відносинах. Викладені у скарзі відомості за своїм змістом та суттю не є повідомленням про злочин, не містять конкретних та достатніх даних, які б свідчили про умисні систематичні дії з боку гр. ОСОБА_7 по вчиненню домашнього насильства відносно скаржника ОСОБА_6 та їх спільних дітей.
З такими висновками слідчого судді погоджується й колегія суддів апеляційного суду.
Згідно ч. 1 ст. 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.
Однак, до ЄРДР вносяться не будь-які заяви, які надходять до органів досудового розслідування, а лише відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.
При цьому зміст ч. 1 ст. 214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема, ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого чинним КК України.
Таким чином, внесенню до ЄРДР підлягають відомості із заяв, в яких міститься виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а не із заяв чи повідомлень про події, у яких немає достатньої інформації, що вказує на вчинення кримінального правопорушення.
Тобто, підставою для початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР. При цьому, виходячи зі змісту ст. 214 КПК України повноваженнями щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення наділені слідчий, прокурор.
Відтак, на переконання апеляційного суду, висновки слідчого судді про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, належним чином мотивовані, ґрунтуються на змістовному досліджені усіх обставин кримінального провадження та доводів апелянта.
Отже, перевіркою матеріалів даного провадження, судом апеляційної інстанції не встановлено будь-яких порушень слідчим суддею вимог КПК щодо процесуального порядку судового розгляду скарги, які згідно ст. 412 КПК України, слід було визнати істотними та які б тягнули за собою скасування рішення суду першої інстанції.
Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновків, що апеляційна скарга ОСОБА_6 є безпідставною та задоволенню не підлягає, а ухвала слідчого судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2025 року є законною, обґрунтованою, належним чином вмотивованою та відповідає вимогам ст.370 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 405, 407 та 418, 419, 422 КПК, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2025 року про залишення без задоволення скарги на бездіяльність Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4