Справа № 953/10887/25
н/п 1-кс/953/7554/25
"21" листопада 2025 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
перекладача - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання слідчої СВ ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12025221130001469 від 29.09.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Резіна, Республіки Молдови, громадянина Республіки Молдови, не одруженого, який не має на утриманні малолітніх дітей та осіб похилого віку, з середньо-спеціальною освітою, офіційно не працюючого, який не є інвалідом, не є військовослужбовцем, який фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
встановив:
До Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у ДУ «Харківський слідчий ізолятор», в межах строку досудового розслідування.
На обґрунтування клопотання слідчий вказує, що слідчим відділом Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12025221130001469 від 29.09.2025 за ознаками складу кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 21.08.2025 приблизно о 21.00, ОСОБА_7 , сидячи разом із раніше знайомою ОСОБА_9 на лавочці, розташованій поряд із багатоповерховим будинком № 46А по вул. Мироносицькій в м. Харкові, реалізуючи свій раптово виниклий прямий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення в умовах воєнного стану, введеного в дію Указом Президента України № 64/2022 та неодноразово продовженого, останній раз Указом Президента України № 478/2025 від 14.07.2025 на всій території України, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді заподіяння майнової шкоди потерпілій та бажаючи їх настання, з метою особистого збагачення, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв, тим самим таємно викрав мобільний телефон ТМ iPhone 14 Pro, Space Black, 256 GB, IMEI 1 - НОМЕР_1 , IMEI 2 - НОМЕР_2 , разом із чохлом рожевого кольору, з захисною плівкою на екрані та на камерах, який на праві власності належить ОСОБА_9 .
Після чого ОСОБА_7 покинув місце вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном, обернувши його на свою користь та розпорядився ним у подальшому на власний розсуд, тим самим спричинивши ОСОБА_9 матеріальну шкоду, згідно з висновком експерта ННЦ ІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса від 21.10.2025 № 15288 на загальну суму - 25500,00 грн.
Прокурор в судовому засіданні підтримала подане клопотання, просила про його задоволення.
Захисник підозрюваного заперечував в судовому засіданні проти задоволення клопотання, посилаючись на відсутність ризиків, просив відмовити в задоволенні клопотання, обрати більш м'який запобіжний захід.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку свого захисника, просив обрати більш м'який запобіжний захід.
Слідчий суддя, вислухавши думки учасників кримінального провадження, та дослідивши надані матеріали, встановив наступне.
Слідчим відділом Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12025221130001469 від 29.09.2025 за ознаками складу кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
21.11.2025 ОСОБА_7 , відповідно до вимог ст.ст. 42, 276-278 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Сторона обвинувачення при обґрунтуванні повідомленої підозри посилається на наступні докази: заяву про вчинення кримінального правопорушення від 29.09.2025; протокол допиту потерпілої ОСОБА_9 від 08.10.2025; протокол додаткового допиту потерпілої ОСОБА_9 від 08.10.2025; протокол огляду предмета від 08.10.2025; протокол огляду предмета від 13.10.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 13.10.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 13.10.2025; висновок експерта ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» № 15288 від 21.10.2025: протокол огляду місця події від 18.10.2025.
Зазначені докази, на думку слідчого судді, свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Слідчий суддя вважає встановленим існування ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, у цьому ж кримінальному провадженні.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає не доведеним, оскільки підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, стороною обвинувачення не надано документів, які б підтверджували, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому.
Так, відповідно до вимог ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, а відповідно до вимог п.4 ч.2 ст.183 КПК України, тримання під вартою застосовується до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Виходячи з відомостей щодо особи підозрюваного, який раніше не судимий, однак підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке є тяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років позбавлення волі, є громадянином Республіки Молдови, не виключена можливість переховування останнього від органу досудового розслідування та суду, зокрема, перетнути державний кордон України з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Враховуючи, що ризик впливу на потерпілу та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання показань та дослідження їх судом, а підозрюваний має реальну можливість впливати на вказаних осіб у даному кримінальному провадженні, в тому числі на тих, яким відомо про вчинення кримінального правопорушення, не можна виключати можливість такого впливу підозрюваного на останніх з метою зміни їх свідчень на свою користь.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Згідно зі сформованою практикою Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Крім того, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
З урахуванням конкретних обставин цього кримінального провадження та характеру дій, які інкримінуються підозрюваному, а саме того, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, тобто кримінального правопорушення проти власності, слідчий суддя вважає, що у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.
Крім цього, у рішенні ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозрі не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків. Однак, слідчий суддя вважає, що на цей час існують правові підстави для застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою.
Щодо доводів захисника про відсутність ризиків, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Всі інші питання фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення -злочину, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.
Враховуючи наявність ризиків, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_7 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання винуватим у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання до 8 років позбавлення волі, те, що підозрюваний не працює, раніше не судимий, застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, а тому слідчий суддя застосовує відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
При цьому, відповідно до вимог ст. 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає, що застава в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 60560, 00 грн. (20 х 3028 = 60560), достатня для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя,
постановив :
Клопотання слідчої СВ ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Харківський слідчий ізолятор» на 59 днів, в межах строку досудового розслідування, тобто до 18.01.2026, включно.
Визначити суму застави у розмірі 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) грн., 00 коп., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУДСА України у Харківській області (одержувач: ТУ ДСА України в Харківській області; код одержувача: 26281249; банк одержувача: ДКСУ м. Київ; МФО одержувача: 820172; Р/р: UA 208201720355299002000006674) до сплину терміну тримання під вартою.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_7 з-під варти звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_7 обов'язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду за кожною вимогою; 2) не відлучатися з місця свого постійного перебування, а саме за межі м. Харкова, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Роз'яснити заставодавцю, що підозрюваний ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання до 8 років позбавлення волі, та попередити його про обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом до слідчого, прокурора, суду, а також про наслідки не виконання цих обов'язків.
Покласти на заставодавця наступні обов'язки: забезпечувати належну поведінку підозрюваного; забезпечувати явку, належно повідомленого підозрюваного до слідчого, прокурора, суду; повідомлення слідчого, прокурора, та суд про причини неявки підозрюваного.
Зобов'язати заставодавця забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків щодо повідомлення слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або перебування, обов'язку не відлучатися з місця свого постійного перебування, а саме за межі м. Харкова, без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого підозрюваного обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Зобов'язати слідчу СВ ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_7 про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Встановити строк дії ухвали до 18.01.2026 (включно).
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Копію ухвали отримав _____________2025 р. ___год.____хв.
ОСОБА_7 _____________________