Справа № 991/11469/25
Провадження 1-кс/991/11555/25
17 листопада 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі-слідчий суддя чи суд),
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
заявника (адвоката) ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4
про тимчасовий доступ до речей
у кримінальному провадженні №42025000000000261 від 31.03.2025
1. Стислий опис судового провадження.
06.11.2025 до ВАКС надійшло клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів від 06.11.2025 адвоката ОСОБА_3 (далі - заявник) в інтересах ОСОБА_4 , для розгляду якого відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) і протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено слідчого суддю ВАКС ОСОБА_1 , яким здійснено судовий розгляд 17.11.2025.
2. Короткий виклад клопотання і позицій учасників судового провадження.
2.1. Заявник у клопотанні просив: «Надати захиснику підозрюваної у кримінальному провадженні №42025000000000261 від 31.03.2025 року ОСОБА_4 - адвокату ОСОБА_3 дозвіл на тимчасовий доступ до речей, які зберігаються у військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) з можливістю вилучення, а саме однієї одиниці ІНФОРМАЦІЯ_7, поставленого ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на виконання контракту НОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_8»,
що обґрунтовувалось зокрема таким: «Детективами Національного антикорупційного бюро України за процесуального керівництва прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025000000000261 від 31.03.2025 року за обставинами ймовірного вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч . 3 ст . 28 ч . 4 ст . 368, ч . 3 ст . 369, ч . 3 ст . 28 ч . 3 ст . 368, ч . 3 ст . 28 ч . 4 ст . 368-3, ч . 3 ст . 28 ст . 336, ч . 4 ст . 369, ч .3 ст . 28 ч . 4 ст . 368, 4. 3 ст . 368, ч . 1 ст . 368, ст . 368-5 КК України.
Мною, адвокатом ОСОБА_3 , здійснюється надання правової (правничої) допомоги підозрюваній у кримінальному провадженні № 42025000000000261 від 31.03.2025 року - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
03.08.2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Відповідно до повідомлення про підозру від 03.08.2025 року, органом досудового розслідування стверджується, що між ВЧ НОМЕР_1 та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », директором якого на той час була ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 року підписано державний контракт на постачання ІНФОРМАЦІЯ_7 у кількості ІНФОРМАЦІЯ_9, вартістю за одиницю ІНФОРМАЦІЯ_10, загальною вартістю ІНФОРМАЦІЯ_11 та вказаний контракт зареєстровано за НОМЕР_3.
Попередньо, за версією слідства директором ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_4 , за відома ОСОБА_5 , з метою можливості виробництва ІНФОРМАЦІЯ_12 на виконання контракту, отримано інвойс № НОМЕР_4 від компанії ІНФОРМАЦІЯ_5 на комплектуючі запчастини до вказаних ІНФОРМАЦІЯ_13 на загальну суму ІНФОРМАЦІЯ_14.
В подальшому, на думку органу досудового розслідування, директор ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » ОСОБА_4 виготовила новий інвойс НОМЕР_5 від ІНФОРМАЦІЯ_15 від «фірми-прокладки» з АДРЕСА_2, у якому збільшила вартість комплектуючих запчастин до вказаних вище ІНФОРМАЦІЯ_13 з ІНФОРМАЦІЯ_16 до ІНФОРМАЦІЯ_17.
Надалі на виконання контракту ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » здійснило постачання ІНФОРМАЦІЯ_7 на адресу ВЧ НОМЕР_1 , внаслідок чого відповідно на рахунки Товариства надійшли грошові кошти за виконання поставки.
Співставивши два вищезазначених інвойси, орган досудового розслідування дійшов до висновку, що внаслідок виконання державного контракту на постачання ІНФОРМАЦІЯ_12, укладеного між ВЧ НОМЕР_1 та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ІНФОРМАЦІЯ_8 року, учасники організованої групи, до складу якої входила ОСОБА_4 , заволоділи грошовими коштами у сумі ІНФОРМАЦІЯ_18, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 17.06.2025 року становить ІНФОРМАЦІЯ_19.
