Справа № 712/10926/25
Провадження № 2/712/4265/25
25 листопада 2025 року м. Черкаси Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого/судді - Марцішевської О.М.
за участю секретаря судового засідання - Безрукової Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно», в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за оплату житлово-комунальних послуг, -
13 серпня 2025 року позивач Приватне акціонерне товариство «Черкаське хімволокно», в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» (м. Черкаси, пр-т. Хіміків, 76) звернулося до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення боргу за оплату житлово-комунальних послуг, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання в будинку АДРЕСА_2 здійснюється ПрАТ «Черкаське хімволокно» ВП «Черкаська ТЕЦ». Оскільки в будинку АДРЕСА_2 встановлений лічильник обліку теплопостачання, нарахування за послугу здійснювалися згідно п. 12 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630. Відповідачі своєчасно з січня 2013 року не вносять плату за отримані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, внаслідок чого утворилась заборгованість станом на 01.07.2025 року складає 105 926,50 грн.
Просить суд стягнути з відповідачів суму заборгованості за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання у розмірі 105 926 грн. 50 коп., інфляційну складову боргу в сумі 23 993 грн. 73 коп., 3% річних в сумі 6 534 грн. 22 коп. та судові витрати - 3 028 грн.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 жовтня 2025 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження.
03 жовтня 2025 року представник позивача скерував до суду заяву про закриття частини позовних вимог, а саме відносно ОСОБА_2 .
25 листопада 2025 року заяву представника позивача задоволено, провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно», в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за оплату житлово-комунальних послуг - закрито.
В судовому засіданні представник позивача в судове засідання не з'явився, скерував до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду.
В судові засідання відповідачка по справі повторно не з'явилася, про час, дату та місце слухання справи повідомлена в порядку передбаченому ст. 128 ЦПК України. Про причини неявки в судові засідання відповідачка суд не повідомляла, своїм правом на надання відзиву на позов вона не скористалася, заяв про відкладення слухання справи чи розгляд справи за їх відсутності до суду не скеровувала.
Відповідно до ч.6,7 ст.128 ЦПК України судова повістка надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Відповідно до п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду .
Судова повістка надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою її реєстрації. Поштове повідомлення зі штрихкодовим ідентифікатором R067029620820 повернуте до суду з відміткою згідно трекінгу на офіційному сайті ДП "Укрпошта" про відсутність адресата, отже судова повістка у розумінні ч.8 ст.128 ЦПК України вважається врученою відповідачу належним чином.
Відповідно до п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року №1402-VІІІ «Про судоустрій та статус суддів», районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, що регулюються нормами цивільного та житлового законодавства.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цього Кодексу.
Копією ліцензії, витягами зі статуту, положення та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб позивачем підтверджено, що у розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги» позивач є виконавцем послуг з постачання теплової енергії як теплопостачальна організація.
Так, у ліцензії, виданої за рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 374 від 30.11.2012 р. (переоформлено рішенням від 29.12.2016 р. № 2444) вид господарської діяльності позивача вказаний як «постачання теплової енергії».
Отже, позивач як здобувач ліцензії щодо права на здійснення господарської діяльності з постачання теплової енергії є теплопостачальною організацією а послуг з постачання гарячої води - суб'єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води.
Правовідносини між постачальником теплової енергії і споживачами регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та Постановою КМУ № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення».
Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», споживачем комунальних послуг являється фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» визначені права та обов'язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно з законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов'язком споживача - є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов'язком виконавця надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Обов'язок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг та оплачувати надані послуги передбачено також Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630).
Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Аналогічна правова позиція сформульована у постановах Верховного Суду України від 30.10.2013 р. у справі № 6-59цс13, постановах Верховного Суду від 10 грудня 2018 року у справі № 638/11034/15-ц, 18 березня 2019 року у справі № 210/5796/16-ц, 18 грудня 2019 року у справі № 522/2625/16-ц, 25 березня 2020 року у справі № 211/3347/18-ц, 18 травня 2020 року у справі № 176/456/17, Постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 712/8196/20 від 7 липня 2020 року. Велика Палата Верховного Суду у справі № 712/8196/20 погоджується з висновками судів першої й апеляційної інстанцій про те, що у сторін спору є фактичні договірні відносини щодо надання відповідних житлово-комунальних послуг, а відсутність укладеного письмового договору не звільняє відповідачку від обов'язку оплати за надані такі послуги.
Відповідно до змісту статей 13, 32 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», централізоване опалення віднесено до житлово-комунальних послуг. Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору, в порядку визначеному КМУ.
