25 листопада 2025 року
м. Київ
справа №420/6406/25
адміністративне провадження №К/990/45039/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Мацедонської В.Е., Смоковича М.І.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року у справі №420/6406/25, за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ), в якому просила:
- визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до календарної вислуги років часу навчання у Національному університеті "Одеська юридична академія" у період з 01 вересня 2011 року по 05 липня 2015 року, з 01 вересня 2015 року по 25 жовтня 2016 року в межах до п'яти років навчання, з розрахунку один рік навчання за шість місяців служби, що становить додатково 2 роки 6 місяців служби;
- зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військову частину НОМЕР_2 ) зарахувати ОСОБА_1 до календарної вислуги років час навчання у Національному університеті "Одеська юридична академія" у період з 01 вересня 2011 року по 05 липня 2015 року, з 01 вересня 2015 року по 25 жовтня 2016 року в межах до п'яти років навчання, з розрахунку один рік навчання за шість місяців служби, що становить додатково 2 роки 6 місяців служби, та внести відповідні зміни до наказу НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 03 лютого 2024 року №75-ос.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року, у задоволенні позову відмовлено.
03 листопада 2025 року до Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року у справі №420/6406/25.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Отже, аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються з ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. При цьому, перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.
У цій справі суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Необхідність відкриття касаційного провадження у справі розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження є те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Судом установлено, що зазначені скаржником у касаційній скарзі доводи вказують на наявність обставин, визначених підпунктом «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, у зв'язку з чим рішення суду апеляційної інстанції у цій справі підлягає касаційному оскарженню.
У касаційній скарзі скаржник посилається на наявність підстави для відкриття касаційного провадження, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції в оскаржуваних судових рішеннях застосували частину другу статті 17 Закону України №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» без урахування висновків щодо їх застосування викладених у постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №823/378/18, від 22 січня 2020 року у справі №200/5111/19-а, від 10 травня 2019 року у справі №823/1330/16, у справі №200/5111/19.
Такі доводи позивача є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах відповідності висновків судів першої та апеляційної інстанцій на предмет застосування до спірних правовідносин частини другої статті 17 Закону України №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей», з урахуванням висновків Верховного Суду щодо її застосування, викладених у постановах від 12 лютого 2020 року у справі №823/378/18, від 22 січня 2020 року у справі №200/5111/19-а, від 10 травня 2019 року у справі №823/1330/16, у справі №200/5111/19.
Проаналізувавши зміст та доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга містить достатні підстави для відкриття касаційного провадження у цій справі з підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 248, 328, 329, 330, 334 КАС України, Суд
1. Відкрити касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року у справі №420/6406/25.
2. Витребувати з Одеського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи №420/6406/25.
3. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», а у разі його відсутності - в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
4. Іншим учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів надіслати через підсистему «Електронний суд» у вигляді електронних документів до їхніх електронних кабінетів, якщо ці учасники внесені до цієї автоматизованої системи. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
5. Установити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
6. Роз'яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: Судді:О.Р. Радишевська В.Е. Мацедонська М.І. Смокович