Сторона захисту переконана, що повідомлення про підозру від 03.08.2025 року у вказаній частині є необгрунтованим та безпідставним з огляду на те, що ні повідомлення про підозру, ні клопотання про запобіжного заходу в частині обґрунтованості підозри за ч. 5 ст. 191 КК України не містить посилання на проведену органом досудового розслідування експертизу.
Вказана підозра базується виключно на співставленні двох інвойсів, які створені на комплектуючі та запчастини для ІНФОРМАЦІЯ_12, а не на готові ІНФОРМАЦІЯ_12, які були предметом державного контракту та за які було сплачено грошові кошти.
Таким чином, ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » було здійснено закупівлю комплектуючих запчастин для виготовлення ІНФОРМАЦІЯ_13 на виконання контракту у компанії з АДРЕСА_3, після чого було здійснено ряд витрат пов'язаних з доставкою вказаних запчастин до України, виготовленням, збіркою ІНФОРМАЦІЯ_13, сплатою податків, зборів, заробітних плат тощо і тільки після цього поставлено предмет контракту до ВЧ НОМЕР_1 , за що отримано грошові кошти.
Таким чином, сторона захисту переконана, що повідомлення ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, є необгрунтованим.
Враховуючи вищезазначене, маючи на меті довести відсутність штучного завищення вартості поставленого товару та в подальшому заволодіння грошовими коштами, сторона захисту має намір призначити товарознавчу експертизу, за результатами якої встановити фактичну вартість однієї одиниці поставленого ІНФОРМАЦІЯ_20 до ВЧ НОМЕР_1 на виконання контракту № НОМЕР_6 від ІНФОРМАЦІЯ_8.
Відповідно до п. 1.4 розділу IV Розділу Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5, для призначення вищезазначеної товарознавчої експертизи сторона кримінального провадження, за клопотанням якої вона проводиться, має надати експерту предмет експертного дослідження, яким у вказаному випадку є ІНФОРМАЦІЯ_12 поставлений ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на виконання контракту № НОМЕР_6 від ІНФОРМАЦІЯ_8. до військової частини НОМЕР_1 , який на теперішній час перебуває у їх володінні.
Частиною 2 статті 245 КПК України передбачено, що порядок відібрання зразків з речей і документів встановлюється згідно з положеннями про тимчасовий доступ до речей і документів (статті 160-166 цього Кодексу).
З огляду на викладене, під час здійснення захисту підозрюваної ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 42025000000000261 від 31.03.2025 року, виникла необхідність в отриманні дозволу захиснику ОСОБА_4 - адвокату ОСОБА_3 на тимчасовий доступ до речей, які перебувають у володінні військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), а саме - однієї одиниці ІНФОРМАЦІЯ_7 поставлений ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на виконання контракту № НОМЕР_6 від ІНФОРМАЦІЯ_8…
Вилучення ІНФОРМАЦІЯ_12 поставленого ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на виконання контракту № НОМЕР_6 від ІНФОРМАЦІЯ_8, надасть стороні захисту можливість призначити необхідну у вказаному кримінальному проваджені товарознавчу експертизу та встановити наявність/відсутність факту заволодіння ОСОБА_4 та іншими співучасниками кримінального правопорушення грошовими коштами. Зазначений висновок матиме суттєве значення для встановлення істини у вказаному кримінальному провадженні», із доданими копіями такого: ордер і свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю, повідомлення про підозру від 03.08.2025, витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, контракту НОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_8, укладеного між ВЧ НОМЕР_1 та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на постачання ІНФОРМАЦІЯ_13, специфікацій товару за Договором НОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_8, видаткових накладних за Договором НОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_8.
2.2. В судовому засіданні заявник ОСОБА_3 підтримав клопотання і просив таке задовольнити.
Суд відповідно до частини 2 статті 163 КПК здійснив належним чином виклик представника особи, у володінні якої знаходяться речі, а саме військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (код НОМЕР_2 ), проте в судове засідання попри таке представник володільця речей не прибув, що не перешкоджало судовому розгляду на підставі частини 4 статті 163 КПК.