При цьому, розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Відповідно до ст. 19 ЗУ «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Згідно із ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Доданими до позовної заяви доказами підтверджено, що у розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги» Позивач є виконавцем послуг з постачання теплової енергії як теплопостачальна організація.
Суду не надано доказів від'єднання квартири від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання з додержанням вимог Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого Наказом № 4 від 22.11.2005 р. Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України та Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого Наказом № 169 від 26.07.2019 р. Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України.
Підведення централізованого опалення до стояка в межах квартири свідчить про виконання послуг позивачем. Аналогічна правова позиція висловлена у Постанові Верховного суду у справі № 226/1437/16-ц від 19.08.2019 року. Викладене також узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України, наведеними у постановах від 11 листопада 2015 року у справах № 6-1192цс15 та № 6-1706цс15.
Судом встановлено, що на ПАТ «Черкаське хімволокно», в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ», покладений обов'язок із забезпечення тепловою енергією населення, організацій та підприємств всіх форм власності.
Відповідно до відповіді департаменту «Центр надання адміністративних послуг» ЧМР від 30.09.2025 року ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 26.07.1995 р.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 445870576 від 01.10.2025 р. право власності на квартиру АДРЕСА_3 не зареєстровано.
Отже, зважаючи на вищенаведене, відповідачка за позовом є споживачем послуг по опаленню та гарячому водопостачанню квартири у розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та несе відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Відповідач, фактично споживаючи вищезазначені послуги, не надсилав позивачу жодних скарг чи претензій (передбачених п. 37 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ № 630 від 21 липня 2005 р. та ст.ст. 27, 28 Закону України «Про житлово-комунальні послуги») щодо наявності послуг, якості чи кількості їх надання. Це свідчить про те, що позивач надавав відповідачам житлово-комунальні послуги належним чином, а саме: якісно, своєчасно та у повному обсязі. Аналогічні висновки були зроблені у Постановах Верховного Суду у справах № 645/5401/17 від 29.11.2019 р. та № 465/5138/15-ц від 31.10.2019 р.
З розрахунку заборгованості за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання встановлено, що станом на 01.05.2025 року відповідачка має заборгованість перед ВП «Черкаська ТЕЦ» ПАТ «Черкаське хімволокно» за надані їй послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання в сумі 105 926,50 грн.
Вказаний розрахунок є, по суті, випискою з особового рахунку, що є належним доказом по нарахуванням по особовому рахунку відповідача, підписаний бухгалтером теплопостачальної організації, як спеціаліста відповідального за даний напрямок роботи та інші документи, а отже належним і допустимим доказом. Аналогічна правова позиція міститься у постанові ВГСУ від 06.04.2017 р. у справі № 905/2009/15, в якій касаційний суд зазначив, що виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції та є підтвердженням виконаних операцій.
Враховуючи надані суду докази, наявні підстави для задоволення позову, оскільки відповідачка отримує комунальні послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, які надаються відповідачу, проте порушує встановлений законом і договором обов'язок щодо своєчасної оплати вказаних послуг, чим порушені права та законні інтереси позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Інфляційна складова боргу відповідно до розрахунку ціни позову становить 18 344,93 грн.
Крім того, згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до розрахунку позивача, який не спростований об'єктивними доказами, борг відповідача внаслідок інфляції зріс на 23 993,73 грн., 3% річних з простроченої суми становить 6 534,22 грн.
Оцінивши зібрані у справі докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі, оскільки відповідачем порушені права позивача на оплату житлово-комунальних послуг та обраний позивачем спосіб судового захисту обґрунтований на законі.
Також підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 3028 грн., що відповідає вимогам ст. 141 ЦПК України.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює заочне рішення в справі, що передбачено ст. 280 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 6, 12, 13, 18, 261, 263, 264, 265, 268, 279,280-282, 352-354 ЦПК України, ст. ст. 67, 68, 156, 162 ЖК України, ст.ст. 11, 526, 530, 541, 625 ЦК України, суд, -
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно», в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» заборгованість за послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання та внески у розмірі 105 926 грн. 02 коп., інфляційну складову боргу в сумі 23 993 грн. 73 коп., 3% річних в сумі 6 534 грн. 22 коп., а всього 136 454 грн. 45 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно», в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» судовий збір в розмірі 3028 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем - в той же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 25 листопада2025 року.
Веб-адреса рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua.
Позивач: Приватне акціонерне товариство «Черкаське хімволокно», в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» (м. Черкаси, пр.-т. Хіміків, 76, ЄДРПОУ 00204033, МФО 354507).
Відповідач: ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).