Справа № 953/6902/25
н/п 2/953/2969/25
20 листопада 2025 року м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі
судді - Муратової С.О.,
за участю секретаря - Драгана О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до ОСОБА_1 , треті особи: Комунальний заклад охорони здоров'я «Обласний центр медико-соціальної експертизи», Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Обласна клінічна лікарня» про стягнення неправомірно отриманої пенсії, -
встановив:
03.07.2025 до Київського районного суду м. Харкова надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача неправомірно отриману пенсію в розмірі 156831,80 грн., сплачений судовий збір.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримував пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування». Відповідно до пункту 1 підпунктів 1, 5 статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058, виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється, якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості та в інших випадках, передбачених Законом. Органи Пенсійного фонду України згідно із статтею 19 Конституції України зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Територіальні органи Пенсійного фонду України припиняють виплату пенсії, зокрема на підставі відповідної інформації від уповноважених установ, отриманої ними в результаті виконання своїх функціональних обов'язків. Розмір та підстави для виплати пенсії у такому разі переглядаються відповідно до цього закону. Відповідно до пункту першого частини першої, частини третьої статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058, виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду припиняється, якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості. У разі виявлення недостовірних даних у документах та відомостях, на підставі яких було встановлено та здійснюється виплата пенсії, розмір та підстави для виплати пенсії у такому разі переглядаються відповідно до цього Закону без урахування таких даних. 03.03.2025 від Комунального закладу охорони здоров'я "Обласний центр медико-соціальної експертизи" Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області надійшла довідка від 30.12.2024 №197, в якій зазначено, що розширеною експертною комісією закладу скасовано рішення міжрайонної Слобідської МСЕК про подовження інвалідності ОСОБА_1 з 01.05.2022. Враховуючи вищевикладене, право на продовження виплати пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 у ОСОБА_1 відсутнє. Таким чином, по пенсійній справі ОСОБА_1 за період з 01.05.2022 по 28.02.2025 виникла переплата пенсії у розмірі 156831 грн. 80 коп. Відповідна сума є надмірно сплаченою та підлягає обов'язковому поверненню на рахунок Пенсійного фонду України пенсіонером добровільно або стягуються в судовому порядку. 12.03.2025 листом №2000-0307-8/38362 ОСОБА_1 було повідомлено про виникнення переплати та необхідність повернення коштів на розрахунковий рахунок Пенсійного фонду України. На момент звернення до суду кошти на рахунок Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області не надходили.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2025, розгляд вказаної справи визначено судді Київського районного суду м. Харкова Муратовій С.О. (а.с. 13).
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 04.07.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаною позовною заявою; розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, із повідомленням сторін (а.с. 15).
Представник позивача у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, 21.10.2025 на електрону адресу суду надійшла заява начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Баєвої Г. про згоду на заочний розгляд справи від 20.10.2025, в якій просила розглядати справу без участі представника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за наявними документами в матеріалах справи. У разі неявки відповідача на судові засідання, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області не заперечує проти прийняття Київським районним судом м. Харкова заочного рішення по справі №953/6902/25 (а.с. 37).
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час і місце судових засідань повідомлявся своєчасно та належним чином, відзиву на позовну заяву не подано, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.
В судове засідання представник третьої особи КЗОЗ «Обласний центр медико-соціальної експертизи» не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.
В судове засідання представник КНП ХОР «Обласна клінічна лікарня» не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин (ч. 3ст. 131 ЦПК України).
Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 2ст. 191 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідач не використав наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, та не з'явився у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у його відсутності до суду не надходило. Відповідачем не надано суду жодного доказу, який би мав істотне значення для вирішення справи по суті, чи спростування доводів позивача.
Беручи до уваги ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідачі обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надали, в силу положень ст. 223 ч. 1 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідачів.
Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.
Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлявся про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Даний принцип полягає у змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Стороні зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, як того вимагають положення ст. 81 ЦПК України, за якими доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов'язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.
Вимоги ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачають, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим ЦПК України випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч.1 ст. 15 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані (у письмовій або електронній формі, речовими об'єктами, висновками експертів, показаннями свідків), на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Вимогами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України в цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, згідно якого кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно копії виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією КЗОЗ «Обласний центр медико-соціальної експертизи» Міжрайонної Слобідської медико-соціальної експертної комісії від 21.03.2023, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мав другу групу інвалідності з 01.05.2022 по 20.03.2022 та з 21.03.2023, на підставі загального захворювання, її продовжено безстроково (а.с. 6).