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Відповідно до статті 2 КПК, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частиною 1 статті 7 КПК зокрема визначено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, належать законність, зміст чого розкриває стаття 9 КПК, згідно із частиною 2 якої прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. При цьому частиною 3 статті 7 КПК визначено, що зміст та форма кримінального провадження в умовах воєнного стану повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині 1 цієї статті, з урахуванням особливостей здійснення кримінального провадження, визначених розділом ІХ-1 цього кодексу.
Частинами 2 і 6 статті 22 КПК визначено зміст однієї з засад кримінального провадження-змагальності сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а саме, що сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Стаття 93 КПК встановлює порядок збирання доказів як стороною обвинувачення, так й стороною захисту, й згідно із її частиною 3, сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
3.2. Частиною 1 статті 242 КПК визначено, що експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього кодексу, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.
Згідно із статтею 243 КПК, експерт залучається у разі наявності підстав для проведення експертизи за дорученням сторони кримінального провадження. Сторона захисту має право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов'язкової. Експерт може бути залучений слідчим суддею за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього кодексу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 245 КПК, у разі необхідності отримання зразків для проведення експертизи вони відбираються стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи або за клопотанням якої експертиза призначена слідчим суддею. У випадку, якщо проведення експертизи доручено судом, відібрання зразків для її проведення здійснюється судом або за його дорученням залученим спеціалістом. Порядок відібрання зразків з речей і документів встановлюється згідно з положеннями про тимчасовий доступ до речей і документів (статті 160-166 цього кодексу).
3.3. Згідно із частиною 1 статті 131 КПК, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Пунктом 5 частини 2 статті 131 КПК передбачений такий вид заходів забезпечення кримінального провадження як тимчасовий доступ до речей і документів.
Відповідно до статті 159 КПК, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах, комп'ютерних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв'язку, без їх вилучення. Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Статтею 162 КПК визначено перелік інформації та відомостей, що належать до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, а саме: 1) інформація, що знаходиться у володінні засобу масової інформації або журналіста і надана їм за умови нерозголошення авторства або джерела інформації; 2) відомості, які можуть становити лікарську таємницю; 3) відомості, які можуть становити таємницю вчинення нотаріальних дій; 4) конфіденційна інформація, в тому числі така, що містить комерційну таємницю; 5) відомості, які можуть становити банківську таємницю; 6) особисте листування особи та інші записи особистого характеру; 7) інформація, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв'язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо; 8) персональні дані особи, що знаходяться у її особистому володінні або в базі персональних даних, яка знаходиться у володільця персональних даних; 9) державна таємниця; 10) таємниця фінансового моніторингу; 11) відомості, що становлять професійну таємницю відповідно до Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки».
Частиною 5 статті 163 КПК визначено, що слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Згідно з частиною 6 статті 163 КПК, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною 5 цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів. Доступ особи до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, здійснюється в порядку, визначеному законом. Доступ до речей і документів, що містять відомості, які становлять державну таємницю, не може надаватися особі, що не має до неї допуску відповідно до вимог закону.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 164 КПК, в ухвалі слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів має бути зазначено строк дії ухвали, який не може перевищувати двох місяців з дня постановлення ухвали, за виключенням ухвал, постановлених на виконання вимог частини 2 статті 562 цього кодексу (тобто при зверненні за допомогою в іноземній державі).
3.4. Крім того, належить зазначити, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введений воєнний стан Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 (затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2402-ІХ) із 05.30 24.02.2022 строком на 30 діб, та згодом строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався, зокрема наразі указом Президента України від 20.10.2025 №793/2025 (затверджений Законом України №4643-IX від 30.10.2025) продовжено строк дії воєнного стану в Україні на 90 діб - до 03.02.2026 включно.
Відповідно до пункту 20-7 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК, під час дії надзвичайного або воєнного стану на території України тимчасовий доступ до речей і документів, визначених у пунктах 2, 5, 7, 8 частини 1 статті 162 цього кодексу (тобто до відомостей, які можуть становити лікарську таємницю, банківську таємницю, інформації, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв'язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо; персональні дані особи, що знаходяться у її особистому володінні або в базі персональних даних, яка знаходиться у володільця персональних даних) здійснюється на підставі постанови прокурора, погодженої з керівником прокуратури.
