25 листопада 2025 року
м. Київ
справа №380/1518/25
адміністративне провадження № К/990/46901/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Стародуба О.П., суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.06.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2025
у справі № 380/1518/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дії та бездіяльності протиправними, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- зобов'язати ГУ ПФУ у Львівській області зарахувати до стажу державної служби позивача період роботи на посаді начальника відділу освіти Залізничної рай адміністрації Львівської міської ради з 23.09.2002 до 08.05.2013, а також роботу на посаді заступника начальника управління - начальника відділу професійно-технічної освіти та координації діяльності вищих навчальних закладів і зарахувати до стажу державної служби службу в армії з 19.10.1979 по 06.11.1981 згідно Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 №2011- XII (із змінами);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевести з 20.12.2024 Позивача на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ згідно заяви від 20.12.2024.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20.06.2025, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2025, позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 26.12.2024 № 134550007851 про відмову ОСОБА_1 про перехід на пенсію за Законом України «Про державну службу» відповідно до заяви від 20.12.2024.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29013, місто Хмельницький, вул. Гната Чекірди, буд. 10, ідентифікаційний код 21318350) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з 20.12.2024 пенсію за віком на підставі пункту 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII та пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ.
З метою виконання цього рішення суд встановив такий порядок та спосіб його виконання: Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зобов'язане зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період роботи в органах місцевого самоврядування з 08.08.2002 по 08.05.2013, період роботи у облдержадміністрації з 13.05.2013 по 15.08.2013 та період проходження служби в армії з 19.10.1979 по 06.11.1981.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
14.11.2025 до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах надійшла касаційна скарга через підсистему "Електронний суд".
Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.
Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 3 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг віднесено до категорії справ незначної складності.
Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).
Виключні випадки, за яких судові рішення у справах незначної складності та інших, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження підлягають касаційному оскарженню передбачають, що: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Виходячи з приписів пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України, оскаржувані судові рішення прийнято у справі незначної складності, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження.
Спірні правовідносини були предметом судового контролю, здійсненого судами першої та апеляційної інстанцій, за наслідками якого постановлено судове рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Покликання у касаційній скарзі на те, що вона стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики є безпідставним, оскільки особою, яка подала касаційну скаргу, не доведено наявності таких обставин і доказів на підтвердження їх наявності не надано.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.06.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2025 у справі № 380/1518/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дії та бездіяльності протиправними.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не оскаржується.
Судді
О.П. Стародуб
А.А. Єзеров
В.М. Кравчук