Згідно довідки КЗОЗ «Обласний центр медико-соціальної експертизи» №197 про невизнання інвалідом, розширеною експертною комісією закладу скасовано рішення міжрайонної Слобідської МСЕК про встановлення інвалідності ОСОБА_1 з 21.03.2023 (а.с. 8).
Згідно копії службової записки заступника начальника відділу опрацювання документації №1 управління з питань виплат Пенсійного фонду України в Харківській області від 11.03.2025 №5823/04-16 щодо переплат пенсій за березень 2025 року, в період з 01.05.2022 по 28.02.2025, за який ОСОБА_1 не був визнаний особою з інвалідністю, утворилась переплата пенсії в сумі 156831,80 грн. (а.с. 7).
Для вирішення питання щодо утримання виявленої переплати позивачем Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області було направлено ОСОБА_1 повідомлення, в якому пропонувалось повернути виявлену переплату на рахунок управління (а.с. 10).
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виступає органом, уповноваженим державою виконувати відповідні функції у даних правовідносинах.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІУ.
Згідно вимогам ст.32 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією.
Відповідно до ст. 102 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсію, заподіяну шкоду.
Постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1від 25.11.2005 було затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до абз.10 Розділу IV зазначеного порядку представник ПФУ видає пенсіонеру пам'ятку, що зберігається у пенсійній справі, відповідно до якої пенсіонери впродовж 10 днів зобов'язані повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду України про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсійної виплати або продовження, припинення її виплати, з наданням документів, що підтверджують у т.ч. про припинення особливого статусу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», територіальні органи Пенсійного фонду України наділені правом своїми рішеннями припинити виплату пенсії у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до статей 1212, 1215 ЦК України особа, яка набула майно (гроші) або зберегла його собі без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому його майно (гроші).
Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Не підлягає поверненню безпідставно набута пенсія у випадку, якщо її виплата проведена фізичною (юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача).
Таким чином, повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягнення зазначених сум у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера, а саме, через зловживання, зокрема у випадку надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації.
Згідно з частиною першою статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІУ, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Так, не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.
Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, тому тягар доказування рахункової помилки та недобросовісності набувача покладено на платника відповідних грошових коштів.
Саме до таких правових висновків дійшов Верховний Суд у своїх постановах по справах: № 711/1509/17 від 12.12.2018, № 554/1809/17 від 21.06.2018, №307/2100/16-ц від 31.10.2018, № 487/2596/17 від 13.04.2020.
Таким чином, повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягнення зазначених сум у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини відповідача, а саме, через зловживання, зокрема у випадку надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації.
Суд встановив, що ОСОБА_1 пенсія виплачена позивачем не внаслідок рахункової помилки з боку позивача, а внаслідок порушення відповідачем вимог, передбачених п.п.1,5 п. 1 ст. 49 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та відповідач не повернув надміру виплачені кошти.
За таких обставин суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої пенсії обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до змісту ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача, а тому з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 3028,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 268, 272, 273-276, 280-283 ЦПК України, суд
Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до ОСОБА_1 , треті особи: Комунальний заклад охорони здоров'я «Обласний центр медико-соціальної експертизи», Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Обласна клінічна лікарня» про стягнення неправомірно отриманої пенсії - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ: 14099344, адреса: 61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 поверх, рах. № НОМЕР_1 відкритий в АТ «ОЩАДБАНК») неправомірно отриману пенсію в розмірі 156831 грн. 80 коп. (сто п'ятдесят шість тисяч вісімсот тридцять одна гривня 80 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ: 14099344, адреса: 61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 поверх) сплачений судовий збір в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
Заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
На рішення суду першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Харківського апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення, а у випадку проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк для апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ: 14099344, адреса: 61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 поверх).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Третя особа: Комунальний заклад охорони здоров'я «Обласний центр медико-соціальної експертизи» (ЄДРПОУ: 03327753, адреса: 61058, м. Харків, вул. Літературна, 6).
Третя особа: Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Обласна клінічна лікарня» (ЄДРПОУ: 02003563, адреса: 61022, м. Харків, просп. Незалежності, буд. 13).
Суддя Муратова С.О.