3.5. Дослідивши клопотання із доданими матеріалами, суд встановив, що заявник просив надати тимчасовий доступ до речей, які знаходяться у володінні військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (код НОМЕР_2 ), стверджуючи про необхідність такого з метою отримання зразку товарів, поставлених за договором НОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_8, для належної реалізації права на захист шляхом проведення товарознавчої експертизи щодо фактичної вартості поставлених товарів.
Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 розділу IV Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5) зі змінами, до числа об'єктів товарознавчої експертизи належать: споживчі товари, обладнання та сировина. Об'єктами експертизи цього виду можуть бути й інші товари. Основними завданнями товарознавчої експертизи є: визначення вартості товарної продукції; визначення належності товарів до класифікаційних категорій, які прийняті у виробничо-торговельній сфері; визначення характеристик об'єктів дослідження відповідно до вимог Українського класифікатора товарів зовнішньої економічної діяльності; визначення змін показників якості товарної продукції; установлення способу виробництва товарної продукції: промисловий чи саморобний, підприємства-виробника, країни-виробника; визначення відповідності упакування і транспортування, умов і термінів зберігання товарної продукції до вимог чинних правил.
Згідно з пунктом 3.4 розділу ІІІ тієї ж Інструкції, вилучення об'єктів, що підлягають дослідженню, та відібрання зразків оформлюються протоколом згідно з вимогами процесуального законодавства. У них, крім загальних реквізитів такого роду документів, зазначається, які саме зразки були вилучені або відібрані, їх кількість, умови відбору або вилучення, а також інші обставини, що мають значення для вирішення поставлених питань. Протокол підписується всіма особами, які брали участь у вилученні об'єктів, відібранні зразків.
Також пунктом 4.21 розділу IV цієї Інструкції визначено, що предмети та документи, що були об'єктами експертного дослідження, підлягають поверненню органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), разом з висновком експерта або повідомленням про неможливість надання висновку.
3.6. З огляду на доводи заявника, суд вважає обґрунтованим клопотання про тимчасовий доступ до речей, які знаходяться у володінні військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (код НОМЕР_2 ) для належної реалізації права на захист шляхом проведення стороною захисту товарознавчої експертизи, оскільки вочевидь зразок поставлених за договором НОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_8 товарів може забезпечити отримання відомостей, що мають важливе значення для з'ясування всіх обставин кримінального провадження, й такі відомості не можуть бути отримані заявником іншим способом, ніж отримання дозволу суду, та не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Водночас суд зазначає, що вилучення зразку поставлених за договором НОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_8 товарів має бути здійснено винятково на час проведення стороною захисту товарознавчої експертизи, після чого такий належить повернути належному володільцю.
Тому клопотання належить задовольнити (з можливістю тимчасового вилучення), у той же час надавши дозвіл для виконання ухвали строком на один місяць з дня її постановлення з огляду на чинні строки досудового розслідування (до 03.01.2026) та який є розумно достатнім, із зазначенням наслідків невиконання ухвали, передбачених статтею 166 КПК.
Керуючись статтями 131, 132, 159-166, 309, 369-372, 532 КПК суд
1. Задовольнити клопотання.
2. Надати адвокату ОСОБА_3 (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю від 11.11.2022 №000380, яке видано Радою адвокатів Луганської області, адреса робочого місця: АДРЕСА_1 )
тимчасовий доступ до речей (з можливістю тимчасового вилучення), які перебувають у володінні військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (код НОМЕР_2 ), а саме однієї одиниці ІНФОРМАЦІЯ_7, поставленого ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на виконання контракту № НОМЕР_6 від ІНФОРМАЦІЯ_8.
Строк дії ухвали становить один місяць з дня її постановлення.
У разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями КПК з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.
Повний текст ухвали оголошений 25.11.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1 _________